Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 320/61166/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/61166/24 Суддя (судді) першої інстанції: Колеснікова І.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 травня 2026 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Ганечко О.М., суддів Кузьменка В.В., Василенка Я.М., за участі секретаря судового засідання Вдовенко Н.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 21 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національної служби здоров`я України про визнання протиправним, незаконним та нечинним наказу, У С Т А Н О В И В : До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Національної служби здоров`я України, в якому просила суд: - визнати протиправним та нечинним наказ Національної служби здоров`я України № 314 від 19.07.2022 "Про затвердження технічних вимог до електронної медичної інформаційної системи для її підключення до центральної бази даних електронної системи охорони здоров`я, тестової програми для встановлення відповідності до таких вимог та визнання наказів НСЗУ такими, що втратили чинність"; - зобов`язати Національну службу здоров`я прийняти новий нормативно-правовий акт на заміну наказу № 314 від 19.07.2022 "Про затвердження технічних вимог до електронної медичної інформаційної системи для її підключення до центральної бази даних електронної системи охорони здоров`я, тестової програми для встановлення відповідності до таких вимог та визнання наказів НСЗУ такими, що втратили чинність", який відповідатиме положенням Закону України "Про захист персональних даних", Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я", Закону України "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення". Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.01.2025 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. 19 березня 2025 року представником позивача через систему "Електронний суд" подано до суду заяву про закриття провадження у справі у зв`язку із відмовою від позову. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21 березня 2025 року заяву ОСОБА_1 про відмову від позову задоволено. Закрито провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Національної служби здоров`я України про визнання протиправним, незаконним та нечинним наказу від 19.07.2022№ 314 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції про закриття провадження у справі в мотивувальній частині, позивач подала апеляційну скаргу, у якій просить змінити ухвалу від 21.03.2025, а саме, закрити провадження в адміністративній справі за позовною заявою, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 238 КАС України, при цьому виклавши в мотивувальній частині ухвали мотиви відмови позивача від позову, викладені у заяві позивача про відмова від позову від 19.03.2025. Апелянт зауважує, що відповідачем фактично скасовано чинність оспорюваного наказу НСЗУ № 314 від 19.07.2022, а на його заміну прийнято новий нормативний документ Наказом НСЗУ від 14.03.2025 №

213. Зважаючи на це, станом на 14.03.2025, разом зі скасуванням оспорюваного наказу НСЗУ № 314 - відпав предмет її позову до НСЗУ. Саме тому, позивач була змушена була скористатися своїм правом передбаченим ч. 1 ст. 189 КАС України та відмовитися від позову. Таким чином, апелянт вважає, що оскаржувана ухвала винесена судом без належного мотивування, жодним чином не описавши що підставою для відмови від позову є об`єктивний фактор - відпадіння предмету позову у зв`язку зі скасуванням відповідачем оспорюваного нормативного документа, що спотворює зміст справи та призводить до негативних наслідків. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2026 відкрито апеляційне провадження та призначено скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 27.05.2026. У судовому засіданні апелянт вимоги апеляційної скарги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити. Представник відповідача у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленими про дату та час розгляду апеляційної скарги, при цьому, надіслав суду клопотання про розгляд справи без участі. 27.05.2026 судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України. Дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке. Суд першої інстанції, закрив провадження у справі, з підстав того, що від позивача надійшла заява про закриття провадження у справі у зв`язку із відмовою від позову, і така відмова не суперечить закону та не порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси. Натомість, апелянт вважає вказані висновки суду першої інстанції в частині підстав закриття та мотивувальній частині помилковими, позаяк відповідачем фактично скасовано чинність оспорюваного наказу, а на його заміну прийнято новий нормативний документ. Зважаючи на це, станом на 14.03.2025 разом зі скасуванням оспорюваного наказу НСЗУ № 314 - відпав предмет позову. Таким чином, апелянт вважає, що оскаржувана ухвала винесена судом без належного мотивування, жодним чином не описавши, що підставою для відмови від позову є об`єктивний фактор - відпав предмету позову, у зв`язку зі скасуванням відповідачем оспорюваного нормативного документа, що спотворює зміст справи та призводить до негативних наслідків. Зважаючи на наведене, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке. Згідно змісту п. 3 ч. 3 ст. 44 КАС України, учасники справи мають право подавати заяви та клопотання. Відповідно до норм ч. 1 ст. 47 КАС України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Згідно приписів ч. ч. 1, 3, 5 ст. 189 КАС України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. Про прийняття відмови від позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі. У разі часткової відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі щодо частини позовних вимог. Суд не приймає відмови від позову, визнання позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси. Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом. Колегія суддів звертає увагу на те, що 19 березня 2025 року представником позивача через систему "Електронний суд" подано до суду заяву про закриття провадження у справі у зв`язку із відмовою від позову, на підставі ст. ст. 44, 189 КАС України, та позивач зазначила про те, що позивач користується наданим правом, передбаченим саме ч. 1 ст. 189 КАС України, на відмову від позову. (а.с. 108) Водночас, вже на стадії апеляційного розгляду, просить змінити ухвалу від 21.03.2025, а саме закрити провадження в адміністративній справі за позовною заявою, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 238 КАС України, при цьому виклавши в мотивувальній частині ухвали мотиви відмови позивача від позову, викладені у заяві позивача про відмова від позову від 19.03.2025. Зважаючи на те, що від позивача надійшла заява про закриття провадження у справі саме, у зв`язку із відмовою від позову, і така відмова не суперечить закону та не порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси, суд першої інстанції мав підстави для задоволення заяви позивача та закриття провадження у цій справі на підставі пункту другого частини першої статті 238 КАС України (якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом). Колегія суддів, у контексті доводів апелянта, зауважує, що у КАС України є дві схожі, але різні за наслідками процедури, зокрема, ст. 189 (відмова від позову), що є безумовним правом позивача та при цьому, суд не з`ясовує причини, а перевіряє, чи не суперечить це закону; та п. 8 ч. 1 ст. 238 (закриття через відсутність предмета спору), яка застосовується, коли відповідач задовольнив вимоги після відкриття справи, і спору фактично більше не існує. З огляду на це, суд першої інстанції діяв в межах прохальної частини заяви та не допустив порушення норм процесуального права, позаяк, позивач просила закрити провадження, керуючись ст. ст. 44 та 189 КАС України, при цьому, у суду відсутній обов`язок здійснювати перекваліфікацію вимог та підстав такої заяви позивача, що є правом сторони. Також, слід зауважити, що у суду наявний обов`язок мотивувати своє рішення, а не мотивувати підстави звернення із заявою про відмову від позову. Якщо в прохальній частині позивач послалась на ст. 189 КАСУ (відмова від позову), суд першої інстанції не мав процесуальних підстав самостійно перекваліфікувати зміст та прохальну частину заяви на ст. 238 КАС України (відсутність предмета спору), що може вважатися втручанням у права сторони, оскільки суд не може за позивача вирішувати, який саме процесуальний інструмент той має бажання використати. З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, з урахуванням ст. ст. 315, 316 КАС України, оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін. Підстави для розподілу судових витрат відсутні. Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд, У Х В А Л И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 21 березня 2025 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя О.М. Ганечко Судді В.В. Кузьменко Я.М. Василенко Повний текст постанови складено 27.05.2026.