LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Чернігівський апеляційний суд750/4485/26

від 29.05.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

Справа № 750/4485/26 Головуючий у 1 інстанції Крапивний Б. В. Провадження № 33/4823/512/26 Категорія - ч. 1 ст. 130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 29 травня 2026 року місто Чернігів Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду Гусач О.М., за участю особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , його захисника адвоката Ширая А. А., розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові апеляційну скаргу захисника адвоката Ширая А. А. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 01 травня 2026 року, В С Т А Н О В И В: Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого головним менеджером АТ «Райффайзен Банк», проживаючого по АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 665 грн. 60 коп. судового збору. Як установив місцевий суд, 12 квітня 2026 року, о 04 год. 46 хв., ОСОБА_1 , по вул. Шевченка, 26, у м. Чернігові, на порушення вимог п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, керував транспортним засобом Nissan Qashqai, реєстраційний номер НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. В апеляційній скарзі захисник адвокат Ширай А. А. просить постанову суду скасувати, а провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення. Мотивує тим, що суд першої інстанції не надав належної оцінки доказам, які вказують на те, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 був зупинений без будь-яких на те підстав з грубим порушенням працівниками поліції вимог ч. 1 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію». Зазначає, у протоколі про адміністративне правопорушення поліцейським здійснено виправлення імені особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, в порушення Інструкції щодо складання адміністративних матеріалів; зі вказаним виправленням не ознайомлено ОСОБА_1 . Поліцейський, провівши огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння, не запитав про згоду/не згоду водія з результатом такого огляду, а зробив це значно пізніше. Вважає, що відсутність направлення на огляд на стан сп`яніння до медичного закладу є порушенням процедури такого огляду. На переконання захисника, ОСОБА_1 не відмовлявся від огляду на стан сп`яніння в медичному закладі, який йому поліцейські не запропонували. Під час апеляційного розгляду ОСОБА_1 та його захисник адвокат Ширай А. А. підтримали доводи апеляційної скарги, просили задовольнити її з викладених у ній підстав. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , аргументи захисника адвоката Ширая А. А., переглянувши відеозапис, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Дані вимоги закону судом першої інстанції були виконані в повному обсязі. Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп`яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. Відповідно до вимог пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ за № 1306 від 10.10.2001 року, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Положеннями ст. 266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Згідно п. 6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі-Інструкція), затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров`я. За змістом статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 638404 від 12.04.2026, в якому викладені обставини вчинення правопорушення та в якому ОСОБА_1 особисто виклав пояснення: «Згоден»; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; роздруківкою з приладу Drager ALCOTEST 6810, прилад № ARСD-0467, результат зазначеного спеціального технічного приладу становить 0,40 проміле, з яким ОСОБА_1 був згоден, про що свідчить його особистий підпис, як в акті так і в роздруківці; інформацією, яка розміщена на CD диску, на якому детально зафіксовано обставини, за яких було запропоновано особі пройти огляд на виявлення стану сп`яніння та його проходження /посилання на вказаний відеозапис міститься в протоколі/. Наявний у справі протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, а також вимогам, передбаченим Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, містить усі необхідні реквізити та є належним і допустимим доказом. Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до ст. 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом апеляційної інстанції було досліджено відеозаписи з нагрудних камер інспекторів патрульної поліції, зміст якого підтверджує обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та висновки місцевого суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Із переглянутого апеляційним судом відеозапису, доданому працівниками поліції до протоколу серії ЕПР1 №638404 від 12.04.2026 вбачається рух та зупинка транспортного засобу Nissan Qashqai, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Зафіксовано спілкування з водієм зазначеного автомобіля ОСОБА_1 , перевірку його документів і огляд транспортного засобу. Поліцейський запитав у водія щодо вживання алкоголю та запропонував пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, на що ОСОБА_1 погодився. Зафіксовано о 04 год. 52 хв. продуття ОСОБА_1 приладу Drager, за результатом якого виявлено алкоголь у повітрі, що ним видихається, 0,40 проміле. На запитання поліцейського водій повідомив, що напередодні він вживав алкогольні напої. Зафіксовано процедуру складення матеріалів про адміністративне правопорушення. Зокрема, о 04 год. 57 хв. поліцейський роз`яснив водію, що у разі незгоди з результатом огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу Drager на місці зупинки, такий огляд буде проведено в медичному закладі у лікаря-нарколога. О 04 год. 58 хв. поліцейський повідомив водію, що підставою для зупинки автомобіля під його керуванням стало те, що його пасажир не користувався ременем безпеки. О 04 год. 59 хв. поліцейський запитав у водія, чи згоден він з результатом огляду, на що ОСОБА_1 відповів ствердно. Особі що притягається до адміністративної відповідальності також було роз`яснено порядок проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, наслідки відмови від такого огляду, можливість пройти огляд в закладі охорони здоров`я. Крім того, водієві було роз`яснено права, передбачені ст. 63 Конституції України, а також ст. 268 КУпАП. Отже, істотних порушень правил проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння та порядку його оформлення, які б впливали на правильність висновків суду, під час апеляційного розгляду встановлено не було. Також, відсутні обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності. Твердження захисника про те, що в протоколі про адміністративне правопорушення поліцейським здійснено виправлення імені особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, що є грубим порушенням Інструкції щодо складання адміністративних матеріалів; зі вказаним виправленням не ознайомлено ОСОБА_1 не заслуговують на увагу з огляду на наступне. Так, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 638404 від 12.04.2026, складеному стосовно ОСОБА_1 , поліцейським здійснено виправлення в імені особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, зокрема, виправлено неправильно написане ім`я « ОСОБА_2 » шляхом закреслення першої літери «н», що посвідчено печаткою органу поліції. Таким чином, у протоколі виправлено на правильне написання імені особи як « ОСОБА_3 ». Згідно з п. 7 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 № 1376, не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено. Зважаючи, що вказане виправлення відповідає дійсним анкетним даним особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; відсутні сумніви щодо складення протоколу стосовно саме ОСОБА_1 ; зміст протоколу, який вручено останньому, тим самим не зазнав змін щодо суті вчиненого правопорушення та його кваліфікації, тому суд першої інстанції правильно вирішив, що порушення вказаної норми Інструкції формальним і таким, що не впливає на розгляд справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Посилання захисника на те, що відсутність направлення на огляд на стан сп`яніння до медичного закладу є порушенням процедури такого огляду, також не заслуговують на увагу. Відповідно до ст. 266 КУпАП у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Згідно з п. 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. Отже, зважаючи, що водій ОСОБА_1 був згоден з результатом його огляду на стан алкогольного сп`яніння, що був проведений поліцейським на місці зупинки транспортного засобу, тому поліцейський не зобов`язаний був складати направлення водія для огляду на стан алкогольного сп`яніння до медичного закладу. Посилання захисника Ширая А. А. щодо незаконної зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 працівниками патрульної поліції не знайшли свого підтвердження, оскільки з огляду на правовий аналіз норм Правил дорожнього руху, незгода водія із причинами зупинки або ненадання працівниками поліції доказів вчинення правопорушення, не позбавляє водія обов`язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, та не впливає на причину зупинки. Крім того, на даний час діє воєнний стан і працівники поліції мають право зупиняти та перевіряти транспортні засоби. Більше того, водію ОСОБА_1 , перед складанням протоколу про адміністративне правопорушення поліцейський повідомив, що автомобіль під його керуванням зупинено, оскільки його пасажир не була пристебнута ременем безпеки; водій на місці зупинки не заперечував указане твердження поліцейського, не вказував на будь-які порушення поліцейськими порядку зупинення автомобіля під його керуванням. Аналогічно, в рапорті інспектора взводу № 1 роти № 2 БУПП в Чернігівській області ДПП Лещенка М.А. зазначено, що транспортний засіб Nissan Qashqai, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 зупинено згідно з п. 3 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» (пасажир не користувався паском безпеки). Твердження апелянта про те, що під час розгляду даної справи судом не з`ясовано всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а також те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи і не доводять наявність в його діях складу вчиненого правопорушення, повністю спростовуються дослідженими у судовому засіданні доказами. Доводи захисника про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є необґрунтованими і не заслуговують на увагу. Таку позицію ОСОБА_1 слід розцінювати, як намагання уникнути ним установленої законом відповідальності за скоєне. Твердження захисника про те, що ОСОБА_1 розгубився, не зрозумів що відбувається, тому і погодився підписати всі документи - не спростовують винуватості останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Інших істотних та переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції викладені в оскаржуваній постанові про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та були підставою для її скасування або зміни, скаржником не наведено та під час апеляційного розгляду не встановлено. Враховуючи викладене, вважаю обґрунтованим висновок судді першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення та правильною кваліфікацію його дій за ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп`яніння. Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права. У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Адміністративне стягнення накладено судом першої інстанції у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи ОСОБА_1 , ступеня його вини та в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як ОСОБА_1 , так і іншими особами. Враховуючи, що при розгляді справи судом першої інстанції не допущено порушень вимог ст. 280 КУпАП, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у вчиненому правопорушенні, кваліфікацію дій та необґрунтованість накладеного стягнення, підстав для скасування, або зміни постанови суду не вбачається. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу захисника адвоката Ширая А. А. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 01 травня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Чернігівського апеляційного судуО. М. Гусач

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»