Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 140/10989/25

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 травня 2026 рокуЛьвівСправа № 140/10989/25 пров. № А/857/6271/26 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді: Носа С.П., суддів: Кухтея Р.В., Матковської З.М., за участю секретаря судового засідання: Порцін В. Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року у справі № 140/10989/25 за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, суддя(і) у І інстанції Денисюк Р.С., час ухвалення рішення 11 год. 19 хв., місце ухвалення рішення м. Луцьк, дата складення повного тексту рішення 18 грудня 2025 року, ВСТАНОВИВ: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС у Волинській області від 16.09.2025 № 0274592407, №0274602407, № 0274652407 та № 0274662407. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ГУ ДПС у Волинській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача щодо дотримання податкового законодавства, за результатами якої складено акт №21763/24-07/ НОМЕР_1 від 07.08.2025. На підставі акту перевірки, ГУ ДПС у Волинській області прийняло ППР від 16.09.2025 №0274592407, № 0274602407, № 0274652407 та № 0274662407. Позивач не погоджується з оскаржуваними рішеннями та зазначає, що виявлені в акті перевірки порушення не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать нормам чинного законодавства. Зважаючи на те, що позивач є платником єдиного податку другої групи, то вимоги ст.ст. 291, 296 ПК України не зобов`язують такого платника вести облік понесених витрат, а отже такі особи не повинні підтверджувати первинними документами витрати на придбання товарів /послуг, а лише ведуть облік доходів. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 16.09.2025 № 0274592407, № 0274602407, №0274652407 та № 0274662407. Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій висловлено прохання скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позовну відмовити повністю. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що ФОП ОСОБА_1 протягом 2022-2024рр. реалізовувала сільськогосподарську продукцію (овочі) для юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які придбавала в осіб, що займаються вирощуванням та продажем сільськогосподарської продукції. Працівниками ГУ ДПС вручено запит про надання документів до перевірки №2275/12/03-20-24-07/ НОМЕР_1 від 25.07.2025 з проханням надати відомості щодо придбання ТМЦ в розрізі контрагентів, підтверджені первинними документами, накладні на придбання ТМЦ, документи щодо походження та якості товару виробника. Проте, платник не надав жодного підтверджуючого документа на придбання сільськогосподарської продукції, що зафіксовано актом №4480/03-20-24-07-14 від 31.07.2025, який засвідчує факт надання не в повному обсязі у визначений у запиті строк платником податків документів для перевірки. Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу відповідача в якому висловлено прохання апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін. Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити. Інші учасники справи явки уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, хоча були належно повідомлені про дату, місце і час судового засідання. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 308 КАС України). Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін з таких підстав. Судом встановлено, що ГУ ДПС у Волинській області на підставі наказу від 24.07.2025 №2568-п (а.с.28) проведено документальну позапланову виїзну перевірку фізичної особи підприємця ОСОБА_1 щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів за період з 01.01.2022 по 30.04.2025. За результатами якої складено акт №21763/24-07/ НОМЕР_1 від 07.08.2025 (а.с. 14-27), яким встановлено такі порушення: - п. 162.1 ст. 162, п.п. 163.1.2 п. 163.1 ст. 163, п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165, п.п. 168.1.1, 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, п. 171.2 а ст. 171 та п. 176.2 а ст. 176 ПК України, внаслідок чого не утримано та не сплачено до бюджету 2650515,90 грн. податку на доходи, що виплачується на користь платника податку, а саме: за 2022 рік 940032,92 грн., за 2023 рік 867335,49 грн. та за 2024 рік 843147,49 грн.; - п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162, пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163, пп. 165.1,24 п. 165.1 ст. 165, підпункт 1.3 пункт 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України, внаслідок чого не утримано та не сплачено до бюджету 220876,32 грн військового збору з доходів, що виплачується на користь платника податку, а саме: за 2022 р. 78336,07 грн., за 2023 р. 72277,96 грн. та за 2024 р. - 70262,29 грн.; - п. 176.2 б ст. 176 ПК України від 02.12.2010 року №2755-VI щодо порушення Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 р. №4, а саме: неподання податкових розрахунків за 2022-2024 рр.; - п.121 ст. 121 ПК України в частині незабезпечення зберігання частини первинних документів, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та податкових зобов`язань. ФОП ОСОБА_1 подано заперечення на акт перевірки (а.с.100-102). За наслідками розгляду заперечення ГУ ДПС у Волинській області листом від 09.09.2025 №2736/12/03-20-24-07-20 повідомило позивача про залишення висновків акту перевірки в силі (а.с.102 зворот -103). На підставі акту перевірки, 16.09.2025 ГУ ДПС у Волинській області прийняті, зокрема, податкові повідомлення-рішення: - № 0274592407, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку нa доходи фізичних осіб на загальну суму 2915567,49 грн., в тому числі: за податковим зобов`язанням 2650515,90 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 265051,59 грн. (а.с.31-32); - 0274602407, яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на загальну суму 242963,95 грн., в тому числі: за податковим зобов`язанням 220876,32 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 22087,63 грн. (а.с.33-34); - 0274652407, яким застосовано штраф за неподання Податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків і утриманих з них податків за 2022-2024 роки, в сумі 12240 грн. (а.с.35). - 0274662407, яким застосовано штраф за не зберігання первинних документів за 2022-2024 роки, бухгалтерського та податкового обліку, а саме в частині придбання товарів, в сумі 1020 грн. (а.с.37-38). Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов`язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі по тексту - ПК України). Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення. У розумінні підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи. Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Згідно з пп.75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка. Підстави для проведення позапланових перевірок визначено ст.78 даного кодексу. Зокрема, п.п.78.1.1, 78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту. Пунктом 78.4 ст.78 ПК України визначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки. Відповідно до п.78.5 ст.78 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу. Пунктами 86.1, 86.4, 86.8 ст. 86 ПК України визначено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п`яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів). Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки не пізніше наступного робочого дня після його реєстрації вручається особисто платнику податків чи його представникам або надсилається у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. У разі відмови платника податків або його представників від підписання акта (довідки) перевірки посадовими особами контролюючого органу складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Відмова платника податків або його представників від підписання акта перевірки не звільняє такого платника податків від обов`язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов`язання. Заперечення по акту перевірки розглядаються у порядку і строки, передбачені пунктом 86.7 цієї статті. Податкове повідомлення-рішення приймається у порядку і строки, передбачені пунктом 86.8 цієї статті. Податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Верховний Суд у постановах від 31 травня 2019 року по справі № 813/1041/18, від 14 березня 2019 року по справі № 808/2603/17, від 24 жовтня 2018 року по справі № 815/343/18, аналізуючи наведені правові положення, виклав позицію, що підпункти 78.1.1 та 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України передбачають абсолютно різні підстави для проведення позапланових перевірок, проте спільним для обох підстав є обставина ненадання або надання не у повному обсязі пояснень та документальних підтверджень протягом десяти календарних днів на письмовий запит контролюючого органу. В разі надсилання запиту, де зазначено порушення платником податків законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та в разі недотримання платником податків вимог щодо надання пояснень та документальних підтверджень, відповідна перевірка може бути призначена на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України. У випадку надсилання запиту, в якому містяться відомості про виявлену недостовірність даних щодо відповідної декларації та не вжиття особою дій щодо надання у встановленому порядку відповіді на вказаний запит, перевірка може бути призначена на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України. Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19 серпня 2024 року по справі № 420/5252/19. Таким чином, призначенню документальної позапланової перевірки, зокрема з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України, передує ненадання (надання не в повному обсязі) платником податків пояснень та документальних підтверджень на письмовий запит контролюючого органу з відповідного питання, якщо такий запит оформлено і направлено відповідно до вимог законодавства. Іншими словами, виникнення права призначення контролюючим органом перевірки за кожною із вказаних підстав є наслідком ненадання (надання не в повному обсязі) відповідних пояснень платником податків на законний запит контролюючого органу, поданий за наявності відповідних обставин, які кореспондують конкретній із таких підстав призначення перевірки. З матеріалів справи вбачається, що 27.06.2025 ГУ ДПС у Волинській області складено та направлено на ім`я ОСОБА_1 запит № 2036/12/03-20-07-02 щодо надання податкової інформації у вигляді пояснень та їх документальних підтверджень, який позивачем було отримано (а.с.87-88). При цьому, в запиті зазначено, що за наявною в контролюючому органі інформацією ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2022 по 30.04.2025 здійснено постачання на адресу ТзОВ Бефест товарів (овочі в асортименті) на 13 863 856,16 грн. Вказано, що за наявних в контролюючому органі інформаційних ресурсів не прослідковується кількісний об`єм реалізованого товару по ланцюгу його постачання, зокрема від виробників, імпортерів, постачальників через ФОП ОСОБА_1 до ТзОВ Бефест. На підставі норм ПК України контролюючий орган просив надати інформацію (пояснення) та її документальні підтвердження (завірені належним чином копії документів), що підтверджують фінансово-господарські операції та правомірність декларування показників з єдиного податку за період з 01.01.2022 по 30.04.2025 та щодо походження реалізованого товару. На даний запит ОСОБА_1 07.07.2025 було надано відповідь до якої долучено відповідні наявні в неї документи. 24.07.2025 ГУ ДПС у Волинській області відповідно до п.75.1 ст.75, на підставі п.п. 78.1.1, 78.1.4 п. 78.1 ст.78 ПК України та у зв`язку з неповним наданням ФОП ОСОБА_1 пояснень та їх документального підтвердження на письмовий запит від 27.06.2025 №2036/12/03-20-07-02 видано наказ №2568-п Про призначення документальної позапланової перевірки. Проаналізувавши норми чинного законодавства, які регламентують спірні правовідносини, зміст запиту та відповіді на нього із долученими до нього документами, апеляційний суд констатує, що у відповідача були наявні, визначені п.п. 78.1.1, 78.1.4 п. 78.1 ст.78 ПК України, підстави для призначення та проведення позапланової перевірки позивача, позаяк відповідь на запит надано не в повному об`ємі. Відповідно до підпунктів 14.1.36,14.1.156, пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. Податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України; Пунктом 44.1 статті 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Згідно з п.п. 51.1 п.51.1 ст.51 ПК України платники податків, у тому числі податкові агенти, платники єдиного внеску, зобов`язані подавати контролюючим органам у строки, встановлені цим Кодексом для податкового місяця, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску. Щодо висновків документальної перевірки, які слугували підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень та, які зводяться до встановлення порушень позивачем п. 162.1 ст. 162, п.п. 163.1.2 п. 163.1 ст. 163, п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165, п.п. 168.1.1,168.1.5 п. 168.1 ст. 168, п. 171.2 а ст. 171 та п. 176.2 а ст. 176 ПК України, внаслідок чого не утримано та не сплачено до бюджету 2650515,90 грн. податку на доходи, що виплачується на користь платника податку, а саме: за 2022 рік - 940032.92 грн., за 2023 рік - 867335.49 грн. та за 2024 рік 843147,49 грн, слід зазначити наступне. Відповідно до пп.162.1.1 п.162.1 ст. 162 ПК України, платником податку є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи. Згідно з п.163.1 ст.163 ПК України об`єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України. Підпунктами 164.1.1-164.1.3 ст.164 ПК України визначено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. Базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу. Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом. Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця. Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу. Згідно п.п.165.1.24 п.165.1 ст.165 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи: доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, для ведення: садівництва та/або для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) та/або для індивідуального дачного будівництва; особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості). При продажу власної сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) отримані від такого продажу доходи не є оподатковуваним доходом, якщо їх сума сукупно за рік не перевищує 12 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. У разі якщо сума отриманого доходу перевищує зазначений розмір, платник податків зобов`язаний відобразити суму такого перевищення у складі загального місячного (річного) оподатковуваного доходу за відповідний звітний рік та подати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу і самостійно сплатити податок з суми такого перевищення. При продажу сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) її власник має подати податковому агенту копію довідки про наявність у нього земельних ділянок, зазначених в абзацах другому та третьому цього підпункту. Оригінал довідки зберігається у власника сільськогосподарської продукції протягом строку позовної давності з дати закінчення дії такої довідки. Довідка видається сільською, селищною, міською радою за місцем податкової адреси (місцем проживання) платника податку протягом п`яти робочих днів з дня отримання відповідною радою письмової заяви про видачу такої довідки. При продажу власної продукції тваринництва груп 1-5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД, отримані від такого продажу доходи не є оподатковуваним доходом, якщо їх сума сукупно за рік не перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. Такі фізичні особи здійснюють продаж зазначеної продукції без отримання довідки про наявність земельних ділянок. У разі коли сума отриманого доходу перевищує встановлений цим підпунктом розмір, фізична особа зобов`язана надати контролюючому органу довідку про самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, що видається у довільній формі сільською, селищною, міською радою за місцем податкової адреси (місцем проживання) власника продукції тваринництва. Якщо довідкою підтверджено вирощування проданої продукції тваринництва безпосередньо платником податку, оподаткуванню підлягає дохід, що перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. Якщо таким платником податку не підтверджено самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, доходи від продажу якої він отримав, такі доходи підлягають оподаткуванню на загальних підставах. Згідно з п.п 168.1.1,168.1.2,168.1.4,168.1.5 п.168.1 ст.168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу. Податок сплачується (перераховується) до відповідного бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки, небанківські надавачі платіжних послуг приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання платіжної інструкції на перерахування цього податку до відповідного бюджету або платіжної інструкції на зарахування коштів у сумі цього податку на єдиний Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох операційних днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання). Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду. Згідно підпункту а п.171.2 ст.171 ПК України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є: податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні. Відповідно до п.п. а п.176. ст.176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов`язані: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок. Встановлено, що позивач є платником єдиного податку другої групи, що підтверджується відповідним витягом з реєстру платників єдиного податку № 42995 (а.с.39). Відповідно до даних податкових декларацій платника єдиного податку, поданих ФОП ОСОБА_1 за 2022-2024 нею задекларовано дохід в сумі 5222405,10 грн за 2022 рік, 4818530,50 грн за 2023 рік, та 4683251,16 грн за 2024 рік (а.с.40-51). При цьому, ліміт доходу для платників податків другої групи в кожному із років не перевищував встановленого порогу. Главою 1 розділу XIV ПК України регламентовано спрощену систему оподаткування, обліку та звітності. Відповідно до підпунктів 291.1, 291.2 ПК України у цій главі встановлюються правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку. Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності. Згідно п.291.4 ст.291 ПК України, суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку: друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Згідно з п.292.1 ст. 292 даного кодексу доходом платника єдиного податку є: для фізичної особи - підприємця - дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності. Пунктами 292.13,292.14 ст.292 ПК України передбачено, що дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до статті 296 цього Кодексу. Визначення доходу здійснюється для цілей оподаткування єдиним податком та для надання права суб`єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування. Відповідно до п.296.1 ст.296 ПК України фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів. Пунктом 296.2 ст.296 даного кодексу передбачено, що платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені пунктом 295.1 статті 295 цього Кодексу, а також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників. Така податкова декларація подається, якщо платник єдиного податку не допустив перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у пункті 291.4 статті 291 цього Кодексу, та/або самостійно не перейшов на сплату єдиного податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої групи. Аналіз вищевикладеного, норм законодавства свідчить про те, що норми ПК України встановлюють порядок визначення об`єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб для фізичної особи-підприємця та ФОП платників єдиного податку. Зокрема, для першої групи необхідно встановити загальний оподатковуваний дохід звітного періоду та обсяг витрат, пов`язаних зі здійсненням господарської діяльності. Загальний оподатковуваний дохід звітного періоду та обсяг витрат, пов`язаних зі здійсненням господарської діяльності, встановлюються на підставі даних Книги обліку доходів і витрат, підтверджених первинними документами щодо походження товару та документами щодо здійснених витрат. Ці самі дані використовуються фізичною особою-підприємцем при заповненні податкової декларації про майновий стан та доходи. Главою 1 розділу XIV ПК України якою регламентовано спрощену систему оподаткування, обліку та звітності визначено, що є доходом платника єдиного податку. У даному випадку при визначенні правильності відображення доходів підприємцем єдинщиком слід застосовувати спеціальні норми ПК України, які в тому числі регламентують спрощений порядок обліку та звітності таких платників податків. Зокрема, норми ПК України, які були чинними на момент спірних правовідносин не зобов`язують платника єдиного податку другої групи (не платника ПДВ) вести облік понесених витрат, позаяк такі підприємці ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів. Отже, платники другої групи єдиного податку не повинні підтверджувати первинними документами витрати на придбання товарів, а повинні вести лише облік доходів. Підсумовуючи з наведеного, висновки контролюючого органу щодо необхідності документального підтвердження платником єдиного податку другої групи понесених витрат на придбання товарів не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства. Разом з тим під час проведення перевірки підприємцем було надано посадовим особам ГУ ДПС у Волинській області документи, які підтверджують реалізацію ОСОБА_1 товарів та отримання доходу за 2022-2024 роки. Також слід звернути увагу на те, що під час проведення перевірки, в акті перевірки не встановлено та не відображено фактів виплати коштів фізичним особам і як наслідок в позивача не виникло обов`язку нараховувати та сплачувати податок з доходів фізичних осіб. Отже, висновки контролюючого органу щодо порушення ОСОБА_1 п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162, пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163, пп. 165.1,24 п. 165.1, ст. 165, підпункту 1.3 пункт 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України, внаслідок чого не утримано та не сплачено до бюджету 220876,32 грн., не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи в суді. З приводу інших порушень зазначених в акті перевірки, слід зазначити наступне. Пунктом 121.1 статті 121 ПК України передбачено, що незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом. Однак, відповідно до п.296.1 ст.296 ПК України фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів. Главою 1 розділу XIV ПК України не передбачено обов`язку платників єдиного податку другої групи вести облік понесених витрат, а відтак і обов`язку зберігання первинних документів, які підтверджують витрати на придбання товарів та послуг. Отже, застосування ГУ ДПС у Волинській області до ОСОБА_1 штрафної санкції ППР №0274662407 від 16.09.2025 за відсутність накладних на придбання товару, довідок сільських та селищних рад про походження товару та інше є протиправним та таким, що вірно скасовано судом першої інстанції. В ФОП ОСОБА_1 не виник обов`язок з подання розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб і сум утриманого з них податку за 2002-2024 роки. Враховуючи вищевказане, висновки акту документальної позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на вимогах ПК України. Відтак винесення податкових повідомлень-рішень від 16.09.2025 №0274592407, №0274602407, № 0274652407 та № 0274662407 є протиправним та не ґрунтується на вимогах закону, а тому позовні вимоги вірно задоволено судом першої інстанції. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції законне та обґрунтоване, а тому відсутні підстави для його зміни чи скасування. Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишити без задоволення. Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року у справі № 140/10989/25 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя С. П. Нос судді Р. В. Кухтей З. М. Матковська Повне судове рішення складено 28.05.2026