Постанова КАС ВС № 400/1888/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 травня 2026 року м. Київ справа № 400/1888/24 адміністративне провадження № К/990/11751/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Білоуса О.В., суддів - Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л., за участю секретаря судового засідання Носенко Л.О., представника відповідача Косовської І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Никметторг» на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 7 листопада 2025 року (головуючий суддя - Величко А.В.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 5 лютого 2026 року (головуючий суддя Кравченко К.В., судді Джабурія О.В., Вербицька Н.В.) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Никметторг» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, У С Т А Н О В И В: У лютому 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Никметторг» (далі - ТОВ «Никметторг») звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі - ГУ ДПС у Миколаївській області), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 5 вересня 2023 року №736614290703, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, за травень 2023 року на суму 22798673 грн. В обґрунтування позовних вимог посилалося на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі Акта документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з податку на додану вартість (далі - ПДВ) за травень 2023 року від 2 серпня 2023 року №6551/14-29-07-03/43661169945, в якому відповідач дійшов помилкових висновків про завищення ТОВ «Никметторг» суми від`ємного значення з ПДВ за травень 2023 року на 22798673 грн. Позивач стверджує, що задекларована ним сума від`ємного значення з ПДВ за травень 2023 року повністю підтверджена всіма необхідними документами бухгалтерського та податкового обліку, а відповідачем у свою чергу, не доведено та не надано жодних доказів, що ТОВ «Никметторг» первинні документи до перевірки не надавалися. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 7 листопада 2025 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 5 лютого 2026 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено. Не погодившись з ухваленими у справі судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, ТОВ «Никметторг» звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. Ухвалою Верховного Суду від 1 квітня 2026 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «Никметторг» на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 7 листопада 2025 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 5 лютого 2026 року. Витребувано з Миколаївського окружного адміністративного суду справу. Підставами для відкриття касаційного провадження у справі є оскарження судового рішення, зазначеного у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), з посиланням у касаційній скарзі на неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права та на те, що в оскаржуваному судовому рішенні застосовано норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України), у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права (пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України), а також з підстав, передбачених пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України. Позивач посилається на неправильне застосування судами пункту 44.6 статті 44, пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України (далі - ПК України). Зокрема зазначає, що із мотивувальної частини рішень судів попередніх інстанцій вбачається, що визначальним для судів був саме висновок про те, що якщо платник податків не надав документи під час перевірки або у строки, визначені законом, то такі документи вважаються відсутніми, а відтак контролюючий орган мав правові підстави виходити з відсутності документального підтвердження задекларованих показників. Помилка судів, на думку ТОВ «Никметторг», полягає не лише в тому, що вони процитували пункт 44.6 статті 44 ПК України, а в тому, як саме вони цей пункт використали для вирішення спору. Суди фактично зробили з нього процесуальну презумпцію, яка замінила собою оцінку доказів, тоді як зазначена норма регулює податково-процедурні наслідки ненадання документів у взаємовідносинах платника з контролюючим органом на стадії перевірки та адміністративного розгляду, але не скасовує обов`язок суду дослідити всі докази, подані сторонами у судовому процесі. Судове провадження не може перетворюватися на просту технічну перевірку того, чи були подані документи саме в момент перевірки; його завданням є з`ясування, чи існували документи на момент формування податкової звітності, чи підтверджують вони реальність відповідних господарських операцій, чи були вони належними, допустимими і достовірними доказами. У цій справі позивач наполягає, що задекларовані показники були підтверджені документально, а контролюючий орган не довів, що відповідні документи були відсутні як факт. ГУ ДПС у Миколаївській області, скориставшись своїм правом надало до суду відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на встановлені обставини та висновки оскаржуваних судових рішень зазначило, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим просило відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін. Контролюючий орган зазначає, що з аналізу змісту касаційної скарги ТОВ «Никметторг» вбачається, що доводи скаржника щодо порушення процесуального законодавства чи незастосування висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах з боку судів попередніх інстанцій не підтверджуються матеріалами справи та спрямовані на переоцінку доказів та встановлення нових фактичних обставин. Уся суть касаційної скарги спрямована на підміну предмета доказування. Так, у цій справі судом першої інстанції на підставі позовної заяви у підготовчому проваджені під час судового засідання було визначено, що предметом доказування є об`єктивність та непереборність причин ненадання первинних документів під час проведення податкової перевірки з боку суб`єкта господарювання. Заперечень від позивача щодо предмета доказування не було. Водночас у касаційній скарзі ТОВ «Никметторг» неодноразово зазначено про реальність господарських операцій, яка не була предметом а ні податкової перевірки, а ні судового спору. Скаржник наполягає на аналізі судами попередніх інстанцій первинних документів, які ним подані лише до суду, посилається на обмеження його права надавати первинні документи, неправильно трактуючи висновки Верховного Суду викладені у постановах від 4 березня 2020 року у справі №0440/5658/18; від 8 серпня 2019 року у справі №802/1069/13-а; від 23 жовтня 2018 року у справі № 826/7971/15; від 8 листопада 2023 року у справі №140/1322/22; від 17 серпня 2023 року у справі №380/8798/21). Крім того, контролюючим органом заявлено клопотання про закриття касаційного провадження, яке обґрунтовує тим, що наявність Ордеру є недостатній доказом повноважень адвоката на підписання касаційної скарги, а тому, на думку відповідача, подана касаційна скарга від ТОВ «Никметторг» підписана особою, яка не має на те повноважень. Щодо заявленого відповідачем клопотання про закриття касаційного провадження, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що підстави для закриття касаційного провадження у цій справі відсутні, оскільки згідно частини першої статті 55 КАС України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу. Відповідно до частини першої статті 57 КАС України, представником у суді може бути адвокат або законний представник. За приписами частини четвертої статті 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу". Частиною сьомою статті 59 КАС України передбачено, що у разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог закону та Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Як вбачається з матеріалів справи касаційна скарга, подана від ТОВ «Никметторг», підписана адвокатом Ковачовим О.М. про що свідчить кваліфікований електронний підпис. До скарги додано Ордер про надання правничої допомоги серії ВН №1669040 від 3 березня 2026 року, виданий на підставі договору про надання правничої допомоги № 02-12/2025 від 2 грудня 2025 року та Свідоцтво право на зайняття адвокатською діяльністю №2260, видане на підставі рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 27 липня 2012 року №V1-35/191. Отже з наведених вище обставин вбачається, що касаційна скарга від ТОВ «Никметторг» підписана особою, яка має на те повноваження передбачені КАС України, а тому клопотання контролюючого органу про закриття касаційного провадження задоволенню не підлягає. Справа № 400/1888/24 надійшла до Верховного Суду 14 квітня 2026 року. Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судові рішення першої та апеляційної інстанцій в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення. Судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом ГУ ДПС у Миколаївській області від 5 липня 2023 року №757-п на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82, з урахуванням вимог підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 Інші перехідні положення, призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Никметторг» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з податку на додану вартість за травень 2023 року; дата початку перевірки 20 липня 2023 року; тривалість перевірки 5 робочих днів. Представника позивача за довіреністю Нікітенка Миколу Володимировича 20 липня 2023 року ознайомлено під підпис з направленнями на проведення перевірки та вручено копію наказу від 5 липня 2023 року №757-п про проведення перевірки. Перевірка проводилася за відома та у присутності директора Самбукіна Дмитра Сергійовича. Під час перевірки представнику позивача Нікітенку М.В. вручено запити від 20 липня 2023 року б/н про надання документів та пояснень, які підтверджують задекларовані суми у Декларації з ПДВ за травень 2023 року. ТОВ «Никметторг» пояснень та документів, які стосувалися предмету перевірки відповідачу не надало, у зв`язку з чим останнім були складені відповідні акти від 20 липня 2023 року №730/14-29-07-03/43616994, від 21 липня 2023 року №735/14-29-07-03/43616994, від 24 липня 2023 року №743/14-29-07-03/43616994, від 25 липня 2023 року №750/14-29-07-04/43616994, від 26 липня 2023 року №756/14-29-07-04/43616994, примірники яких направлені на податкову адресу платника податків (вул. Нікольська, буд. 61/11, м. Миколаїв, 54001). Також контролюючий орган листом від 17 липня 2023 року №17622/6/14-29-07, на підставі підпункту 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 ПК України, просив провести інвентаризацію основних засобів і товарно-матеріальних цінностей та надати їх відповідачу. У зв`язку з відсутністю первинних бухгалтерських та інших документів та ненаданням доступу до територій, приміщень та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об`єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов`язані з іншими об`єктами оподаткування, відповідач зазначив про не можливість дослідити питання щодо фактичного придбання, перевезення, оприбуткування та зберігання газу скрапленого, дизельного палива, металобрухту, дроту сталевого, та/або їх використання у господарській діяльності ТОВ «Никметторг» та 26 липня 2023 року склав Акт №757/14-29-07-04/43616994 щодо не забезпечення позивачем доступу до територій, приміщень та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об`єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов`язані з іншими об`єктами оподаткування та не проведення ТОВ «Никметторг» інвентаризації товарно-матеріальних цінностей під час проведення перевірки. Позивачем до ГУ ДПС у Миколаївській області було надіслано лист від 26 липня 2023 року №1/07.23, в якому повідомило, що юридичною адресою ТОВ «Никметторг» (43616994) є: Україна, 54001, Миколаївська обл, м. Миколаїв, вул. Нікольська, буд.61/11. Однак, у зв`язку з військовим станом в країні та постійними обстрілами міста Миколаїв, а також, з тяжкою та складною військовою ситуацією в цілому по країні на даний час, та враховуючи постійні виробничі процеси на підприємстві, ТОВ «Никметторг» знаходиться за місцем своєї виробничої діяльності, а саме за адресою: Україна, 65025, м. Одеса, вул. 21 км Старокиївської дороги, 21А. За юридичною адресою ТОВ «Никметторг» працівники знаходяться лише інколи для отримання поштової кореспонденції». Відповідачем за результатами перевірки 2 серпня 2023 року складено Акт №6551/14-29-07-03/43 661169945 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Никметторг» (код ЄДРПОУ 43616994) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з ПДВ за травень 2024 року» (далі - Акт перевірки). Згідно висновків Акта перевірки, позивачем порушено вимоги: пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.3, статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200 ПК України, в результаті чого завищено від`ємне значення з ПДВ за травень 2023 року на суму 22798673 грн; пунктів 44.1, 44.3 статті 44, пункту 85.2 статті 85 ПК України, у зв`язку з ненаданням документів до перевірки. Зі змісту Акта перевірки вбачається, що суть виявлених порушень, які вплинули на висновки податкового органу полягають у: 1) завищенні податкових зобов`язань на суму 7410 грн по операціях з контрагентом-покупцем ТОВ «ОПТ-ТОРГ 2000», внаслідок ненадання позивачем документів по цій операцій та зупинення реєстрації податкової накладної у цій операцій №1 від 24 травня 2023 року; 2) завищенні податкового кредиту за травень 2023 року на суму 3200 грн по операції з придбання послуг з оренди у контрагента-постачальника ТОВ «Дифенс-Метал», внаслідок ненадання позивачем документів по цій операцій; 3) завищенні від`ємного значення попереднього звітного періоду, що включено позивачем до податкового кредиту за травень 2023 року на суму 22802883 грн, внаслідок ненадання позивачем документів, які підтверджують правомірність формування від`ємного значення з ПДВ на вказану суму. ТОВ «Никметторг» 7 серпня 2023 року направило відповідачу заперечення на Акт перевірки, до якого було долучено лише копію Акта перевірки. За результатами розгляду вказаних вище заперечень ГУ ДПС у Миколаївській області 30 серпня 2023 року на адресу позивача направило відповідь №19856/14-29-07-01-02 про результати розгляду заперечень на Акт перевірки, в якій зазначило, що оскільки ТОВ «Никметторг» разом із запереченнями не надано жодного документа на підтвердження показників Декларації з ПДВ за травень 2023 року, висновки Акта перевірки залишаються без змін. На підставі висновків Акта перевірки, ГУ ДПС у Миколаївській області 5 вересня 2023 року прийнято податкове повідомлення-рішення №736614290703, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, за травень 2023 року на суму 22798673 грн. Не погоджуючись з прийнятим контролюючим органом податковим повідомленням-рішенням, ТОВ «Никметторг» звернулося до суду з позовом про визнання його протиправним та про його скасування. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючий орган приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, за травень 2023 року на суму 22798673 грн, діяв у межах та відповідно до вимог чинного податкового законодавства. В обґрунтування рішення суд зазначив, що висновки викладені в Акті перевірки є правомірними, оскільки позивач не виконав свого обов`язку надати первинні документи до перевірки, а також, не скористався своїм правом надати первинні документи разом із запереченнями на Акт перевірки, хоча господарську діяльність здійснював та, як вбачається з матеріалів справи, поштову кореспонденцію отримував, а об`єктивних причин ненадання первинних документів до перевірки не навів та не надав належних та допустимих доказів щодо неможливості їх надання як під час перевірки так і при поданні заперечень на Акт перевірки. Зазначена позиція підтримана П`ятим апеляційним адміністративним судом, який за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін. За приписами частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. ПК України регулює відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів. їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. За приписами пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Відповідно до пункту 44.3 статті 44 ПК України, платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів та інформації, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством строків, але не менше: 2555 днів - для документів та інформації, необхідних для здійснення податкового контролю відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу; 1825 днів - для первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, що складаються особами, визначеними пунктом 133.1 статті 133, підпунктом 133.2.2 пункту 133.2 та пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, а також юридичними особами, які обрали спрощену систему оподаткування, за винятком документів, до яких застосовується більш тривалий строк зберігання згідно з підпунктом 44.3.1 цього пункту; 1095 днів - для інших документів, на які не поширюються вимоги підпунктів 44.3.1 та 44.3.2 цього пункту; 1095 днів - для документів, пов`язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, включаючи дозвільні документи. Строки зберігання документів та інформації, визначені цим пунктом, розраховуються з дня подання податкової звітності чи іншої звітності, передбаченої цим Кодексом, для складення якої використовуються зазначені документи та/або інформація, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного строку подання такої звітності, а для документів, пов`язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, - з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів - з дня завершення строку їх дії). Згідно з пунктом 44.6 статті 44 ПК України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення. Пунктом 44.7 статті 44 ПК України передбачено, що у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який проводить перевірку, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи). У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 цього Кодексу. За приписами пункту 85.2 статті 85 ПК України, платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки. Відповідно до пункту 85.4 статті 85 ПК України, при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності). Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки. Згідно пункту 85.6 статті 85 ПК України, у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис. Аналіз наведених вище положень ПК України зумовив висновок судів першої та апеляційної інстанцій про те, що витрати, дохід для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит з податку на додану вартість, мають бути підтверджені фактично здійсненими господарськими операціями, належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність цих операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника. Такі документи платник податку зобов`язаний подати до перевірки, а у разі наявності обставин, які це унеможливлюють - після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки. Як встановлено судами попередніх інстанцій, що згідно висновків Акта перевірки суть виявлених порушень, які вплинули на висновки податкового органу полягають у: 1) завищенні податкових зобов`язань на суму 7410 грн по операціях з контрагентом-покупцем ТОВ «ОПТ-ТОРГ 2000», внаслідок ненадання позивачем документів по цій операцій та зупинення реєстрації податкової накладної у цій операцій №1 від 24 травня 2023 року; 2) завищенні податкового кредиту за травень 2023 року на суму 3200 грн по операції з придбання послуг з оренди у контрагента-постачальника ТОВ «Дифенс-Метал», внаслідок ненадання позивачем документів по цій операцій; 3) завищенні від`ємного значення попереднього звітного періоду, що включено позивачем до податкового кредиту за травень 2023 року на суму 22802883 грн, внаслідок ненадання позивачем документів, які підтверджують правомірність формування від`ємного значення з ПДВ на вказану суму. Тобто з наведеного вбачається, що позиція контролюючого органу в частині описаних вище порушень полягала, серед іншого, у ненаданні позивачем до перевірки первинних документів на вимогу контролюючого органу щодо документального підтвердження господарських операцій, за рахунок яких позивачем сформовано податковий кредит та від`ємне значення за період, що перевірявся. При цьому судами попередніх інстанцій також з`ясовано, що перевірка ТОВ «Никметторг» розпочата 20 липня 2023 року і цього ж дня представнику позивача Нікітенку М.В. вручено запит від 20 липня 2023 року б/н про надання документів та пояснень, що підтверджують задекларовані суми в декларації з ПДВ за травень 2023 року. ТОВ «Никметторг» пояснень та документів, які стосувалися предмету перевірки відповідачу не надало, у зв`язку з чим останнім були складені відповідні акти від 20 липня 2023 року №730/14-29-07-03/43616994, від 21 липня 2023 року №735/14-29-07-03/43616994, від 24 липня 2023 року №743/14-29-07-03/43616994, від 25 липня 2023 року №750/14-29-07-04/43616994, від 26 липня 2023 року №756/14-29-07-04/43616994, примірники яких направлені на податкову адресу платника податків (вул. Нікольська, буд. 61/11, м. Миколаїв, 54001). Крім того, судами першої та апеляційної інстанцій також враховано, що ТОВ «Никметторг» не було подано жодних документів також і у порядку, передбаченому пунктами 44.6 та 44.7 статті 44 ПК України (після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки). Таким чином, судами попередніх інстанцій на доводи позовної заяви та апеляційної скарги ТОВ «Никметторг» обґрунтовано зазначено, що до предмета доказування у цій справі, в першу чергу, входить питання надання первинних та інших документів до перевірки чи після її проведення. Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження платником ПДВ задекларованої суми податкового кредиту належними документами бухгалтерського обліку та податковою накладною законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце. У свою чергу, обов`язок контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі первинних документів кореспондується з обов`язком платника податків зберігати такі первинні документи та надавати їх при перевірці. Також необхідно зауважити, що наслідки, передбачені пунктом 44.6 статті 44 ПК України, стосуються документів, що відповідають сукупно наступним умовам: це документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки; на підставі яких платник веде облік доходів, витрат та інших показників; безпосередньо пов`язані із визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань; їх зберігання є законодавчим обов`язком платника податків; а вимога щодо їх надання містилася у належно оформленому запиті контролюючого органу. Так, відмовляючи у задоволенні позову про скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення суди першої та апеляційної інстанцій керувалися тим, що позивачем як під час перевірки, так і до моменту прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не надано первинних та інших документів, які стосуються фінансово-господарської діяльності ТОВ «Никметторг» за період, в якому виникло від`ємне значення з ПДВ, в тому числі: інформацію щодо наявності власних та/або орендованих виробничих потужностей, складських приміщень, договори оренди складських та офісних приміщень, виробничих потужностей, які використовуються для господарської діяльності підприємства із зазначенням відповідних одиниць техніки, стан розрахунків за отримання послуг з оренди основних засобів тощо, починаючи з січня 2022 року. Первинні документи за відповідні періоди, що охоплювались перевіркою, були надані лише до суду. Дійсно, суд не може обмежити право платника податків довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. Разом з тим, з огляду на передбачену ПК України мету й повноваження контролюючого органу під час проведення податкової перевірки, у разі, якщо рішення контролюючого органу мотивоване саме ненаданням платником податків на вимогу контролюючого органу первинних документів, адміністративний суд, виходячи з окреслених процесуальним законом меж судового доказування, повинен перевіряти і враховувати такі обставини й винятки з них при вирішенні спору, що й було зроблено судами попередніх інстанцій. Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції вважає обґрунтованим висновок судів першої та апеляційної інстанцій про те, що висновки відповідача про завищення від`ємного значення суми ПДВ, є законними, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення - правомірним. Таким чином, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 7 листопада 2025 року та постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 5 лютого 2026 року ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Усі доводи та їх обґрунтування викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, тому підстави для скасування ухвалених судових рішень та задоволення касаційної скарги відсутні. У касаційній скарзі позивач посилається на те, що судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права та недотримання норм процесуального права, із вказівкою про незастосування висновків, викладених у постановах Верховного Суду у справах за подібними правовідносинами. Дослідивши матеріали цієї справи та встановлені судами фактичні обставини спору, Верховний Суд дійшов висновку, що, незважаючи на те, що спірні правовідносини у справах, які зазначає позивач у касаційній скарзі та у справі, що розглядається, регламентуються більшою мірою одними й тими ж нормами ПК України, обставини цих справ в кожній окремій ситуації все ж є відмінними. Наведені позивачем цитати із вказаних судових рішень не доводять, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, та не компенсують відсутність доказів на спростування встановлених судами обставин. Отже, доводи й аргументи заявника касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду справи. Решта аргументів скаржника у розрізі підстави касаційного оскарження зводяться до незгоди із правовою оцінкою наданим позивачем доказам, однак, такі доводи відповідно до статті 341 КАС України виходять за межі касаційного перегляду і не є свідченням неправильного застосування судом апеляційної інстанції положень ПК України. Згідно із частиною першою статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 3, 344, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, П О С Т А Н О В И В : Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Никметторг» залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 7 листопада 2025 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 5 лютого 2026 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Постанова у повному обсязі складена 28 травня 2026 року. Суддя-доповідач О.В.Білоус Судді Н.Є.Блажівська І.Л.Желтобрюх