Ухвала КЦС ВС № 727/7700/25

УХВАЛА 28 травня 2026 року м. Київ справа № 727/7700/25 провадження № 61-6357ск26 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Червинської М. Є., розглянув касаційні скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 07 квітня 2026 року та представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на постанову Чернівецького апеляційного суду від 10 квітня 2026 року у справі за позовом Міського комунального підприємства «Чернівцітеплокомуненерго» до ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги з постачання теплової енергії, ВСТАНОВИВ: У червні 2025 року Міське комунальне підприємство «Чернівцітеплокомуненерго» (далі - МКП «Чернівцітеплокомуненерго») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги з постачання теплової енергії у розмірі 7 707,52 грн. Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 22 грудня 2025 року позовні вимоги МКП «Чернівцітеплокомуненерго» задоволено. Стягнено солідарно з ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 на користь МКП «Чернівцітеплокомуненерго» заборгованість за надані житлово-комунальні послуги з постачання теплової енергії у розмірі 6 840,48 грн. Стягнено солідарно з ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , на користь МКП «Чернівцітеплокомуненерго» понесені позивачем витрати від інфляційних процесів у розмірі 709,25 грн, а також три відсотки річних у розмірі 157,79 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 07 квітня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 22 грудня 2025 року визнано неподаною та повернено заявнику. Постановою Чернівецького апеляційного суду від 10 квітня 2026 року рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 22 грудня 2025 року в частині стягнення із ОСОБА_3 на користь МКП «Чернівцітеплокомуненерго» судового збору скасовано та ухвалено нове рішення, яким понесені позивачем судові витрати у розмірі 484,48 грн вирішено компенсувати за рахунок держави у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України. У іншій частині рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 22 грудня 2025 року залишено без змін. 06 травня 2026 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 07 квітня 2026 року. 13 травня 2026 року представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Чернівецького апеляційного суду від 10 квітня 2026 року. Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Частиною першою статті 394 ЦПК Українипередбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Вивчивши касаційні скарги та додані до них матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке. Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, як суду права, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же статті ЦПК України. Верховним Судом враховано, що рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 у справі щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах: визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним) пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України; визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) пункти 1, 5 частини шостої статті 19 ЦПК України. Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України). Відповідно до пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку. Ціна позову у даній справі становить 7 707,52 грн, яка станом на 01 січня 2026 року не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 328,00,00х250=832 000,00). Касаційна скарга представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 містить посилання на випадки, передбачені підпунктом «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справіпідлягає касаційному оскарженню. Посилання представника заявника у касаційній скарзі на те, що справа має виняткове значення зводиться до незгоди із рішенням суду апеляційної інстанції. Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та додані до неї матеріали не містять посилань на випадки передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення в справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягають касаційному оскарженню. У постанові Чернівецького апеляційного суду від 10 квітня 2026 року зазначено, що постанова касаційному оскарженню не підлягає. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Верховний Суд враховує Рекомендації № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року). З урахуванням наведеного, оскільки представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 подали касаційні скарги на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити. Керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 176 ЦПК України, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційними скаргами представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 07 квітня 2026 року та представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на постанову Чернівецького апеляційного суду від 10 квітня 2026 року у справі за позовом Міського комунального підприємства «Чернівцітеплокомуненерго» до ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги з постачання теплової енергії. Копію ухвали разом з доданими до скарг матеріалами повернути особі, яка подавала касаційні скарги. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: В. М. Коротун І. А. Воробйова М. Є. Червинська