Постанова Одеський апеляційний суд № 503/667/25

Номер провадження: 33/813/1091/26 Номер справи місцевого суду: 503/667/25 Головуючий у першій інстанції Вороненко Д. В. Доповідач Артеменко І. А. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25.05.2026 року м. Одеса Суддя Одеського апеляційного суду Артеменко І.А., в порядку підготовки до розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на постанову Кодимського районного суду Одеської області від 08 січня 2026 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, ВСТАНОВИВ: Постановою Кодимського районного суду Одеської області від 08.01.2026 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, застосовані до нього адміністративні стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік та стягнуто судовий збір в розмірі 665,60 грн. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку скерував до суду апеляційну скаргу, в якій просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови Кодимського районного суду Одеської області від 08.01.2026, скасувати вказану постанову та закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення у відповідності до вимог п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. Перевіривши апеляційну скаргу, приходжу до висновку, що вона не може бути прийнята до розгляду апеляційним судом та підлягає поверненню особі, яка її подала, з огляду на таке. Згідно з ст. 294 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Як вбачається з матеріалів судового провадження, постановою Кодимського районного суду Одеської області від 08.01.2026 ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП. Не погоджуючись з вказаною постановою, 19.01.2026 захисник Шепітко Г.І. в інтересах ОСОБА_1 скерував до суду апеляційну скаргу, в якій, зазначивши про погодження з висновком суду першої інстанції в частині наявності складу адміністративного правопорушення, просив змінити оскаржувану постанову лише в частині накладення адміністративного стягнення, а саме: виключити з резолютивної частини вказівку про застосування стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік та порядок обчислення такого строку, в іншій частині просив постанову суду залишити без змін. Постановою Одеського апеляційного суду від 15.04.2026 вказана апеляційна скарга залишена без задоволення, а постанова суду в оскаржуваній частині - без змін з обґрунтуванням підстав прийнятого рішення. 20.04.2026 захисником Шепітко Г.І. в інтересах ОСОБА_1 надано суду клопотання про відстрочення виконання постанови Кодимського районного суду Одеської області від 08.01.2026. Постановою Кодимського районного суду Одеської області від 21.04.2026 відмовлено у задоволенні вказаного клопотання захисника. 28.04.2026 судом зареєстрована апеляційна скарга ОСОБА_1 на постанову Кодимського районного суду Одеської області від 08.01.2026, в якій, зокрема ставиться питання про скасування вказаної постанови та закриття провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. У п.8 ч.3 ст.129 Конституції України визначено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на апеляційне оскарження судового рішення, оскільки це буде порушенням права, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Разом з цим, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Також ЄСПЛ у своїх рішеннях (зокрема, у справі «Устименко проти України») наголошує на тому, що право на справедливий судовий розгляд повинно тлумачитися з урахуванням принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного й обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи й постановлення нового рішення. Так, відповідно до ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Згідно з вимогами ст. 294 КУпАП постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає, будь-який перегляд цього рішення або повторний розгляд питання, яке було розглянуто, законом не допускається. З матеріалів справи вбачається, що право на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції у даному провадженні вже було реалізовано стороною захисту шляхом подання адвокатом Шепітко Г.І. апеляційної скарги в інтересах ОСОБА_1 . При цьому, судом апеляційної інстанції враховано, що з 17.01.2026 представництво інтересів ОСОБА_1 в суді, зокрема апеляційної інстанції, здійснювалось адвокатом Шепітко Г.І., що підтверджується ордером від 19.01.2026 та витягом з договору про надання правової допомоги від 17.01.2026. В даному випадку мало місце саме представництво, що ґрунтується на договорі, а не про законне представництво (коли участь у судовому процесі беруть органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб). Представництво інтересів ОСОБА_1 в суді було формою надання правової допомоги, свідченням чого є ордер та витяг з договору, якими підтверджені повноваження адвоката на звернення до суду від імені та в інтересах ОСОБА_1 . Слід зазначити, що адвокат як представник бере участь у судовому процесі не від власного імені, а від імені особи, інтереси якої представляє, відповідно наділений правами та обов`язками останньої (за умови, що в ордері немає застережень про обмеження повноважень адвоката). Відомостей про будь-які обмеження повноважень адвоката Шепітко Г.І. матеріали справи не містять. Відтак процесуальні дії, рішення, позиція захисника у судовому процесі, вчинені в межах наданих йому повноважень, створюють юридичні наслідки безпосередньо для особи, в інтересах якої він діє. Суд не повинні цікавити взаємовідносини адвоката та особи, інтереси якої він представляє (окрім тих, що стосуються обсягу повноважень адвоката), водночас участь сторони у судовому процесі через свого представника (адвоката) що є правом сторони дозволяє суду здійснювати офіційну процесуальну комунікацію з цим представником, відтак застосовувати до учасника справи, від імені якого цей представник діє, передбачені процесуальним законом наслідки, якщо виникнуть відповідні казуальні підстави. Саме тому подання адвокатом Шепітко Г.І. апеляційної скарги в інтересах ОСОБА_1 апеляційний суд розцінює як реалізацію самим Гальчинським О.М. права на апеляційне оскарження постанови суду від 08.01.2026. Вибір адвоката, який надаватиме професійну правничу допомогу, зокрема у формі представництва інтересів в суді, є правом особи, але правом, яке передбачає також настання відповідних юридичних наслідків (зокрема процесуального характеру), передовсім для особи, яка притягається до відповідальності. Незнання цього не звільняє від настання цих наслідків. Для суду наявність захисника особи, яка притягається до відповідальності, у судовому процесі має ті самі процесуальні наслідки, що й участь безпосередньо цієї особи. При цьому, особа, яка притягається до відповідальності, може брати участь одночасно з захисником, проте, участь представника дає суду достатні підстави комунікувати з ним у визначений процесуальним законом спосіб, що, відтак, впливає на реалізацію прав та обов`язків особи, інтереси якої цей представник (адвокат) репрезентує. Крім того, враховано, що після ухвалення постанови судом апеляційної інстанції захисником Шепітко Г.І. було подано клопотання про відстрочення виконання судового рішення, яке постановою суду від 21.04.2026 залишено без задоволення, що додатково свідчить про обізнаність сторони захисту з результатами апеляційного перегляду справи та подальшу реалізацію процесуальних прав саме в межах виконання вже переглянутого судового рішення. За таких обставин повторне звернення ОСОБА_1 з апеляційною скаргою на постанову Кодимського районного суду Одеської області від 08.01.2026 фактично свідчить про повторну спробу реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення, яке вже було предметом апеляційного перегляду, що нормами КУпАП не передбачено. Апеляційний суд наголошує, що вибір правової позиції, обсяг та зміст доводів первинної апеляційної скарги є результатом реалізації стороною захисту процесуальних прав під час апеляційного перегляду справи та не можуть бути підставою для повторного перегляду судового рішення після ухвалення апеляційним судом остаточного рішення. Інше тлумачення фактично призвело б до можливості необмеженого у часі та кількості повторного апеляційного оскарження одного й того ж судового рішення шляхом послідовної зміни або доповнення мотивів незгоди з ним, що суперечило б принципу правової визначеності та остаточності судового рішення. Отже, враховуючи, що постанова Кодимського районного суду м.Одеси від 08.01.2026 вже була предметом розгляду Одеського апеляційного суду, за наслідками якого винесено судове рішення, яке набрало законної сили, то з урахуванням принципу правової визначеності та остаточності судового рішення, підстав для повторного розгляду апеляційної скарги не вбачається, а тому вона підлягає поверненню особі, яка її подала. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кодимського районного суду Одеської області від 08 січня 2026 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - повернути особі, яка її подала. Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя І.А.Артеменко