Постанова 4857 № 140/8218/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 травня 2026 рокуЛьвівСправа № 140/8218/21 пров. № А/857/21298/26 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого-судді Кузьмича С. М., суддів Курильця А. Р., Мікули О. І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 24 березня 2026 року (постановлену головуючим суддею Волдінер Ф.А. у м. Луцьк) про відмову в задоволенні заяви у справі № 140/8218/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 25.10.2021 у справі № 140/8281/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії: визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо непроведення ОСОБА_1 перерахунку та виплати пенсії на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Волинській області» про розмір грошового забезпечення №33/23-852д від 18 червня 2021 року та заяви про проведення перерахунку пенсії; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 01 грудня 2019 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років відповідно до статей 43, 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» із обов`язковим урахуванням розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останньою штатною посадою перед звільненням на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Волинській області» про розмір грошового забезпечення №33/23-852д від 18 червня 2021 року, з урахуванням виплачених сум. Рішення суду набрало законної сили 25.11.2021. 06.03.2026 позивач звернувся до суду із заявою про зміну способу та порядку виконання рішення у даній справі, у якій просить змінити спосіб і порядок виконання вказаного рішення суду, із зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 01 грудня 2019 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років відповідно до статей 43, 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» із обов`язковим урахуванням розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останньою штатною посадою перед звільненням на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Волинській області» про розмір грошового забезпечення №33/23-852д від 18 червня 2021 року, з урахуванням виплачених сум, на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 виплати по пенсійній заборгованості з 01 грудня 2019 року по день проведення перерахунку, в сумі 199839,40 грн. Вказана заява мотивована тим, що з дати набрання законної сили по теперішній час, відповідачем рішення суду не було виконано в повному обсязі. Згідно з відповіддю відповідача (копія додається) на виконання рішення суду було лише розраховано суму доплати за період з 01.12.2019 по 31.12.2021 року, яка складає 200 401,45 грн, проте вона не була виплачена. Відповідно до листа ГУ ПФУ у Волинській області, ОСОБА_1 проведено виплату частини боргу, яка виникла внаслідок проведення перерахунку пенсії на виконання згаданого рішення суду, яка визначена пропорційно виділеним асигнуванням відповідно до п. 7 Постанови № 821: - в жовтні 2025 року 187,35 грн; - в листопаді 2025 року 187,35 грн; - в грудні 2025 року 187,35 грн. Таким чином зазначає, що невиплаченою залишається нарахована відкладена заборгованість у розмірі 199 839,40 грн. Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 24.03.2026 в задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, відмовлено. Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні юридичні підстави для зміни способу і порядку виконання рішення суду. Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скарга, в якій зазначає, що суд неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, порушив норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, тому просить її скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву про встановлення або зміну способу і порядку виконання судового рішення. На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що застосування процесуального механізму, передбаченого абзацом другим частини третьої статті 378 КАС України, про зміну способу і порядку виконання судового рішення із зобов`язання вчинити дії на стягнення є єдиним дієвим та ефективним заходом, спрямованим на реальне поновлення порушених соціальних прав громадянина, а не на формальне завершення виконавчого провадження. Відповідачем відзиву на апеляційну скаргу не подано, що не перешкоджає розгляду справи по суті. Враховуючи вимоги пунктів 1, 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки відсутні клопотання від учасників справи про розгляд справи за їх участю відсутні і апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції скасувати з наступних підстав. Положенням частини 1 статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Згідно з частинами 2 та 3 статті 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Відповідно до статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами. Водночас, порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 КАС України. Положеннями абзацу 1 частини 1 статті 378 КАС України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Згідно з частиною 3 статті 378 КАС України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Слід зауважити, що з 19.12.2024 положення частини 3 статті 378 КАС України на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21.11.2024 №4094-IX (далі - Закон №4094-IX) були доповнені абзацом другим такого змісту: Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат. Отже, ця норма встановлює самостійну та достатню підставу для зміни способу виконання після двомісячного строку невиконання рішення про пенсійні виплати. Метою ж внесення змін до процесуального закону було забезпечення реального виконання судових рішень, а не формальне підтвердження обов`язку суб`єкта владних повноважень. Так, при вирішенні питання щодо зміни способу і порядку виконання судового рішення судом апеляційної інстанції враховано, що з долучених до матеріалів справи відповідачем-боржником письмових доказів не вбачається виплата нарахованих за таким рішенням сум, в тому числі, як це зазначив відповідач-боржник, в межах затверджених бюджетних призначень. Суд також зазначає, що вказані вище приписи чинного законодавства свідчать про те, що судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права. Тобто, у будь-якому разі судове рішення, ухвалене на користь позивача, має бути виконане. Дійшовши такого висновку, судом враховано і те, що як наголошено Верховним Судом у постанові від 28.10.2025 у справі №380/7706/22, застосування процесуального механізму, передбаченого абзацом другим частини третьої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, про зміну способу і порядку виконання судового рішення із зобов`язання вчинити дії на стягнення з пенсійного органу нарахованої суми є єдиним дієвим та ефективним заходом, спрямованим на реальне поновлення порушених соціальних прав громадянина, а не на формальне завершення виконавчого провадження. Зазначений спосіб зміни способу виконання судового рішення не є створенням нового грошового зобов`язання, оскільки сума заборгованості чітко визначена та нарахована самим пенсійним органом. Тобто, рішення суду, стосовно якого вирішується питання про зміну способу його виконання, стосується вже нарахованої та чітко визначеної суми доплати пенсії, а тому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення не є створенням нового грошового зобов`язання, а є лише зміною невиконаного грошового зобов`язання у форму примусового грошового стягнення для ефективного забезпечення права позивача. За таких обставин, на переконання колегії суддів, наявні підстави для зміни способу і порядку виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25.10.2021 у справі № 140/8218/21 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 виплати по пенсійній заборгованості з 01.04.2019 по день проведення перерахунку, в сумі 199839, 40 грн. Відповідно до ст. 317 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при винесені оскаржуваної ухвали неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції обставинам справи не відповідають, що має наслідком скасування ухвали суду першої інстанції та задоволення вимог заяви. Стосовно клопотання скаржника про стягнення з відповідача судового збору, то колегія суддів зазначає таке. Підпунктом 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) визначено ставку судового збору за подання апеляційної і касаційної скарг на ухвалу адміністративного суду у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Зазначене положення стосується подання апеляційних і касаційних скарг на всі без винятку ухвали адміністративного суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено Законом № 3674-VI справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали. Така правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.05.2018 у справі № 915/955/15. Отже, на підставі підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Приписами статей 3 та 5 Закону № 3674-VI визначені пільги для сплати судового збору, а також визначені об`єкти за які не справляється судовий збір. Пунктом 2 частини другої статті 3 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір не справляється за подання заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення. При цьому, цими нормами не передбачено звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, якою відмовлено в задоволенні заяви про зміну способу виконання судового рішення. Аналогічна позиція відображена у постанові Верховного Суду від 01.12.2025 у справі №240/22/19. З урахуванням приведених положень законодавства клопотання позивача про стягнення з відповідача судових витрат по сплаті судового збору слід задовольнити частково, та стягнути за рахунок бюджетного фінансування відповідача на користь позивача сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції у розмірі 2662, 40 грн. У задоволенні решти клопотання про стягнення з відповідача сплаченого судового збору за подання до суду першої інстанції заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку слід відмовити, позаяк пунктом 2 частини другої статті 3 Закону №3674-VI встановлено, що судовий збір не справляється за подання заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення. Керуючись статтями 139, 229, 250, 308, 311, 312, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 24 березня 2026 року про відому у задоволенні заяви у справі № 140/8218/21 скасувати та ухвалити постанову, якою заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення - задовольнити. Змінити спосіб виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2021 року у справі №140/8218/21 в частині зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 01 грудня 2019 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років відповідно до статей 43, 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» із обов`язковим урахуванням розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останньою штатною посадою перед звільненням на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Волинській області» про розмір грошового забезпечення №33/23-852д від 18 червня 2021 року, з урахуванням виплачених сум, на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 виплати по пенсійній заборгованості з 01 грудня 2019 року по день проведення перерахунку, в сумі 199839 (сто дев`яносто дев`ять тисяч вісімсот тридцять дев`ять) гривень 40 копійок. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (код ЄРПОУ 13358826) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривень 40 копійок. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення і в касаційному порядку не оскаржується. Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді А. Р. Курилець О. І. Мікула