Постанова КЦС ВС № 545/4242/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 травня 2026 року м. Київ справа № 545/4242/21 провадження № 61-15396св25 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Синельникова Є. В., суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Шиповича В. В., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідачі: ОСОБА_2 , Новоселівська сільська рада Полтавського району Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3 , розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на постанову Полтавського апеляційного суду від 27 жовтня 2025 року у складі колегії суддів Обідіної О. І., Дряниці Ю. В., Карпушина Г. Л., ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА Короткий зміст позовних вимог У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , Новоселівської сільської ради Полтавського району Полтавської області (далі - Новоселівська сільська рада), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - ОСОБА_3 , у якому просив: -визнати незаконним та скасувати рішення 11 сесії 8 скликання Новоселівської сільської ради від 14 вересня 2021 року № 972 про надання ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального садівництва, орієнтовною площею 0,04 га, за адресою: с. Надержинщина на території Новоселівської сільської ради Полтавського району Полтавської області; - визнати незаконним та скасувати рішення 13 сесії 8 скликання Новоселівської сільської ради від 25 листопада 2021 року № 1184 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0377 га у власність для індивідуального садівництва, кадастровий номер 5324083501:01:004:0169, за адресою: с. Надержинщина на території Новоселівської сільської ради Полтавського району Полтавської області та передачу вказаної земельної ділянки у власність ОСОБА_2 ; - скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,0377 га, кадастровий номер 5324083501:01:004:0169, відомості про яку 30 листопада 2021 року внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Філоненко Є. Д. на підставі рішення 13 сесії 8 скликання Новоселівської сільської ради від 25 листопада 2021 року № 1184 з одночасним припиненням права власності ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку. Позов мотивовано тим, що рішенням дев`ятої сесії восьмого скликання Новоселівської сільської ради від 05 липня 2021 року № 796 ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального садівництва орієнтовною площею 0,04 га, яка розташована за адресою: с. Надержинщина на території Новоселівської сільської ради. Після виготовлення проекту землеустрою та формування земельної ділянки позивач 23 вересня 2021 року звернувся до Новоселівської сільської ради із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у його власність для індивідуального садівництва. Рішенням тринадцятої сесії восьмого скликання Новоселівської сільської ради від 25 листопада 2021 року № 1185 відповідний проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,0377 га для індивідуального садівництва було затверджено та передано йому зазначену земельну ділянку у приватну власність. 08 грудня 2021 року державним реєстратором йому було відмовлено в реєстрації права власності на земельну ділянку, кадастровий номер 5324083501:01:004:0169, оскільки рішенням тієї ж тринадцятої сесії восьмого скликання Новоселівської сільської ради № 1184 від 25 листопада 2021 року вказана земельна ділянка передана іншій особі - відповідачці ОСОБА_2 та за нею 30 листопада 2021 року державним реєстратором зареєстроване право власності на земельну ділянку. Позивач вважав дії Новоселівської сільської ради щодо передачі однієї земельної ділянки двом особам такими, що суперечать загальним принципам права, вимогам землеустрою та свідчать про зловживання посадовими особами своїми повноваженнями, що позбавило його можливості отримати земельну ділянку у власність, враховуючи, що він першим виготовив проект землеустрою, за яким спірна земельна ділянка була сформована та отримала кадастровий номер. Полтавський районний суд Полтавської області ухвалою від 22 серпня 2022 року залучив до участі у справі ОСОБА_3 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Полтавський районний суд Полтавської області рішенням від 20 вересня 2024 року відмовив ОСОБА_1 у задоволенні позову. Стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрати за проведення експертизи в розмірі 21 519,78 грн. Скасував заходи забезпечення позову, вжиті на підставі ухвали Полтавського районного суду Полтавської області від 21 грудня 2021 року. Рішення суду мотивовано тим, що у проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розробленого на замовлення позивача, містяться недостовірні відомості, а саме відображено проїзд до земельної ділянки суміжного землевласника ОСОБА_3 , якого не існує (проїзд показано на місці заболочення (каналу) та густих порослей); на місцевості відсутній фактичний під`їзд автотранспорту та прохід до земельної ділянки, належної ОСОБА_3 . Таким чином, відсутність на місцевості фактичного під`їзду автотранспорту та проходу до вказаної земельної ділянки, належної суміжному землевласнику ОСОБА_3 , створює умови для неприпустимого впливу позивача на права третьої особи ОСОБА_3 щодо використання ним земельної ділянки та унеможливлює використання за цільовим призначенням останнім належної йому на праві власності земельної ділянки. Наведене свідчить про наявність законних перешкод, які зумовлюють відсутність першочергового права позивача на отримання в порядку безоплатної передачі в межах встановлених норм спірної земельної ділянки, яка була сформована відповідно до проекту землеустрою позивача. Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції Полтавський апеляційний суд від 27 жовтня 2025 року рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 20 вересня 2024 року скасував та ухвалив нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнив. Визнав незаконним та скасував рішення 11 сесії 8 скликання Новоселівської сільської ради від 14 вересня 2021 року № 972 про надання ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального садівництва, орієнтовною площею 0,04 га, за адресою: с. Надержинщина на території Новоселівської сільської ради. Визнав незаконним та скасував рішення 13 сесії 8 скликання Новоселівської сільської ради від 25 листопада 2021 року № 1184 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0377 га у власність для індивідуального садівництва, кадастровий номер 5324083501:01:004:0169, за адресою: с. Надержинщина на території Новоселівської сільської ради та передачу вказаної земельної ділянки у власність ОСОБА_2 . Скасував державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,0377 га, кадастровий номер 5324083501:01:004:0169, відомості про яку 30 листопада 2021 року внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Філоненко Є. Д. на підставі рішення 13 сесії 8 скликання Новоселівської сільської ради від 25 листопада 2021 року № 1184 з одночасним припиненням права власності ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку. Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що першочергове право на отримання земельної ділянки буде мати та особа, на підставі проекту землеустрою якої сформована відповідна ділянка, якщо для цього відсутні законні перешкоди, тобто в цьому випадку позивач ОСОБА_1 . Суд вдався до аналізу виготовленого позивачем проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та вказав, що останній має недоліки, оскільки містить недостовірні відомості - проїзду до земельної ділянки відповідача, якого не існує, що в свою чергу створює неможливість використання суміжним землевласником ОСОБА_3 належної йому земельної ділянки та свідчить про наявність перешкод. Водночас такий висновок не ґрунтується на нормах закону та зібраних у справі доказах і унеможливлює право позивача отримати земельну ділянку, що фактично нівелює його першочергове право на отримання земельної ділянки як особою, на підставі проекту землеустрою якої було її сформовано. Зазначений проект землеустрою був затверджений відповідним рішенням сільської ради і при його затвердженні не були виявлені недоліки чи недостовірні відомості, наявність яких могла унеможливити його затвердження. При цьому суд дійшов помилкового висновку про наявність неприпустимого впливу позивачем на права ОСОБА_3 як власника суміжної земельної ділянки, який необхідно розглядати як існування законних перешкод для затвердження проекту та передання йому у власність спірної земельної ділянки. Короткий зміст вимог касаційної скарги 1. 05 грудня 2025 року ОСОБА_2 засобами поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Полтавського апеляційного суду від 27 жовтня 2025 року у цій справі, у якій заявниця, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Полтавського апеляційного суду від 27 жовтня 2025 року і залишити в силі рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 20 вересня 2024 року. 2. 05 грудня 2025 року ОСОБА_3 засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Полтавського апеляційного суду від 27 жовтня 2025 року у цій справі, у якій заявник, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Полтавського апеляційного суду від 27 жовтня 2025 року і залишити в силі рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 20 вересня 2024 року. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Доводи осіб, які подали касаційні скарги У касаційних скаргах, які є ідентичними за змістом, заявники посилаються на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України та зазначають, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 листопада 2018 року у справі № 380/624/16-ц, від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц, від 24 листопада 2021 року у справі № 700/302/20, у постанові Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі № 308/1599/18. Звертають увагу, що рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою не є правовстановлюючим актом і не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття права власності чи користування на земельну ділянку. Посилаючись на положення статті 121 ЗК України, стверджують, що за наявності двох або більше бажаючих отримати земельну ділянку державної чи комунальної власності у межах встановлених норм першочергове право на таке отримання має особа, на підставі проекту землеустрою якої сформована відповідна ділянка, якщо для цього відсутні законні перешкоди. Заявники вказують, що апеляційний суд не врахував висновок експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи від 31 жовтня 2022 року та акт земельної комісії Новоселівської сільської ради, якими встановлено факт відсутності під`їзду до земельної ділянки, кадастровий номер 5324083501:01:004:0172, належної на праві власності ОСОБА_3 , у разі оформлення права власності ОСОБА_1 на сформовану земельну ділянку, кадастровий номер 5324083501:01:004:0169, яка належить ОСОБА_2 . Крім того, зазначають про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування частини другої статті 103 ЗК України. Доводи відзиву на касаційну скаргу У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діють ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , вказує на правильність висновків суду апеляційної інстанції, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду без змін. Провадження у суді касаційної інстанції Верховний Суд ухвалою від 23 грудня 2025 року у складі колегії суддів Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Фаловської І. М. відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою, витребував матеріали справи та надав строк для подання відзиву на касаційну скаргу. Підставами відкриття касаційного провадження є пункти 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України. 15 лютого 2026 року на адресу Верховного Суду надійшли витребувані матеріали справи. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 квітня 2026 року визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у такому складі: Сердюк В. В. (суддя-доповідач), судді які входять до складу колегії: Осіян О. М., Сакара Н. Ю. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 квітня 2026 року визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у такому складі: головуючий - Синельников Є. В., судді, які входять до складу колегії: Осіян О. М., Сакара Н. Ю., Сердюк В. В. (суддя-доповідач), Шипович В. В. Верховний Суд ухвалою від 27 квітня 2026 року призначив справу до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Фактичні обставини справи, встановлені судами Рішенням дев`ятої сесії восьмого скликання Новоселівської сільської ради від 05 липня 2021 року № 796 ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального садівництва (код згідно із КВЦПЗ 01.05) орієнтовною площею 0,04 га, яка розташована за адресою: с. Надержинщина на території Новоселівської сільської ради Полтавського району Полтавської області (т. 1, а. с.12). Рішенням тринадцятої сесії восьмого скликання Новоселівської сільської ради від 25 листопада 2021 року № 1185 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0377 га для індивідуального садівництва (код згідно із КВЦПЗ 01.05) за адресою: с. Надержинщина на території Новоселівської сільської ради, кадастровий номер 5324083501:01:004:0169, затверджено та передано зазначену земельну ділянку ОСОБА_1 у приватну власність (т.1, а.с.44). Рішенням одинадцятої сесії восьмого скликання Новоселівської сільської ради від 14 вересня 2021 року № 972 ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення тієї ж земельної ділянки для індивідуального садівництва (код згідно із КВЦПЗ 01.05) орієнтовною площею 0,04 га, яка розташована за адресою: с. Надержинщина на території Новоселівської сільської ради (т. 1, а. с. 49). Рішенням тринадцятої сесії восьмого скликання Новоселівської сільської ради від 25 листопада 2021 року № 1184 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 для індивідуального садівництва площею 0,0377 га та передано їй безоплатно у приватну власність земельну ділянку, кадастровий номер 5324083501:01:004:0169, розташовану за адресою: с. Надержинщина на території Новоселіської сільської ради (т. 1, а. с. 50). 30 листопада 2021 року ОСОБА_2 зареєструвала право приватної власності на вказана земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер 2521737953080 (т. 1, а. с. 46-47). Рішенням державного реєстратора - приватного нотаріуса Святецької І. В. за № 62365319 від 17 грудня 2021 року відмовлено у державній реєстрації ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5324083501:01:004:0169. Підставою відмови в реєстрації права власності нотаріус зазначив реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку за іншою особою. Спірна земельна ділянка, кадастровий номер 5324083501:01:004:0169, власником якої є ОСОБА_2 , межує із земельною ділянкою, кадастровий номер 5324083501:01:004:0172, площею 0,0737 га, яка належить на праві власності її чоловікові ОСОБА_3 згідно з державним актом на право приватної власності на землю від 30 липня 2002 року ( т. 1, а. с. 182-183). ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як подружжя мають намір об`єднати суміжні земельні ділянки для облаштування під`їзду до земельної ділянки, кадастровий номер 5324083501:01:004:0172, що належить на праві власності ОСОБА_3 , з метою повноцінного цільового використання земельної ділянки. За розпорядженням Новоселівської сільської ради від 08 вересня 2022 року № 115-ОД створено комісію щодо обстеження та встановлення меж земельної ділянки ОСОБА_3 на території цієї сільської ради (т. 1, а. с. 223, т. 2, а. с. 246). Комісією складено акт виїзного обстеження земельних ділянок, затверджений Новоселівським сільським головою Бовою Є. Ю., з якого вбачається, що обстеження земельних ділянок з кадастровими номерами 5324083501:01:004:0169 та 5324083501:01:004:0172 проводилося на предмет наявності/відсутності під`їзду до земельної ділянки 5324083501:01:004:0172 та можливості використання смуги (каналу) між земельними ділянками з кадастровими номерами 5324083501:01:004:0013 та 5324083501:01:004:0172 для під`їзду автомобільним транспортом. Встановлено, що у разі набуття права власності на земельну ділянку 5324083501:01:004:0169 ОСОБА_1 , будуть порушені вимоги підпункту «г» пункту 1 статті 91 ЗК України, тобто порушено права власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів (т. 1, а. с. 230, т. 2, а. с. 247). Відповідно до повідомлення Новоселівської сільської ради від 22 вересня 2023 року № 02-22/791 в результаті проведеного 12 вересня 2022 року комісійного обстеження в натурі (на місцевості) місця розташування земельних ділянок, кадастрові номери 5324083501:01:004:0169, 5324083501:01:004:0172, 5324083501:01:004:0013 та земельної ділянки комунальної форми власності (кадастровий номер не визначено), яка відповідно до Перерозподілу земель між землекористувачами та землеволодільцями, який затверджено у 1991 році, представлена заболоченими землями (угіддя болото), на предмет наявності/відсутності під`їзду до земельної ділянки, кадастровий номер 5324083501:01:004:0172, та можливістю використати заболочену земельну ділянку комунальної форми власності (канал) для проїзду на дату проведення обстеження встановлено: під`їзд до земельної ділянки площею 0,0737 га з кадастровим номером 5324083501:01:004:0172, належної ОСОБА_3 , відсутній; земельна ділянка комунальної форми власності (кадастровий номер не визначено), розташована між земельними ділянками з кадастровими номерами 5324083501:01:004:0172 та 5324083501:01-004:0013, представлена угіддями - болото, відповідно до Перерозподілу земель між землекористувачами та землеволодільцями, який затверджено у 1991 році; зазначена земельна ділянка представлена густими порослями дерев та заболоченням (каналом); земельною ділянкою комунальної форми власності (кадастровий номер не визначено), що розташована між земельними ділянками з кадастровими номерами 5324083501:01:004:0172 та 5324083501:01:004:0013, проїзд автотранспортом до земельної ділянки з кадастровим номером 5324083501:01:004:0172 неможливий (т. 2, а. с. 248). За висновком експерта від 31 жовтня 2022 року № 3005 за результатами проведення земельно-технічної експертизи, встановлено: відсутність у натурі (на місцевості) фактичного під`їзду автотранспорту та проходу до земельної ділянки, кадастровий номер 5324083501:01:004:0172, площею 0,0737 га, належної ОСОБА_3 ; облаштувати під`їзд до земельної ділянки з кадастровим номером 5324083501:01:004:0172, не беручи до уваги земельну ділянку з кадастровим номером 5324083501:01:004:0169, за наявності сформованих суміжних земельних ділянок не є можливим; земельні ділянки, належні подружжю ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , можливо об`єднати для облаштування під`їзду; проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 враховано під`їзд до суміжної земельної ділянки, кадастровий номер 5324083501:01:004:0172 (на кадастровому плані в описі меж зазначено суміжника як землі загального користування проїзд відсутній). Фактично в натурі (на місцевості) розміщена земельна ділянка між земельною ділянкою, кадастровий номер 5324083501:01:004:0013, та земельною ділянкою, кадастровий номер 5324083501:01:004:0172, являє собою густі порослі дерев та заболочення (канал); використання смуги (землі Новоселівської сільської ради (канал)) між земельною ділянкою, кадастровий номер 5324083501:01:004:0013, та земельною ділянкою, кадастровий номер 5324083501:01:004:0172, для під`їзду автотранспортом до земельної ділянки, кадастровий номер 5324083501:01:004:0172, є неможливим, оскільки проектний під`їзд не відповідає вимогам державних будівельних та пожежних норм (т. 2, а. с. 109-116).

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Позиція Верховного Суду За положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов такого висновку. Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам оскаржувана постанова апеляційного суду не відповідає з огляду на таке. Відповідно до частин першої, другої статті 78 ЗК України визначено, що право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. У частині другій статті 103 ЗК України передбачено, що власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив). За частиною першою статті 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Згідно із пунктом «в» частини третьої статті 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. За змістом частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). Відповідно до частини сьомої статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Частиною дев`ятою статті 118 ЗК України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 186-1 ЗК України, яка була чинної на час виникнення спірних правовідносин, розробник проекту землеустрою подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Орган, зазначений в частині першій цієї статті, зобов`язаний протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації. Частина перша статті 79-1 ЗК України визначає, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Відповідно до частини першої статті 50 Закону України «Про землеустрій» проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються лише у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок. Дозвіл на розроблення проекту землеустрою означає дозвіл власника земельної ділянки здійснити певні дії на землі власника, щоб мати змогу у подальшому точно визначити предмет оренди. Отже, цей дозвіл наділяє заінтересовану особу повноваженням ідентифікувати на землі власника земельну ділянку, яку ця особа бажає отримати в оренду у майбутньому. Рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою не є правовстановлюючим актом і не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття права власності чи користування на земельну ділянку (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року в справі № 380/624/16-ц, провадження № 14-301цс18; від 29 вересня 2020 року в справі № 688/2908/16-ц, провадження № 14-28цс20). За наявності двох або більше бажаючих отримати земельну ділянку державної чи комунальної власності у власність при безоплатній передачі земельних ділянок в межах встановлених норм (стаття 121 ЗК України), першочергове право на таке отримання має особа, на підставі проекту землеустрою якої сформована відповідна ділянка, якщо для цього відсутні законні перешкоди (постанова Верховного Суду від 26 січня 2022 року у справі № 700/317/20 від 08 листопада 2021 року, провадження № 61-5406св21). За змістом статті 118 ЗК України завершальним етапом процедури безоплатної приватизації земельних ділянок є саме затвердження проекту землеустрою та передача (надання) земельної ділянки у власність. Таким чином, реальні законні сподівання на оформлення права власності на земельну ділянку виникають не після отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою, чи погодження проекту, а саме з моменту звернення до відповідного органу виконавчої влади, чи органу місцевого самоврядування із проханням затвердити погоджений проект землеустрою та передання земельної ділянки. Суди встановили, що рішенням дев`ятої сесії восьмого скликання Новоселівської сільської ради від 05 липня 2021 року № 796 ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального садівництва (код згідно із КВЦПЗ 01.05) орієнтовною площею 0,04 га, яка розташована за адресою: с. Надержинщина на території Новоселівської сільської ради (т. 1, а. с.12). Рішенням тринадцятої сесії восьмого скликання Новоселівської сільської ради від 25 листопада 2021 року № 1185 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0377 га для індивідуального садівництва (код згідно із КВЦПЗ 01.05) за адресою: с. Надержинщина на території Новоселівської сільської ради, кадастровий номер 5324083501:01:004:0169, затверджено та передано зазначену земельну ділянку ОСОБА_1 у приватну власність (т.1, а. с. 44). Рішенням одинадцятої сесії восьмого скликання Новоселівської сільської ради від 14 вересня 2021 року № 972 ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення тієї ж земельної ділянки для індивідуального садівництва (код згідно із КВЦПЗ 01.05) орієнтовною площею 0,04 га, яка розташована за адресою: с. Надержинщина на території Новоселівської сільської ради (т. 1, а. с. 49). Рішенням тринадцятої сесії восьмого скликання Новоселівської сільської ради від 25 листопада 2021 року № 1184 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 для індивідуального садівництва площею 0,0377 га та передано їй безоплатно у приватну власність земельну ділянку, кадастровий номер 5324083501:01:004:0169, розташовану за адресою: с. Надержинщина на території Новоселіської сільської ради (т. 1, а. с. 50). 30 листопада 2021 року ОСОБА_2 зареєструвала право приватної власності на вказана земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер 2521737953080 (т. 1, а. с. 46-47). Рішенням державного реєстратора приватного нотаріуса Святецької І. В. за № 62365319 від 17 грудня 2021 року відмовлено у державній реєстрації ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5324083501:01:004:0169. Підставою відмови в реєстрації права власності нотаріус зазначив реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку за іншою особою. Спірна земельна ділянка, кадастровий номер 5324083501:01:004:0169, власником якої є ОСОБА_2 , межує із земельною ділянкою, кадастровий номер 5324083501:01:004:0172, площею 0,0737 га, яка належить на праві власності її чоловікові ОСОБА_3 згідно з державним актом на право приватної власності на землю від 30 липня 2002 року ( т. 1, а. с. 182-183). ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як подружжя мають намір об`єднати суміжні земельні ділянки для облаштування під`їзду до земельної ділянки, кадастровий номер 5324083501:01:004:0172, що належить на праві власності ОСОБА_3 , з метою повноцінного цільового використання земельної ділянки. За розпорядженням Новоселівської сільської ради від 08 вересня 2022 року № 115-ОД створено комісію щодо обстеження та встановлення меж земельної ділянки ОСОБА_3 на території цієї сільської ради (т. 1, а. с. 223, т. 2 , а. с. 246). Комісією складено акт виїзного обстеження земельних ділянок, затверджений Новоселівським сільським головою Бовою Є. Ю., з якого вбачається, що обстеження земельних ділянок з кадастровими номерами 5324083501:01:004:0169 та 5324083501:01:004:0172 проводилося на предмет наявності/відсутності під`їзду до земельної ділянки 5324083501:01:004:0172 та можливості використання смуги (каналу) між земельними ділянками з кадастровими номерами 5324083501:01:004:0013 та 5324083501:01:004:0172 для під`їзду автомобільним транспортом. Встановлено, що у разі набуття права власності на земельну ділянку 5324083501:01:004:0169 ОСОБА_1 , будуть порушені вимоги підпункту «г» пункту 1 статті 91 ЗК, тобто порушено права власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів (т. 1, а. с. 230, т. 2, а. с. 247). За повідомленням Новоселівської сільської ради від 22 вересня 2023 року № 02-22/791 в результаті проведеного 12 вересня 2022 року комісійного обстеження в натурі (на місцевості) місця розташування земельних ділянок, кадастрові номери 5324083501:01:004:0169,5324083501:01:004:0172, 5324083501:01:004:0013 та земельної ділянки комунальної форми власності (кадастровий номер не визначено), яка відповідно до Перерозподілу земель між землекористувачами та землеволодільцями, який затверджено у 1991 році, представлена заболоченими землями (угіддя болото), на предмет наявності/відсутності під`їзду до земельної ділянки, кадастровий номер 5324083501:01:004:0172, та можливістю використати заболочену земельну ділянку комунальної форми власності (канал) для проїзду на дату проведення обстеження встановлено: 1) під`їзд до земельної ділянки площею 0,0737 га з кадастровим номером 5324083501:01:004:0172, належної ОСОБА_3 , відсутній; 2) земельна ділянка комунальної форми власності (кадастровий номер не визначено), розташована між земельними ділянками з кадастровими номерами 5324083501:01:004:0172 та 5324083501:01-004:0013 представлена угіддями - болото, відповідно до Перерозподілу земель між землекористувачами та землеволодільцями, який затверджено у 1991 році; 3) зазначена земельна ділянка представлена густими порослями дерев та заболоченням (каналом); 4) земельною ділянкою комунальної форми власності (кадастровий номер не визначено), що розташована між земельними ділянками з кадастровими номерами 5324083501:01:004:0172 та 5324083501:01:004:0013, проїзд автотранспортом до земельної ділянки з кадастровим номером 5324083501:01:004:0172 неможливий (т. 2, а. с. 248). Висновком експерта Полтавського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М. С. Бокаріуса» Рудавки М. С. від 31 жовтня 2022 року № 3005 за результатами проведення земельно-технічної експертизи встановлено: відсутність у натурі (на місцевості) фактичного під`їзду автотранспорту та проходу до земельної ділянки, кадастровий номер 5324083501:01:004:0172, площею 0,0737 га, належної ОСОБА_3 ; облаштувати під`їзд до земельної ділянки з кадастровим номером 5324083501:01:004:0172, не беручи до уваги земельну ділянку з кадастровим номером 5324083501:01:004:0169, за наявності сформованих суміжних земельних ділянок не є можливим; земельні ділянки, належні подружжю ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , можливо об`єднати для облаштування під`їзду; проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 враховано під`їзд до суміжної земельної ділянки, кадастровий номер 5324083501:01:004:0172 (на кадастровому плані в описі меж зазначено суміжника як землі загального користування проїзд відсутній). Фактично в натурі (на місцевості) розміщена земельна ділянка між земельною ділянкою, кадастровий номер 5324083501:01:004:0013, та земельною ділянкою, кадастровий номер 5324083501:01:004:0172, являє собою густі порослі дерев та заболочення (канал); використання смуги (землі Новоселівської сільської ради (канал)) між земельною ділянкою, кадастровий номер 5324083501:01:004:0013, та земельною ділянкою, кадастровий номер 5324083501:01:004:0172, для під`їзду автотранспортом до земельної ділянки, кадастровий номер 5324083501:01:004:0172, є неможливим, оскільки проектний під`їзд не відповідає вимогам державних будівельних та пожежних норм (т. 2, а. с. 109-116). Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення про задоволення позовних вимог з тих підстав, що позивач має першочергове право на отримання земельної ділянки, сформованої на підставі проекту землеустрою, і для цього відсутні законні перешкоди, не взяв до уваги проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, який не містить відомостей щодо наявності проїзду до земельної ділянки ОСОБА_3 . При цьому апеляційний суд критично поставився до повідомлення Новоселівської сільської ради від 22 вересня 2023 року № 02-22/791 в результаті проведеного 12 вересня 2022 року комісійного обстеження в натурі (на місцевості) місця розташування земельних ділянок, кадастрові номери 5324083501:01:004:0169, 5324083501:01:004:0172, 5324083501:01:004:0013, та земельної ділянки комунальної форми власності (кадастровий номер не визначено), висновку експерта ОСОБА_6 від 31 жовтня 2022 року № 3005 за результатами проведення земельно-технічної експертизи та загалом висновку місцевого суду про наявність неприпустимого впливу позивачем на права ОСОБА_3 як власника суміжної земельної ділянки, і зазначив, що такий вплив необхідно розглядати як існування законних перешкод для затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передання позивачу у власність спірної земельної ділянки. Натомість суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, керувався тим, що у проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розробленого на замовлення ОСОБА_1 , містяться недостовірні відомості , а саме відображено проїзд до земельної ділянки суміжного землевласника ОСОБА_3 , якого не існує (проїзд показано на місці заболочення (каналу) та густих порослей); на місцевості відсутня можливість фактичного під`їзду автотранспорту та проходу до земельної ділянки, належної ОСОБА_3 , що підтверджено актом виїзного обстеження земельних ділянок Новоселівської сільської ради та висновком експерта ОСОБА_6 від 31 жовтня 2022 року № 3005 за результатами проведення земельно-технічної експертизи. Виходячи з цього та з урахуванням акта виїзного обстеження земельних ділянок Новоселівської сільської ради, висновку експерта ОСОБА_6 , суд першої інстанції виснував, що відсутність на місцевості фактичного під`їзду автотранспорту та проходу до земельної ділянки, належної суміжному землевласнику ОСОБА_3 , створює умови для неприпустимого впливу ОСОБА_1 на права ОСОБА_3 щодо використання ним земельної ділянки, унеможливлює використання ним за цільовим призначенням належної йому на праві власності земельної ділянки та свідчить про наявність законних перешкод, що зумовлюють відсутність першочергового права позивача на отримання в порядку безоплатної передачі в межах встановлених норм спірної земельної ділянки, яка була сформована відповідно до проекту землеустрою позивача. Колегія суддів звертає увагу, що добросовісність та розумність належать до фундаментальних засад цивільного права (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). На будь-якому етапі надання земельної ділянки у власність чи користування сторони повинні діяти правомірно, зокрема, поводитися добросовісно, розумно враховувати інтереси одна одної, утримуватися від недобросовісних дій чи бездіяльності (постанова Верховного Суду від 25 лютого 2026 року у справі № 504/1229/20, провадження № 61-12650св23). Добросовісність та розумність належать до фундаментальних засад цивільного права (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Отже, і на переддоговірній стадії сторони повинні діяти правомірно, зокрема, поводитися добросовісно, розумно враховувати інтереси одна одної, утримуватися від недобросовісних дій чи бездіяльності. До подібних правових висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц (провадження № 14-28цс20), на яку міститься посилання в касаційній скарзі, в якій також зазначено, що неможливо надати єдину універсальну відповідь на питання про те, чи є поведінка органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який надав дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кільком особам, правомірною чи неправомірною. Відповідь на це питання залежить від оцінки такої поведінки як добросовісної чи недобросовісної, і така оцінка має здійснюватися у кожній справі окремо, виходячи з конкретних обставин справи. Звернення особи до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з метою отримання земельної ділянки в оренду зумовлене інтересом особи на отримання цієї земельної ділянки, за відсутності для цього законних перешкод (постанова Верховного Суду від 24 листопада 2021 року у справі № 700/302/20, провадження № 61-3355св21). Таким чином, рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Звернення особи до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з метою отримання земельної ділянки у власність чи користування зумовлене інтересом особи на отримання цієї земельної ділянки, за відсутності для цього законних перешкод. Зазначений інтерес, у випадку формування земельної ділянки за заявою такої особи та поданими документами, підлягає правовому захисту. Погодження та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, яка раніше сформована на підставі проекту землеустрою іншої особи, порушує законний інтерес такої особи щодо можливості завершити розпочату ним відповідно до вимог чинного законодавства процедуру приватизації земельної ділянки та суперечить вимогам землеустрою. За наявності двох або більше бажаючих отримати земельну ділянку державної чи комунальної власності у власність при безоплатній передачі земельних ділянок в межах встановлених норм (стаття 121 ЗК України), першочергове право на таке отримання має особа, на підставі проекту землеустрою якої сформована відповідна ділянка, якщо для цього відсутні законні перешкоди. З огляду на викладене місцевий суд на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, керувався тим, що в проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розробленого на замовлення ОСОБА_1 , містяться недостовірні відомості щодо відображення проїзду до земельної ділянки суміжного землевласника ОСОБА_3 , якого не існує, та взявши до уваги, що на місцевості відсутній фактичний під`їзд автотранспорту та прохід до земельної ділянки, належної ОСОБА_3 , правильно виснував про відмову у задоволенні позову, оскільки відсутність на місцевості фактичного під`їзду автотранспорту та проходу до земельної ділянки, належної суміжному землевласнику ОСОБА_3 , створює умови для неприпустимого впливу позивача на права ОСОБА_3 щодо використання ним земельної ділянки та унеможливлює використання за цільовим призначенням останнім належної йому на праві власності земельної ділянки. Апеляційний суд зазначеного не врахував, помилково скасувавши законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції. З урахуванням наведеного колегія суддів не вбачає підстав для формування висновку Верховного Суду щодо застосування положень частини другої статті 103 ЗК України. За таких обставин касаційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підлягають задоволенню, постанова апеляційного суду підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції - залишенню в силі. Висновки за результатами розгляду касаційних скарг Відповідно до пункту 4 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині. За вимогами частин першої та четвертої статті 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини. Згідно з вимогами статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону. Доводи касаційної скарги про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права знайшли своє підтвердження, а тому касаційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підлягають задоволенню, постанова апеляційного суду підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції - залишенню в силі. Щодо судових витрат Відповідно до частин першої, другої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволеним позовним вимогам (частина перша статті 141 ЦПК України). Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. У підпункті «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України зазначено, що постанова суду касаційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції. Враховуючи те, що за результатом розгляду справи ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позовних вимог, тому передбачені законом судові витрати у цій справі підлягають стягненню з позивача. Отже, понесені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 судові витрати мають бути стягнуті на їх користь із позивача. У цій справі ОСОБА_2 сплачено судовий збір за подання касаційної скарги в сумі 5 448,00 грн. ОСОБА_3 сплачено судовий збір за подання касаційної скарги в сумі 5 448,00 грн. Отже, із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню сплачений судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 5 448,00 грн, а на користь ОСОБА_3 5 448,00 грн. Керуючись статтями 400, 402, 409, 412, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_2 та касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити. Постанову Полтавського апеляційного суду від 27 жовтня 2025 року скасувати, рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 20 вересня 2024 року залишити в силі. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 5 448,00 (п`ять тисяч чотириста сорок вісім) гривень. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 сплачений судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 5 448,00 (п`ять тисяч чотириста сорок вісім) гривень. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий Є. В. Синельников Судді О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Сердюк В. В. Шипович