Постанова Київський апеляційний суд № 760/6586/25

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 травня 2026 року місто Київ єдиний унікальний номер справи: 760/6586/25 номер провадження: 33/824/566/2026 Суддя Київського апеляційного суду Верланов С.М., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Федака Максима Леонідовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Федака Максима Леонідовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , на постанову судді Солом`янського районного суду міста Києва від 22 жовтня 2025 року, В С Т А Н О В И В: Постановою судді Солом`янського районного суду міста Києва від 22 жовтня 2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Провадження у справі відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП закрито, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення. Цією ж постановою визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП. та піддано його адміністративному стягненню у виді штрафу розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір, що становить 605 грн 60 коп. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, адвокат Федак М.Л. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Солом`янського районного суду міста Києва від 22 жовтня 2025 року в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.130 КУпАП, а провадження в цій частині закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Апеляційна скарга мотивована тим, що на наявному у матеріалах справи відеозаписі не відображено події, які стали підставою для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння та відмови від такого огляду. Вказує, що поведінка ОСОБА_1 цілком відповідала обстановці, він чітко висловлював свою думку та повноцінно давав відповіді на питання поліцейських, отже у нього були відсутні ознаки будь-якого сп`яніння. Посилається на те, що матеріалами справи, зокрема відеозаписом підтверджується те, що працівники поліції фактично сфальсифікували дійсні обставини справи, оскільки певний час не могли визначитися який саме протокол складати чи за п.2.5 Правил дорожнього руху (далі - ПДР), тобто за відмову від проходження огляду, чи за п.2.10 ПДР, тобто за вживання алкогольних напоїв після дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП). Вказує, що матеріалами справи не підтверджується пропозиція від працівників поліції щодо проходження огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 , а також його відмова від проходження такого огляду. Також матеріали справи не містять та не підтверджують вживання ОСОБА_1 алкогольних напоїв після ДТП. Вважає, що суддя першої інстанції упереджено підійшов до розгляду справи, оскільки самостійно викликав працівників поліції і взяв до уваги виключно їх покази як свідків. Більше того із змісту протоколу про адміністративне правопорушення не зрозуміло який саме пункт ПДР порушив ОСОБА_1 , оскільки у протоколі вказано про порушення одночасно двох різних пунктів ПДР, що суперечить Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 листопада 2015 року №1376 (далі - Інструкція №1376). Постанова судді Солом`янського районного суду міста Києва від 22 жовтня 2025 року в частині визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, не оскаржується, а тому її законність та обґрунтованість в цій частині апеляційним судом не перевіряється, що узгоджується з ч.7 ст.294 КУпАП, якою передбачено, що за загальним правилом апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Заслухавши доповідь судді, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Федака М.Л., які підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно з ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. У відповідності до положень ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Зазначені завдання реалізуються шляхом вчинення низки процесуальних дій органами (посадовими особами), уповноваженими розглядати справи про адміністративні правопорушення. Передусім це з`ясування наявності факту вчинення правопорушення, установлення особи, що вчинила правопорушення, чи винна ця особа і чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Згідно з вимогами ст.ст.278, 280 КУпАП, суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Переглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, судом апеляційної інстанції встановлено, що даних вимог закону суддею першої інстанції дотримано не було. Як зазначено в постанові судді першої інстанції, 20 лютого 2025 року о 01 год 21 хв. по вул. Кільцева дорога в місті Києві водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Ліфан» державний номерний знак (далі - д.н.з.) НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки та важких погодних умов, внаслідок чого вчинив ДТП. До прибуття екіпажу патрульної поліції ОСОБА_1 вживав алкогольні напої, а саме, пиво. Від огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився. ОСОБА_1 порушив: пункт 2.10 є) ПДР - у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки); пункт 2.5 ПДР - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за що відповідальність передбачена ч.4 ст.130 КУпАП. Диспозицією ч.4 ст.130 КУпАП передбачена відповідальність за вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду. Згідно з пунктом 2.5 ПДР встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Положеннями пункту 2.10 є) ПДР передбачено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки). Разом з тим, суддею першої інстанції, всупереч положень ст.280 КУпАП, не було враховано доведеність факту вживання ОСОБА_1 алкогольних напоїв після ДТП так і його відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Згідно з положеннями ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. При цьому, відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року №1452/735 (далі - Інструкція №1452/735). Згідно з пунктом 2 Розділу І Інструкції №1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Пункт 6 Розділу І Інструкції №1452/735 вказує, що огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Відповідно до пункту 7 Розділу І Інструкції №1452/735, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров`я). Згідно з пунктом 9 Розділу ІІ Інструкції №1452/735, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. Аналогічні правила, що визначають порядок проведення огляду водіїв на стан сп`яніння, закріплені в ст.266 КУпАП. Натомість такого порядку працівниками поліції щодо ОСОБА_1 дотримано не було. Обґрунтовуючи рішення про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП, суддя першої інстанції послався на дані, які містять: протоколи про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №251729 від 20 лютого 2025 року та серії ЕПР1 №251723 від 20 лютого 2025 року, картки обліку адміністративного правопорушення, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння, схему місця ДТП, пояснення ОСОБА_1 , рапорт працівника поліції, постанову серії ЕНА №4110312 від 20 лютого 2025 року та відеозапис. Проте з такими висновками судді першої інстанції безспірно погодитись не можливо, виходячи з такого. Так, протокол про адміністративне правопорушення за своєю суттю є процесуальним документом, яким уповноважений орган засвідчує певне порушення, допущене особою, яке містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого відповідними нормами КУпАП і який є підставою для подальшого провадження у справі. Зважаючи на викладене та враховуючи позицію ЄСПЛ щодо протоколу про адміністративне правопорушення, висловлену в рішенні по справі «Карелін проти Російської Федерації», суд приходить до висновку про те, що протокол не може бути доказом у справі про адміністративне правопорушення. З дослідженого судом апеляційної інстанції відеозапису з нагрудної камери поліцейського, який доданий до протоколу про адміністративне правопорушення, вбачається, що працівники поліції перебувають на місці ДТП, на якому відсутній ОСОБА_1 . Даний фрагмент відеозапису розпочато о 01 год 50 хв. та завершено о 01 год 54 хв. Надалі відеозапис розпочинається о 02 год 35 хв. в салоні службового автомобіля поліцейського. З відеозапису слідує, що ОСОБА_1 пояснив обставини ДТП, попросив працівників поліції знайти вантажний автомобіль, який, з його слів, був винуватцем ДТП та покинув місце події. ОСОБА_1 наголошував що він лише їхав додому, а йому ставлять у провину стан сп`яніння (03 год 17 хв. та 03 год 23 хв. відеозапису). В подальшому працівник поліції оголосив ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення, проте ОСОБА_1 заперечив та вказав, що працівники поліції написали те, чого він не робив, чого не було насправді та що йому працівники поліції нічого не пропонували (03 год 49 хв. відеозапису). Після цього відеозапис перервався та не був продовжений. Разом з тим, на вказаному вище відеозаписі не зафіксовано, що ОСОБА_1 підтверджував факт вживання алкогольних напоїв після ДТП, а також на відеозаписі не зафіксовано пропозиції працівників поліції на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння та відмови ОСОБА_1 від такої пропозиції. Більш того, у суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 категорично заперечив той факт, що він вживав алкогольні напої після вчинення ДТП, яка сталася 20 лютого 2025 року, а також те, що він цю обставину визнав на місці події та у суді першої інстанції. Також зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суддя першої інстанції, визнаючи винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП, виходив із наданих в судовому засіданні першої інстанції показів свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які зазначили, що ОСОБА_1 мав ознаки алкогольного сп`яніння, на місці події не заперечував факт вживання алкогольних напоїв після ДТП, а також він відмовився від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку. Також свідок ОСОБА_2 зазначив, що через технічні несправності індивідуальних боді-камер їм довелося очікувати прибуття іншого екіпажу поліції. При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Згідно з пунктом 6 Розділу Х Інструкції з оформленням поліцейським матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07 листопада 2015 року (далі - Інструкція №1395), у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Відповідно до пунктів 6, 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 (далі - Порядок №1103), водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Отже з аналізу положень ст.266 КУпАП, Інструкції №1395 та Порядку №1103 слідує, що у разі проведення огляду на визначення стану сп`яніння та у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду, тому підтвердження відмови від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння поясненнями свідків, за наявності технічних засобів апеляційний суд розцінює недопустимим. Водночас відповідно до п.6 Розділу ІІ Інструкції №1452/735 огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Не можуть бути залучені як свідки працівники Національної поліції України або особи, щодо неупередженості яких є сумніви. Аналогічні положення містить п.4 Порядку №1103, відповідно до якого огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Не можуть бути залучені як свідки працівники Національної поліції або особи, щодо неупередженості яких є сумніви. Тобто, свідками або при проведенні огляду на стан сп`яніння, або при фіксуванні відмови від такого огляду мають бути особи, щодо яких відсутні сумніви у їх неупередженості. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є працівниками поліції, які безпосередньо здійснювали оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, зокрема за ч.4 ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_1 . Тому в силу положень п.6 Розділу ІІ Інструкції №1452/735 та п.4 Порядку №1103 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не можуть бути залучені як свідки у даній справі. Наведене у сукупності із встановленими апеляційним судом обставинами, зокрема відсутністю фіксації факту вживання ОСОБА_1 алкогольних напоїв після ДТП чи визнання ним такого факту, як і відсутності пропозиції працівників поліції на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння та відмови ОСОБА_1 від такої пропозиції, свідчить про порушення працівниками поліції процедури огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння. Однак суддя першої інстанції при вирішенні даної справи наведеного не врахував та дійшов помилкового висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП. Крім того, суд апеляційної інстанції враховує, що згідно з приписами ч.5 ст.266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Таким чином, під час перегляду справи апеляційним судом встановлено, що складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.4 ст.130 КУпАП проведено працівниками поліції з порушенням вимог ст.266 КУпАП, Порядку №1103 та Інструкції №1452/735. Також апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №251723 від 20 лютого 2025 року ОСОБА_1 ставиться в провину як пункт 2.5 ПДР, так і пункт 2.10 є) ПДР, які за своєю правовою природою не можуть інкримінуватися особі одночасно. Більше того пункт 2.5 ПДР встановлює відмову особи від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП. 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey, п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом. Між тим, згідно ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні будь-які належні докази вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП, у зв`язку із чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржувана постанова судді Солом`янського районного суду міста Києва від 22 жовтня 2025 року в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП - скасуванню, а провадження у цій частині закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 цього Кодексу, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП. На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.247, ст.294 КУпАП, суддя апеляційного суду, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргуадвоката Федака Максима Леонідовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити. Постанову судді Солом`янського районного суду міста Києва від 22 жовтня 2025 року в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП - скасувати, а провадження у справі щодо нього - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 цього Кодексу, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП. Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду С.М.Верланов