Постанова Волинський апеляційний суд № 159/318/26

Справа № 159/318/26 Провадження №33/802/421/26 Головуючий у 1 інстанції:Смалюх Р. Я. Доповідач: Денісов В. П. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 27 травня 2026 року місто Луцьк Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 18 лютого 2026 року щодо нього, В С Т А Н О В И В: Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121, ч.1 ст.126. ч.5 ст.126 КУпАП, і на підставі ст.36 КУпАП накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40800 гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 5 років без оплатного вилучення транспортного засобу. Стягнуто із нього на користь держави 665 гривень 60 копійок судового збору. Не погоджуючись із судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки постанова винесена без його участі та отримана ним із запізненням. Перевіривши матеріали справи та доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, доходжу висновку, що клопотання задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга підлягає поверненню з таких підстав. У своєму клопотанні апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови, мотивуючи його тим, що постанова винесена без його участі та отримана ним із запізненням. Однак, такі доводи повністю суперечать вимогам ч.2 ст.294 КУпАП, згідно з якими постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення. Отже, законодавець пов`язує початок відліку строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції з моментом її винесення, а не з моментом отримання особою копії постанови. Під час розгляду справи у Ковельському міськрайонному суді Волинської області ОСОБА_1 був відсутній (а.с.41-45). А в судовому засіданні приймав участь захисник ОСОБА_1 адвокат Халупко С.В.. Захисник давав пояснення по суті протоколу та просив закрити провадження у справі. Вказана обставина повністю підтверджується журналом судового засідання від 18.02.2026 (а.с.41-42) та постановою (а.с.43-45). В оскаржуваній постанові суд першої інстанції зазначив, що в судове засідання прибув представник ОСОБА_1 адвокат Халупко С.В., який взяв участь в режимі відеоконференції, який вважав за можливе провести судовий розгляд за відсутності ОСОБА_1 , оскільки останній перебуває за кордоном (а.с.43 зворот). Захисник був присутній і під час проголошення оскаржуваної постанови, що підтверджується журналом судового засідання від 18.02.2026 (а.с.42). Отже, в даній справі відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП строк на апеляційне оскарження закінчився 02 березня 2026 року (з урахуванням неробочих днів). Апеляційну скаргу на постанову судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 18 лютого 2026 року ОСОБА_1 подав через засоби поштового зв`язку лише 26 квітня 2026 року, що підтверджується поштовим конвертом, долученим до апеляційної скарги, тобто із пропуском строку на апеляційне оскарження, який закінчився 02 березня 2026 року (з урахуванням неробочих днів). Отже, ОСОБА_1 майже на два місяці пропустив строк на апеляційне оскарження, визначений положеннями ч.2 ст.294 КУпАП. Доводи клопотання про те, що постанова винесена без його участі та отримана ним із запізненням, не є поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки такі доводи повністю суперечать приписам ч.2 ст.294 КУпАП та матеріалам даної справи. Як убачається із матеріалів справи захисник ОСОБА_1 адвокат Халупко С.В. брав участь під час розгляду справи та винесення оскаржуваної постанови та не заперечував щодо розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 (а.с.41-42, 43-45). Отже, постанова була проголошена в присутності захисника Халупка С.В.. Таким чином, стороні захисту було відомо про винесення оскаржуваної постанови, що підтверджується журналом судового засідання від 18.02.2026 (а.с.41-42). Тому доводи клопотання про те, що справу було розглянуто за належної участі ОСОБА_1 та отримання копії постанови із запізненням є безпідставними, адже справу було розглянуто за участі захисника ОСОБА_1 адвоката Халупка С.В. і стороні захисту було відомо про винесення оскаржуваної постанови ще в день її проголошення, а саме 18 лютого 2026 року. Тому зазначені доводи не беруться апеляційним судом до уваги і не можуть визнаватись поважним причини нами пропуску строку на апеляційне оскарження. Жодних інших причин пропуску строку на апеляційне оскарження оскаржуваної постанови клопотання апелянта не містить. Тому доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження не ґрунтуються на приписах чинного законодавства, оскільки суперечать вимогам ч.2 ст.294 КУпАП та повністю спростовуються матеріалами справи, а тому клопотання до задоволення не підлягає. Європейський Суд з прав людини в рішенні «Рябих проти Росії» зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Таким чином, Європейський Суд з прав людини, рішення якого є джерелом права в Україні, вважає, що поновлення судом пропущеного строку без наведення обґрунтованих причин порушує принцип правової визначеності, зокрема порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Положеннями ч.2 ст.294 КУпАП визначено, що апеляційна скарга, подана після закінчення десятиденного строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Підсумовуючи наведені обставини та положення ч.2 ст.294 КУпАП, необхідно відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 18 лютого 2026 року щодо нього та повернути апеляційну скаргу особі, яка її подала. На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, П О С Т А Н О В И В: У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 18 лютого 2026 року щодо нього відмовити. Апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Волинського апеляційного суду В.П. Денісов