Постанова 4805 № 295/15005/24

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №295/15005/24 Головуючий у 1-й інст. Зосименко О. М. Категорія 55 Доповідач Борисюк Р. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 травня 2026 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючого судді Борисюка Р.М., суддів Павицької Т.М., Шевчук А.М., з участю секретаря судового засідання Лугини О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Житомирі цивільну справу № 295/15005/24 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області до Комунального некомерційного підприємства «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Житомирської обласної ради, третя особа - ОСОБА_1 , правонаступник якого - ОСОБА_2 , про скасування акту спеціального розслідування нещасного випадку, за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Богунського районного суду міста Житомира від 27 травня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Зосименко О.М. у місті Житомирі, в с т а н о в и в : У жовтні 2024 року представник Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що сталося 02 квітня 2024 року о 19 год. 14 хв. з водієм 1-го класу санітарного автомобіля Комунального некомерційного підприємства «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Житомирської обласної ради (надалі КНП «ЦЕМД та МК» ЖОР, підприємство, відповідач) ОСОБА_1 за формою Н-1/П від 17 вересня 2024 року, затвердженого в.о. директора Комунального некомерційного підприємства «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Житомирської обласної ради. Позов мотивувався тим, що 02 квітня 2024 року о 19 год. 14 хв. водій автомобіля «Швидка допомога» відділення пункту смт Іршанськ Центральної станції екстреної медичної допомоги ОСОБА_1 перебуваючи на зміні втратив свідомість за кермом під час руху автотранспортного засобу, що призвело до ДТП. Представник зазначав, що КНП «ЦЕМД та МК» ЖОР, у відповідності до Порядку № 337, видано наказ від 03.04.2024 «Про створення комісії для розслідування нещасного випадку, який відбувся з водієм ОСОБА_1 ». Згідно Акту розслідування від 17.09.2024 даний нещасний випадок визнано таким, що пов`язано з виробництвом. У пункті 5 Акту «Вид події та причини настання нещасного випадку професійного захворювання (отруєння), аварії, шкідливі або небезпечні виробничі фактори», а саме у графі «Причина основна» зазначено код 43 інші причини. У тексті акту не вказано, яка саме подія або небезпечний фактор, на думку комісії, призвела до втрати потерпілим працездатності. Єдиною причиною втрати непрацездатності згідно матеріалів розслідування є стан здоров`я потерпілого. Віднесення причини нещасного випадку до коду 43 жодним чином не обґрунтовано, і в чому полягають інші причини з тексту акту не зрозуміло, що свідчить про те, що члени комісії, під час прийняття рішення не визначили у зв`язку з чим вони вважають випадок пов`язаний з виробництвом. Крім того, в матеріалах розслідування відсутній медичний висновок про зв`язок втрати професійної працездатності потерпілим з впливом шкідливих небезпечних факторів виробничого середовища. З огляду на це основною причиною нещасного випадку є незадовільні фізичні дані або стан здоров`я, код причини

31. Представник позивача також зазначав, що на запит комісії щодо діагнозу потерпілого до КП «Лікарня № 2 В.П. Павлусенка» отримано відповідь з остаточним діагнозом, який відноситься до загальних захворювань. Також згідно з поясненнями лікарів бригади швидкої допомоги, яка прибула на місце події, наявних травмувань у потерпілого не було. Крім того, матеріалами розслідування не доведено, що нещасний випадок пов`язаний з виробництвом, оскільки на погіршення стану здоров`я потерпілого не впливали шкідливі та небезпечні фактори виробничого середовища, важкість та напруження трудового процесу, що також не знайшло своє підтвердження у відповіді на запит КП лікарня №2 від 02.09.2024 № 2143. Комісією неправильно оцінені та встановлені фактичні обставини нещасного випадку, у зв`язку з чим акт розслідування складений необґрунтовано (безпідставно), з порушення вимог Порядку № 337 та підлягає скасуванню. Рішенням Богунського районного суду міста Житомира від 27 травня 2025 року в задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду, Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області подало апеляційну скаргу, де просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвалене рішення є незаконним та необґрунтованим, оскільки ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції, викладені в рішенні не відповідають обставинам справи. Вказує, що судом першої інстанції при винесені судового рішення не надано належної оцінки факту, що акт розслідування нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що сталася 02 квітня 2024 року о 19 год. 14 хв. з водієм 1- го класу санітарного автомобіля «ШМД» КНП «ЦЕМД та МК» ЖОР ОСОБА_1 за формою Н-1/П від 17 вересня 2024 року, затвердженого в.о. директора КНП «ЦЕМД та МК» ЖОР (далі Акт), є таким, що прийнятий з чисельними порушеннями вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337 (далі - Порядок № 337). Також звертає увагу суду, що позовні вимоги Головного управління, не містили вимог щодо визнання Акту таким, що пов`язаний з виробництвом або ні. Ціллю звернення до суду із зазначеним позовом було визнання протиправним та скасування акту розслідування нещасного випадку № Н-1/ П від 17 вересня 2024 року. Обґрунтування цього звернення базувалося на великій кількості порушень вимог чинного законодавства та не дослідження певних обставин, що відобразилися в неправомірному визнанні даного нещасного випадку таким, що пов`язаний з виробництвом. При цьому, зважаючи на наявність великої кількості порушень вимог чинного законодавства або сумнівних висновків, що призвели до неправомірного визнання даного нещасного випадку таким, що пов`язаний із виробництвом, Головне управління мало законні сподівання, що суд встановить наявність або відсутність порушень при складанні акту, у тому числі й перевірить обґрунтованість визнання комісією нещасного випадку таким, що пов`язаний / не пов`язаний з виробництвом, і відповідно до цього ухвалить законне та обґрунтоване рішення. Крім того зазначає, що всупереч висновкам Великої Палати Верховного Суду, суд помилково розцінив позовну заяву як таку, що ставить за мету визнання нещасного випадку таким, що пов`язаний/непов`язний з виробництвом та прийняв рішення, яким фактично позбавив Головне управління права на судовий захист відмовив у праві на оскарження рішення комісії по розслідуванню нещасного випадку. Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 17 березня 2026 року у зв`язку із смертю ОСОБА_1 , залучено до участі правонаступника третьої особи - ОСОБА_2 (том 2 а.с.76). Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Згідно частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду. У судовому засіданні представники позивача підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити і надали пояснення, які відповідають доводам поданої скарги. Представник відповідача скаргу не визнав, просив відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи правонаступник третьої особи - ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, а тому суд апеляційної інстанції розглянув справу у його відсутність, що передбачено положеннями частини 2 статті 372 ЦПК України. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до положень статті 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що настання нещасного випадку встановлено спеціально створеною комісією для розслідування такого випадку, який відбувся з водієм ОСОБА_1 . Питання віднесення цього нещасного випадку до такого, що пов`язаний з виробництвом або ні, належить виключно до компетенції спеціальної комісії, а не суду, який згідно п.п. 9, 10 Порядку встановлює сам факт нещасного випадку на виробництві, а не його пов`язаність з виробництвом. Колегія суддів погоджується із таким висновком місцевого суду, мотивуючи наступним. Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Статтею 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Судом встановлено та не заперечувалось сторонами у справі, що 02 квітня 2024 року о 19 год. 14 хв. водій автомобіля «Швидка допомога» відділення пункту смт Ірщанськ Центральної станції екстреної медичної допомоги ОСОБА_1 , перебуваючи на зміні втратив свідомість за кермом під час руху автотранспортного засобу, що призвело до настання дорожньо-транспортної пригоди у місті Житомирі по вулиці Покровській,

108. Як убачається із матеріалів справи, КНП «ЦЕМД таМК» ЖОР, у відповідності до Порядку № 337, видано наказ від 03 квітня 2024 року «Про створення комісії для розслідування нещасного випадку, який відбувся з водієм ВППББ ЕМД смт Хорошів ЦС ЕМД Сивком П.З.». Згідно Акту розслідування від 17 вересня 2024 року, у пункті 5 «Вид події та причини настання нещасного випадку професійного захворювання (отруєння), аварії, шкідливі або небезпечні виробничі фактори», зазначено: вид події - погіршення стану здоров`я (22), причина - інші причини (43) (а.с.16). Також у цьому Акті вказано, що нещасний випадок стався з водієм ОСОБА_1 під час виконання трудових відносин, а саме під час руху по АДРЕСА_1 до пункту постійного базування бригад ЕМД. Згідно із частинами першою, другою статті 153 КЗпП України, на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган, крім випадків укладення між працівником та власником або уповноваженим ним органом трудового договору про дистанційну роботу. Частиною першою та другою статті 13 Закону України «Про охорону праці» передбачено, що роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» нещасний випадок - обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю працівника або настала його смерть. За приписами частини другої статті 30 Закону України «Про загальнообов`язкове спеціальне страхування» факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України «Про охорону праці». Згідно зі статтею 171 КЗпП України, роботодавець повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України. Статтею 22 Закону України «Про охорону праці» також установлено, що роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням із всеукраїнськими об`єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування. У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов`язковим для роботодавця. Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене в судовому порядку. Отже, обов`язок провести розслідування нещасного випадку та оформити відповідні документи покладено на роботодавця, а в разі його відмови таке питання вирішується посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці. Розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що спричинили смерть, станом на момент виникнення нещасного випадку з водієм автомобіля «Швидка допомога» відділення пункту смт Іршанськ Центральної станції екстренної медичної допомоги ОСОБА_1 регламентувалось Порядком проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварійна виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019р.N337 (надалі Порядок), про що правильно зазначив суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні. Відповідно до п. 3 Порядку нещасний випадок - обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків або в дорозі (на транспортному засобі підприємства чи за дорученням роботодавця), внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання (отруєння) та інших отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо), контакту з представниками тваринного та рослинного світу, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення тощо. Відповідно до п.10 Порядку спеціальному розслідуванню підлягають: нещасні випадки із смертельними наслідками; групові нещасні випадки; випадки смерті працівників під час виконання ними трудових (посадових) обов`язків; гострі професійні захворювання (отруєння),що призвели до тяжких чи смертельних наслідків; нещасні випадки, факт настання яких встановлено у судовому порядку, а підприємство (установа, організація), на якому вони сталися, ліквідовано без правонаступника; нещасні випадки, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого; випадки зникнення працівника під час виконання трудових (посадових) обов`язків; нещасні випадки з особами, які працюють на умовах цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, фізичними особами-підприємцями, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, членами фермерського господарства; нещасні випадки, що сталися з особами, фактично допущеними до роботи без оформлення трудового договору (контракту). Отже, до компетенції суду належить встановлення факту нещасного випадку на виробництві, а визнання такого нещасного випадку, пов`язаним з виробництвом чи не пов`язаного з виробництвом належить до повноважень спеціальної комісії з розслідування такого нещасного випадку, яка створюється після визнання факту настання нещасного випадку на виробництві органом, на який згідно Порядку покладений такий обов`язок. Процедура проведення розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві врегульована Порядком №

337. Пунктом 12 Порядку № 337 визначено, що на підприємстві (в установі, організації) утворюється комісія з розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь), що не підлягають спеціальному розслідуванню (далі - комісія). Комісія утворюється наказом роботодавця не пізніше наступного робочого дня після отримання інформації про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) від безпосереднього керівника робіт, повідомлення від закладу охорони здоров`я, заяви потерпілого, членів його сім`ї чи уповноваженої ним особи. Окрім того, пунктом 29 указаного Порядку визначено, що факт настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) на виробництві може бути встановлено в судовому порядку. Якщо такий факт встановлено в судовому порядку і нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) не підлягають спеціальному розслідуванню, розслідування організовує підприємство (установа, організація), де сталися такі випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), або його правонаступник у разі реорганізації цього підприємства (установи, організації). Пунктом 33 Порядку № 337 передбачено, що комісія (спеціальна комісія) зобов`язана: - провести засідання комісії (спеціальної комісії) з розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), на якому розглянути інформацію про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), розподілити функції між членами комісії, провести зустріч з потерпілим (членами його сім`ї чи уповноваженою ними особою) та скласти протоколи засідання комісії згідно з додатком 4; - обстежити місце, де сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), аварія, та скласти відповідний протокол згідно з додатком 5, розробити ескіз місця, де сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), аварія, згідно з додатком 6 і провести фотографування місця настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), аварії (у разі потреби та можливості); одержати письмові пояснення від роботодавця та його представників, посадових осіб, працівників підприємства (установи, організації), потерпілого (якщо це можливо) згідно з додатком 7, опитати осіб - свідків нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та осіб, причетних до них, згідно з додатком 8; - вивчити наявні на підприємстві документи та матеріали стосовно нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та у разі потреби надіслати запити до відповідних закладів охорони здоров`я для отримання медичних висновків щодо зв`язку нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) з впливом на потерпілого небезпечних (шкідливих) виробничих факторів та/або факторів важкості та напруженості трудового процесу; - визначити вид події, що призвела до нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), причини нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та обладнання, устатковання, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), відповідно до Класифікатора видів подій, причин, обладнання, устатковання, машин, механізмів, транспортних засобів, що призвели до настання нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, згідно з додатком 9; - визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці; - визначити необхідність проведення лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків, експертизи тощо для встановлення причин настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння); - з`ясувати обставини та причини настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння); - визначити, пов`язані чи не пов`язані нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) з виробництвом; - установити осіб, які допустили порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці; - розробити план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам та/або гострим професійним захворюванням (отруєнням), у тому числі пропозиції щодо внесення змін до нормативно-правових актів з охорони праці; - скласти акти за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1 у разі їх складення) згідно з додатком 11 у кількості, визначеній рішенням комісії (спеціальної комісії); у разі настання групових нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) скласти акти за формою Н-1 на кожного потерпілого; - розглянути та підписати примірники актів за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1 у разі їх складення), а у разі незгоди члена комісії (спеціальної комісії) із змістом розділів 5, 6, 8, 9 такого акта - обов`язково підписати ці акти з відміткою про наявність окремої думки, яка викладається членом комісії письмово, в якій він обґрунтовано викладає пропозиції до змісту розділів 5, 6, 8, 9 акта (окрема думка додається до цих актів та є їх невід`ємною частиною); - передати не пізніше наступного робочого дня після підписання актів за формою Н-1 матеріали розслідування та примірники таких актів керівнику підприємства (установи, організації) або органу, що утворив комісію (спеціальну комісію), для їх розгляду та затвердження; - дотримуватися вимог законодавства про інформацію щодо захисту персональних даних потерпілих та інших осіб, які зібрані в межах повноважень комісії (спеціальної комісії) під час проведення розслідування та задокументовані в акті за формою Н-1. Згідно з пунктом 34 Порядку № 337 рішення щодо визнання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) пов`язаними чи не пов`язаними з виробництвом приймається комісією (спеціальною комісією) шляхом голосування простою більшістю голосів. У разі рівної кількості голосів членів комісії (спеціальної комісії) голос голови комісії (спеціальної комісії) є вирішальним. У пункті 52 Порядку № 337 визначено перелік обставин, за яких нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) визнаються пов`язаними з виробництвом. До цих обставин відноситься:1) виконання потерпілим трудових (посадових) обов`язків згідно з внутрішнім трудовим розпорядком підприємства (установи, організації), у тому числі у відрядженні (згідно з внутрішнім трудовим розпорядком підприємства (установи, організації), на яке він відряджений); 2) перебування потерпілого на робочому місці, на території підприємства (установи, організації) або в іншому місці під час виконання трудових (посадових) обов`язків чи завдань роботодавця з моменту прибуття на підприємство (в установу, організацію) до відбуття з нього, що фіксується відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства (установи, організації), у тому числі в робочий і надурочний час; 3) підготовка до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь виробництва, засобів захисту, одягу, а також здійснення заходів щодо особистої гігієни, пересування працівника з цією метою по території підприємства (установи, організації) перед початком роботи та після її закінчення; 7) раптове погіршення стану здоров`я потерпілого, одержання травм або його смерть під час виконання трудових (посадових) обов`язків внаслідок впливу шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, що підтверджено медичним висновком, або у разі, коли потерпілий не пройшов обов`язкового медичного огляду відповідно до законодавства, а робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку. Таким чином, однією з основних умов, виходячи з якої можна вважати, що нещасний випадок пов`язано з виробництвом, - є місце отримання травми, яким є територія підприємства, тобто земельна ділянка, що надана йому для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд, під`їзних доріг, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель тощо, а також до неї відноситься і робоче місце та інше місце, пов`язане з виконанням роботи. З огляду на викладене суд першої інстанції, дійшов правильного висновку про те, що нещасний випадок, який стався із ОСОБА_1 є таким, що пов`язаний із виробництвом, оскільки він перебував під час виконання трудових відносин, а саме під час руху по АДРЕСА_1 до пункту постійного базування бригад ЕМД. Відповідно до пункту 58 Порядку № 337 протягом трьох років з дати отримання акту за формою Н-1 потерпілий, член його сім`ї чи уповноважена ними особа або органи, установи та організації, представники яких брали участь у розслідуванні нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), мають право звернутися до роботодавця, Держпраці або її територіального органу щодо призначення повторного розслідування (спеціального розслідування) у зв`язку з незгодою з обставинами та причинами настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та/або з висновком комісії, які викладені в акті за формою Н-1. За наявності документів, що можуть суттєво вплинути на висновки комісії (спеціальної комісії), роботодавцем, Держпраці або її територіальним органом (або юридичною особою, яка утворювала комісію, та її органом управління) вживаються заходи до призначення повторного розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння). Голова Держпраці або керівник її територіального органу у разі невиконання спеціальною комісією визначених цим Порядком обов`язків має право призначити повторне спеціальне розслідування нещасного випадку, притягти до відповідальності посадових осіб територіального органу Держпраці та підприємства (установи, організації), які допустили порушення вимог цього Порядку. Повторне розслідування (спеціальне розслідування) нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) проводиться комісією (спеціальною комісією) в іншому складі (із заміною всіх членів комісії). Висновки повторного спеціального розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) можуть бути оскаржені лише у судовому порядку. Зазначені положення Порядку дають підстави дійти висновку, що до виключної компетенції комісії (спеціальної комісії) по розслідуванню нещасного випадку належать повноваження з визнання нещасного випадку таким, що пов`язаний з виробництвом, і такий факт не може бути визнаний таким у судовому порядку. Саме комісія (спеціальна комісія) встановлює факт пов`язаності чи непов`язаності нещасного випадку з виробництвом. Рішення комісії (спеціальної комісії) та відповідний акт можуть бути оскаржені до суду. Суд не уповноважений встановлювати або вважати доведеним факт пов`язаності чи не пов`язаності нещасного випадку з виробництвом, що відображено у правовому висновку Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2024 року по справі № 227/2301/21. Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з частинами першою-другою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19). Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри». Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику зазначеного Суду як джерело права. Тобто, надаючи оцінку обґрунтованості доводів позивача, судом першої інстанції враховано, що за наведених вище обставин та досліджених доказів на їх обґрунтування, приймаючи до уваги не наведення позивачем інших підстав невідповідності оскаржуваних документів Порядку № 337, суд дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову. З урахуванням того, що доводи апеляційної скарги, є ідентичними доводам позовної заяви, яким суд надав належну оцінку, висновки суду є достатньої аргументованими, при цьому апеляційний суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі "Руїз Торія проти Іспанії", §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі "Хірвісаарі проти Фінляндії"). Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що місцевим судом при ухваленні рішення були належним чином оцінені подані сторонами докази, повно встановлені фактичні обставини справи, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для встановлення неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення суду, не спростовують висновків суду, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення. Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Відповідно до пункту 1 частини 1статті 374 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право залишити судове рішення без змін, а скаргу - без задоволення. Відтак, у відповідності до положень статті 375 ЦПК України, колегія дійшла висновку про наявність підстав для залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення місцевого суду без змін. Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Враховуючи, що у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи, немає. Керуючись ст. ст. 258, 259, 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд у х в а л и в: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Богунського районного суду міста Житомира від 27 травня 2025 року без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий Судді Повний текст постанови складено: 26 травня 2026 року.