Ухвала ККС ВС № 953/2305/23

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 травня 2026 року м. Київ Справа № 953/2305/23 Провадження № 51-1996 впс 26 Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши подання Харківського апеляційного суду про направлення кримінального провадження (справа № 953/2305/23) щодо ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, за апеляційною скаргою його захисника ОСОБА_5 на вирок Київського районного суду м. Харкова від 08 квітня 2026 року з одного суду апеляційної інстанції до іншого, встановив: До Верховного Суду в порядку ст. 34 КПК України надійшло указане подання Харківського апеляційного суду. Подання мотивовано тим, що у Харківському апеляційному суді неможливо утворити склад суду для розгляду цього провадження через відсутність у зазначеному суді необхідної кількості суддів. Це підтверджується протоколом щодо неможливості розподілу судової справи між суддями від 14 травня 2026 року. Крім цього зазначено, що засадами використання автоматизованої системи документообігу суду в Харківському апеляційному суді не передбачено можливості визначення головуючим у кримінальному провадженні суддів, які входять до складу судової палати з розгляду цивільних справ. Враховуючи викладене, у поданні ставиться питання про передачу цього кримінального провадження до іншого суду апеляційної інстанції. Учасникам судового провадження були надіслані повідомлення про час та місце розгляду подання, однак в судове засідання вони не з`явилися, що не перешкоджає його розгляду. Клопотань про відкладення розгляду подання на іншу дату не надійшло. Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 34 КПК України кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити склад суду для судового розгляду. Згідно з ч. 4 ст. 31 КПК України кримінальне провадження в апеляційному порядку здійснюється колегіально судом у складі не менше трьох суддів. Частиною 3 ст. 34 КПК України визначено, що питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого, вирішується колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого. Як убачається з подання, до Харківського апеляційного суду надійшло провадження (справа № 953/2305/23) за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 на вирок Київського районного суду м. Харкова від 08 квітня 2026 року. Відповідно до протоколу щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями Харківського апеляційного суду від 14 травня 2026 року визначення колегії суддів для розгляду цього провадження не відбулося через відсутність потрібної кількості суддів. Зі змісту подання вбачається, що до складу палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду входять 5 суддів, а саме: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 . У поданні вказується, що Засадами використання автоматизованої системи документообігу суду в Харківському апеляційному суді не передбачено можливості визначення головуючим у кримінальних провадженнях суддів, які входять до складу судової палати з розгляду цивільних справ. Неможливість утворення складу суду за змістом подання обґрунтовується посиланням на положення ч. 1 ст. 76 КПК України, а саме на те, що суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій. Наявними у ЄДРСР ухвалами, на які є посилання у змісті протоколу щодо неможливості розподілу справи від 14 травня 2026 року, підтверджується, що: - судді ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_6 слухали поєднану справу в ході досудового розслідування (ЄУН 953/6492/22, провадження № 11-сс/818/98/23); - судді ОСОБА_7 та ОСОБА_10 слухали поєднану справу в ході досудового розслідування (ЄУН 953/5295/22, провадження № 11-сс/818/651/22). Таким чином, склад судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду становить 5 суддів, які не можуть брати участь у розподілі кримінального провадження у справі № 953/2305/23 як суддя-доповідач із зазначених вище причин, тому визначення судді-доповідача за правилами, передбаченими засадами використання автоматизованої системи документообігу в Харківському апеляційному суді, є неможливим. Відповідно до ч. 13 ст. 31 КПК України, у разі якщо в суді першої або апеляційної інстанції, який згідно з правилами підсудності має здійснювати кримінальне провадження (крім Вищого антикорупційного суду), неможливо утворити склад суду, передбачений цією статтею, кримінальне провадження здійснює найбільш територіально наближений суд, в якому можливо утворити такий склад суду. З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що подання Харківського апеляційного суду потрібно задовольнити і направити вказане провадження на розгляд до іншого найбільш територіально наближеного апеляційного суду, а саме до Полтавського апеляційного суду. Керуючись положеннями ст. 34 КПК України, Суд постановив: Подання Харківського апеляційного суду задовольнити. Кримінальне провадження (справа № 953/2305/23) щодо ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, за апеляційною скаргою його захисника ОСОБА_5 на вирок Київського районного суду м. Харкова від 08 квітня 2026 року направити до Полтавського апеляційного суду. Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає. Судді ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3