Постанова 4805 № 295/8209/25

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №295/8209/25 Головуючий у 1-й інст. Воробйова Т. А. Категорія 60 Доповідач Коломієць О. С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 травня 2026 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючого судді Коломієць О.С. суддів Григорусь Н.Й., Талько О.Б. з участю секретаря судового засідання Драч Т.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 295/8209/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про стягнення коштів за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 27 листопада 2025 року,ухвалене під головуванням судді Воробйової Т.А. установив: У червні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом, в якому просила стягнути з ГУ ПФУ в Житомирській області на її користь недоотриману ОСОБА_2 за період з 17.07.2018 по 19.08.2023 пенсію в сумі 462 596,90 грн. В обґрунтування своїх вимог позивач вказує, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду у справі № 240/4750/19 від 28.12.2020, яке набрало законної сили, ГУ ПФУ в Житомирській області було зобов`язане з 17.07.2018 здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_2 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла. Згідно довідки Першої Коростенської державної нотаріальної контори Житомирської області ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) № 124/02-14 від 25.03.2024, позивач як дочка є єдиною спадкоємицею за законом померлої ОСОБА_2 . На виконання вказаного судового рішення, ГУ ПФУ в Житомирській області здійснювало нарахування пенсії ОСОБА_2 , яку по день смерті останньої не виплатило в повному розмірі. У квітні 2024 року, квітні та травні 2025 року ОСОБА_1 зверталася до ГУ ПФУ в Житомирській області щодо надання розрахунку загальної заборгованості відповідача перед ОСОБА_2 , відповідно до судового рішення № 240/4750/19 від 28.12.2020, на що позивач отримала відповіді про повне його виконання, в межах покладених судом зобов`язань та з урахуванням повноважень ГУ ПФУ в Житомирській області, наданих чинним законодавством. За період з 17.07.2018 по 30.09.2022 сума недоотриманої ОСОБА_2 пенсії, нарахування якої проведено з урахування підвищення, становить 451 596,90 грн, і виплата якої може бути здійсненна лише за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України. Ці відповіді позивач вважає такими, що порушують її спадкові права, в зв`язку з чим вона змушена звернутися до суду із позовом про стягнення заборгованості у примусовому порядку. Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 27 листопада 2025 року позов задоволено частково. Стягнуто з ГУ Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 недоотриману в період з 17.07.2018 по 30.09.2022 ОСОБА_2 пенсію в сумі 451 596,90 грн. У задоволенні решти вимог відмовлено. Вирішено питання судового збору. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати в частині відмовлених вимог та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі. На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку відносно суми коштів, які слід стягнути на її користь. Зазначає, що Пенсійним фондом України при виконанні рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28.12.2020 року у справі № 240/4750/19 здійснено розрахунок належних до виплати сум за статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», однак такий розрахунок проведено не за весь період визначений судом рішенням, а лише за період з 17.07.2018 по 30.09.2022, без врахування періоду по дату смерті ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , що є невиконанням рішення суду в повному обсязі. Відповідачем не відображено в розрахунку повний період нарахування, що фактично призвело до ненадання спадкоємцю повної та достовірної інформації про обсяг заборгованості та свідчить про протиправну бездіяльність відповідача. На чисельні письмові запити до ГУ ПФУ в Житомирській області з проханням надати повний розрахунок суми неотриманої за життя ОСОБА_2 підвищення до пенсії станом на 23.12.2025 відповідач не реагував. Отже відповідач, як при житті, так і після смерті ОСОБА_2 своїми протиправними діями, вираженими бездіяльності, наданні неправдивої та недостовірної інформації намагався приховати реальний стан виплат коштів, тим самим створюючи перешкоди, в тому числі у реалізації позивачем свого майнового права. Також звертає увагу, що відповідно статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» донарахування за судовим рішенням мають бути проведені відповідачем в розмірі 12 000,00 грн, 13 000,00 грн відповідно, що дорівнює розміру двох мінімальних заробітних плат встановлених Закон України «Про державний бюджет України» на відповідний рік. Однак визначена відповідачем сума не є абсолютною, оскільки в основу наданого розрахунку покладений розмір прожиткового мінімуму, а не мінімальної заробітної плати, що судом не враховано при прийнятті рішення. Відповідач своїм правом подати відзив не скористався. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до положень ст. 367 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав. Судом встановлено, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 28.12.2020 року, ухваленого у справі № 240/4750/19 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо нарахування та невиплати ОСОБА_2 з 17.07.2018 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області з 17.07.2018 здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_2 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 19.08.2023 (а. с. 9). Згідно з довідкою Першої Коростенської державної нотаріальної контори Житомирської області ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) № 124/02-14 від 25.03.2024, у провадженні цієї контори знаходиться спадкова справа № 44/2024 до майна ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідно документів спадкової справи, спадкоємцями за законом на все майно померлої є її дочка - ОСОБА_1 (а. с. 10). Відповідно до розрахунку суми, що підлягає виплаті по пенсійній справі - ОСОБА_2 на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду № 240/4750/19 від 28.12.2020 щодо нарахування та виплати підвищення до пенсії, який здійснений ГУ ПФУ у Житомирській області, сума доплати становить 451 596,90 грн (а. с. 43). Згідно відповіді ГУ ПФУ у Житомирській області від 13.06.2025 на звернення ОСОБА_1 від 15.05.2025 вбачається, що сума доплати по перерахунку пенсії ОСОБА_2 , проведеного з урахуванням підвищення як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, за період з 17.07.2018 по 30.09.2022 становить 451 596,90 грн, облікована в автоматизованій базі даних у підсистемі «Реєстр судових рішень». Виплата пенсії з урахуванням підвищення як непрацюючому пенсіонеру, проведеного на виконання рішення суду, в призначеному розмірі ОСОБА_2 здійснювалась з 01.10.2022, тому сума невиплаченої доплати з 01.10.2022 по 31.08.2023 року відсутня (а.с.15). Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою пенсіонера ОСОБА_2 , розмір недоотриманої доплати пенсії складає 451 596,90 грн, а позивач розрахунок заборгованості, який здійснений уповноваженим органом, не спростував. Колегія апеляційного суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України), крім прав і обов`язків, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені ст.608 ЦК України (ст.1219 ЦК України). Відповідно до частини першої ст. 1227 ЦК України, суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності входять до складу спадщини. Отже, ЦК України не визначено строку, протягом якого члени сім`ї спадкодавця мають право на пенсії. Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що суми пенсії передаються членам сім`ї спадкодавця. Відповідно до частини першої ст. 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Відповідно до частини четвертої ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 14 лютого 2022 року в справі №243/13575/19 зазначив, що тлумачення ст. 1227 ЦК України доводить, що: - цією правовою нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та не отриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім`ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім`ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини; - право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (ст.1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно, щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім`ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до ст.1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (ст.1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов`язкової частки (ст.1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (ст.1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом; - право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов`язана з його суб`єктивним правом (зокрема, право на страхові виплати). Саме тому у членів сім`ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень ст. 1217 ЦК України, за яких члени сім`ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат, та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати. Сума пенсії, яка не була нарахована пенсіонеру за життя, не може вважатися недоотриманою сумою пенсії і не підлягає виплаті в порядку ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та не входить до складу спадщини, оскільки така в силу положень ст. 1219 ЦК України нерозривно пов`язана з особою спадкодавця та не може бути передана іншим особам, а тому спірні правовідносини не допускають правонаступництва. У спірних правовідносинах не допускається правонаступництво немайнових прав ОСОБА_3 , а саме, щодо перерахунку пенсії. Водночас, в частині нарахованих, але не виплачених коштів спірні правовідносини можуть передбачати правонаступництво, за умови отримання відповідними особами свідоцтва про право на спадщину щодо невиплаченої (недоотриманої) пенсії померлої ОСОБА_4 . Відповідно до ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій ст. 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини. Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_2 . За правилами ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Відповідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи. Згідно з довідкою Першої Коростенської державної нотаріальної контори Житомирської області ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) № 124/02-14 від 25.03.2024, у провадженні цієї контори знаходиться спадкова справа № 44/2024 до майна ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідно документів спадкової справи, спадкоємцями за законом на все майно померлої є її дочка - ОСОБА_1 (а. с. 10). Отже позивач ОСОБА_1 , як спадкоємець за законом, яка в установленому законом порядку прийняла спадщину після смерті матері, має право на одержання нарахованої, але не отриманої ОСОБА_2 за життя пенсії. Відтак, суд першої інстанції зробив правильний висновок про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 , недоотриманої пенсії після померлої ОСОБА_2 в сумі 451 596,90 грн, оскільки призначення, перерахунок, надання та одержання особою пенсійних виплат є виключною прерогативою органів Пенсійного фонду України та аналіз правильності відповідних рішень може бути наданий судом лише у випадку їх оскарження в порядку адміністративного судочинства. Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач при виконанні рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28.12.2020 року у справі № 240/4750/19 здійснив розрахунок належних до виплати сум за статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не за весь період визначений судом рішенням, а лише за період з 17.07.2018 по 30.09.2022, без врахування періоду по дату смерті ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , колегія апеляційного суду відхиляє, оскільки розрахунок здійснений уповноваженим органом, позивач не спростував, а суд в даній справі не наділений повноваженнями щодо здійснення перерахунку пенсії за рішенням суду в адміністративній справі, яке набрало законної сили, відповідних клопотань зі сторони позивача не надходило. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що згідно відповіді ГУ ПФУ у Житомирській області від 13.06.2025 на звернення ОСОБА_1 від 15.05.2025 вбачається, що після ухвалення рішення суду, виплата пенсії з урахуванням підвищення як непрацюючому пенсіонеру, проведеного на виконання рішення суду, в призначеному розмірі ОСОБА_2 здійснювалась з 01.10.2022, тому сума невиплаченої доплати з 01.10.2022 по 31.08.2023 року відсутня (а.с.15). Таким чином, доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди з оскаржуваним рішенням та посилання які містяться в ній є власним трактуванням норм законодавства, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується колегія суддів. Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене та керуючись ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, так як рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права. Оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення, підстав для перерозподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає. Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд у х в а л и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити беззадоволення, а рішення Богунського районного суду м. Житомира від 27 листопада 2025 року без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 29 травня 2026 року. Головуючий Судді