Постанова Волинський апеляційний суд № 166/148/26

Справа № 166/148/26 Провадження №33/802/462/26 Головуючий у 1 інстанції:Фазан О. З. Доповідач: Клок О. М. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 27 травня 2026 року місто Луцьк Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Клок О.М., з участю секретаря судових засідань Зубрицької А.М., особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника адвоката Панасюка І.І. (в режимі відеоконференції), розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , водія Ратнівського лісгоспу на постанову судді Ратнівського районного суду Волинської області від 04 травня 2026 року, В С Т А Н О В И В Вказаною постановою судді ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665, 60 гривень. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 14 січня 2026 року о 08 год 00 хв у селищі Ратне, на автодорозі М-19, поворот на с. Лучичі, керував транспортним засобом марки "ВАЗ 2109" д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, у встановленому законом порядку, відмовився чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (даліПДР). Не погоджуючись із постановою судді першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій вказує на її незаконність та необґрунтованість через порушення вимог чинного законодавства України та практики ЄСПЛ. Стверджує про безпідставність зупинки транспортного засобу під його керуванням поліцейськими, оформлення щодо нього акту огляду та направлення на огляд до моменту установлення його особи. Зазначає, що поліцейські утримували його у службовому автомобілі, незважаючи на його погане самопочуття, переконуючи у відсутності підстав їхати у медичний заклад. Наведене є очевидним свідченням його фактичного затримання, попри те, що протокол про адміністративне затримання стосовно нього не складався. Покликаючись на викладене, просить постанову судді Ратнівського районного суду Волинської області від 04 травня 2026 року стосовно нього скасувати, а провадження по справі закрити. Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , його захисника адвоката Панасюка І.І., які подану апеляційну скаргу підтримали, просив задовольнити, доходжу такого висновку. Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Даних вимог закону при винесенні постанови місцевим судом було дотримано. Відповідно до 2.5 ПДР водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Відповідальність за порушення зазначеного пункту Правил дорожнього руху передбачена ст. 130 КУпАП. Відповідно до положень п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння, згідно із п. 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров`я (п. 6 розділу І Інструкції). У розумінні вимог п. 7 розділу І Інструкції, огляд в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, проводиться лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейськими. Так факт вчинення ОСОБА_1 даного адміністративного правопорушення доводиться зібраними матеріалами справи, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 566102 від 14 січня 2026 року, за змістом якого перший керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя та від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння, як на місці зупинки транспортного засобу, так і у найближчому закладі охорони здоров`я, тобто у встановленому законом порядку, відмовився; актом огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому продубльовано виявлені у нього ознаками такого стану сп`яніння, а також зафіксовано відмову від проходження огляду, на місці зупинки транспортного засобу, з використанням спеціального технічного засобу «АЛКОФОР 507»; направленням на медичний огляд водія транспортного засобу, з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння до Ратнівської лікарні, у якому також зафіксовано відмову від проходження такого огляду поліцейським; письмовим зобов`язанням до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 566102 від 14 січня 2026 року, згідно якого, відповідно до ст. 266 КУпАП ОСОБА_1 зобов`язується не керувати транспортним засобом протягом 24 годин; відеозаписом з нагрудного відеореєстратора камери інспектора поліцейського який, з урахуванням вимог ст. 251 КУпАП, є незалежним від будь-якого суб`єктивного сприйняття належним, допустимим та достатнім доказом його вини. Наявною у матеріалах даної справи довідкою інспектора сектору адміністративної практики Ковельського РУП ГУНП у Волинській області Олександра ПАРХОМУКА стверджується факт видачі гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 посвідчення водія серії НОМЕР_2 , терміном дії з 26 січня 2017 року по 26 січня 2047 року, що цілком підставно було ураховано суддею при накладенні на нього безальтернативного виду адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами. Зазначені докази у їх сукупності та взаємозв`язку, є належними та допустимими, тому цілком обґрунтовано взяті до уваги судом і протилежного, при перевірці доводів апеляційної скарги, не установлено. Працівниками поліції, під час збирання доказів, у даній справі про адміністративне правопорушення, була застосована належна правова процедура. Надаючи оцінку доводам ОСОБА_1 викладених у поданій ним апеляційній скарзі, вважаю доцільним зазначити таке. Стосовно незаконності зупинки транспортного засобу під його керуванням, вважаю слушним зазначити про те, що правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не перебуває у прямому причинному зв`язку із обов`язком водія пройти, у встановленому законом порядку, відповідний огляд на стан наркотичного сп`яніння, а предметом доказування у даній справі є саме фактичні дані щодо керування особою транспортним засобом з ознаками такого стану і відмова, відповідно до встановленого порядку, від проходження такого огляду, які окреслені диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП. Наявність у водія ознак алкогольного сп`яніння є суб`єктивним сприйняттям його фізичного стану поліцейським. Такі ознаки були доведені до відома ОСОБА_1 , і попри незгоду із твердженням поліцейського, він не звільняється від обов`язку проходження такого огляду, в установленому законом порядку. Як стверджується наявним у справі відеозаписом з боді-камери поліцейського, яким конкретно зафіксовано момент перебування останнього у службовому автомобілі поліцейських, ОСОБА_1 перебуває на задньому сидінні авто, поводиться та спілкується із поліцейськими достатньо вільно, про погане самопочуття та небажання перебувати в його салоні, нікому не повідомляє. Натомість, на вимогу поліцейських, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, як на місці зупинки транспортного засобу, так і у найближчому закладі охорони здоров`я чітко та ствердно відмовляється, і така його відмова не викликає неоднозначного сприйняття. Зазначене об`єктивно спростовує доводи апеляційної скарги про утримання ОСОБА_1 у службовому автомобілі поліцейських поза його волею та вказує на неправдивість таких його тверджень Зафіксована відеозаписом та відображена у матеріалах справи поведінка водія ОСОБА_1 , після його зупинки поліцейськими є безумовним свідченням його відмови від проходження відповідного огляду, в установленому законом порядку. Тому покликання на відсутність у його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП вважаю безпідставними і необґрунтованими,.а висновки судді, викладені у оскарженій постанові, законними та достатньо вмотивованими. Отже факт керування ним транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння та відмова від проходження ним огляду на стан алкогольного сп`яніння, в установленому законом порядку, є правильно установлений поліцейськими, усі подальші дії яких, по оформленню адміністративних матеріалів стосовно нього, повністю узгоджуються із вимогами нормативно-правових актів, які регламентують це питання, і протилежного, при перевірці доводів апеляційної скарги, установлено не було. Нових доказів, у спростування зазначених у постанові судді, яка є законною та обґрунтованою обставин, надано не було, тому подана ОСОБА_1 апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення. Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 294 КУпАП, П О С Т А Н О В И В Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Ратнівського районного суду Волинської області від 04 травня 2026 року стосовно нього - без зміни. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя: