Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/479/26

П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 28 травня 2026 року справа 160/479/26 Третій апеляційний адміністративний суду складі колегії: головуючий суддя Суховаров А.В. судді Ясенова Т.І., Головко О.В., розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.03.2026 (суддя Ільков В.В.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про призначення пенсії ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 08.01.2026 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просить: визнати протиправною відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно частини 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування; зобов`язати зарахувати до спеціального та пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно частини 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" період навчання в Павлоградському технікумі Національної гірничої академії України з 01.09.2001 по 30.06.2005; зобов`язати повторно розглянути заяву від 21.11.2025 про призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно частини 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням висновків суду. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.03.2026 позов задоволений. В апеляційній скарзі ГУ ПФУ в Одеській області просить рішення суду скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог. Посилається на те, що технікум є вищим навчальним закладом (або середнім спеціальним), а не професійно-технічним. Період навчання не зарахований, оскільки технікуми не передбачені в переліку зазначені у статті 18 Закону України Про професійну (професійно-технічну) освіту. Також зазначає, що після 01.01.2004 страховий стаж обчислюється за даними системи персоніфікованого обліку. В Реєстрі застрахованих осіб відсутні відомості про сплачені страхові внески за період навчання з 01.01.2004 по 30.06.2005. Переглядаючи справу колегія суддів виходить з наступного: ОСОБА_1 21.11.2025 звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Рішенням ГУ ПФУ в Одеській області, прийнятим принципом екстериторіальності, відмовлено в призначенні пенсії. До пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до частини 3 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування не було зараховано період навчання в Павлоградському технікумі Національної гірничої академії України з 01.09.2001 по 30.06.2005. Для отримання додаткових роз`яснень щодо зарахування періоду навчання позивач звернувся із заявою до ГУ ПФУ в Одеській області. Листом ГУ ПФУ в Одеській області №231-40830/Р-02/8-1500-26 від 02.01.2026 повідомлено, що до страхового стажу зараховано період навчання з 01.09.2001 по 31.12.2003 в Павлоградському технікумі Національного гірничого університету відповідно до вимог статті 24 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Підстав для зарахування до страхового стажу періоду навчання з 01.01.2004 по 30.06.2005 немає, оскільки в Реєстрі застрахованих осіб відсутні відомості про сплачені страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідно до статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Відповідно до статті 106 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» виконавчі органи Пенсійного фонду накладають на посадових осіб, які вчинили правопорушення, адміністративні стягнення у разі, зокрема, несплати або несвоєчасної сплати страхових внесків, у тому числі авансових платежів. Згідно постанови Верховного Суду від 09.10.2020 у справі №341/460/17, страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов`язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника. Відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи. Отже, внаслідок можливого невиконання обов`язку по сплаті страхових внесків позивач позбавлений соціального захисту, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту. Позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо обов`язкового порядку взяття на облік страхувальника як платника страхових внесків та належної сплати страхових внесків, а отже, несплата страхувальником страховим внесків не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу періодів роботи на такому підприємстві. Відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років. Відповідно до статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Згідно із статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до стажу роботи зараховується також час навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі. Законом України "Про професійну (професійно-технічну) освіту", з наступними змінами і доповненнями, а саме частиною 1 статті 38 "Гарантії соціального захисту здобувача освіти та випускника закладу професійної (професійно-технічної) освіти", обумовлено: час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців. Відповідно до статей 3, 5 Закону України "Про професійну (професійно-технічну) освіту", професійна (професійно-технічна) освіта є складовою системи освіти України. Професійна (професійно-технічна) освіта є комплексом педагогічних та організаційно-управлінських заходів, спрямованих на забезпечення оволодіння громадянами знаннями, уміннями і навичками в обраній ними галузі професійної діяльності, розвиток компетентності та професіоналізму, виховання загальної і професійної культури. Професійна (професійно-технічна) освіта здобувається у закладах професійної (професійно-технічної) освіти. Професійне (професійно-технічне) навчання - складова професійної (професійно-технічної) освіти. Професійне (професійно-технічне) навчання передбачає формування і розвиток професійних компетентностей особи, необхідних для професійної діяльності за певною професією у відповідній галузі, забезпечення її конкурентоздатності на ринку праці та мобільності, перспектив її кар`єрного зростання впродовж життя. Професійна (професійно-технічна) освіта здобувається громадянами України в державних і комунальних закладах професійної (професійно-технічної) освіти безоплатно, за рахунок держави, а у державних та комунальних акредитованих вищих професійно-технічних навчальних училищах та центрах професійної освіти - у межах державного та/або регіонального замовлення безоплатно, на конкурсній основі. Відповідно до статті 17 Закону України «Про професійно-технічну освіту», професійно-технічний навчальний заклад - це заклад освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійно-технічній освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров`я. Статтею 18 Закону України «Про професійно-технічну освіту» визначено, що до професійно-технічних навчальних закладів належать: професійно-технічне училище відповідного профілю; професійне училище соціальної реабілітації; вище професійне училище; професійний ліцей; професійний ліцей відповідного профілю; професійно-художнє училище; художнє професійно-технічне училище; вище художнє професійно-технічне училище; училище-агрофірма; вище училище-агрофірма; училище-завод; центр професійно-технічної освіти; центр професійної освіти; навчально-виробничий центр; центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів; навчально-курсовий комбінат; навчальний центр; інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання. Згідно з частиною 4 статті 19 Закону України «Про професійно-технічну освіту», професійно-технічні навчальні заклади незалежно від форм власності та підпорядкування розпочинають діяльність, пов`язану з підготовкою кваліфікованих робітників та наданням інших освітніх послуг, після отримання ліцензії. Ліцензія видається у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. Вказаною нормою передбачено, що до професійно-технічних навчальних закладів належать інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання. Відповідно до статті 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту», час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців. Відповідно до диплому серії НОМЕР_1 позивач з 01.09.2001 по 30.06.2005 навчався в Павлоградському технікумі Національного гірничого університету за спеціальністю «Експлуатація та ремонт гірничого електромеханічного обладнання та автоматичних пристроїв» та здобув кваліфікацію «гірничий технік-електромеханік». Відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_2 від 11.05.2004, під час навчання позивач працював та проходив практику на ВАТ ДХК «Павлоградвугілля» «Шахта «Павлоградська»: з 11.05.2004 по 06.09.2004 - «учень електрослюсаря підземного» з повним робочим днем під землею на період виробничої практики; з 13.01.2005 по 19.04.2005 - «електрослюсар підземний» з повним робочим днем під землею на період виробничої практики. Отже, з матеріалів справи вбачається, що позивач у період з 01.09.2001 по 30.06.2005 навчався в Павлоградському технікумі Національного гірничого університету за спеціальністю «Експлуатація та ремонт гірничого електромеханічного обладнання та автоматичних пристроїв», а з 16.05.2005 зарахований до штату шахти та прийнятий електрослюсарем підземним 3 розряду з повним робочим днем в шахті, тобто в межах тримісячного строку. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки працевлаштування електрослюсарем підземним 3 розряду з повним робочим днем в шахті відбулося в межах тримісячного строку, то період навчання має бути зарахований до пільгового стажу. З урахуванням доводів і заперечень сторін, наданих ними доказів, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 241-244, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.03.2026 без змін. Постанова набирає законної сили з 28.05.2026 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України. Головуючий суддя А.В. Суховаров судді Т.І. Ясенова судді О.В. Головко