LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Ухвала Вищий антикорупційний суд991/5013/26

від 18.05.2026 · Антикорупційна

Справа № 991/5013/26 Провадження № 1-кс/991/5026/26 У Х В А Л А 18 травня 2026 року місто Київ Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участі: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , захисника - ОСОБА_4 , підозрюваного - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 52023000000000302 від 10.07.2023 (далі - кп № 52023000000000302), у с т а н о в и в: Суть питання, що вирішується, за чиєю ініціативою воно розглядається 1.Захисник звернувся до слідчого судді Вищого антикорупційного суду (далі - слідчий суддя, ВАКС) із клопотанням про зміну запобіжного заходу, у якому просив змінити застосований до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави у розмірі 60 000 000 грн шляхом зменшення її розміру до 20 000 000 грн із урахуванням викладених у цьому клопотанні обставин. 2.Клопотання обґрунтоване тим, що у провадженні Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) знаходиться кп № 52023000000000302 за підозрою, зокрема ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу України (далі - КК). 3.Ухвалою слідчого судді ВАКС від 24.01.2025 до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. Також підозрюваному ОСОБА_5 визначено заставу у розмірі 60 000 000 грн, яку 27.01.2025 внесено за підозрюваного та звільнено його з-під варти.

4. Захисник покликався на те, що з моменту внесення застави до дня подання цього клопотання пройшло понад 15 місяців та розмір застави залишається незмінним. 5.Ухвалами слідчих суддів ВАКС від 24.03.2025, 22.05.2025, 21.07.2025, 18.09.2025, 17.11.2025, 15.01.2026 та 12.03.2026 строк дії покладених на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), неодноразово продовжувався. 6.На переконання захисника, наразі існують обставини, котрі істотно змінилися з моменту застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу. Зокрема, завершення досудового розслідування та відкриття стороні захисту матеріалів провадження в порядку ст. 290 КПК. Так 18.12.2025 за доручення прокурора стороні захисту в порядку ст. 290 КПК відкрито матеріали досудового розслідування, що насамперед свідчить про те, що: (а) сторона обвинувачення вважає зібрані докази достатніми для складання обвинувального акта і направлення його до суду; (б) відсутність необхідності у проведенні будь-яких слідчих розшукових дій, спрямованих на збирання та перевірку доказів. 7.Крім цього, під час розгляду 12.03.2026 слідчим суддею клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_5 , слідчий суддя дійшов переконання, що такі ризики як «можливе знищення чи приховування речей та документів», а також «перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином» втратили свою актуальність за час проведення досудового розслідування. 8.Тобто із п`яти ризиків, передбачених ст. 177 КПК та заявлених стороною обвинувачення під час вирішення питання щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, наразі два ризики визнані слідчим суддею недоведеними. А отже, розмір застави у сумі 60 000 000 грн, визначався слідчим суддею із урахуванням саме тих ризиків, актуальність яких на сьогодні втрачена. 9.Водночас ще два ризики, а саме «ризик незаконного впливу на свідків» та «ризик вчинення нового кримінального правопорушення», на переконання захисника, істотно зменшилися за змістом та обсягом. За таких обставин, розмір застави у сумі 60 000 000 грн не відповідає принципам пропорційності, помірності та розумності. 10.Також захисник покликався на бездоганну процесуальну поведінку підозрюваного. З моменту звільнення його з-під варти і до теперішнього часу, підозрюваний ОСОБА_5 жодного разу не порушував покладених на нього обов`язків. Крім цього, упродовж п`ятнадцяти місяців органом досудового розслідування не виявлено фактів вчинення ОСОБА_5 дій, спрямованих на знищення чи приховування доказів, незаконний вплив на свідків чи інших підозрюваних, перешкоджання провадженню в інший спосіб або вчинення нового кримінального правопорушення. Тому тривале перебування підозрюваного під заставою, на переконання захисника, свідчить про достатність такої застави та про можливість її зменшення без шкоди для досягнення мети запобіжного заходу. 11.Крім цього, офіційно задекларовані доходи ОСОБА_5 та його дружини за період з 2011 року до 2025 року становлять 91 000 000 грн, тоді як розмір застави складає майже дві третини всіх задекларованих за чотирнадцять років доходів родини, що на думку захисника, виходить за межі того стримуючого фактору, який є необхідним і достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки. 12.З огляду на це, захисник уважав, що є підстави для зміни запобіжного заходу шляхом зменшення розміру застави до 20 000 000 грн з урахуванням викладених у цьому клопотанні обставин та повернення цієї суми заставодавцю ОСОБА_6 . Позиція учасників у судовому засіданні 13.У судовому засіданні захисник ОСОБА_4 та підозрюваний ОСОБА_5 клопотання підтримали та просили задовольнити, здебільшого покликаючись на викладені у ньому обставини. 14.Прокурор ОСОБА_3 заперечував проти задоволення клопотання, з огляду на таке. На момент застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчим суддею установлено наявність п`яти ризиків, передбачених ст. 177 КПК. Наразі обсяг цих ризиків зменшений ухвалами слідчих суддів ВАКС, постановленими під час вирішення питання про продовження строку покладених на ОСОБА_5 обов`язків до трьох, а саме: (1) переховування від органу досудового розслідування та суду; (2) впливу на свідків, а також (3) вчинення нового кримінального правопорушення. 15.Також прокурор зазначав, що на стадії завершення досудового розслідування ризики можуть бути реалізовані не лише під час досудового розслідування, а й на стадії відкриття матеріалів кримінального провадження стороні захисту. 16.Крім цього, прокурор звертав увагу на те, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) вагомість більшості ризиків з часом об`єктивно зменшується. Цієї практики ЄСПЛ дотримано і під час вирішення слідчими суддями клопотань про продовження строку покладених на ОСОБА_5 обов`язків, у зв`язку із чим, кількість та обсяг таких ризиків поступово зменшувалася і наразі є мінімальними. Прокурор також покликався на те, що наразі у підозрюваного є можливість вільно пересуватися територією України без дозволу на це органу досудового розслідування. 17.Водночас прокурор зазначав, що перед завершенням досудового розслідування підозрюваному вручене письмове повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри за ч. 5 ст. 191 КК, а також про нову підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 209 КК (легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом). На переконання прокурора, кошти, які наразі не були віднайдені органом досудового розслідування та арештовані судом, перебувають у розпорядженні ОСОБА_5 як організатора вчинення злочину. За таких обставин, ці кошти можуть бути використані для переховування підозрюваного, впливу на свідків, а також вчинення іншого кримінального правопорушення. 18.Також прокурор покликався на те, що після завершення досудового розслідування про підозру додатково повідомлено ще чотирьом особам, у зв`язку із чим, загальна кількість осіб, причетних до вчинення злочину наразі становить 7 осіб. Тому прокурор уважав, що сукупність цих обставин є противагою практики ЄСПЛ щодо зменшення ризиків, оскільки під час досудового розслідування такі ризики навпаки посилилися як щодо підозрюваного ОСОБА_5 , так і щодо інших підозрюваних у кримінальному провадженні. 19.Тому, з урахуванням того, що коло обов`язків підозрюваного було зменшено, прокурор уважав, що застава продовжує діяти як ефективний запобіжний захід, спрямований на мінімізацію ризиків, які були встановлені та продовжують існувати у цьому кримінальному провадженні. 20.Сторона захисту обґрунтовує свою позицію тим, що органом досудового розслідування не зафіксовано будь-якої протиправної поведінки з боку підозрюваного. Водночас, на думку прокурора, це не пов`язується із ефективністю застосованих обов`язків, а радше з достатністю розміру застави як запобіжного заходу, який забезпечує належну процесуальну поведінку особи. Положення закону, установлені слідчим суддею обставини та мотиви, якими керувався слідчий суддя під час постановлення ухвали. 21.Згідно із ч. 1 ст. 131 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. 22.Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК). 23.Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: (1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; (2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; (3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням. 24.Слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. Водночас найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора (частини 3, 4 ст. 176 КПК). 25.Статтею 177 КПК встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. 26.Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. 27.Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний установити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: (1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказують детектив та прокурор; (3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. 28.Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 42 КПК). 29.Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених ч. 3 або 4 ст. 183 цього Кодексу. 30.Згідно із ч. 1 ст. 201 КПК підозрюваний, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання. Установлені обставини та мотиви, з огляду на які слідчий суддя постановив цю ухвали 31.Ухвалою слідчого судді ВАКС від 12.03.2026 у справі № 991/2137/26 (провадження № 1-кс/991/2154/26) продовжено до 12.05.2026 включно, але не довше строків досудового розслідування строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_5 , а саме: (1) не відлучатися за межі України без дозволу слідчого, прокурора або суду (2) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; (3) утримуватися від спілкування із: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , працівниками ТОВ «АСІНКТОН СТРОЙ», ТОВ «МЕГА ОПТ ДНІПРО», з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_5 ; (4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. 32.Також на підставі цієї ухвали слідчим суддею установлено такі обставини. 33.22.01.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК. 34.Ухвалою слідчого судді ВАКС від 24.01.2025 у справі № 991/560/25 (провадження № 1-кс/991/559/25) до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів та визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 60 000 000 грн із покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК. 35.27.01.2025 за підозрюваного ОСОБА_5 унесено заставу та звільнено його з-під варти. 36.Ухвалами слідчих судді ВАКС від 24.03.2025, 22.05.2025, 21.07.2025, 18.09.2025 підозрюваному ОСОБА_5 продовжено строк дії обов`язків на два місяці. 37.22.10.2025 підозрюваному ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК. 38.Ухвалами слідчих суддів ВАКС від 17.11.2025, 15.01.2026 підозрюваному продовжено строк дії обов`язків на два місяці. 39.Крім цього, слідчим суддею установлено, що 18.12.2025 прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_3 в порядку ст. 290 КПК доручив старшому детективу НАБУ ОСОБА_16 , зокрема повідомити підозрюваному ОСОБА_5 та його захисникам про завершення досудового розслідування та надати доступ до матеріалів досудового розслідування із можливістю скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які докази або їх частини, документи або копії з них. 40.Сторона захисту не оспорює ані обґрунтованість підозри, ані сам факт існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК, натомість покликається на зменшення їх кількості та обсягу, а також на невідповідність визначеного розміру застави принципам розумності, пропорційності та помірності. 41.Відповідно до принципу диспозитивності, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом (ч. 3 ст. 26 КПК). 42.З огляду на це, керуючись принципом диспозитивності, слідчий суддя, вирішуючи це клопотання, обмежився оцінкою доводів сторін кримінального провадження та співвідношенням ризиків, передбачених ст. 177 КПК, із застосованим до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжним заходом. 43.Під час продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_5 , в ухвалі від 12.03.2026 слідчий суддя дійшов висновку про існування трьох ризиків, передбачених ст. 177 КПК, а саме: (1) переховування від органів досудового розслідування та суду; (2) незаконний вплив на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні та (3) вчинення іншого кримінального правопорушення. 44.Обґрунтовуючи існування цих ризиків, слідчий суддя зазначав таке. (1) Ризик переховування від органів досудового розслідування та суду 45.На переконання слідчого судді зазначений ризик обумовлюється можливістю притягнення підозрюваного ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для підозрюваного наслідками й суворістю передбаченого покарання, позаяк кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК, у якому він підозрюється, є особливо тяжким, санкція якого, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна. 46.Крім цього, слідчий суддя звертав увагу на те, що звільнення від відбування покарання із випробуванням чи призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, за вчинення корупційного злочину КК не передбачено. 47.На переконання слідчого судді, наведені обставини вже самі по собі можуть бути підставою та мотивом для підозрюваного ОСОБА_5 переховуватися від органів досудового розслідування та суду. 48.Водночас слідчий суддя зазначав, що існування цього ризику також доводиться сукупністю інших установлених фактичних даних. 49.Так згідно із клопотанням, ОСОБА_5 за час здійснення підприємницької діяльності встановив та підтримує стійкі зв`язки із чинними та колишніми посадовими особами державних та правоохоронних органів, що дає йому можливість використати ці зв`язки для переховування від органу досудового слідства та суду та для безперешкодного виїзду через державний кордон України. 50.Натомість під час розгляду клопотання, слідчий суддя відхилив доводи прокурора щодо наявності у підозрюваного зв`язків серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, позаяк ці доводи нічим не підтверджені. 51.Водночас відомості щодо підтримки спілкування із особами з правоохоронних органів, на переконання слідчого судді, свідчать про те, що підозрюваний ОСОБА_5 дійсно має знайомих осіб, котрі його інформували про, ймовірне, здійснення слідчих дій. 52.Крім цього, слідчий суддя взяв до уваги майновий стан підозрюваного та членів його родини, а саме той факт, що за період з 2011 року до 2024 року задекларовані доходи підозрюваного та його дружини становили 74 297 026 грн та 9 637 071 грн. Також слідчим суддею установлено, що в їх власності є значна частина нерухомого майна та земельних ділянок, автомобіль марки «Lexus 450D», подружжя є засновниками та бенефіціарними власниками низки юридичних осіб із сумарним статутним капіталом більше 50 000 000 грн. 53.Слідчим суддею ураховано те, що підозрюваний ОСОБА_5 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_1 терміном дії до 02.01.2034, що розширює його можливості залишити територію України з метою ухилення від кримінальної відповідальності. 54.З огляду на ці обставини у своїй сукупності, слідчий суддя дійшов висновку про те, що ОСОБА_5 , перебуваючи на волі та зіставляючи можливі негативні наслідки для себе у разі засудження до покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий термін із можливістю уникнення ним покарання шляхом переховування від органу досудового розслідування та суду, може безперешкодно залишити територію України з метою уникнення кримінальної відповідальності. Очевидно, що в умовах, які наразі існують в Україні, викликаних військовою агресією Російської Федерації проти України, у підозрюваного ОСОБА_5 збільшуються можливості для ухилення від органів досудового розслідування та суду. 55.Водночас слідчим суддею враховано той факт, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину у складі організованої групи осіб, які між собою пов`язані, що свідчить про його можливість використовувати як власні фінансово-майнові ресурси, так і ресурси та можливості інших учасників організованої групи з метою переховування від органів досудового розслідування та суду. 56.Також слідчий суддя покликався на те, що органом досудового розслідування установлено, що ОСОБА_5 активно використовував знання та навички конспірації під час, ймовірного, вчинення і приховування злочину, організовував навчання для інших працівників, що свідчить про можливість у подальшому використовувати їх для ухилення від органів досудового розслідування та суду. 57.Крім цього, підозрюваний ОСОБА_5 систематично змінював номери телефонів та використовував приховані засоби зв`язку, зокрема месенджери, які забезпечують анонімність абонентів. 58.Отже, на переконання слідчого судді, зіставлення можливих для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його ув`язнення у невизначеному майбутньому, тобто після його затримання, із засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі, переконують у тому, що ризик переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та/або суду продовжує існувати. 59.Крім цього, обґрунтовуючи доводи сторони захисту щодо відсутності ризиків, слідчий суддя зазначив, що завершення досудового розслідування, може вказувати на те, що органом досудового розслідування не здійснюються дії, спрямовані на отримання, збирання та перевірку доказів, що, як наслідок, свідчить про зменшення ймовірності вчинення підозрюваним дій щодо знищення, приховування або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. 60.Натомість завершення досудового розслідування та надання стороні захисту доступу до матеріалів досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні може підвищувати ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду, адже відповідно до ч. 1 ст. 290 КПК, відкриття матеріалів досудового розслідування може свідчити про наявність у сторони обвинувачення достатніх доказів для складання обвинувального акта та його подальшого направлення до суду з метою притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності. 61.Належну процесуальну поведінку підозрюваного слідчий суддя окреслив як фактор, що знижує ймовірність переховування, проте не виключає відповідний ризик, з огляду на можливість, зокрема переховування як на території України, так і за кордоном внаслідок несанкціонованого перетину державного кордону. 62.Під час розгляду клопотання про продовження строку дії обов`язків, слідчий суддя також урахував вік підозрюваного (66 років) та дійшов висновку, що на нього не поширюються обмеження виїзду за кордон в умовах воєнного стану. 63.Тому слідчий суддя дійшов висновку, що продовження існування ризику переховування, обумовлює необхідність продовження строку дії, покладених на ОСОБА_5 обов`язків. 64.З огляду на це, слідчий суддя погоджується з висновком слідчого судді ВАКС, викладеними в ухвалі від 12.03.2026 та зазначає, що цей ризик продовжує існувати і дотепер. (2)Ризик незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні 65.Під час установлення наявності ризику впливу на свідків, слідчий суддя в ухвалі суду від 12.03.2026 зазначив, що встановлена КПК процедура отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування передбачає отримання показань шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду, на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Водночас суд може обґрунтовувати свої висновки лише показаннями, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК). 66.За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження під час збирання доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. 67.Слідчий суддя взяв до уваги доводи прокурора в частині того, що обставини укладення та виконання договорів між КП ДОР «Аульський водовід» та підконтрольними ОСОБА_5 підприємствами відомі працівникам цих суб`єктів господарювання, які перебувають у його службовій залежності, а також його довірених осіб та свідчать про те, що підозрюваний може здійснювати вплив на цих свідків. 68.Прокурор також покликався на те, що для вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_5 залучив до організованої групи ОСОБА_7 , ОСОБА_8 і ОСОБА_9 , які йому підконтрольні та виконували його вказівки. Також прокурор зазначав, що станом на день розгляду цього клопотання органом досудового розслідування установлено не всіх членів організованої групи. 69.Слідчий суддя дійшов переконання, що така поведінка підозрюваного ОСОБА_5 , зокрема, ймовірне, використання впливу, підпорядкованість інших осіб, підозрюваних у цьому кримінальному провадженні свідчить про обґрунтованість ризику незаконного впливу на свідків з метою зміни раніше наданих ними показань чи відмови від їх надання у подальшому. 70.Оцінивши в сукупності всі наведені вище обставини, всупереч доводам сторони захисту щодо недоцільності продовження строку дії цього обов`язку, слідчий суддя дійшов висновку, що продовження щодо ОСОБА_5 дії обов`язку, який полягає в уникненні спілкування зі свідками та іншими підозрюваними, є об`єктивно виправданим. 71.Слідчий суддя погоджується з висновком слідчого судді ВАКС, викладеними в ухвалі від 12.03.2026 та зазначає, що цей ризик є актуальним і дотепер. (3) Ризику вчинення іншого кримінального правопорушення 72.В обґрунтування цього ризику слідчий суддя в ухвалі від 12.03.2026 зазначив, що доводи прокурора щодо існування цього ризику є обґрунтованими, адже як було встановлено на підставі матеріалів клопотання, Окружний суд Сполучених Штатів по східному округу Каліфорнії (Сакраменто, штат Каліфорнія) 14.09.2012 видав федеральний ордер на арешт ОСОБА_5 та ОСОБА_17 (його брата), після того як останнім було пред`явлено обвинувачення у поштовому шахрайстві. 73.На переконання слідчого судді, такі відомості свідчать про продовження існування ризику вчинення ОСОБА_5 інших кримінальних правопорушень. 74.За таких обставин, слідчий суддя погоджується із висновком про існування цього ризику. 75.Слідчий суддя враховує доводи захисника про те, що з п`яти первинно встановлених ухвалою слідчого судді ВАКС від 24.01.2025 ризиків, передбачених ст. 177 КПК два наразі визнані такими, що втратили актуальність. Водночас слідчий суддя звертає увагу на те, що зменшення кількості ризиків саме по собі не є безумовною підставою для перегляду розміру застави. Питання про застосування, зміну чи скасування заходу забезпечення вирішується із урахуванням сукупності обставин, а не кількості ризиків. 76.Оцінюючи доводи захисника щодо завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів кримінального провадження стороні захисту як обставини, що є підставою для зменшення застави, слідчий суддя дійшов таких висновків. 77.Сам по собі факт завершення досудового розслідування не свідчить про втрату актуальності ризиків, передбачених ст. 177 КПК, позаяк вони можуть існувати і під час інших стадій кримінального провадження, зокрема після направлення обвинувального акта до суду. 78.Також слідчий суддя звертає увагу на те, що на стадії відкриття матеріалів провадження стороні захисту стає відомим повний обсяг доказів сторони обвинувачення, коло свідків та зміст наданих ними показань, а також інших матеріалів кримінального провадження, що саме по собі не виключає можливості незаконного впливу на учасників кримінального провадження у майбутньому. 79.Крім цього, слідчий суддя враховує, що перед завершенням досудового розслідування підозрюваному ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри, а також про нову підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 209 КК. 80.Під час судового засідання прокурор покликався на те, що частина коштів, які, за версією органу досудового розслідування, одержані внаслідок інкримінованого кримінального правопорушення наразі не віднайдена та відповідно не арештована судом, а отже, потенційно може перебувати у розпорядженні осіб, причетних до, ймовірного, вчинення злочину. 81.На переконання слідчого судді, наведені обставини у своїй сукупності мають значення для оцінки актуальності ризиків, які продовжують існувати у цьому кримінальному провадженні. 82.Також слідчий суддя враховує доводи прокурора про те, що після завершення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні про підозру повідомлено іншим особам, у зв`язку із чим коло учасників кримінального провадження збільшилося, що має значення для оцінки ризику незаконного впливу на інших підозрюваних та свідків. 83.Щодо доводів захисника з приводу належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 , слідчий суддя зазначає, що дотримання підозрюваним покладених на нього обов`язків та відсутність зафіксованих порушень під час дії запобіжного заходу саме по собі не свідчить про наявність підстав для зменшення застави. 84.Наведені обставини, навпаки, можуть свідчити про ефективність застосованого запобіжного заходу та достатність визначеного розміру застави для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та виконання ним покладених процесуальних обов`язків. 85.Оцінюючи доводи сторони захисту щодо невідповідності розміру визначеної застави принципам помірності, розумності та пропорційності, слідчий суддя враховує характер та тяжкість інкримінованих підозрюваному ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, обставин їх вчинення, роль підозрюваного у, ймовірній, злочинній діяльності, а також актуальність установлених ризиків. 86.Водночас слідчий суддя бере до уваги доводи прокурора про те, що в розпорядженні осіб, причетних до, ймовірного, вчинення злочину, зокрема і ОСОБА_5 можуть перебувати кошти, одержані злочинним шляхом, які наразі не віднайдені органом досудового розслідування. 87.За таких обставин, не можна виключати того, що реальний фінансовий стан підозрюваного може суттєво відрізнятися від офіційно задекларованого, а тому покликання сторони захисту виключно на декларовані доходи не є достатніми для висновку про непропорційність застави. 88.Тож, на переконання слідчого судді, визначений розмір застави у сумі 60 000 000 грн є об`єктивно необхідним та достатнім для забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків, запобіганню ризикам, передбаченим ст. 177 КПК, а також забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного упродовж усього часу дії запобіжного заходу. 89.Оцінюючи інші доводи сторін, слідчий суддя враховував усталену практику ЄСПЛ щодо мотивування судового рішення. Так, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі RuizTorija v. Spain від 09.12.1994, № 303-А, § 29; рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява № 4909/04, § 58). Суд не мусить надавати відповіді на кожне порушене питання (рішення у справі Van de Hurk проти Нідерландів, §61), проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені у даній справі, були вивчені (рішення у справі Boldea проти Румунії, §30). 90.Необхідно зауважити, що під час розгляду клопотання, сторони наводили й інші аргументи, які жодним чином не свідчать про помилковість висновків, до яких дійшов слідчий суддя у цій ухвалі. Водночас, розглядаючи це клопотання, слідчий суддя надав відповіді на всі вагомі аргументи сторін кримінального провадження. 91.Підсумовуючи усе вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для зміни запобіжного заходу, а тому у задоволенні клопотання необхідно відмовити. 92.З огляду на це, керуючись статтями 371, 372, 375, 376 КПК, слідчий суддя п о с т а н о в и в: У задоволенні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу відмовити. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти цієї ухвали можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді. Слідчий суддя ОСОБА_1

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»