Ухвала ККС ВС № 185/5753/22

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 травня 2026 року м. Київ справа № 185/5753/22 провадження № 51-4358ск25 Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянув касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_4 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 03 лютого 2026 року про повернення апеляційної скарги. Зміст судового рішення і встановлені судом обставини Як убачається з копії оскаржуваного рішення, Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 03 лютого 2026 року повернув апеляційну скаргу потерпілої на вирок Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 травня 2024 року стосовно ОСОБА_5 , оскільки скаржниця подала її після закінчення строку апеляційного оскарження, а суд апеляційної інстанції за її клопотанням не знайшов підстав для поновлення цього строку (п. 4 ч. 3 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК). Вимоги, викладені в касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала Потерпіла порушує питання про скасування оскаржуваної ухвали і призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції. За змістом обґрунтувань касаційної скарги скаржник стверджує про допущення апеляційним судом істотного порушення кримінального процесуального закону, оскільки оскаржувану ухвалу постановлено незаконним складом суду. Суть доводів скарги зводиться до того, що для розгляду її апеляційних скарг, відповідно до протоколів автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 серпня 2025 року, 27 січня 2026 року та 13 лютого 2026 року, визначалися різні склади суду, чим, на переконання скаржника, порушено ч.ч. 4, 11 ст. 31 та ч. 3 ст. 35 КПК. Встановлені обставини та мотиви Верховного Суду Згідно з ч. 2 ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. Доводи ОСОБА_4 про постановлення апеляційним судом оскаржуваної ухвали незаконним складом суду, на переконання Верховного Суду, не є слушними з огляду на таке. Статтею 35 КПК передбачено, зокрема, що визначення судді (запасного судді, слідчого судді), а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретного провадження здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою та/або її окремою підсистемою (модулем) під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за принципом випадковості та в хронологічному порядку з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження на кожного суддю, заборони брати участь у перевірці вироків та ухвал для судді, який брав участь в ухваленні вироку або ухвали, про перевірку яких порушується питання (крім перегляду за нововиявленими обставинами), перебування суддів у відпустці, відсутності у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відрядженням, а також інших передбачених законом випадків, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ (ч. 3 цієї статті); особливості розподілу кримінальних проваджень та інших передбачених законом процесуальних документів, що подаються до суду, встановлюються Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 12 указаної статті). Пунктом 2.3 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду затверджених загальними зборами суддів Дніпровського апеляційного суду зі змінами (далі - Засади), які розміщені на веб-сайті указаного суду, визначено, зокрема, що у разі повторного надходження до суду апеляційних скарг з передбачених процесуальним законом підстав, останні підлягають автоматизованому розподілу за правилами п. 60 підрозділу 1 Розділу ІV Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційної-телекомунікаційної системи (далі - Положення). Водночас у п. 60 Положення встановлено, що автоматизований розподіл судових справ здійснюється в автоматизованій системі за такими правилами: із загального списку суддів визначаються судді, які мають повноваження та відповідну спеціалізацію (за наявності) щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу; для суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу, здійснюється розрахунок коефіцієнтів навантаження; із числа суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу, з урахуванням визначених автоматизованою системою коефіцієнтів навантаження здійснюється визначення судді для розгляду конкретної судової справи за принципом випадковості та у хронологічному порядку надходження справ. Приписами ч.ч. 4, 11 ст. 31 КПК визначено, що кримінальне провадження в апеляційному порядку здійснюється колегіально судом у складі не менше трьох суддів, при цьому кількість суддів має бути непарною. Суддя чи склад колегії суддів для розгляду конкретного кримінального провадження визначається у порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 цього Кодексу. Насамперед колегія суддів зауважує, що зі змісту касаційної скарги та доданих до неї документів убачається, окрім іншого, що апеляційні скарги потерпілої, що надійшли до Дніпровського апеляційного суду та були розподілені 29 серпня 2025 року і 27 січня 2026 року ухвалами цього суду від 01 вересня 2025 року й 03 лютого 2026 року відповідно повернуті на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК. Отже, апеляційне провадження на час надходження повторної апеляційної скарги потерпілої, яку було розподілено 27 січня 2026 року, вже було закінчене. Тому на момент надходження повторної апеляційної скарги потерпілої існували передбачені п. 2.3 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду підстави для здійснення нового автоматизованого розподілу її апеляційної скарги. Ураховуючи викладене, не вбачається порушень, зокрема вимог ч. 3 ст. 35 КПК, у зв`язку з визначенням 27 січня 2026 року складу суду, відмінного від складів суду, які визначалися для розгляду інших скарг потерпілої у справі № 185/5753/22. Крім того, колегія суддів звертає увагу й на ту обставину, що скарга не містить жодних посилань на порушення конкретних приписів, які визначають особливості розподілу відповідних матеріалів, що подаються до суду. Неспроможними є й твердження касатора про порушення ч.ч. 4, 11 ст. 31 КПК з огляду на те, що оскаржувана ухвала постановлена колегією суддів у складі трьох суддів (суддя-доповідач ОСОБА_6 , судді ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ), яких відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 січня 2026 року було визначено для розгляду апеляційної скарги потерпілої. Отже, наведені в касаційній скарзі ОСОБА_4 доводи не свідчать про незаконність складу суду під час постановлення оскаржуваного рішення, а відтак, усупереч твердженням скаржника, істотного порушення вимог кримінального процесуального закону не допущено, у зв`язку з чим немає підстав для сумнівів у законності ухвали Дніпровського апеляційного суду від 03 лютого 2026 року. З огляду на зазначене вище відсутні підстави для задоволення касаційної скарги потерпілої. Пунктом 2 ч. 2 ст. 428 КПК передбачено, що суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає. Ураховуючи викладене, Верховний Суд згідно з ч. 2 ст. 428 КПК відмовляє у відкритті касаційного провадження. На цих підставах Верховний Суд постановив: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою потерпілої ОСОБА_4 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 03 лютого 2026 року про повернення апеляційної скарги. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3