Постанова Рівненський апеляційний суд № 563/241/24

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 28 травня 2026 року м. Рівне Справа № 563/241/24 Провадження № 22-ц/4815/592/26 Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Гордійчук С.О., суддів: Боймиструка С.В., Хилевича С.В., секретар судового засідання Хлуд І.П. учасники справи: позивач: ОСОБА_1 відповідач: ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області, ДП «Центр державного земельного кадастру» в особі Регіональної філії, Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Землемір» розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в місті Рівне апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Корецького районного суду Рівненської області від 05 грудня 2025 року, ухвалене в складі судді Сірака Д.Ю., дата складання повного тексту рішення 10 грудня 2025, у справі № 563/241/24 в с т а н о в и в : У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області, ДП «Центр державного земельного кадастру» в особі Регіональної філії, Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Землемір» про скасування реєстрації права власності на земельну ділянку. Позов мотивований тим, що позивач є власником земельної ділянки площею 4,03 га, що розташована на території Жадківської сільської ради, цільове призначення якої - для ведення особистого селянського господарства, на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-РВ № 029547 від 29 січня 2003 року. 18 жовтня 2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ «НВП «Землемір» було укладено договір № 225, за яким останнє мало виготовити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Однак згодом, уповноваженою особою ТОВ «НВП «Землемір» було повідомлено про відсутність можливості виготовити зазначену технічну документацію з подальшою реєстрацією земельної ділянки та присвоєння кадастрового номеру, оскільки на земельну ділянку ОСОБА_1 накладається частина суміжної земельної ділянки з кадастровим номером 5623082200:03:007:0072, що належить ОСОБА_2 . Площа співпадіння дорівнює 0,3518 га. Зважаючи на наявність перетину земельних ділянок та неможливістю оформлення ним права власності на земельну ділянку, просив суд скасувати реєстрацію права власності та вилучити відомості з Державного земельного кадастру, що стосуються земельної ділянки з кадастровим номером 5623082200:03:007:0072, що належить ОСОБА_2 . Рішенням Корецького районного суду Рівненської області від 05 грудня 2025 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області, ДП «Центр державного земельного кадастру» в особі Регіональної філії, Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Землемір» про скасування реєстрації права власності на земельну ділянку - відмовлено. Не погодившись з означеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій покликається на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить оскаржуване рішення скасувати та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд не врахував, що позивачем надано належні та допустимі докази про те, що державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 5623082200:03:007:0072, що належить ОСОБА_2 порушує його право на належну йому на праві власності земельну ділянку площею 4,03 га, що є перешкодою в отриманні кадастрового номера та робить неможливим внесення відповідних даних до Державного земельного кадастру. Зазначає, що судом першої інстанції не було взято до уваги того факту, що повторна судова експертиза підтвердила висновок первісного експерта щодо наявності невідповідності фактичного землекористування відповідачем, водночас питання щодо накладення меж із земельною ділянкою належною позивачу взагалі не було предметом розгляду повторної експертизи. Вказує, що судом першої інстанції не враховано того, що земельна ділянка належна позивачу є сформованою, що стверджується висновком експерта №240729/1_ЮШ. Крім того, судом не було досліджено та встановлено, що спірні правовідносини виникли через наявність фактичного заволодіння частиною земельної ділянки позивача або через наявність некоректних даних ДЗК щодо меж земельної ділянки належної відповідачу чи невідповідність її фактичним межам з земельною ділянкою позивача. Тобто, не встановивши обставину відсутності фактичного накладення спірних ділянок, суд не мав правових підстав посилатися на позасудовий порядок вирішення цього спору. Покликається на правові позиції Верховного Суду з аналогічних правовідносин. У відзиві на апеляційну скаргу, відповідач заперечує доводи останньої просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції таким вимогам відповідає . Установлено, що позивач є власником земельної ділянки площею 4,03 га, що розташована на території Жадківської сільської ради, цільове призначення якої - для ведення особистого селянського господарства, на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-РВ № 029547 від 29 січня 2003 року. ОСОБА_2 на праві власності належить земельна ділянка за кадастровим номером 5623082200:03:007:0072 площею 2,3033 га. 04.02.2016 року відповідач на підставі свідоцтва про право на спадщину зареєстрував право власності на вказану земельну ділянку. 18 жовтня 2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ «НВП «Землемір» було укладено договір № 225, щодо виготовлення технічної документації із землеустрою та встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). ТОВ «НВП «Землемір» відмовлено ОСОБА_1 у виготовленні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення особистого селянського господарства на території Корецької міської ради (Жадківської сільської ради) Рівненського району (Корецького району) Рівненської області, з подальшою реєстрацією земельної ділянки та присвоєнням кадастрового номера, оскільки, на земельну ділянку ОСОБА_1 накладається частина земельної ділянки ОСОБА_2 (кадастровий номер 5623082200:03:007:0072). Площа співпадає на 0,3518 га. Згідно інформації ГУ Держгеокадастру у Рівненській області №29-17-0.2-5796/2-23 від 22.11.2023 року, відомості про земельну ділянку, що перебувала у приватній власності ОСОБА_1 на підставі Державного акта серії ІІІ-РВ № 029547 від 29 січня 2003 року не були внесені до Державного реєстру земель та відповідно не перенесені до Державного земельного кадастру. Факт накладання меж земельної ділянки яка знаходиться у власності ОСОБА_1 на суміжні земельні ділянки може бути встановлений лише під час проведення державної реєстрації. 19.04.2024 року ГУ Держгеокадастру у Рівненській області, повідомлено, що місце розташування земельної ділянки (кадастровий номер 5623082200:03:007:0072) відповідає «Технічній документації по виділенню в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та видачі державних актів на право приватної власності на землю жителям с. Жадківка гр. ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на території Жадківської сільської ради Корецького району Рівненської області», яка включена до Державного фонду документації із землеустрою відділу № 1 (код 2001МФ19РВКРО00207). Згідно висновку експерта № 240729/1_ЮШ судової земельно-технічної експертизи, що був складений 15.08.2024 року судовим експертом Шекелем Ю.В., конфігурація, проміри та площа земельної ділянки з кадастровим номером 5623082200:03:007:0072, що належить ОСОБА_2 , в порівнянні з первинною документацією по її формуванню змінились, в тому числі, площа змінилась з 2,30 га. на 2,3033 га. Крім того, реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 5623082200:03:007:0072 здійснена зі зміщенням в північному напрямку з накладанням на проектні земельної ділянки, що належить ОСОБА_5 . Відповідно до висновку судового експерта повторної судової земельно-технічної експертизи №2256-Е від 22.07.2025 року встановлено невідповідність фактичного землекористування земельною ділянкою з кадастровим номером 5623082200:03:007:0072, даним Технічної документації із землеустрою щодо переоформлення державних актів на право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ОСОБА_2 на території Жадківської сільської ради Корецького району Рівненської області. Відповідно до проведеного дослідження та наданих на дослідження матеріалів, існує накладання зареєстрованої земельної ділянки з кадастровим номером 5623082200:03:007:0072 на зареєстровану земельну ділянку з кадастровим номером 5623082200:03:007:0070 (площа накладання становить 0,0781 га.). Існує накладання земельної ділянки з кадастровим номером 5623082200:03:007:0072, згідно каталогу координат документації із землеустрою, на зареєстровані земельні ділянки: з кадастровим номером 5623082200:03:007:0070 (площа накладання становить 0,0543 га.); з кадастровим номером 5623082200:03:007:0099 (площа накладання становить 0,1341 га.). Існує накладання фактичного землекористування земельної ділянки з кадастровим номером 5623082200:03:007:0072 на зареєстровані земельні ділянки: з кадастровим номером 5623082200:03:007:0099 (площа накладання становить 0,4194 га.); з кадастровим номером 5623082200:03:007:0015 (площа накладання становить 0,0850 га.); з кадастровим номером 5623082200:03:007:0062 (площа накладання становить 0,0667 га.). Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Положеннями статей 15, 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Згідно з частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. За змістом статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, не заборонених законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Згідно зі статтею 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Відповідно до статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій-сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування. У разі встановлення (відновлення) меж земельних ділянок за їх фактичним використанням у зв`язку з неможливістю виявлення дійсних меж, формування нових земельних ділянок не здійснюється, а зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі. Межі суміжних земельних ділянок приватної власності можуть бути змінені їх власниками без формування нових земельних ділянок за технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Відповідно до частини другої статті 90 ЗК України порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом. Відповідно до статті 91 ЗК України власники земельних ділянок зобов`язані не порушувати права власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів, а також дотримуватись правил добросусідства. Відповідно до статті 103 ЗК України визначено, що власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них та використання цих ділянок із запровадженням і додержанням прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур та охорони земель (обмін земельних ділянок, раціональна організація територій, дотримання сівозмін, встановлення, зберігання межових знаків тощо). Згідно зі статтею 106 ЗК України власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними. Види межових знаків і порядок відновлення меж визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин. Витрати на встановлення суміжних меж несуть власники земельних ділянок у рівних частинах, якщо інше не встановлено угодою між ними. Відповідно до статті 107 ЗК України основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації. У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання ділянки неможливо встановити, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки. У випадках, коли в такий спосіб визначення меж не узгоджується з виявленими обставинами, зокрема з встановленими розмірами земельних ділянок, то межі визначаються з урахуванням цих обставин. Відповідно до частин першої-третьої статті 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; застосування інших, передбачених законом, способів. Згідно зі статтею 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки - це внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера. Відповідно до частини першої статті 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр» відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру: на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок - у випадках, визначених статтею 79-1 ЗК України, при їх формуванні; на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - у разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням відповідно до статті 107 ЗК України та у разі зміни меж суміжних земельних ділянок їх власниками; на підставі технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель - за результатами інвентаризації земель; на підставі проектів землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) - у разі виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв). Згідно із статтею 37 Закону України «Про Державний земельний кадастр» у разі виявлення фізичною або юридичною особою у витязі, довідці з Державного земельного кадастру, викопіюванні з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру технічної помилки (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущеної органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, заінтересована особа письмово повідомляє про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, який перевіряє відповідність відомостей Державного земельного кадастру інформації, що міститься в документах, які стали підставою для внесення цих відомостей. Якщо факт невідповідності підтверджено, орган, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, безоплатно виправляє допущену помилку в день надходження повідомлення та не пізніше наступного дня повідомляє про це заінтересованих осіб. Повідомлення про виявлення помилки може бути надіслано також в електронному вигляді з Державного аграрного реєстру через Єдиний портал адміністративних послуг, у тому числі через інтегровану з ним інформаційну систему центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Виправлення помилок у відомостях про земельну ділянку може здійснюватися також на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) або матеріалів інвентаризації земель чи рішення суду. У разі виявлення технічної помилки, допущеної в записах Державного земельного кадастру органом, що здійснює його ведення, зазначений орган у п`ятиденний строк письмово повідомляє про це заінтересовану особу. Виправлення технічних помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок наявності технічних помилок у документах, на підставі яких були внесені такі відомості, здійснюється після виправлення помилок у зазначених документах. Виправлення інших помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою, оцінки земель, здійснюється після внесення змін до такої документації. Виправлення помилок у відомостях про земельну ділянку може здійснюватися також на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) або матеріалів інвентаризації земель чи рішення суду. Відповідно до п. 137 Порядку ведення державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, у разі відновлення меж земельної ділянки за її фактичним використанням у зв`язку з неможливістю виявлення дійсних меж кадастрові номери відповідних земельних ділянок не скасовуються, а відповідні зміни до відомостей вносяться до поземельних книг відповідно до пунктів 116-118, 120-122 цього Порядку. Відомості про земельну ділянку та інші об`єкти Державного земельного кадастру у разі виправлення помилки щодо реєстрації земельної ділянки або виправлення помилкового перенесення відомостей про земельну ділянку з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру та у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки або виправлення помилки щодо інших об`єктів Державного земельного кадастру: набувають статусу архівних за рішенням Державного кадастрового реєстратора; відображаються на кадастровій карті в архівному шарі даних геоінформаційної системи; зберігаються в Державному земельному кадастрі постійно разом з відомостями про відповідного Державного кадастрового реєстратора, дату та час набуття статусу архівних такими відомостями. Отже, чинним законодавством встановлено порядок виправлення технічних помилок, зокрема допущених під час визначення меж суміжних земельних ділянок, однак у справі, що переглядається, відсутні докази того, що позивач скористався вказаним порядком. За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України). У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Убачається, що земельна ділянка площею 4,03 га, належна ОСОБА_1 не є сформованою в розумінні частини четвертої статті 79-1 ЗК України. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказував, що в кадастровій карті не правильно зазначені координати земельної ділянки відповідача, яка також не правильно розташована згідно масиву (на площині), внаслідок чого позивач не має змоги реалізувати свої права. Отже, Спір між сторонами щодо меж земельних ділянок відсутній. Фактично між сторонами існує спір щодо саме розробленої відповідачем технічної документації та координат на місцевості, а не фактичного втручання в межі землі відповідача. Звертаючись до суду з позовом про скасування державної реєстрації земельної ділянки ОСОБА_2 , позивачем обрано неналежний спосіб захисту, так як захист порушених прав власника земельної ділянки у випадку невідповідності відомостей про межі та координати земельних ділянок внесених до Державного земельного кадастру, що порушує право на державну реєстрацію права власності земельної ділянки можливе шляхом пред`явлення негарного позову про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та зобов`язання відповідачів вчинити дії з коригування відомостей про межі та координати належних їм земельних ділянок, усунення відомостей у Державному земельному кадастрі про накладення на земельну ділянку позивача. Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про скасування реєстрації права власності на земельну ділянку. У свою чергу колегія суддів звертає увагу, що позивачем не надано жодних доказів, що саме при розробці земельної документації, відповідачем було порушено норми земельного законодавства. Також відсутні будь-які дані того, що земельна ділянка відповідача не відповідає межам визначеним при присвоєнні їй кадастрового номеру та оформленні права власності та, що йому виділено землю за рахунок земельної ділянки ОСОБА_1 . Суд першої інстанції дав належну правову оцінку висновку експертизи у сукупності з іншими зібраними доказами у справі та дійшов обґрунтованого висновку про те, що порушень земельного законодавства при формуванні земельної ділянки ОСОБА_2 та її державної реєстрації не встановлено. Внесення належної позивачу земельної ділянки до Державного земельного кадастру з присвоєнням кадастрового номеру, не вимагає скасування реєстрації суміжних земельних ділянок, оскільки порушення відповідачем права власності на землю ОСОБА_1 не доведено. Позивач не позбавлений можливості у позасудовому порядку скористатися визначеним у пункті 4 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державний земельний кадастр» способом відновлення своїх порушених прав, шляхом усунення технічних помилок та приведення документації із землеустрою у відповідність до чинного законодавства. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що визначення меж земельних ділянок, що належить відповідачу, присвоєння кадастрового номеру та внесення відповідних даних про право власності були здійснені раніше аніж визначення меж земельній ділянці позивача. Тобто при розробці позивачу земельної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок мали бути враховані межі суміжних земельних ділянок. Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновки суду першої інстанції, та не містять підстав для скасування або зміни судового рішення. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. За змістом статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Корецького районного суду Рівненської області від 05 грудня 2025 року залишити без зміни. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складений 28 травня 2026 року. Головуючий : Гордійчук С.О. Судді : Боймиструк С.В. Хилевич С.В.