Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 440/17098/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 травня 2026 р.Справа № 440/17098/25 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Спаскіна О.А., Суддів: Любчич Л.В. , Присяжнюк О.В. , за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Полтавської обласної прокуратури на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.03.2026, головуючий суддя І інстанції: А.О. Чеснокова, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, по справі № 440/17098/25 за позовом Заступника керівника Лубенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Північно-Східного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства, Державного агентства лісових ресурсів України до Гребінківської міської ради про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Позивач, Заступник керівника Лубенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Північно-Східного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства, Державного агентства лісових ресурсів України, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Гребінківської міської ради, в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність Гребінківської міської ради (провулок Олексія Припутня, 1 м. Гребінка, Лубенський район, Полтавська область, 37400, код ЄДРПОУ 13956272) щодо невинесення на розгляд сесії міської ради подання Північно-Східного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 14.08.2025 № 02-27/462-25 щодо віднесення земельних ділянок комунальної власності сільськогосподарського призначення за кадастровими номерами 5320882100:00:004:0004 площею 4,7477 га, 5320882100:00:004:0005 площею 3,9169 га, 5320882100:00:004:0007 площею 2,996 га, 5320882.100:00:004:0008 площею 11,0471 га, 5320883200:00:002:0507 площею 5,1293 га, 5320883200:00:002:0508 площею 1,1541 га, 320883200:00:002:0509 площею 2,1424 га, 5320883200:00:002:0510 площею 1,5606 га, 5320884900:00:001:0600 площею 10,67 га, 320884900:00:001:1200 площею 3,6992 га до самозалісених у порядку, визначеному ч. ч. 2, 3, 5 ст.57-1 Земельного кодексу України; -зобов`язати Гребінківську міську раду (провулок Олексія Припутня, 1 м. Гребінка, Лубенський район, Полтавська область, 37400, код ЄДРПОУ 13956272) розглянути на сесії ради подання Північно-Східного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 14.08.2025 №02-27/462-25 та прийняти за результатами розгляду рішення про віднесення земельних ділянок з кадастровими номерами: 5320882100:00:004:0004 площею 4,7477 га; 5320882100:00:004:0005 площею 3,9169 га; 5320882100:00:004:0007 площею 2,996 га; 5320882.100:00:004:0008 площею 11,0471 га; 5320883200:00:002:0507 площею 5,1293 га; 5320883200:00:002:0508 площею 1,1541 га; 320883200:00:002:0509 площею 2,1424 га; 5320883200:00:002:0510 площею 1,5606 га; 5320884900:00:001:0600 площею 10,67 га; 320884900:00:001:1200 площею 3,6992 га до самозалісених у порядку, визначеному ч. ч. 2, 3, 4 ст. 57-1 Земельного кодексу України. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 5 березня 2026 року у задоволені позову відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Полтавська обласна прокуратура подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила рішення суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нове судове рішення, яким закрити провадження у справі на підставі п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України. В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник зазначив, що Гребінківська міська рада впродовж тривалого періоду часу не реагувала на неодноразові подання Північно-Східного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства (зокрема, від 14.08.2025 № 02-27/462-25) щодо віднесення земельних ділянок до самозалісених. Спірне питання було розглянуто відповідачем на сесії ради, за результатами чого прийнято рішення від 15.10.2024 № 2870, яке надалі рішенням міської ради від 28.01.2026 № 3532 визнано таким, що втратило чинність. У зв`язку з цим апелянт стверджує, що суд першої інстанції під час розгляду справи № 440/17098/25 мав закрити провадження у справі на підставі пункту 8 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку з відсутністю предмета спору. Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а скаргу Полтавської обласної прокуратури без задоволення. Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Лубенською окружною прокуратурою встановлено, що на підставі ст. ст. 57, 57-1 Земельного кодексу України Північно-Східне міжрегіональне управління лісового і мисливського господарства (надалі Північно-Східне УЛМГ) 27.12.2023 звернулося до Гребінківської міської ради Лубенського району Полтавської області з поданням №02-28/991 щодо ухвалення рішення про віднесення до самозаліснених земельних ділянок комунальної форми власності з наступними кадастровими номерами 1. 5320882100:00:004:0004 площею 4,7477 га; 2. 5320882100:00:004:0005 площею 3,9169 га; 3. 5320882100:00:004:0007 площею 2,996 га; 4. 5320882.100:00:004:0008 площею 11,0471 га; 5. 5320883200:00:002:0507 площею 5,1293 га; 6. 5320883200:00:002:0508 площею 1,1541 га; 7. 5320883200:00:002:0509 площею 2,1424 га; 8. 5320883200:00:002:0510 площею 1,5606 га; 9. 5320884900:00:001:0600 площею 10,67 га; 10. 5320884900:00:001:1200 площею 3,6992 га. Гребінківська міська рада жодної відповіді на вказане подання у Північно-Східне УЛМГ не надала. У подальшому, Північно-Східне міжрегіональне управління лісового і мисливського господарства 14.02.2024 повторно звернулось до Гребінківської міської ради із поданням № 02-28/103-24 щодо ухвалення рішення про віднесення до самозаліснених вищезазначених земельних ділянок комунальної форми сільськогосподарського призначення. Гребінківська міська рада також проігнорувала зазначене подання у Північно-Східне УЛМГ не надала. У зв`язку із цим, Північно-Східне міжрегіональне управління лісового і мисливського господарства 05.07.2024 повторно звернулось до Гребінківської міської ради із поданням № 02-28/445-24 щодо ухвалення рішення про віднесення до самозаліснених вищезазначених земельних ділянок комунальної форми сільськогосподарського призначення. Гребінківська міська рада також проігнорувала зазначене подання у Північно-Східне УЛМГ не надала. Рішенням сорок восьмої сесії восьмого скликання Гребінківської міської ради від 15.10.2024 № 2870 (надалі Рішення) відмовлено у задоволенні звернення Північно-Східного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства про віднесення земельних ділянок з кадастровими номерами 5320882100:00:004:0004 площею 4,7477 га; 5320882100:00:004:0005 площею 3,9169 га 5320882100:00:004:0007 площею 2,996 га; 5320882.100:00:004:0008 площею 11,0471 га; 5320883200:00:002:0507 площею 5,1293 га; 5320883200:00:002:0508 площею 1,1541 га; 320883200:00:002:0509 площею 2,1424 га; 5320883200:00:002:0510 площею 1,5606 га; 5320884900:00:001:0600 площею 10,67 га; 320884900:00:001:1200 площею 3,6992 га, які розташовані на території Гребінківської ТГ Лубенського району. Рішення 65 сесії 8 скликання Гребінківської міської ради від 28.01.2026 № 3532 «Про розгляд листа Лубенської окружної прокуратури Полтавської області» (надалі рішення). Відповідно до зазначеного рішення Гребінківської міської ради встановлено, що підставою для його укладення були листи Лубенської окружної прокуратури Полтавської області від 30.12.2025 №53/2-8677ВИХ-25 щодо надання інформації та матеріалів, які стали підставою для прийняття рішення Гребінківської міської ради від 15.10.2024 №2870, враховуючи результати повторного аналізу листів Північно-Східного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 27.12.2023, 14.02.2024, 05.07.2024, а також лист Північно-Східного міжрегіонального управління лісного і мисливського господарства від 14.08.2025 №02-27/462-25. Так, вказаним рішенням міської ради вирішено: «

1. Визнати таким, що втратило чинність, рішення 48 сесії VIII скликання Гребінківської міської ради від 15.10.2024 №2870 «Про розгляд звернення Північно Східного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства щодо віднесення земельних ділянок до самозалісених на території Гребінківської міської територіальної громади Лубенського району Полтавської області».

2. Повторно відмовити у віднесенні до самозалісених земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності з кадастровими номерами: 5320882100:00:004:0004, 5320882100:00:004:0005, 5320882100:00:004:0007, 5320882100:00:004:0008, 5320883200:00:002:0507, 5320883200:00:002:0508, 5320883200:00:002:0509, 5320883200:00:002:0510, 5320884900:00:001:0600, 5320884900:00:001:1200 з наступних підстав: 2.1. Матеріали подань не містять жодних документів, які дозволяють встановити факт природного самозалісення земельних ділянок, зокрема актів обстеження, матеріалів лісовпорядкування або інших первинних доказів фактичного стану земель, що унеможливлює реалізацію повноважень, передбачених ч. 2 ст. 57-1 Земельного кодексу України. 2.2. Земельні ділянки належать до земель сільськогосподарського призначення та відповідно до статей 22, 23 Земельного кодексу України призначені для товарного сільськогосподарського виробництва. Віднесення таких земель до самозалісених за відсутності належних доказів суперечило б принципу раціонального використання земель та інтересам територіальної громади. 2.3. Частина зазначених земельних ділянок включена до переліку земельних ділянок, право оренди на які підлягає продажу на земельних торгах, відповідно до рішення 10 сесії VIII скликання Гребінківської міської ради від 23.06.2021 №644, яке є чинним та не скасованим. Віднесення таких земельних ділянок до самозалісених без перегляду зазначеного рішення суперечило б принципу правової визначеності». При цьому вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що питання регулювання земельних відносин та прийняття рішень щодо них належить до виключної компетенції міської ради як органу місцевого самоврядування та вирішується на її пленарних засіданнях. Суд першої інстанції встановив, що подання Північно-Східного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства було належним чином винесене на розгляд сорок восьмої сесії восьмого скликання Гребінківської міської ради, за результатами чого прийнято рішення від 15.10.2024 № 2870 про відмову у віднесенні спірних 10 земельних ділянок до самозалісених земель. З огляду на це, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність у діях відповідача ознак протиправної бездіяльності, оскільки останній у межах своїх повноважень реалізував правову процедуру розгляду звернення та прийняв акт індивідуальної дії, що виключає правові підстави для задоволення позову у заявлених межах. Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави (частини 1 статті 1 Земельного кодексу України). Статтею 2 Земельного кодексу України визначено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї). Частиною 1 статті 3 Земельного кодексу України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Згідно із ст. 4 Лісового кодексу України до лісового фонду України належать усі ліси на території України незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, у тому числі лісові ділянки, захисні насадження лінійного типу площею не менше 0,1 гектара, інші лісовкриті землі. Відповідно до ст. 1 Лісового кодексу України самозалісена ділянка це земельна ділянка будь-якої категорії земель (крім земель лісогосподарського призначення, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення) площею понад 0,5 гектара, вкрита частково чи повністю лісовою рослинністю, залісення якої відбулося природним шляхом. Аналогічне визначення містить Земельний кодекс України (ст. 57-1). З метою збереження самосійних лісів та подальшого ведення лісового господарства на цих територіях законодавчо встановлено процедуру віднесення земель до самозалісених, яка покликана збільшити лісистість території України. Згідно з ч. 3 ст. 57-1 Земельного кодексу України, земельна ділянка вважається самозалісеною ділянкою з дня внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру. Указом Президента України від 07 червня 2021 року № 228/2021 "Про деякі заходи щодо збереження та відтворення лісів" з метою збереження лісового фонду України, належного захисту і відтворення лісів, створення сприятливих умов для ведення лісового господарства на засадах сталого розвитку з урахуванням природних та економічних умов, забезпечення прав громадян на безпечне довкілля постановлено започаткувати з 2021 року реалізацію екологічної ініціативи Масштабне залісення України. Законом України від 20 червня 2022 року № 2321-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження лісів", який набрав чинності 10.07.2022, главу 11 Земельного кодексу України доповнено статтею 57-1 такого змісту: "Стаття 57-1. Самозалісені землі

1. Самозалісена ділянка - це земельна ділянка будь-якої категорії земель (крім земель лісогосподарського призначення, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення) площею понад 0,5 гектара, вкрита частково чи повністю лісовою рослинністю, залісення якої відбулося природним шляхом.

2. Віднесення земельної ділянки приватної власності до самозалісеної ділянки здійснюється її власником, а щодо земельних ділянок державної та комунальної власності - органом, який здійснює розпорядження нею. Віднесення земельної ділянки, що перебуває у користуванні, заставі, до самозалісеної ділянки здійснюється за погодженням із землекористувачем, заставодержателем. Рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування щодо віднесення земельної ділянки до самозалісеної ділянки приймається за поданням відповідного територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.

3. Віднесення земельної ділянки до самозалісеної ділянки здійснюється шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про належність всіх її угідь до угідь самозалісеної ділянки. Земельна ділянка вважається самозалісеною ділянкою з дня внесення зазначених відомостей до Державного земельного кадастру.

4. Віднесення земельної ділянки, сформованої як об`єкт цивільних прав, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, до самозалісеної ділянки здійснюється без розроблення документації із землеустрою.

5. Віднесення земельної ділянки, несформованої як об`єкт цивільних прав, а також земельної ділянки, сформованої як об`єкт цивільних прав, але відомості про яку не внесені до Державного земельного кадастру, до самозалісеної ділянки здійснюється відповідно до документації із землеустрою, на підставі якої відомості про земельну ділянку вносяться до Державного земельного кадастру". Відповідно до Положення про Державне агентство лісових ресурсів України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2014 за №521, Державне агентство лісових ресурсів України (Держлісагентство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства. У свою чергу, Північно-Східне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства є територіальним органом Держлісагенства, завданням якого є реалізація повноважень Держлісагенства України, зокрема, на території Полтавської області. Північно-Східне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства. Відповідно до Конституції України систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні". Відповідно до частини 1 статті 10 цього Закону сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема, вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин. Як убачається з матеріалів справи, спірні земельні ділянки розташовані на території Гребінківської міської територіальної громади Лубенського району Полтавської області, відповідно, Гребінківська міська рада є уповноваженим органом місцевого самоврядування щодо прийняття рішення про віднесення земельних ділянок до самозалісених земель. З матеріалів справи встановлено, що Північно-Східне міжрегіональне управління лісового і мисливського господарства 05.07.2024 повторно звернулось до Гребінківської міської ради із поданням № 02-28/445-24 щодо ухвалення рішення про віднесення до самозаліснених спірних земельних ділянок комунальної форми сільськогосподарського призначення. Згідно із пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як регулювання земельних відносин. Відповідно до частини 5 статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок - не рідше ніж один раз на місяць. Частиною 17 статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що сесії ради проводяться гласно із забезпеченням права кожного бути присутнім на них, крім випадків, передбачених законодавством. Порядок доступу до засідань визначається радою відповідно до закону. Протоколи сесії ради є відкритими, зберігаються протягом необмеженого строку, оприлюднюються на офіційному веб-сайті ради і надаються на запит відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". Присутні на сесіях ради особи мають право здійснювати звукозапис, кіно-, фото- і відеозйомку у спосіб, що не заважає проведенню засідань, крім випадків розгляду питань, що містять інформацію з обмеженим доступом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". Відповідно до частини 1,3 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід`ємною частиною протоколу сесії ради. Частиною 13 статті 59 встановлено, адміністративні акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування приймаються, набирають чинності, виконуються, припиняють дію та оскаржуються відповідно до вимог, встановлених Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням передбачених законом особливостей адміністративного провадження для окремих категорій адміністративних справ (у разі визначення законом таких особливостей). Рішення ради, яке є адміністративним актом, приймається з урахуванням вимог частин п`ятої і восьмої статті 46 цього Закону. Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України Про адміністративну процедуру (далі Закон) цей Закон регулює відносини органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб`єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ шляхом прийняття та виконання адміністративних актів. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 36 Закону адміністративне провадження розпочинається, за ініціативою адміністративного органу, у тому числі у порядку здійснення ним інспекційного (контрольного, наглядового) повноваження. Звернення Півінічно-Східного міжрегіонального управління лісового і мисливського господарства є формою звернення адміністративного органу та ініціює адміністративне провадження. Згідно статті 4 Закону адміністративний орган зобов`язаний діяти на засадах законності, обґрунтованості, пропорційності, своєчасності та неупередженості. Відповідно до частини 1 статті 69 Закону за результатами розгляду справи адміністративний орган у межах своїх повноважень приймає адміністративний акт. Частинами 1 статті 70 Закону встановлено, адміністративний акт, як правило, приймається у письмовій (електронній або паперовій) формі. У випадках, передбачених законом, у тому числі з метою запобігання загрозі життю, здоров`ю громадян, майну або громадській безпеці, адміністративний акт може бути прийнято в усній форм. Відповідно до ч.1 ст.74 Закону адміністративний акт набирає чинності стосовно учасника адміністративного провадження з дня доведення його до відома відповідної особи, якщо інший строк набрання ним чинності не передбачено законом або самим адміністративним актом. Колегія суддів зазначає, що як убачається з матеріалів справи, Північно-Східним міжрегіональним управлінням лісового та мисливського господарства було скеровано на адресу Гребінківської міської ради звернення від 05.07.2024 № 02-28/445-24 щодо прийняття рішення про віднесення до самозаліснених земельних ділянок комунальної форми власності, розташованих на території Гребінківської територіальної громади Лубенського району Полтавської області, а саме земельних ділянок з такими кадастровими номерами: 5320882100:00:004:0004 площею 4,7477 га; 5320882100:00:004:0005 площею 3,9169 га; 5320882100:00:004:0007 площею 2,996 га; 5320882100:00:004:0008 площею 11,0471 га; 5320883200:00:002:0507 площею 5,1293 га; 5320883200:00:002:0508 площею 1,1541 га; 5320883200:00:002:0509 площею 2,1424 га; 5320883200:00:002:0510 площею 1,5606 га; 5320884900:00:001:0600 площею 10,67 га; 5320884900:00:001:1200 площею 3,6992 га. Судом першої інстанції встановлено, а судом апеляційної інстанції підтверджено що зазначене звернення було належним чином винесено на розгляд сорок восьмої сесії восьмого скликання Гребінківської міської ради. За результатами його розгляду прийнято рішення від 15.10.2024 № 2870, яким у задоволенні звернення Північно-Східного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства щодо віднесення вищевказаних земельних ділянок до самозаліснених земель відмовлено. З огляду на зазначене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що матеріалами справи підтверджується, що відповідачем здійснено розгляд відповідного звернення уповноваженого органу у порядку, передбаченому чинним законодавством, та прийнято відповідне рішення за результатами такого розгляду. Щодо доводів апеляційної скарги про наявність підстав для закриття провадження у справі № 440/17098/25 на підставі пункту 8 частини першої статті 238 КАС України у зв`язку зі скасуванням самою радою оскаржуваного рішення від 15.10.2024 № 2870, колегія суддів зазначає таке. Пунктами 1 та 2 частини першої статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи. Частиною першою статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема, шляхом визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. На підставі пункту 1 частини першої статті 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи в публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження. Відповідно до пункту 8 частини першої статті 238 КАС установлено, що суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення. Аналіз наведеної правової норми дає підстави для висновку, що в разі встановлення під час розгляду справи, що відповідач - суб`єкт владних повноважень виправив порушення, які оскаржує позивач, суд має вирішити питання щодо можливості закриття провадження у справі. Визначальною умовою для цього є повне відновлення законних прав (інтересів) позивача внаслідок такого виправлення. Іншими словами, закриття провадження у справі із зазначеної підстави можливе за сукупності певних фактів, а саме: по-перше, оскаржувані порушення мають бути виправлені самостійно суб`єктом владних повноважень і, по-друге, повинні бути підстави стверджувати, що внаслідок самостійного виправлення суб`єктом владних повноважень допущених порушень відбулося повне відновлення законних прав та інтересів позивача. Як установлено судом та вбачається з матеріалів справи, Гребінківська міська рада рішенням від 28.01.2026 № 3532 визнала таким, що втратило чинність, своє попереднє рішення від 15.10.2024 № 2870, та повторно відмовила у віднесенні спірних земельних ділянок до самозалісених. Отже, дослідивши матеріали справи, колегія суддів констатує, що у даних правовідносинах повного відновлення законних інтересів держави не відбулося. Скасувавши первісне рішення № 2870, Гребінківська міська рада одночасно прийняла нове рішення № 3532, яким повторно відмовила у віднесенні земель до самозалісених. Оскільки заміна одного негативного рішення іншим не є добровільним виправленням порушення та не поновлює права позивача, суд першої інстанції правомірно не знайшов підстав для закриття провадження за вказаною статтею та розглянув справу по суті. З огляду на вищезазначене, оскаржуване рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог є законним, обґрунтованим, прийнятим із дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому скасуванню не підлягає. В підсумку, апеляційний суд переглянув оскаржуване рішення суду і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове. Суд першої інстанції надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору та дослухався до усіх аргументів сторін, які здатні вплинути на результат вирішення спору. Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи. Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у цьому судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків рішення суду першої інстанції не спростовують. За правилами частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та свідчать про незгоду із правовою оцінкою суду першої інстанції обставин справи, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає. Таким чином, колегія суддів, згідно ст. 316 КАС України вирішила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Полтавської обласної прокуратури залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.03.2026 по справі № 440/17098/25 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя О.А. Спаскін Судді Л.В. Любчич О.В. Присяжнюк Повний текст постанови складено 28.05.2026 року