Постанова Волинський апеляційний суд № 154/813/26

Справа № 154/813/26 Провадження №33/802/420/26 Головуючий у 1 інстанції:Вітер І. Р. Доповідач: Денісов В. П. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 27 травня 2026 року місто Луцьк Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., розглянувши апеляційну скаргу захисника Прядка О.О. на постанову судді Володимирського міського суду Волинської області від 24 квітня 2026 року щодо ОСОБА_1 , В С Т А Н О В И В: Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Також стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 665 грн. 60 коп. судового збору. ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він 19.02.2026 об 11 годині 50 хв у місті Володимир по вулиці Ковельській, керував транспортним засобом марки «Джилі», д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився за допомогою спеціальних технічних засобів, результат огляду становив 0.50 ‰, чим ОСОБА_1 порушив п.2.9 (а) ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП. В поданій апеляційній скарзі захисник Прядко О.О. вважає постанову судді незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню. Посилається на те, що працівники поліції, всупереч приписам статті 266-1 КУпАП, провели огляд ОСОБА_1 за правилами, передбаченими для цивільних осіб, в той час як останній є діючим військовим. Заперечує наявність у ОСОБА_1 стану алкогольного сп`яніння у той день, а результат огляду пояснює вжитим напередодні сиропом від кашлю, у складі якого міститься спирт. Вважає, що працівниками поліції було порушено порядок проведення огляду, аргументуючи це відсутністю на відеозаписі моменту зупинки транспортного засобу, відсутністю достатніх підстав для проведення огляду та порушенням права ОСОБА_1 на захист, у зв`язку із неналежним роз`ясненням його прав. Крім того, обґрунтовує свою позицію тим, що ОСОБА_1 було відмовлено у проханні повторного проведення огляду, а вина останнього не була доведена належними, допустимими та достовірними доказами. Просить постанову судді скасувати і закрити провадження у справі, у зв`язку із відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. ОСОБА_1 та його захисник Прядко О.О. в судове засідання апеляційного суду не з`явились, хоча належним чином та завчасно повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується телефонограмою від 12.05.2026 (а.с.59). Про причини неявки апеляційний суд не повідомляли, жодних клопотань від них про відкладення розгляду справи не надходило. А тому відповідно до ч.6 ст.294 КУпАП їх неявка у судове засідання не перешкоджає розгляду справи. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, доходжу висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав. Відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги. Згідно з приписами ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Положеннями ст.280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. З`ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Вказаних вимог закону суд першої інстанції, розглядаючи матеріали про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , дотримався. Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності. Так, його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, об`єктивно стверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 595737 від 19.02.2026 (а.с.3), чеком приладу «Alcotest Drager 6820» ARPK-0182, з якого вбачається, що результат огляду ОСОБА_1 становив 0.50‰, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів із якого убачається, що огляд був проведений у зв`язку із виявленими ознаками алкогольного сп`яніння, зокрема, різким запахом алкоголю із порожнини рота (а.с.4), розпискою, із якої вбачається, що ОСОБА_1 зобов`язався не керувати будь-якими транспортними засобами до повного протверезіння(а.с.6), відеозаписами із нагрудних відереєстраторів працівників поліції (а.с.8), а також іншими матеріалами справи. Пункт 1.3 ПДР передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. В п.1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. П.2.9 «а» ПДР забороняє водію керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідальність у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, настає за ч.1 ст.130 КУпАП. Процедура проведення огляду на визначення в особи стану алкогольного сп`яніння повністю відповідає вимогам нормативно-правових актів, які регламентують це питання. Відповідно до змісту ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі Інструкції), якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного сп`яніння у водія транспортного засобу (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), у зв`язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння. Ураховуючи, що на місці зупинки транспортного засобу у водія ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а самерізкий запах алкоголю з порожнини рота (а.с.4, а.с.8), поліцейський мав право запропонувати йому пройти, відповідно до встановленого порядку, огляд на стан сп`яніння. Відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Таким чином, під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, або такий огляд проводиться у присутності двох свідків. Згідно із приписами частини 3 цієї статті КУпАП, у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Відповідно до п.6 Розділу І Інструкції, огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Згідно із приписами п.7 Розділу І, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я. Зазначені нормативно-правові акти дають зробити висновок, що для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння водія транспортного засобу в закладах охорони здоров`я є дві підстави, а саме, незгода водія на проведення огляду на стан сп`яніння працівником поліції з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу та незгода водія з його результатами. Як вбачається з відеозаписів, які містяться у матеріалах справи, під час здійснення патрулювання працівниками поліції, у зустрічному до них напрямку, здійснював рух транспортний засіб марки Джилі під керуванням ОСОБА_1 .. Після здійснення працівниками поліції розвороту, останні прослідували за т.з. Джилі, який зрештою здійснив паркування на стоянці біля магазину. Під час спілкування із ОСОБА_1 , працівники поліції виявили у нього ознаки алкогольного сп`яніння - запах алкоголю із порожнини рота. На запитання працівника поліції щодо вживання алкогольних напоїв, ОСОБА_1 повідомив, що вживав алкоголь вчора. Одразу після цього працівник поліції запропонував йому пройти огляд за допомогою спеціального технічного приладу. На таку пропозицію ОСОБА_1 погодився, результат огляду 0.50‰. Вищевказані результати огляду ОСОБА_1 не заперечувалися, від проходження огляду у медичному закладі останній відмовився(а.с.8). Отже, з вказаного відеозапису вбачається, що сам ОСОБА_1 визнав факт вживання ним алкоголю і не заперечував результат огляду на стан алкогольного сп`яніння. Переглядом відеозапису з бодікамер працівників поліції встановлено, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння зафіксовано безперервною відеофіксацією. Зазначені відеозаписи події відповідають вимогам ст.251 КУпАП, згідно якої доказом є показання технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису. Надані відеозаписи відображають подію адміністративного правопорушення та містять відомості, що підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому обґрунтовано судом взяті до уваги. Доводи захисника щодо відсутності підстав для проведення огляду на стан алкогольного не знайшли свого підтвердження з огляду на наступне. Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду регламентовано спеціальною Інструкцією №1452/735. Пунктом 3 розділу І вищевказаної інструкції визначено перелік ознак алкогольного сп`яніння. Із приписів п.1 розділу ІІ вбачається, що за наявності ознак передбачених п.3 розділу І, поліцейський проводить огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів. Із Аналізу вищевказаних норм вбачається, що запах алкоголю із порожнини рота є самостійною ознакою, наявність якої є достатньою підставою для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння. Не заслуговують на увагу посилання захисника на те, що матеріали справи не містять моменту зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 , оскільки такі доводи ніяким чином не впливають на висновок керування транспортним засобом ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння та на вчинення адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП. На ОСОБА_1 було складено протокол саме за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, в той час факт керування належним чином зафіксовано на відеореєстратор працівників поліції (а.с.8) Доводи захисника, що ОСОБА_1 не перебував у стані алкогольного сп`яніння, а результат огляду зумовлений вживанням спиртовмісних препаратів, а також, що ОСОБА_1 було незаконно відмовлено у повторному проходженні огляду є необґрунтованими, оскільки повністю спростовуються наявним матеріалами справи, зокрема чеком приладу Drager, згідно із яким результат огляду становив 0,50‰, та відеозаписами(а.с.4, а.с.8). Також ОСОБА_1 не повідомляв поліцейським, що вживав спиртовмісні препарати, водночас, ним було повідомлено про вживання алкоголю напередодні. Після проходження огляду та отримання результатів у вигляді 0,50‰ ОСОБА_1 декілька разів намагався запобігти складенню протоколу, перепитував чи можливо якимось чином не складати протокол. Вже після усвідомлення безповоротності складення адміністративних матеріалів, ОСОБА_1 перепитав чи є можливість ще раз пройти огляд, однак у повторному проходженні огляду йому було обґрунтовано відмовлено. Працівники поліції неодноразово перепитували ОСОБА_1 чи згоден останній із результатами огляду. Також працівники поліції повідомили ОСОБА_2 , що у разі незгоди із результатами він може пройти огляд у медичному закладі. Однак, ОСОБА_1 усвідомлено не заперечував результати огляду та не скористався своїм правом пройти огляд у медичному закладі. Аргументи захисника, що працівники поліції не мали права проводити огляд ОСОБА_1 за правилами передбаченими статтею 266 КУпАП,оскільки останній є військовослужбовцем, а повинні були керуватися спеціальною нормою, а саме статтею 266-1 КУпАП, відхиляються апеляційним судом з огляду на таке. Статтею 266-1 КУпАП регламентовано спеціальний порядок проведення огляду. Так,вищевказана стаття поширює свою дію на спеціальних суб`єктів, зокрема військовозобов`язаних, резервістів та військовослужбовців Збройних Сил України, які виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військової частини. ОСОБА_1 під час спілкування із працівниками поліції повідомив, що він є військовослужбовцем, перебуває зараз у військовій частині неподалік і виїхав в магазин по сигарети(а.с.8). Відповідно до ч.4 ст.24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою; під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку. Доходжу висновку, що поїздка військовослужбовця в магазин за сигаретами, ураховуючи приписи ч.4 статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», не співідноситься ізобов`язками несення військової служби. Працівники поліції правильно визначили належне до застосування законодавство та провели огляд на стан алкогольного сп`яніння керуючись приписами статті 266 КУпАП. Що стосується доводів захисника щодо нероз`яснення ОСОБА_1 його процесуальних прав, що спричинило порушення гарантовано права на захист, то такі доводи є голослівними. ОСОБА_1 був ознайомлений із протоколом та своїми процесуальними правами, що підтверджується його поясненнями у графі 14 та власноручно поставленими підписами у графі 13 та 18 Протоколу серії ЕПР1 №595737 від 19.02.2026( а.с.3). Крім того, як вбачається із матеріалів справи, його захист здійснює професійний захисник адвокат Прядко О.О. (а.с.11). Сукупність наявних в даній справі доказів повністю спростовує доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, яке ставиться йому у провину. Проаналізувавши зібрані й досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КУпАП, які містяться в матеріалах справи. При накладенні адміністративного стягнення, місцевий суд врахував фактичні обставини справи, дані про особу порушника та обґрунтовано застосував безальтернативне адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами. Підстав для скасування постанови судді та закриття провадження у даній справі з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає. На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу захисника Прядка О.О. залишити без задоволення, а постанову судді Володимирського міського суду Волинської області від 24 квітня 2026 року щодо ОСОБА_1 без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Волинського апеляційного суду В.П. Денісов