Постанова 4805 № 278/5261/25

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №278/5261/25 Головуючий у 1-й інст. Семенцова Л. М. Категорія 55 Доповідач Талько О. Б. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 лютого 2026 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючої судді: Талько О.Б., суддів: Григорусь Н.Й., Коломієць О.С., за участю секретаря Антоневської В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 278/5261/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про стягнення частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати ті відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 11 листопада 2025 року, постановлену під головуванням судді Семенцової Л.М., ВСТАНОВИВ: У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України « Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2021 року зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити йому перерахунок та виплату пенсії з 1 грудня 2019 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданої Державною установою « Територіальне медичне об`єднання « МВС України по Житомирській області, із врахуванням виплачених сум. Вказує, що на його неодноразові звернення відповідач повідомляв про те, що вказане рішення буде виконане у порядку черговості, після виділення коштів на виплату заборгованості. Позивач вважає, що несвоєчасне виконання рішення суду є підставою для відшкодування йому моральної шкоди та застосування положень статті 625 ЦК України. Враховуючи вищезазначене, просив стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на свою користь інфляційні нарахування та 3 % річних у розмірі 166502 грн. 21 коп., а також 15000 грн. на відшкодування моральної шкоди. Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 11 листопада 2025 року відмовлено у відкритті провадження у справі. В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. На обгрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що відповідач виконав рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2021 року про перерахунок та виплату пенсії й письмово підтвердив, що заборгованість становить 190136 грн. 14 коп. Проте, на його неодноразові звернення щодо виплати цих коштів, повідомлено, що виплата різниці між попередньо обчисленим розміром пенсії та розміром, який зазначений у рішенні суду, буде здійснюватися у порядку черговості, після надходження коштів. Оскільки спірні правовідносини виникли внаслідок невиконання відповідачем грошового зобов`язання, вважає, що його позовні вимоги підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства. Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного. Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем заявлені вимоги про стягнення інфляційних втрат, 3 % річних та відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем рішення суду про перерахунок пенсії, яке ухвалене судом в порядку адміністративного судочинства. Отже, заявлені вимоги є похідними від основного спору, й підлягають розгляду за правилами КАС України. Колегія суддів погоджується з таким висновком. Так, відповідно до положень пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 7 квітня 2020 року у справі №910/4590/19 зазначено, що, аналізуючи правову природу правовідносин, які виникають на підставі положень статті 625 Цивільного кодексу України, слід дійти висновку про те, що зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та 3 % річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 9 листопада 2023 року у справі №420/2411/19 зазначено про те, що, враховуючи акцесорний характер визначених статтею 625 ЦК України та Законом України « Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» зобов`язань, спори про відшкодування передбачених ними грошових сум, з огляду на їх похідний характер від основного спору, підлягають розгляду за правилами тієї юрисдикції, за правилами якої підлягає розгляду основний спір. Суд першої інстанції, врахувавши зазначену практику Верховного Суду, дійшов до обгрунтованого висновку про відмову у відкритті провадження у справі. Доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду. Керуючись ст. ст. 259,268,367,374,375,381-384 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 11 листопада 2025 року, - без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуюча Судді: