Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/13940/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/13940/21 П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 травня 2026 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Судді-доповідача: Бужак Н.П. Суддів: Кобаля М.І., Файдюка В.В. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29 липня 2025 року, суддя Сорока Ю.Ю., у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю УКРКЛІНІНГ КОМПАНІ до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,- У С Т А Н О В И В: Товариство з обмеженою відповідальністю УКРКЛІНІНГ КОМПАНІ звернулось до Волинського окружного адміністративного суду від 29 липня 2025 року з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України, в якому просило: - визнати протиправним та скасувати рішення комісіі? Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстраціі? податковоі? накладноі?/розрахунку коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05.11.2020 року №2110249/43607796; - зобов`язати Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну від 30.09.2020 року №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних; - визнати протиправним та скасувати рішення комісіі? Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстраціі? податковоі? накладноі?/розрахунку коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05.11.2020 року №2110238/43607796; - зобов`язати Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну від 31.08.2020 року №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних; - визнати протиправним та скасувати рішення комісіі? Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстраціі? податковоі? накладноі?/розрахунку коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11.05.2021 року №2640441/43607796; - зобов`язати Державну податкову служби України зареєструвати податкову накладну від 31.07.2020 року №21 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем відповідно до вимог статті 201 Податкового кодексу України за фактом господарських операцій із ТОВ ЛІЗ-ТРЕЙД та ПП УКРКЛІНІНГ було складено та відправлено в електронній формі на реєстрацію до ЄРПН податкові накладні від 30.09.2020 року №1, від 31.08.2020 року №1 та від 31.07.2020 року №21. Згідно із квитанціями реєстрація податкових накладних від 30.09.2020 року №1, від 31.08.2020 року №1 та від 31.07.2020 року №21 в ЄРПН була зупинена на підставі пункту 201.16 статті 201 ПК України у зв`язку із тим, що платник податку, яким подано для реєстрації податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН, відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Як зазначив позивач, з метою реєстрації зупинених податкових накладних від 30.09.2020 року №1, від 31.08.2020 року №1 та від 31.07.2020 року №21 ТОВ УКРКЛІНІНГ КОМПАНІ надіслало у встановленому порядку повідомлення від 26.10.2020 року №26-1 та №5/5 від 05.05.2021 про подання пояснень та надало документи на підтвердження реальності здійснення господарських операцій. Однак, за результатами розгляду вказаних документів Комісією ГУ ДПС у Волинській області прийнято рішення від 05.11.2020 року №2110249/43607796 та №2110238/43607796, від 11.05.2021 року №2640441/43607796 про відмову у реєстрації податкових накладних від 30.09.2020 року №1, від 31.08.2020 року №1 та від 31.07.2020 року №21, відповідно, в ЄРПН з підстав ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. Позивач вважає, що надав усі наявні документи на підтвердження здійснених господарських операцій, щодо яких складено податкові накладні; ці документи оформлені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації податкових накладних в ЄРПН, проте, контролюючим органом не враховано подані документи. Також позивач зазначив, що задоволення позовних вимог щодо зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні від 30.09.2020 року №1, від 31.08.2020 року №1 та від 31.07.2020 року №21 є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений. Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 червня 2021 року відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження. 13 грудня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 2825-ІХ «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі Закон № 2825-ІХ), який набрав чинності 15 грудня 2022 року. Відповідно до статей 1 та 2 Закону № 2825-ІХ Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано. Утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві. Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2825-ІХ установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. До початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цього пункту. Не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративні справи, які були передані до Київського окружного адміністративного суду та розподілені між суддями до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом. Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом. Після початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду Київський окружний адміністративний суд та інші окружні адміністративні суди України завершують розгляд та вирішення переданих їм справ. На підставі п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2825-ІХ справу № 640/13940/21 передано на розгляд Волинському окружному адміністративному суду. Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 03 березня 2025 року прийнято до провадження адміністративну справу №640/13940/21, судовий розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін суддею одноособово. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 29 липня 2025 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05.11.2020 року №2110249/43607796 та №2110238/43607796, від 11.05.2021 року №2640441/43607796 про відмову у реєстрації податкових накладних від 30.09.2020 року №1, від 31.08.2020 року №1 та від 31.07.2020 року №21. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю УКРКЛІНІНГ КОМПАНІ від 30.09.2020 року №1, від 31.08.2020 року №1 та від 31.07.2020 року №21. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Головне управління ДПС у м. Києві звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні. Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні. В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова. З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом встановлено, що ТОВ УКРКЛІНІНГ КОМПАНІ зареєстроване юридичною особою, з видами діяльності: 81.21 Загальне прибирання будинків (основний); 95.22 Ремонт побутових приладів, домашнього та садового обладнання; 95.12 Ремонт обладнання зв`язку; 95.11 Ремонт комп`ютерів і периферійного устаткування; 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 33.19 Ремонт і технічне обслуговування інших машин і устаткування; 33.17 Ремонт і технічне обслуговування інших транспортних засобів; 33.14 Ремонт і технічне обслуговування електричного устаткування; 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення; 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н. в. і. у.; 43.91 Покрівельні роботи; 43.39 Інші роботи із завершення будівництва; 43.34 Малярні роботи та скління; 43.33 Покриття підлоги й облицювання стін; 43.31 Штукатурні роботи; 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи; 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; 43.21 Електромонтажні роботи; 81.29 Інші види діяльності із прибирання; 81.22 Інша діяльність із прибирання будинків і промислових об`єктів. 01.07.2020 між ТОВ УКРКЛІНІНГ КОМПАНІ, як Виконавцем та ТОВ ЛІЗ- ТРЕЙД, як Замовником укладено Договір №01/07/20-ХКЛ на підставі якого Виконавець зобов`язується протягом терміну дії цього Договору виконувати для Замовника комплекс робіт з прибирання приміщень Торгово-розважального центру ДАФІ, який розташований за адресою: м.Харків, вул. Героїв Праці, 9, а Замовник зобов`язується прийняти комплекс робіт, що виконуються Виконавцем та оплатити їх вартість на умовах встановлених Договором. Згідно п.3.2. Договору визначено, що вартість робіт виконуваних Виконавцем, включає вартість використовуваних матеріалів і професійних засобів для чищення, брудозахисних килимів, а також всіх інших витрат Виконавця. Відповідно до п.1.2. сторонами у зазначеному договорі також визначено, що при виконанні робіт Виконавець, тобто ТОВ УКРКЛІНІНГ КОМПАНІ використовує власне обладнання та матеріали (інвентар, обладнання, професійні миючі засоби, брудозахисні килими, протиральні матеріали, засоби індивідуального захисту та ін.), необхідні для прибирання та забезпечення чистоти. Оплата за надані послуги здійснювалась згідно платіжних доручень: від 16.10.2020 року №185 на суму 293 058,87 грн; від 14.09.2020 року №176 на суму 293 058,87 грн. В підтвердження реальності надання клінінгових послуг, між підприємствами були підписані акти надання послуг від 30.09.2020 року №356 на суму 366323,58 грн та від 31.08.2020 року на суму 366323,58 грн. ТОВ УКРКЛІНІНГ КОМПАНІ було виписано податкову накладну №1 від 31.08.2020 на загальну суму 366 323,58 грн, ут.ч. ПДВ на суму 61 053,93 грн. та податкову накладну №1 від 30.09.2020 на загальну суму 366 323,58 грн, у т.ч. ПДВ на суму 61 053,93 грн. Проте, квитанцією від 15.09.2020 №9234036658 повідомлено про зупинення податкової накладної №1 від 31.08.2020, а квитанцією від 13.10.2020 №9264861479 повідомлено про зупинення податкової накладної №1 від 30.09.2020. ТОВ УКРКЛІНІНГ КОМПАНІ було подано повідомлення про подання пояснень і копій документів щодо зупинених податкових накладних від 26.10.2020 року №26-1. Однак, рішенням комісіі? Головного управління ДІС у м. Києві з питань зупинення реєстраціі? податковоі? накладноі?/розрахунку коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05.11.2020 №2110249/43607796 відмовлено в реєстрації податкової накладної №1 від 30.09.2020 та рішенням від 05.11.2020 №2110238/43607796 відмовлено в реєстрації податкової накладної №1 від 31.08.2020. Також, 25.05.2020 між ТОВ УКРКЛІНІНГ КОМПАНІ, як Виконавцем та ПП УКРКЛІНІНГ, як Замовником укладено договір №25/05/2020-1 про надання клінінгових послуг, на підставі якого Виконавець зобов`язується за заявкою Замовника власними силами, з використанням власних витратних матеріалів (миючі засоби та обладнання) надавати клінінгові послуги. Замовник зобов`язується прийняти й оплатити надані йому послуги в порядку й на умовах визначених цим договором. Згідно із Заявкою №1 до договору від 25.05.2020 №25/05/2020-1, під клінінговими послугами розуміється сухе та вологе прибирання основних та прилеглих територій та приміщень, а також генеральне прибирання. Оплата за надані послуги не проводилась. ТОВ УКРКЛІНІНГ КОМПАНІ було виписано податкову накладну №21 від 31.07.2020 на загальну суму 366 294,00 грн, у т.ч. ПДВ на суму 61 049,00 грн та подано її на реєстрацію до ЄДРПН. Квитанцією від 28.04.2020 №933365958 позивача повідомлено про зупинення реєстрації податкової накладної №21 від 31.07.2020. На виконання вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» ТОВ УКРКЛІНІНГ КОМПАНІ було подано повідомлення про подання пояснень і копій документів щодо зупиненої податкової накладної від 05.05.2021 року №5/5. Однак, рішенням комісіі? Головного управління ДІС у м. Києві з питань зупинення реєстраціі? податковоі? накладноі?/розрахунку коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11.05.2021 року №2640441/43607796 позивачу відмовлено в реєстрації податкової накладної №21 від 31.07.2020. Вважаючи рішення відповідача про відмову в реєстрації податкових накладних протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (далі - ПК України). Пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України визначено, що об`єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу. Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно із пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів. Згідно з пунктом 188.1 статті 188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються, та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку. Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статі 201 Податкового кодексу України). Згідно із пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період. Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11 грудня 2019 року були затверджені Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Згідно з пунктами 4, 5 Порядку №1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі. Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3). Пунктом 6 Порядку №1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Також відповідно до пункту 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. За приписами пунктів 10, 11 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації. Як убачається із матеріалів справи, у квитанціях від 28.04.2021 року №9373365958, від 15.09.2020 року №9234036658 та від 13.10.2020 року №9264861479 про зупинення реєстрації податкових накладних від 30.09.2020 року №1, від 31.08.2020 року №1 та від 31.07.2020 року №21 в ЄРПН вказано про причини зупинення реєстрації цієї податкової накладної - відповідність платника пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Водночас, у квитанціях від 28.04.2021 року №9373365958, від 15.09.2020 року №9234036658 та від 13.10.2020 року №9264861479 про зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній для розгляду питання про прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. Сформована у такий спосіб комісією регіонального рівня пропозиція щодо надання документів є загальною та формальною, вона за своїм змістом дублює припис підпункту 3 пункту 11 Порядку №1165. Така пропозиція щодо надання документів не є конкретизованою, що може свідчити про наявність у платника податків вільного розсуду щодо переліку документів, які слід надати. У постанові Верховного Суду від 22 липня 2019 року у справі №815/2985/18 сформовано висновок, згідно з яким у випадку не конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної. Наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2019 року за №1245/34216, далі - Порядок №520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. За правилами пункту 4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Пунктом 5, 6 Порядку №520 встановлено, що перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування. Пункт 5 Порядку №520 визначає перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, який не є вичерпним та не передбачає необхідності надання платником податку усіх документів згідно з таким переліком. Тобто, наданню підлягають лише ті документи, які безпосередньо стосуються предмета господарської операції, за якою оформлено податкову накладну, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки. Відповідно до пункту 2 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня). Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (пункт 3 Порядку №520). Відповідно до пунктів 9, 10 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку. Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства (пункт 11 Порядку №520). Як зазначено у спірних рішеннях від 05.11.2020 року №2110249/43607796 та №2110238/43607796, від 11.05.2021 року №2640441/43607796, підставою для відмови у реєстрації податкових накладних від 30.09.2020 року №1, від 31.08.2020 року №1 та від 31.07.2020 року №21 в ЄРПН слугувало ненадання платником податків копій документів. Разом з тим, як вірно зазначено судом першої інстанції, що форма рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН встановлена додатком до Порядку №520 та передбачає необхідність підкреслити первинні документи, які не надані платником, та у вказаній формі наявна графа додаткова інформація. Проте, в порушення вимог щодо форми рішення, встановленої додатком до Порядку №520, спірні рішення Комісії ГУ ДПС у м. Києві від 05.11.2020 року №2110249/43607796 та №2110238/43607796, від 11.05.2021 року №2640441/43607796 не містять підкреслень за найменуваннями первинних документів, яких не надав платник. Відповідні позначки х про ненадання документів стосуються трьох груп первинних документів: договорів, зокрема, зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. Водночас, у рядку додаткова інформація вказано про ненадання документів на підтвердження послуг перевезення пального до покупця (договір, акт виконаних робіт, розрахункові документи та або/банківські виписки з особових рахунків). Наведене дає підстави для неоднозначного розуміння прийнятого суб`єктом владних повноважень рішення та позбавляє можливості встановити, неподання яких саме документів не дало можливості прийняти рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН. Так, позивачем надані усі належні документи, які стосуються господарських операцій із ТОВ ЛІЗ-ТРЕЙД та ПП УКРКЛІНІНГ, яких достатньо для прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію в ЄРПН податкових накладних від 30.09.2020 року №1, від 31.08.2020 року №1 та від 31.07.2020 року №21. Для підтвердження господарських операцій з ТОВ ЛІЗ-ТРЕЙД та ПП УКРКЛІНІНГ позивачем надано договори про надання послуг, платіжні доручення, акти наданих послуг, податкові накладні, які в свою чергу, містять інформацію про характер, об`єм та ціну наданих послуг, а тому твердження ГУ ДПС у м. Києві щодо неможливості за даними документами підтвердити надані послуги є помилковим. Отже, зазначені документи вказують на виконання обов`язку виконавцем з одного боку та обов`язку Замовника вчасно і у повному обсязі провести оплату за надані послуги; ці первинні документи відповідають встановленим вимогам щодо форми та змісту та у суду відсутні підстави ставити під сумнів достовірність відображених у цих документах даних про господарські операції. Таким чином, позивачем було направлено до податкового органу копії первинних документів та пояснення по господарських операціях, щодо яких було складено спірні податкові накладні, які були достатніми для реєстрації накладних. З наведеного вбачається, що контролюючий орган визначив лише загальні підстави прийняття оскаржуваних рішень, не зазначив конкретної інформації щодо причин та підстав їх прийняття, не вказав які саме документи, складені позивачем з порушенням законодавства. Належних доказів стосовно невідповідності наданих позивачем документів вимогам чинного законодавства, чи їх недостатності для підтвердження реальності здійснення господарської операції, та, відповідно, неможливості реєстрації податкових накладних в ЄРПН відповідачами суду не надано. Водночас, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення. Натомість, спірні рішення не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, та породжує їх неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку позивача виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень. При цьому, податковий орган, пославшись на формальні підстави щодо надання додаткових копій документів з порушеннями, прийняв рішення про відмову у реєстрації податкових накладних. Жодної належної оцінки вказаним документам контролюючим органом надано не було та не зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкових накладних. Окрім того, Верховний Суд у постанові від 07 грудня 2022 року у справі №500/2237/20 дійшов висновку, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом. Також у постанові від 23 лютого 2023 року у справі №420/9924/20 Верховний Суд звернув увагу на те, що в межах спірних відносин, що виникли між сторонами на стадії реєстрації податкових накладних, надання судами оцінки щодо товарності або безтоварності господарських операцій є передчасною подією. Такі обставини можуть бути встановлені контролюючим органом на підставі здійсненої належної перевірки, з прийняттям ППР, та в подальшому підтверджені судом. Аналогічний висновок наведений Верховним Судом у постанові від 23 травня 2023 року у справі №500/770/21. Таким чином, приймаючи рішення з питань реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій платника податків на предмет їх реальності та не повинен надавати оцінку реальності здійснених господарських операцій. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05.11.2020 року №2110249/43607796 та №2110238/43607796, від 11.05.2021 року №2640441/43607796 про відмову у реєстрації податкових накладних від 30.09.2020 року №1, від 31.08.2020 року №1 та від 31.07.2020 року №21 прийнято необґрунтовано, а відтак є протиправними та підлягають скасуванню. Щодо позовних вимог про зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю УКРКЛІНІНГ КОМПАНІ від 30.09.2020 року №1, від 31.08.2020 року №1 та від 31.07.2020 року №21, то колегія суддів зазначає, що вони є похідними та також підлягають задоволенню. Згідно з частиною 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення зокрема про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень. Частина 3 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Відповідно до Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта. Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі. Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади. Відповідно до підпункту 201.16.4. пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Згідно з п. 19, п. 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду). У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку № 1246). Таким чином, оскільки рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05.11.2020 року №2110249/43607796 та №2110238/43607796, від 11.05.2021 року №2640441/43607796 про відмову у реєстрації податкових накладних від 30.09.2020 року №1, від 31.08.2020 року №1 та від 31.07.2020 року №21 є протиправними та підлягають скасуванню, з метою відновлення порушеного права та ефективного захисту суд першої інстанції дійшов вірного висновку про зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю УКРКЛІНІНГ КОМПАНІ від 30.09.2020 року №1, від 31.08.2020 року №1 та від 31.07.2020 року №21. Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті ПО рішення від 23.07.2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та «Вуліч проти Швеції» суд визначив, що «... адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі і поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління». За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, так як суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29 липня 2025 року. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29 липня 2025 року - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк, визначений ст. 329 КАС України. Суддя-доповідач: Бужак Н.П. Судді: Кобаль М.І. Файдюк В.В.