Постанова Дніпровський апеляційний суд № 172/205/25

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/2383/26 Справа № 172/205/25 Суддя у 1-й інстанції - Битяк І. Г. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 травня 2026 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі: Головуючого судді-доповідача Гапонова А.В. суддів Никифоряка Л.П., Красвітної Т.П. за участю секретаря Гречишникової О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 21 серпня 2025 року, - В С Т А Н О В И В: ІСТОРІЯ СПРАВИ 30.01.2025 року до Васильківського районного суду Дніпропетровської області надійшов позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 245697,03 грн, що складається з: 194217,06 грн заборгованість за тілом кредиту, 51479,97 грн заборгованість за простроченими відсотками, та судові витрати. КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ Рішенням Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 21 серпня 2025 року у задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ 21.11.2025 року від Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» надійшла апеляційна скарга в якій ставиться вимога про скасування рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 21 серпня 2025 року та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог. В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції проігноровано, що дії відповідача призвели до отримання несанкціонованого доступу сторонніх осіб до його особистого рахунку, що призвело до списання грошових коштів. Наявність кримінального провадження не може свідчити, у силу презумпції невинуватості, про вчинення злочину щодо особи до винесення вироку, яким такі обставини будуть встановлені. АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Відзиву на апеляційну скаргу в порядку ст.360 ЦПК України не надходило. СУДОВІ ВИКЛИКИ Сторони належним чином повідомлені про день та час розгляду справи (а.с. 177-178, 182). ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення сторін, які з`явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи: 05.01.2022 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в ПриватБанку. У анкеті-заяві зазначено, що відповідач ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому у письмовому вигляді. Згідно з довідкою банку від 06.01.2025 року у зв`язку з підписаним між ним та позичальником кредитним договором, відповідачу були видані такі кредитні картки: 04.10.2022 року за № НОМЕР_1 , строк дії до 03/24, тип картки «Універсальна», 05.01.2022 року за № НОМЕР_2 , строк дії до 12/25, тип картки «Універсальна», 06.03.2024 року за № НОМЕР_3 , строк дії до 06/27, тип картки «Універсальна», 12.05.2024 року за № НОМЕР_4 , строк дії до 04/28, тип картки «Універсальна». Відповідно до довідки банку від 06.01.2025 року відповідачу 05.01.2022 року був встановлений кредитний ліміт 11000,00 грн., який у подальшому був збільшений до 200000,00 грн. (10.03.2024 року) та зменшений до 0,00 грн. (03.09.2024 року). З виписки за договором №б/н за період з 05.01.2022 року по 06.01.2025 року вбачається, що позичальник за весь час користування кредитною карткою здійснював операції з переказу грошових коштів, поповнення кредитної картки, поповнення мобільного телефону, сплачував кошти за комунальні та інші послуги, покупки в магазинах, аптеках тощо в незначних сумах. З цієї ж виписки вбачається, що 12.05.2024 року були здійснені перекази грошових коштів різними сумами: 20205 грн, 19700 грн, 19195 грн, 20205 грн, 21215 грн, 20205 грн, 19700 грн, 30050 грн, 21050 грн на інші рахунки. На підтвердження позовних вимог банком надано розрахунок, відповідно до якого заборгованість відповідача перед кредитором станом на 02.01.2025 року становить 245697,03 грн, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту 194217,06 грн, заборгованості за простроченими відсотками 51479,97 грн. За інформацією СВ ВП №1 Синельниківського РУП ГУНП у Дніпропетровській області у відділенні перебуває кримінальне провадження №12024041420000116 від 13.05.2024 року за заявою відповідача за ознаками ч. 4 ст. 190 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлена особа близько 13:00 год. 12.05.2024 року направила ОСОБА_1 на його мобільний телефон повідомлення з пропозицією отримання соціальної допомоги. Заявник перейшов за посиланням та натиснув підтвердження. Після цього в період часу з 14.50 год. до 15.40 год. в цей же день з його банківського кредитного рахунку невідома особа, з використанням електронно-обчислювальної техніки заволоділа грошовими коштами на загальну суму 248226,89 грн. На даний час досудове розслідування триває. Встановивши, що жодними доказами не підтверджується, що ОСОБА_1 в період спірного списання грошових коштів реєструвався у системі інтернет-банкінгу «Приват24» та використовував її з метою доступу до відкритих на його ім`я у ПАТ КБ «ПриватБанк» карткових рахунків, суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність обставин, які безспірно доводять, що позивач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. На підставі оцінених доказів, наданих сторонами, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, зокрема, несанкціоноване списання грошових коштів, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволені позову. З таким висновком погоджується й колегія суддів апеляційного суду з огляду на таке. Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи. Доводи апеляційної скарги спростовуються тим, що позивачем не надано доказів, які безспірно доводять, що відповідач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню пін-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди із рішенням суду. При таких обставинах апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»). ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Судом першої інстанції на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми матеріального права. Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено. Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» залишити без задоволення. Рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 21 серпня 2025 року без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України. Повне судове рішення виготовлено 26.05.2026 року. Судді: