Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 320/23980/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/23980/23 Суддя (судді) першої інстанції: Войтович І. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 травня 2026 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Судді-доповідача: Ключковича В.Ю. Суддів: Бужак Н.П., Собківа Я.М., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 9 грудня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення, В С Т А Н О В И В: У липні 2023 року до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у місті Києві, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати терміновий заборонний припис від 29 червня 2023 року серія АА № 118516, що винесений стосовно - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ). В обґрунтування позову позивач вказує на відсутності події правопорушення, а саме домашнього насильства 26.06.2023 о 10:00 год. за адресою АДРЕСА_1 , свідчення ОСОБА_2 не відповідають дійсності, інспектором не було перевірено доводи позивача щодо перебування на казарменому положенні в спірний час. Позивач також наполягає на порушенні порядку винесення спірного припису виходячи із норм ч. 4 ст. 25 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» та положень п.1, п.2, п.3, п.6 розділу ІІ, Порядку №369/180, п. 2 Порядку №654 щодо винесення такого за результатами оцінки ризиків, що є обов`язковим для уповноваженого поліцейського. Позивач вказав, що форма оцінки ризиків не була складена, відповідно поліцейським не проводилась оцінка ризиків вчинення домашнього насильства та не враховані всі обставини, які в подальшому мали наслідком винесення оскаржуваного припису. ОСОБА_1 також додав, що припис винесено непропорційно, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи, враховуючи термін його винесення без встановлення належного ризику, і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення. Також позивач наполягає на винесення спірного припису із порушенням імперативних приписів п.8, п. 9, п. 10 та п. 12 Порядку №654, бланк заповнено із застосуванням скорочень щодо ідентифікації осіб та представника поліції, відсутній підпис постраждалої особи, відтак заповнений невірно, у зв`язку з чим він вважається зіпсованим і не може нести жодних правових наслідків. Винесений відповідачем спірний припис від 29.06.2023 вважає протиправним, таким що порушує права та інтереси, враховуючи, що спірний припис знаходиться в Реєстрі протягом року, інформація ганьбить його честь, гідність та ділову репутацію, позивач не мав можливості бачитись із дітьми, просить суд його скасувати. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 9 грудня 2024 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, просить рішення Київського окружного адміністративного суду від 09.12.2024 у справі № 320/23980/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у місті Києві про визнання протиправним та скасування термінового заборонного припису від 29.06.2023 серія АА № 118516 скасувати та винести нове рішення, яким позов задовольнити, визнати протиправним та скасувати терміновий заборонний припис від 29.06.2023 серія АА № 118516, що винесений стосовно - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ). Скаргу мотивує тим, що оскаржуване рішення винесене за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи та неправильним застосуванням норм матеріального права, що є підставою для його скасування апеляційним судом. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу. Керуючись частинами 1 та 2 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступних висновків. 29.06.2023 до Печерського УП ГУНП у м. Києві звернулась гр. ОСОБА_2 (цивільна дружина позивача) із заявою про те, що її цивільний чоловік ОСОБА_1 починаючи з 26.06.2023 о 10 год. вчиняє відносно неї домашнє насильство психологічного та економічного характеру, що виражалось у словесних образах, погрозах по телефону, позбавлення особистих речей, заміни замків у квартирі, де вона проживає з сім`єю. За наслідками виїзду на місце виклику, за результатами отриманої інформації, відібраних пояснень, встановлення оцінки ризиків, уповноваженою особою інспектором Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві Юзвенко Романо Олеговичем дії позивача кваліфіковані, як домашнє насильство та прийнято рішення при винесення відносно позивача термінового заборонного припису стосовно кривдника від 29.06.2023 АА № 118536 та складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.173-2 КУпАП серії ВАВ № 266038. Вказаним заборонним приписом застосовано захід термінового заборонного припису стосовно кривдника строком на 10 діб: заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою та заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи. Вважаючи вищевказаний припис протиправним позивач звернувся до суду з цим позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів. Суд першої інстанції зазначив про дотримання відповідачем процедури прийняття спірного припису, відібрання відповідних пояснень від постраждалої та кривдника, складення форми оцінки ризиків. Переглядаючи оскаржуване рішення в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне. Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства визначені Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" від 07.12.2017 № 2229-VIII. Відповідно до п.16 ч.1 ст.1 Закону № 2229-VIII терміновий заборонний припис стосовно кривдника - спеціальний захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров`я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства. Згідно з п.4 ч.1 ст.10 Закону № 2229-VIII, до повноважень уповноважених підрозділів органів Національної поліції України у сфері запобігання та протидії домашньому насильству належать винесення термінових заборонних приписів стосовно кривдників. Відповідно до ст.24 Закону № 2229-VIII до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать: 1) терміновий заборонний припис стосовно кривдника; 2) обмежувальний припис стосовно кривдника; 3) взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи; 4) направлення кривдника на проходження програми для кривдників. Згідно з вимогами ст.25 Закону № 2229-VIII терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров`ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення. Терміновий заборонний припис може містити такі заходи: 1) зобов`язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; 2) заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи; 3) заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою. Терміновий заборонний припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівником уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України за результатами оцінки ризиків. Терміновий заборонний припис виноситься строком до 10 діб. Терміновий заборонний припис вручається кривднику, а його копія - постраждалій особі або її представнику. Особа, стосовно якої винесено терміновий заборонний припис, може оскаржити його до суду в загальному порядку, передбаченому для оскарження рішень, дій або бездіяльності працівників уповноважених підрозділів органів Національної поліції України. Терміновий заборонний припис виноситься в порядку, затвердженому Міністерством внутрішніх справ України. Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 654 від 01.08.2018 затверджено Порядок винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника (далі - Порядок № 654). Відповідно до п.1 розділу 1 Порядку № 654 цей Порядок визначає процедуру винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника. Процедуру винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника визначено Розділом ІІ Порядку №

654. Згідно з п.6-8 Порядку № 654 терміновий заборонний припис стосовно кривдника (додаток 1) складається на бланку, виготовленому друкарським способом згідно з технічним описом бланка термінового заборонного припису стосовно кривдника (додаток 2), на якому проставлено відповідні серію та номер. Усі реквізити припису заповнюються державною мовою, розбірливим почерком, чорнилом чорного або синього кольору. Не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до припису, а також унесення додаткових записів після того, як припис підписано постраждалою особою (її представником), свідком (ами) (за наявності) та кривдником. У разі допущення порушень при оформленні припису його заповнений бланк вважається зіпсованим. Пунктами 10, 11 Порядку № 654 передбачено, що під час винесення припису в ньому зазначаються: - у рядку "тип, назва населеного пункту" - тип, назва населеного пункту; - у рядку "посада, найменування уповноваженого підрозділу поліції, звання, прізвище, ім`я, по батькові працівника, який виніс терміновий заборонний припис стосовно кривдника" - посада працівника уповноваженого підрозділу поліції, який виніс припис, найменування уповноваженого підрозділу поліції, у якому він служить, звання, прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочень); - у рядку "згідно зі статтею 25 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" та з урахуванням існування безпосередньої загрози життю чи здоров`ю постраждалої особи виніс цей терміновий заборонний припис стосовно" - прізвище, ім`я та по батькові особи, яка вчинила домашнє насильство (повністю, без скорочень), стать, дата народження, громадянство, місце проживання, місце реєстрації, номер контактного телефону, місце роботи (навчання), посада; - у рядку "особу встановлено" - назва документа, що посвідчує особу (серія, номер паспорта, дата видачі і назва органу, що його видав, або серія, номер іншого документа, що посвідчує особу, яка вчинила домашнє насильство (службове чи пенсійне посвідчення, студентський квиток тощо), дата видачі і назва органу (установи, підприємства, організації), що його видав(ла)); - у рядку "чи притягався (лася) до адміністративної або кримінальної відповідальності" - інформація щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності (впродовж року) або кримінальної відповідальності; - у рядку "у зв`язку із скоєнням ним (нею) домашнього насильства" - форма (и) домашнього насильства та стислий зміст правопорушення; - у рядку "стосовно постраждалої особи" - прізвище, ім`я та по батькові постраждалої особи (повністю, без скорочень) із підкресленням ступеня її спорідненості з кривдником відповідно до частин другої та третьої статті 3 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"; - у рядку "заходи термінового заборонного припису стосовно кривдника" - захід чи заходи, передбачені частиною другою статті 25 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"; - у рядку "Терміновий заборонний припис стосовно кривдника винесений строком" - строк із зазначенням кількості діб, часу та дати винесення припису, часу та дати закінчення дії припису; - у рядку "Особі, стосовно якої винесено терміновий заборонний припис, роз`яснено положення статті 173-2 КУпАП про притягнення до відповідальності за невиконання термінового заборонного припису стосовно кривдника, зобов`язання повідомити про місце свого тимчасового перебування уповноважений підрозділ Національної поліції України за місцем учинення домашнього насильства, а також про право оскарження термінового заборонного припису стосовно кривдника до суду" - підпис, прізвище та ініціали особи, якій винесено припис; - у рядку "Підпис працівника уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України, який виніс терміновий заборонний припис стосовно кривдника" - підпис, прізвище, ім`я та по батькові працівника уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України, який виніс припис; - у рядку "Підпис постраждалої особи (її представника) про отримання копії термінового заборонного припису стосовно кривдника та надання згоди на обробку персональних даних згідно з Законом України "Про захист персональних даних" - підпис, прізвище, ім`я та по батькові постраждалої особи (її представника); - у рядку "Підпис кривдника про отримання термінового заборонного припису стосовно кривдника отримано" - підпис, прізвище, ім`я та по батькові кривдника; - у рядку "Кривдник від підпису відмовився в присутності" - підписи, прізвища, імена та по батькові працівника уповноваженого підрозділу поліції, який виніс припис, постраждалої особи (її представника), свідка (ів) (у разі наявності). Припис підписується працівником уповноваженого підрозділу поліції, який його виніс, постраждалою особою (її представником) і кривдником власноруч на оригіналі та кожній з копій. У межах спірних правовідносин інспектором Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві Юзвенко Романом Олеговичем дії позивача кваліфіковані, як домашнє насильство та прийнято рішення при винесення відносно позивача термінового заборонного припису стосовно кривдника від 29 червня 2023 року АА № 118536 та складено протокол про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 173-2 КУпАП серії ВАВ № 266038. Вказаним заборонним приписом застосовано захід термінового заборонного припису стосовно кривдника строком на 10 діб: заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою та заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи. У апеляційній скарзі позивач посилається на відсутність події правопорушення (вчинення домашнього насильства), оскільки 26 червня 2023 року о 10:00 год. за адресою АДРЕСА_1 він не був, та відповідно не мав можливість вчинити дії, які могли б мати ознаки домашнього насилля. В частині таких доводів колегія суддів врахувала, що згідно пояснень ОСОБА_2 починаючи з 26 червня 2023 року о 10 год. позивач вчиняв відносно неї домашнє насильство психологічного та економічного характеру. Це виразилось у словесних образах, погрозах по телефону, позбавлення її особистих речей, заміни замків у квартирі, де вона проживає з сім`єю. Також ОСОБА_2 повідомила про те, що позивач вивіз її речі, змінив замки у квартирі за адресою АДРЕСА_1 . Факт заміни замків та неможливість потрапляння до місця проживання ОСОБА_2 підтверджено при огляді працівниками поліції 29 червня 2023 року (а.с.87). Відповідно, доводи щодо темпоральних меж перебування позивача за адресою АДРЕСА_1 судова колегія відхиляє за безпідставністю. Також, апелянт вказує на порушення процедури винесення припису, оскільки поліцейським не була проведена оцінка ризиків вчинення домашнього насильства та не враховані всі обставини, які в подальшому мали наслідком винесення оскаржуваного термінового заборонного припису з порушенням п. 2 Порядку № 654 та ч. 4 ст. 25 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Процедуру проведення оцінки вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи, з метою визначення ефективних заходів реагування, спрямованих на припинення такого насильства та попередження його повторного вчинення визначено Порядком проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України Міністерства внутрішніх справ України від 13.03.2019 року № 369/180, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.04.2019 року за № 333/33304 (далі - Порядок № 369/180). Відповідно до пунктів 1, 2, 3 розділу II Порядку № 369/180 оцінка ризиків проводиться за факторами небезпеки/ризиків щодо вчинення домашнього насильства, передбачених у формі оцінки ризиків вчинення домашнього насильства згідно з додатком до цього Порядку, шляхом спілкування/бесіди з постраждалою від такого насильства особою або її представником, з`ясування обставин конфлікту та виявлення чинників і умов, які створюють або можуть створювати небезпеку для цієї особи. За результатами заповнення форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства поліцейський уповноваженого підрозділу поліції визначає рівень небезпеки, який ураховується під час винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника, вжиття інших заходів для припинення такого насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення, надання допомоги постраждалим особам. Фактори небезпеки/ризику щодо вчинення домашнього насильства визначаються за результатами оцінки дій кривдника, які свідчать про ймовірність настання летальних наслідків у разі вчинення домашнього насильства, і представлені у формі оцінки ризиків вчинення домашнього насильства у вигляді питань, на які відповідає поліцейський уповноваженого підрозділу поліції за результатами спілкування з постраждалою особою, та загальної оцінки ситуації вчинення домашнього насильства з метою виявлення вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті такої особи. За пунктом 5 Порядку № 369/180 вбачається, що у зв`язку з тим, що кожна окрема ситуація може мати унікальні чинники/обставини, які впливають на рівень небезпеки та ризик летального випадку, пов`язаного з насильством, не передбачені формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, поліцейський уповноваженого підрозділу поліції на власний розсуд може оцінити рівень небезпеки як високий, якщо він/вона вважає, що постраждала особа перебуває в потенційно небезпечній ситуації або яка може спричинити смерть особи або інші тяжкі наслідки. Про наявність та можливі наслідки дії таких чинників/обставин поліцейський уповноваженого підрозділу поліції робить запис у відповідній позиції форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства. Згідно із пунктом 6 розділу II Порядку № 369/180 дві відповіді «Так» на запитання з № 1 - 6 та на будь - яку кількість запитань з №7 - 27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, а також якщо поліцейський уповноваженого підрозділу поліції вважає, що постраждала особа перебуває в ситуації, яка може спричинити її смерть або інші тяжкі наслідки, оцінюється як високий рівень небезпеки. Відповідь «Так» на одне запитання з № 1 - 6 та на щонайменше сім і більше запитань з № 7 - 27 або жодної відповіді на запитання з № 1 - 6, але не менше чотирнадцяти позитивних відповідей на запитання з № 7 - 27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства оцінюється як середній рівень небезпеки. Відповідь «Так» на одне запитання з № 1 - 6 та на не більше ніж шість запитань з № 7 - 27 або не більше тринадцяти позитивних відповідей на запитання з № 7 - 27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства оцінюється як низький рівень небезпеки. Якщо на всі запитання отримано відповіді «Без відповіді / Невідомо», поліцейський уповноваженого підрозділу поліції на свій розсуд може оцінити ситуацію як таку, що має високий рівень небезпеки. Пункт 7 розділу II Порядку № 369/180 встановлює, що залежно від визначеного рівня небезпеки, яка загрожує постраждалій особі, поліцейський уповноваженого підрозділу поліції приймає рішення щодо необхідності винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника та застосування заходів, передбачених частиною другою статті 25 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Якщо рівень небезпеки оцінюється як низький або середній, а інші чинники/обставини, що можуть вплинути на рівень небезпеки, відсутні, терміновий заборонний припис стосовно кривдника виноситься на розсуд поліцейського уповноваженого підрозділу поліції. У разі високого рівня небезпеки поліцейський уповноваженого підрозділу поліції обов`язково виносить терміновий заборонний припис стосовно кривдника. Таким, чином з системного аналізу наведених правових норм вбачається, що оцінку ризиків надає безпосередньо поліцейський, керуючись власним переконанням з урахуванням з`ясування обставин конфлікту та виявлення чинників і умов, які створюють або можуть створювати небезпеку для цієї особи, надаючи пріоритет безпеці постраждалої особи. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17 лютого 2022 року № 380/952/20. Судом встановлено, що оскаржуваний припис винесено за результатами проведеної оцінки ризиків за наслідком опитування постраждалої особи отримання від неї відповідей на 27 запитань, що в силу пункту 6 розділу II Порядку оцінки ризиків вчинення домашнього насильства свідчить про наявність низького рівня небезпеки та, відповідно, обов`язковості складання термінового заборонного припису відповідно до положень Порядку № 654 (а.с.73-75). Наведене, в свою чергу, спростовує покликання апелянта на відсутність обставин проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства. В частині доводів апелянта про порушення при оформленні бланка термінового заборонного припису, бланк якого, враховуючи імперативні приписи п.п. 8, 10, 12 Порядку № 654 вважається зіпсованим, а отже недійсним з підстав неналежного оформлення, колегія суддів враховує наступне. Відповідно до правових висновків, що викладені Верховним Судом у постанові від 22 травня 2020 року у справі №825/2328/16, порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення; певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі). Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом. Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action - invalid act). Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним. Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність. Верховний Суд у цій постанові також наголосив, що, у відповідності до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості. Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення». Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20 грудня 2019 року у справі № 820/3914/17, від 29 листопада 2019 року у справі № 359/7194/16-а, від 24 жовтня 2019 року у справі № 806/1243/17, від 11 лютого 2020 року у справі № 210/3268/15-а та від 23 квітня 2020 року у справі № 813/1790/18. З огляду на вищезазначене, доводи апелянта про застосування скорочень щодо ідентифікації осіб та представника поліції, відсутність підпису постраждалої особи у спірному приписі не впливають на його зміст, відтак не є самостійною підставою для визнання його протиправним та скасування. У контексті покликань апелянта на лист Управління патрульної поліції у місті Києві від 14 липня 2023 року № 1253аз/41/11/7/02-2023 про відсутність викликів, з приводу домашнього насильства відносно ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 та зафіксованих виїздів екіпажів патрульної поліції 26 червня 2023 року, колегія суддів звертає увагу на наявність у матеріалах справи Протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 29 червня 2023 року від ОСОБА_2 , яка написана нею власноручно у приміщенні поліції (а.с.66-68). У своїх поясненнях ОСОБА_2 зазначила про вчинення стосовно неї домашнього насильства починаючи з 26 червня 2023 року, що свідчить про їх часову тривалість. Щодо довідки Національного військо-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» (м. Київ, вулиця Госпітальна, 16) від 3 липня 2023 року №545/6/180/0, суд враховує, що факт заміни замків та неможливість потрапляння до місця проживання ОСОБА_2 підтверджено відеоматеріалами події від 29 червня 2023 року. Таким чином, зміст вказаної довідки суперечить фактичним обставинам справи. Колегія суддів також звертає увагу на те, що позивач повідомив іншу інформацію про місце своєї роботи, а саме ТОВ «Омніфарма», менеджер з розвитку бізнесу. Керуючись наведеним, не знайшли свого підтвердження висновки апелянта про те, що інформацією з довідки від 3 липня 2023 року № 545/6/180/0 спростовується факт його перебування 26 червня 2023 року о 10:00 год. за адресою АДРЕСА_1 та відповідно можливість ним вчинення дій, які могли б мати ознаки домашнього насилля. Колегія суддів зауважує, що факт закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення № 757/30099/23-п жодним чином не спростовує вчинення позивачем фактів домашнього насильства відносно ОСОБА_2 , а лише вказує на неможливість накладення адміністративного стягнення за вчинене правопорушення. Притягнення позивача до адміністративної відповідальності та винесення термінового заборонного припису має різну правову природу та є різними заходами впливу на запобігання домашньому насильству. Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 17 лютого 2022 року у справі № 380/952/20. Із врахуванням вищевикладених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у даному випадку відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо скасування оскарженого термінового заборонного припису від 29 червня 2023 року серія АА № 118516. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, тому не є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції. Оцінюючи інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи. Колегією суддів враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 9 грудня 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України. Суддя доповідач: В.Ю. Ключкович Судді: Н.П. Бужак Я.М. Собків