Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 340/5132/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 21 травня 2026 року м. Дніпросправа № 340/5132/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач), суддів: Головко О.В., Суховарова А.В., за участю секретаря судового засідання Личкатій Н.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація Гектар» на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2025 року (суддя Сагун А.В.) в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація Гектар» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,- ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Корпорація Гектар» звернулосяь до суду із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, в якому просить: - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області № 00102520704 від 14.07.2025. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2025 року відмовлено у задоволені позовних вимог. Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, зокрема, що судом неправильно застосовано норми матеріального права, зокрема, неправильно розтлумачено абз. 5, 6 ст. 2, п. 1 ст. 3, п. 12. ст.9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про платіжні послуги», п. 10 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 року №

148. Зазначає, що аналізуючи норми Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», слід визначити, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. Також наголошує, що за вимогами законодавства, суб`єктам господарювання не потрібно використовувати РРО, якщо в місці де покупець отримує товар (зокрема, відділення Нової пошти) не здійснюються готівкові розрахунки безпосередньо з продавцем (тобто продавець не отримує там від продавця грошові кошти у готівковій формі). Зауважуємо, що оплата товару, реалізованого позивачем кінцевим споживачам через торговельні інтернет-майданчики, здійснюється із залученням у тому числі зазначеної фінансової компанії (ТОВ «НоваПей») та проводиться наступним чином: - кінцевий споживач (у відділенні Нової пошти, а не на інтернет-сайті продавця, як про це зазначає суд першої інстанції) ініціює грошовий переказ з метою оплати вартості товару, придбаного через мережу Інтернет, через фінансову компанію шляхом внесення готівкових або безготівкових коштів (із застосуванням банківської карти) для подальшого їх переказу позивачу; - грошові кошти внесені кінцевими споживачами (у готівковій або безготівковій формі) в якості оплати за товар позивача зараховуються на банківський рахунок відповідної фінансової компанії та в подальшому, згідно умов договорів укладених ТОВ «Корпорація Гектар» з фінансовими компаніями, перераховуються з їх банківського рахунку на банківський рахунок позивача; - фінансова компанія видає кінцевому споживачу фіскальний чек на підтвердження отримання від нього готівкових або безготівкових коштів (із застосуванням банківської карти). У даному випадку ТОВ «Корпорація Гектар» не є тим суб`єктом господарювання, який проводить розрахункові операції безпосередньо в місці реалізації товару та фактично отримує кошти за придбаний споживачем товар через торговельний інтернет-майданчик через небанківські фінансові установи, які отримали ліцензію Національного банку України виключно в безготівковій формі. Національний Банк України у листі № 57-0008/89421 від 21.11.2025, зазначив, зокрема, що перерахування надавачем платіжних послуг коштів, отриманих від фізичної особи, в тому числі готівкою, як оплата за отриманий товар на рахунок продавця товару є безготівковим розрахунком для такого отримувача (відповідь щодо питання 1.1 Чи вважаються платіжні операції фізичних осіб (покупців товарів), здійснені через небанківську фінансову установу ТОВ «НоваПей», безготівковими для продавця товарів, який отримує ці кошти на свій банківський рахунок не безпосередньо від покупця, а від ТОВ «НоваПей»?), а по питаннях 1.2, 1.3 (Чи мають якусь різницю в правовому статусі платіжні послуги, які надаються банками та небанківськими фінансовими установами, які отримали відповідну ліцензію? Чи можуть платіжні послуги, надані небанківською фінансовою установою ТОВ «НоваПей», прирівнюватись до платіжних послуг, наданих банками?) роз`яснив, що законодавством визначено єдиний перелік платіжних послуг для всіх надавачів платіжних послуг (не залежно від того чи це банк чи небанківська фінансова установа). Копія зазначених листів Національного Банку України та Ради бізнес омбудсмена додаються до апеляційної скарги. У свою чергу, раніше вказані документи не могли бути подані, оскільки з`явились у загальному доступі лише нещодавно. Реалізація товару через мережу Інтернет не передбачає в собі чітко визначеного місця реалізації товару, а за місцем проведення розрахунку за товар позивач не отримує коштів. Такі грошові кошти надходять ТОВ «Корпорація Гектар» в безготівковій формі від фінансових установ. Також відсутні і обставини розрахунків споживачами із позивачем за реалізовані товари у місці отримання товарів (відділення логістичних служб), оскільки розрахунки у готівковій формі безпосередньо з ТОВ «Корпорація Гектар» не здійснюються, всі розрахунки проводяться із залученням фінансових компанії. Отже, при реалізації товарів через торговельні інтернет-майданчики ТОВ «Корпорація Гектар» не отримує безпосередньо коштів від споживача, а отримує такі кошти від фінансової компанії (з її розрахункового рахунку, відкритого у банку) розрахунки з якою для останнього є безготівковими. Скаржник наголошує, що позивачем, на виконання вимог чинного законодавства України, видаються покупцям товару розрахункові документи встановленої форми (видаткові накладні, що вкладаються у кожну посилку разом із товаром), що засвідчують передання права власності на куплені товари від продавця до покупця (зазначене відповідачем не заперечується та не спростовується). Разом із відзивом на позовну заяву відповідач сам надавав копії видаткових накладних позивача. Суд в оскаржуваному рішенні взагалі не надав оцінки цим обставинам та доказам, що підтверджує поверхневий підхід до розгляду справи. Суд дійшов хибного висновку про те, що ТОВ «НоваПей» при такій моделі роботи надаються позивачу послуги з еквайрингу без відкриття рахунку. ТОВ «НоваПей» не надаються позивачу послуги з еквайрингу, при цьому покупцям (платникам) не надається технічної можливості здійснювати оплату за товари позивача з використанням електронних платіжних засобів на вебсайті останнього. Оплата за товар здійснюється покупцями у відділеннях «Нової пошти», а не на веб-сайті позивача. Правова

позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 16.04.2021 року у справі №520/7835/19 є нерелевантною до спірних правовідносин, оскільки у вказаній справі мали місце зовсім інші обставини справи та досліджувались інші за своїм змістом та суттю господарські операції, тому правовідносини, що склались у нашій справі та у справі № 520/7835/19 не є подібними, що виключає можливість використання висновків суду щодо застосування норм права, сформованих у зазначеній справі, при розгляді справи за позовною заявою ТОВ «Корпорація Гектар». Позивач не використовує послуги еквайрингу у дистанційному режимі систем LiqPay і WayForPay платіжних сервісів ПриватБанку і ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» (що досліджувалось у справі № 520/7835/19), а розрахунки покупців із ним не здійснюються в мережі Інтернет за допомогою персональних комп`ютерів та/або інших мобільних пристроїв та з використанням банківських платіжних карток. ТОВ «Корпорація Гектар» не здійснює продаж товарів на умовах повної передоплати із застосуванням платіжних сервісів LiqPay і WayForPay. Від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а рішення суду без змін. В обґрунтування зазначено, зокрема, що перевіркою встановлено, що відповідно до Закону України «Про застосування РРО/ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.07.1995, ТОВ «Корпорація Гектар» необхідно застосовувати РРО/ПРРО при отримані грошових переказів, здійснених ТОВ «НОВАПЕЙ», так як прийняття коштів, їх обробка та виконання платіжної інструкції небанківською установою не відноситься до банківських операцій. У ході перевірки встановлено непроведення ТОВ «Корпорація Гектар» розрахункових операцій за реалізований товар на загальну суму - 1 757 011,60 грн. через зареєстрований належним чином у контролюючому органі РРО/ПРРО. Відповідач зазначає, що у ситуації з післяплатою та використання послуг з доставки ТОВ «Нова Пошта» чи інших експедиторів, логістичних компаній, які не мають статусу ні кур`єра, ні перевізника і не є стороною договору купівлі-продажу слід враховувати таке: - платіж приймається особою (в даному випадку ТОВ «Нова Пошта»), яка не є учасником відносин купівлі-продажу, не передає право власності на товар та не бере участі в розрахунку за нього відповідно до договору про надання послуг. Тобто експедитор не приймає від споживача (отримувача) післяплату за поштове відправлення у своєму відділенні. У ситуації з ТОВ «Нова Пошта» післяплату за товар приймає платіжний фінансовий посередник NovaPay (ТОВ «НоваПей»). Таким чином основне значення тут має те, що платіж приймає не сама Нова пошта (експедитор), разом з цим товар видає саме ТОВ «Нова Пошта» на відміну від АТ «Укрпошта», яка і видає посилку отримувачу, і приймає переказ післяплати від свого імені, тобто без посередника. Як результат, в даному випадку приймання оплати та видача товару здійснюється різними суб`єктами і через це ТОВ «Нова Пошта» не може сформувати фіскальний чек РРО/ПРРО, так як для неї немає розрахункової операції (власне це і відрізняє дану ситуацію від такої ж в АТ «Укрпошта» чи іншої кур`єрської служби доставки). Натомість розрахункова операція в момент видачі товару відбувається саме у продавця, від імені якого видається товар і на користь якого отримується платіж в одному і тому ж місці, хоча різними його повіреними особами (експедитор і посередник діють за його дорученням, що є у підписаних ним договорах). Враховуючи вище зазначене, фіскальний касовий чек РРО продавцем має бути сформований до відправки товару та вкладений ним у коробку з товаром при передачі його експедитору. Судом першої інстанції підтримано доводи податкового органу та зазначено наступне, з технічної точки зору між Товариством і Фінансовою установою, якій належить платіжний сервіс, відбувається саме операція з безготівкового переказу коштів, разом з тим, суб`єктами (учасниками) безпосередньо операції купівлі- продажу товару є суб`єкт господарювання, який здійснює продаж товарів, і отримувач такого товару (покупець), який здійснює грошовий розрахунок за цей товар у дистанційному режимі за допомогою платіжного сервісу. При цьому, факт виконання договору купівлі-продажу товару обумовлений саме отриманням товару покупцем, а тому, продавець зобов`язаний забезпечити отримання покупцем розрахункового документа, який підтверджує факт оплати покупцем товару. Відповідно, така операція має ознаки розрахункової в розумінні Закону №265/95-ВР, а застосування РРО при її проведенні є обов`язковим. Оскільки в розумінні Закону №675-VIII та статті 664 ЦК України момент виконання продавцем обов`язку передати покупцеві товар у разі укладання електронного договору із умовами доставки товару покупцеві через перевізника або організацію зв`язку співпадає з моментом здачі товару такому перевізникові чи організації зв`язку, а визначення місця проведення розрахунків в розумінні Закону №265/95-ВР визначається і як місце, де безпосередньо здійснюється розрахунок, так і як місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів із застосуванням платіжних карток, то у такому випадку місцем проведення розрахунків виступає або місце отримання продавцем коштів за товар, або місце передачі продавцем товару перевізникові чи організації зв`язку. Відтак, доводи позивача про відсутність місця проведення розрахункової операції є такими, що позбавлені правового обґрунтування. У разі доставки поштою або кур`єрською службою товару, придбаного з через сайт в мережі Інтернет, суб`єкт господарювання повинен вкласти у поштове відправлення раніше роздрукований з використанням РРО розрахунковий документ установленої законодавством форми і змісту на повну суму проведеної операції, що підтверджує факт купівлі-продажу товарів. Подібні за своїм змістом висновки висловлено Верховним Судом у постанові від 16.04.2021 у справі №520/7835/19. Відповідач наголошує, що ТОВ «Корпорація Гектар» здійснює продаж товарів різного асортименту через мережу Інтернет шляхом розміщення на різних торговельних інтернет-майданчиках (даний факт не заперечується позивачем), а тому положення статті 9 Закону № 265 та Переліку № 1336 не можуть застосовуватись до ТОВ «Корпорація Гектар», оскільки ним проводиться дистанційна торгівля через мережу Інтернет. ТОВ «Корпорація Гектар» зобов`язаний зареєструвати РРО/ПРРО та видавати особам надавати особі, яка отримує товар, замовлення якого здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отримання товару в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції. Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне. ТОВ «Корпорація Гектар» є юридичною особою, зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 23.07.2015 року (запис № 15561020000055677). Позивач перебуває на загальній системі оподаткування та є платником ПДВ. Видами діяльності суб`єкта господарювання є: 46.75 оптова торгівля хімічними продуктами (основний), 01.11 вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, 01.64 оброблення насіння для відтворення, 46.21 оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, 77.40 лізинг інтелектуальної власності та подібних продуктів, крім творів, захищених авторськими правами, 46.76 оптова торгівля іншими проміжними продуктами, 46.90 неспеціалізована оптова торгівля, 47.76 роздрібна торгівля квітами, рослинами, насінням, добривами, домашніми тваринами та кормами для них у спеціалізованих магазинах, 47.91 роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет, 52.10 складське господарство, 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, 45.31 оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, 46.19 діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, 46.43 оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення, 46.69 оптова торгівля іншими машинами й устаткованням, 63.99 надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у., 70.22 консультування з питань комерційної діяльності й керування, 73.11 рекламні агентства. На виконання листа ДПС України від 22.04.2025 №11066/7/99-00-07-03-04-07 (вх. ГУ ДПС в області від 23.04.2025 №1340/8) щодо контролю вимог законодавства з питань порядку здійснення платниками податків розрахунків у частині операцій із приймання коштів для їх переказу надалі на адреси платників податків, що створювалися ТОВ «НОВАПЕЙ» в період з 01.03.2025 по 24.03.2025 (включно) та мають бути фіскалізованими, працівниками підрозділу фактичних перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС у Кіровоградській області на підставі наказу від 11.06.2025 №897-п, з 12.06.2025 по 20.06.2025 проведено фактичну перевірку господарського об`єкту офісу, який належить ТОВ «Корпорація Гектар» (п.н. 39908705) за адресою: Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Перша Виставкова, буд.29, корпус Х, тривалістю 10 діб за період діяльності, відповідно до ст.102 Податкового кодексу України ( т.1 а.с.134-135). За результатами перевірки відповідачем складено Акт фактичної перевірки від 23.06.2025 за реєстр. номером 8576/11/28/РРО/39908705 із зазначенням у висновку перевірки порушення ТОВ «Корпорація Гектар» вимог п.1 ст.3. Закону України «Про застосування РРО/ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.07.1995 ( а.с.15-16). Так, перевіркою встановлено, що підприємство в своїй господарській діяльності здійснює торгівлю товарами через мережу Інтернет. Розрахунки за товар з післясплатою проводяться з дотриманням умов договору з ТОВ «НОВАПЕЙ» «Про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку (для суб`єктів господарювання). Згідно вибірковим аналізом господарської діяльності ТОВ «Корпорація Гектар», яка була отримана листом ДПСУ 22.04.2025 №11066/7/99-00-07-03-04-07, встановлено, що в період з 01.03.2025 по 24.03.2025 підприємством проведено 303 операції з ТОВ «НОВАПЕЙ» на загальну 1 757 011,60 гривень. За результатами аналізу наданих на запити документів встановлено, що кошти за реалізований через мережу Інтернет товар та отримані від покупця через ТОВ «НОВАПЕЙ», зараховуються згідно договору на платіжний рахунок користувачу ТОВ «Корпорація Гектар», який відкрито небанківським надавачем платіжних послуг ТОВ «НОВАПЕЙ». Платіжний рахунок було відкрито не в банку, а в небанківській установі і після оплати кошти потрапляють не на реквізити поточного рахунку, а на розрахунковий рахунок фінансової компанії і тільки після цього ТОВ «НОВАПЕЙ» кошти перераховуються на рахунок ТОВ «Корпорація Гектар». Отже, перевіркою встановлено, що відповідно до Закону України «Про застосування РРО/ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.07.1995, ТОВ «Корпорація Гектар» необхідно застосовувати РРО/ПРРО при отримані грошових переказів, здійснених ТОВ «НОВАПЕЙ», так як прийняття коштів, їх обробка та виконання платіжної інструкції небанківською установою не відноситься до банківських операцій. Відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області № 00102520704 від 14.07.2025, на суму штрафної санкцій 2 634 167,40 грн.( а.с.17). Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно підпунктом 16.1.5 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов`язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов`язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання. Відповідно до підпункту 20.1.2 пункту 20.1 статті 20 ПК України для здійснення функцій, визначених законом, контролюючі органи мають право: отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов`язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом. Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 за №265/95-ВР (далі Закон №265/95-ВР), дія якого поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі. Так, за змістом пунктів 1, 2, 3 статті 3 Закону №265/95-ВР, суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані: 1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється; 2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти). Фізичні особи - підприємці, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, при продажу товарів (крім підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або наданні послуг мають право в розрахунковому документі зазначати назву товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність такого товару (послуги) до товарної групи чи послуги; 3) застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з додержанням встановленого порядку їх застосування. Аналізуючи вказані норми, суд зазначає, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. Суб`єкти господарювання зобов`язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи та видавати (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідний розрахунковий документ, що підтверджує виконання розрахункової операції. Відповідно до статті 2 Закону №265/95-ВР, терміни у цьому Законі вживаються у такому значенні: реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для виконання платіжних операцій. До реєстраторів розрахункових операцій належать: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп`ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо; розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну; розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. Для цілей цього Закону розрахунки при організації та проведенні азартних ігор є розрахунковими операціями; місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо. Згідно з частиною 1 статті 8 Закону №265/95-ВР форма, форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов`язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Форма, зміст та порядок ведення розрахункових документів, а також форма та порядок подання звітності, пов`язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій при здійсненні операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Національним банком України. З 10 грудня 2020 року пункт 1 статті 17 Закону №265/95-ВР передбачає, що за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції, за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: 1) у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг) або неповну суму розрахунку при організації та проведенні азартних ігор; непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання: 100 відсотків суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями, встановленими цим пунктом, - за порушення, вчинене вперше; 150 відсотків суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями, встановленими цим пунктом, - за кожне наступне порушення. Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що вказана норма встановлює відповідальність за невиконання суб`єктом господарювання щонайменше одного з трьох обов`язків: 1) не проведення розрахункової операції через РРО; 2) проведення розрахункової операції через РРО, однак, на неповну суму покупки; 3) невидача відповідного (тобто такого, що відповідає вимогам щодо форми і змісту) розрахункового документа; 4) проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання. Так, пункт 1 статті 17 Закону №265/95-ВР встановлює відповідальність за невиконання суб`єктом господарювання щонайменше одного з трьох обов`язків: 1) непроведення розрахункової операції через РРО; 2) проведення розрахункової операції через РРО, однак, на неповну суму покупки; 3) невидача відповідного (тобто такого, що відповідає вимогам щодо форми і змісту) розрахункового документа. Перші два обов`язки суб`єкта господарювання випливають зі змісту пункту 1 статті 3 Закону №265/95-ВР, а третій з пункту 2 статті 3 Закону №265/95-ВР. Відповідно, наявність будь-якої з таких обставин (у сукупності або окремо) і утворює склад правопорушення. Предметом доказування у справах, пов`язаних із притягненням суб`єкта господарювання до відповідальності на підставі пункту 1 статті 17 Закону №265/95-ВР, є встановлення на підставі належних і допустимих доказів фактів, з якими контролюючий орган пов`язує допущення порушення суб`єктом господарювання вимог пункту 1 та/або 2 статті 3 Закону №265/95-ВР. У випадку притягнення суб`єкта господарювання до фінансової відповідальності за невиконання обов`язку, встановленого пунктом 1 статті 3 Закону №265/95-ВР, перевірці підлягають обставини безпосереднього здійснення розрахункової операції, однак, її непроведення через РРО, та/або здійснення розрахункової операції на більшу суму, ніж проведено через РРО. У випадку притягнення суб`єкта господарювання до фінансової відповідальності за невиконання обов`язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону №265/95-ВР перевірці підлягають як обставини видачі/невидачі розрахункового документа, так і обставини відповідності такого вимогам щодо форми і змісту. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02 лютого 2023 року справа №500/6845/21, від 16.05.2024 у справі №520/4564/23. Позивача притягнуто до фінансової відповідальності за невиконання обов`язків, встановлених як пунктом 1 статті 3 Закону №265/95-ВР, а зокрема не проведення розрахункової операції через РРО. ТОВ «Корпорація Гектар» здійснює продаж товарів різного асортименту через мережу Інтернет шляхом розміщення як на власному Інтернет-сайті (https://hectare.ua), так і на різних торговельних інтернет-майданчиках (таких як Rozetka, prom.ua та ін.) оголошень про продаж товарів під брендом «Гектар». Так, 05.02.2020 ТОВ «Корпорація Гектар» (Замовник) підписало заяву- приєднання до публічного Договору про надання послуг з організації перевезення відправлень із Товариством з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» (Експедитор). Відповідно до пунктів 2.2 2.4 Договору, Експедитор зобов`язується за плату та за рахунок Замовника організувати перевезення відправлення та надання комплексу інших послуг, пов`язаних із організацією перевезення відправлення (далі Послуги), а Замовник зобов`язується їх прийняти й оплатити на умовах, визначених Договором. Експедитор надає Замовнику послуги на умовах цього Договору та згідно з Умовами, затвердженими Експедитором. За надані Експедитором послуги Замовник сплачує Експедитору винагороду згідно з чинними тарифами Експедитора, розміщеними на офіційному сайті Експедитора novaposhta.ua. Саме на підставі цього Договору товар ТОВ «Корпорація Гектар» доставляється Експедитором у пункти його видачі (відповідні відділення нової пошти). 13.05.2022 ТОВ «Корпорація Гектар» (Отримувач) підписало заяву- приєднання до умов публічного Договору про надання платіжних послуг з переказу коштів із Товариством з обмеженою відповідальністю «НоваПей» (Платіжна установа). 01.08.2022 року між сторонами було підписано додаткову угоду № 1 до вказаного договору, якою було внесено зміни щодо банківського розрахункового рахунку Позивача (ТОВ «Корпорація Гектар» почало користуватись рахунком, відкритим в АТ «ПУМБ». Відповідно до типової форми Договору про надання платіжних послуг з переказу коштів ТОВ «НоваПей», що був чинним з 13.01.2025 року по 05.04.2025 року, ТОВ «НоваПей» (надалі «Платіжна установа»), що здійснює свою діяльність на підставі Ліцензії Національного банку України на надання фінансових платіжних послуг № 21/770-рк від 28 квітня 2023 року (рішення про включення до Реєстру платіжної інфраструктури, що ведеться Національним банком України, від 28 квітня 2023 року № 21/770-рк), в особі Генерального директора Кривошапка Андрія Володимировича, який діє на підставі Статуту, з однієї сторони, та Отримувач-суб`єкт господарювання, який підписав Заяву про приєднання (надалі «Заява») до умов Договору про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку (для суб`єктів господарювання) (надалі «Отримувач»), з іншої сторони, уклали цей Договір про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку шляхом підписання Отримувачем Заяви. Пунктом 1.1 цього Договору визначено, що Платіжна установа бере на себе обов`язки щодо надання Отримувачу платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку, в тому числі приймання Платежів на користь Отримувача, а Отримувач зобов`язується сплатити винагороду за надані Платіжною установою платіжні послуги відповідно до умов Договору. Також зазначеним Договором визначено, що експедитором, який надає послуги з організації перевезення відправлень є ТОВ «Нова Пошта». Отже, позивач здійснюючи господарську діяльність із продажу товарів на власному торговельному інтернет-майданчику (вебсайті), він користується послугами ТОВ «НоваПей», котрі полягають у платіжних послугах з переказу коштів без відкриття рахунку, в тому числі приймання платежів на користь останнього. Так, ТОВ «НоваПей» надає наступні фінансові платіжні послуги: - послуги із зарахування готівкових коштів на рахунки користувачів, а також усі послуги щодо відкриття, обслуговування та закриття рахунків (крім електронних гаманців); - послуги із зняття готівкових коштів з рахунків користувачів, а також усі послуги щодо відкриття, обслуговування та закриття рахунків (крім електронних гаманців); - послуги з виконання платіжних операцій із власними коштами користувача з рахунку/на рахунок користувача (крім платіжних операцій з електронними грошима), у тому числі: а) виконання кредитового переказу; б) виконання дебетового переказ; в) виконання іншої платіжної операції, у тому числі з використанням платіжних інструментів; - послуги з виконання платіжних операцій з рахунку/на рахунок користувача (крім платіжних операцій з електронними грошима), за умови що кошти для виконання платіжної операції надаються користувачу надавачем платіжних послуг на умовах кредиту, у тому числі: а) виконання кредитового переказу; б) виконання дебетового переказу; в) виконання іншої платіжної операції, у тому числі з використанням платіжних інструментів; - послуги з емісії платіжних інструментів та здійснення еквайрингу платіжних інструментів; - послуги з переказу коштів без відкриття рахунку. Відповідно до підпункту 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 ПК України продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари. Відповідно до статті 664 Цивільного кодексу України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Частиною 2 статті 664 цього Кодексу передбачено, що якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві. Порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем встановлює Закон України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 №675-VIII (далі Закон №675-VІІІ). Цей Закон також визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції. Відповідно до п. 8 статті 3 Закону №675-VIII інтернет-магазин засіб для представлення або реалізації товару, роботи чи послуги шляхом вчинення електронного правочину; електронний правочин дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Згідно зі статтею 8 Закону №675-VIII, права та обов`язки покупця (замовника, споживача) товарів, робіт, послуг у сфері електронної комерції визначаються законодавством України, зокрема Законом України «Про захист прав споживачів». Покупець (замовник, споживач) товарів, робіт, послуг у сфері електронної комерції за обсягом своїх прав та обов`язків прирівнюється до споживача у разі укладення договору поза торговельними або офісними приміщеннями та у разі укладення договору на відстані відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів». Покупець (замовник, споживач) товарів, робіт, послуг у сфері електронної комерції, який приймає (акцептує) пропозицію іншої сторони щодо укладення електронного договору, зобов`язаний повідомити про себе інформацію, необхідну для його укладення. У разі оплати вартості товару, роботи, послуги із застосуванням платіжних інструментів така особа має право повідомити відомості, що дають змогу забезпечити проведення оплати відповідним надавачем платіжних послуг або оператором платіжних систем, який несе відповідальність за їх збереження та використання в порядку, передбаченому законодавством. Фізична особа повинна надати інформацію про себе, необхідну для вчинення електронного правочину, створення електронного підпису, ідентифікації в інформаційній системі суб`єкта електронної комерції, шляхом введення (створення) особою спеціального набору електронних даних, а також вчинення інших дій у такій системі. У випадках, передбачених договором, покупець (замовник, споживач) повинен повідомити адресу доставки товару, виконання роботи чи надання послуги. Перелік інформації, необхідної для вчинення електронного правочину, визначається законодавством України або за домовленістю сторін. Частиною 7 статті 11 Закону №675-VIII визначено, що електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього. Момент виконання продавцем обов`язку передати покупцеві товар визначається згідно з положеннями Цивільного кодексу України про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено цим Законом (частина 10 статті 11 Закону №675-VIII). Пунктом 11 статті 11 Закону визначено, що покупець (замовник, споживач) повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чека, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов`язку передати покупцеві товар. Підтвердження вчинення електронного правочину повинно містити такі відомості: умови і порядок обміну (повернення) товару або відмови від виконання роботи чи надання послуги; найменування продавця (виконавця, постачальника), його місцезнаходження та порядок прийняття претензії щодо товару, роботи, послуги; гарантійні зобов`язання та інформація про інші послуги, пов`язані з утриманням чи ремонтом товару або з виконанням роботи чи наданням послуги; порядок розірвання договору, якщо строк його дії не визначено. Дія цього положення не поширюється на електронні правочини, пов`язані з одноразовим наданням інформаційних електронних послуг або послуг проміжного характеру в інформаційній сфері, оплата яких здійснюється дистанційно. Постачальник таких послуг має надати змогу споживачеві ознайомитися з найменуванням постачальника, його місцезнаходженням та порядком прийняття претензії щодо послуги. Стаття 13 Закону №675-VIII визначає порядок розрахунків у сфері електронної комерції. Так, розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до законів України «Про платіжні послуги», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України. Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України. Способи, строки та порядок розрахунків у сфері електронної комерції визначаються в електронному договорі з урахуванням вимог законодавства України. Продавець (виконавець, постачальник), надавач платіжних послуг, оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала плату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку. Пунктом 10, 53, 56 - 59, 60 частини 1 статті 1 Закону України «Про платіжні послуги» від 30.06.2021 року № 1591-IX, зазначено, що: еквайринг платіжних інструментів (далі - еквайринг) - платіжна послуга, що полягає у прийнятті платіжних інструментів, результатом якої є переказ коштів отримувачу та/або видача коштів у готівковій формі; переказ коштів без відкриття рахунку - платіжна послуга, що надається платнику з метою переказу коштів у готівковій чи безготівковій формі отримувачу або надавачу платіжних послуг, який діє від імені отримувача, під час якої надавач цієї послуги не використовує відкритий у нього рахунок платника та/або отримувача; платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді пластикової чи іншого виду картки; платіжна операція - будь-яке внесення, переказ або зняття коштів незалежно від правовідносин між платником і отримувачем, які є підставою для цього; платіжна послуга - передбачена цим Законом діяльність надавача платіжних послуг з виконання та/або супроводження платіжних операцій; платіжна система - система для виконання платіжних операцій із формальними та стандартизованими домовленостями і загальними правилами щодо процесингу, клірингу та/або виконання розрахунків між учасниками платіжної системи; платіжна установа - юридична особа (крім банку, фінансової установи, що має право на надання платіжних послуг, оператора поштового зв`язку, органу державної влади, органу місцевого самоврядування), яка в установленому порядку отримала право на надання всіх або окремих фінансових платіжних послуг (крім платіжної послуги з випуску та виконання платіжних операцій з електронними грошима). Законом України «Про захист прав споживачів» №1023-XII обумовлений обов`язок продавця надати покупцю розрахунковий документ, адже вказаний серед іншого є засобом реалізації споживачем прав, наданих йому цим Законом, у разі придбання ним товару неналежної якості. Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів затверджене наказом Міністерства фінансів України № 13 від 21 січня 2016 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 року за № 220/28350. За пунктом 1 Положення, це Положення розроблено відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Цим Положенням визначено форми і зміст розрахункових документів / електронних розрахункових документів, які в обов`язковому порядку мають надаватися особам, які отримують або повертають товар, отримують послуги або відмовляються від них, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням інтернету, при здійсненні розрахунків суб`єктами господарювання для підтвердження факту: продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, ресторанного господарства та послуг; здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків; здійснення операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів; приймання комерційними агентами банків та небанківськими надавачами платіжних послуг та їх комерційними агентами готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі - ПТКС), за винятком ПТКС, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів. Пунктом 3 розділу І Положення визначено, що установлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов`язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів. Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Фіскальний касовий чек на товари (послуги)» Положення фіскальний чек має містити такі обов`язкові реквізити, зокрема: найменування суб`єкта господарювання (рядок 1); назва товару (послуги) / спрощена назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ (рядок 11); ідентифікатор еквайра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати (рядок 12); ідентифікатор платіжного пристрою (рядок 13); сума комісійної винагороди еквайра (у разі наявності) (рядок 14); вид операції (рядок 15); реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки) у форматі, що дозволений правилами безпеки емітента або платіжної системи (для електронних платіжних засобів, що використовуються для здійснення операцій у платіжній системі), перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ» (рядок 16); напис «ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» (найменування платіжної системи, платіжний інструмент якої використовується, код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі та/або код транзакції в платіжній системі, значення коду) (рядок 17); позначення форми оплати («ГОТІВКА», «БЕЗГОТІВКОВА», «ІНШЕ»), суму коштів за цією формою оплати та валюту операції (рядок 18); засоби оплати (вид платіжного інструменту, талон, жетон тощо) (рядок 19); загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово «СУМА» або «УСЬОГО» (рядок 20); заокруглення (рядок 23); до сплати, валюта (рядок 24); решта, валюта (зазначається у разі здійснення оплати в готівковій формі) (рядок 25); фіскальний номер фіскального чека / фіскальний номер електронного фіскального чека, перед яким друкується назва «ЧЕК №» (рядок 26); дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина, секунда) проведення розрахункової операції (рядок 27); реквізити паспортного документа покупця: серія (за наявності) та номер, країна видачі паспортного документа, перед якими друкуються великі літери «РПД» (зазначаються магазинами безмитної торгівлі при продажу тютюнових виробів та/або алкогольних напоїв) (рядок 28). Пунктом 3 розділу І Положення № 13 передбачено, що установлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов`язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів. У разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий. Колегія суддів зазначає, що суб`єкт господарювання при здійснені розрахункової операції в розрахунковому документі зазначає рядки 10-17, зазначені в пунктах 2, 4, 5 розділу ІІ Положення № 13 лише у разі застосування під час проведення розрахунків електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з`єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій. У разі, якщо платіжний термінал не з`єднаний з РРО, господарюючий суб`єкт не зобов`язаний вказувати ці реквізити в розрахунковому документі. У такому випадку немає підстав розцінювати невідповідність (нероздрукування, невидача) розрахункового документа встановленим вимогам, як порушення п.п. 1, 2 ст. 3 Закону №

265. Діючим законодавством не встановлено обов`язку використовувати лише платіжні термінали, з`єднанні або поєднанні з РРО/ПРРО. Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 03.11.2023 у справі № 640/23582/21. Реалізація позивачем товарів із використанням технологічної інфраструктури, наданої ТОВ «НОВА ПЕЙ» для приймання платежів на користь позивача, які ініціюються третіми особами (покупцями) шляхом переказу коштів через електронні платіжні засоби та віртуальні платіжні термінали, інтегровані до платіжної сторінки вебсайту позивача, відбувається у три етапи: 1) операція з приймання платіжним сервісом коштів від покупця; 2) операція безготівкового переказу платіжним сервісом коштів, прийнятих від покупця, на банківський рахунок продавця; 3) передача товару покупцю. Тобто, відбувається операція з безготівкового переказу коштів, разом з тим, суб`єктами (учасниками) безпосередньо операції купівлі-продажу товару є суб`єкт господарювання, який здійснює продаж товарів, і отримувач такого товару (покупець), який здійснює грошовий розрахунок за цей товар у дистанційному режимі за допомогою платіжного сервісу. Отже, ТОВ «НОВА ПЕЙ» у межах укладеного з позивачем Договору виконує функції платіжного посередника (платіжної установи), а не суб`єкта господарювання, який бере участь у реалізації товару або формуванні договірних зобов`язань між продавцем і покупцем. Відповідно, усі операції з приймання та переказу коштів на користь позивача здійснюються в межах наданої Платіжною установою послуги з еквайрингу без відкриття рахунку, що забезпечує технічну можливість покупцям (платникам) здійснювати оплату за товари позивача з використанням електронних платіжних засобів на вебсайті останнього. З огляду на викладене, платіжні послуги з переказу коштів без відкриття рахунку призначені для спрощення проведення розрахунків між фізичними особами, юридичними особами та/або фізичними особами-підприємцями в мережі Інтернет за допомогою персональних комп`ютерів та/або інших мобільних пристроїв з неодмінним використанням платіжних інструментів (тобто платіжних карток), та за своїм змістом є послугами з еквайрингу у дистанційному режимі. Отож факт виконання договору купівлі-продажу товару обумовлений саме отриманням товару покупцем, а тому, продавець зобов`язаний забезпечити отримання покупцем розрахункового документа, який підтверджує факт оплати покупцем товару. Відповідно, така операція має ознаки розрахункової в розумінні Закону №265/95-ВР, а застосування РРО при її проведенні є обов`язковим. Так, у розумінні Закону №675-VIII та статті 664 ЦК України момент виконання продавцем обов`язку передати покупцеві товар у разі укладання електронного договору із умовами доставки товару покупцеві через перевізника або організацію зв`язку співпадає з моментом здачі товару такому перевізникові чи організації зв`язку, а визначення місця проведення розрахунків в розумінні Закону №265/95-ВР визначається і як місце, де безпосередньо здійснюється розрахунок, так і як місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів із застосуванням платіжних карток, то у такому випадку місцем проведення розрахунків виступає або місце отримання продавцем коштів за товар, або місце передачі продавцем товару перевізникові чи організації зв`язку. У разі доставки поштою або кур`єрською службою товару, придбаного з через сайт в мережі Інтернет, суб`єкт господарювання повинен вкласти у поштове відправлення раніше роздрукований з використанням РРО розрахунковий документ установленої законодавством форми і змісту на повну суму проведеної операції, що підтверджує факт купівлі-продажу товарів. Подібні за своїм змістом висновки висловлено Верховним Судом у постанові від 16.04.2021 у справі №520/7835/19. Таким чином саме позивач, а не надавач платіжних послуг ТОВ «НоваПей», зобов`язаний видати споживачу відповідний розрахунковий документ встановленого зразку з відповідними обов`язковими реквізитам, відповідно до Закону України №265/95-ВР. Щодо посилання скаржника на змісту пункт 12 частини 1 статті 9 Закону № 265/95-ВР, колегія суддів зазначає, що за казаною нормою передбачено звільнення від обов`язку застосування реєстраторів розрахункових операцій можливе виключно у разі, якщо у місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (склади, місця зберігання товарів, оптова торгівля тощо). Водночас матеріалами справи встановлено, що у спірних правовідносинах розрахунок за товар здійснювався покупцем у момент його отримання у відділенні служби доставки на умовах післяплати, тобто фактично мав місце розрахунок між продавцем і покупцем за реалізований товар. Та обставина, що приймання грошових коштів здійснювалося із залученням фінансового посередника, не змінює правової природи такої операції як розрахункової у розумінні Закону № 265/95-ВР та не свідчить про відсутність розрахунків у місці отримання товару Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що прийняте контролюючим органом податкове повідомлення-рішення є правомірним та скасуванню не підлягає. Таким чином колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи. Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент. Тому за наведених вище підстав, якими обґрунтовано судове рішення, суд не убачає необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у цій справі. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається. Колегія суддів зазначає, що підстави для перерозподілу та присудження судових витрат у даній справі - відсутні. Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація Гектар» залишити без задоволення. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий - суддя Т.І. Ясенова суддя О.В. Головко суддя А.В. Суховаров