Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 440/15264/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 травня 2026 р.Справа № 440/15264/25 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Мінаєвої К.В., Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В. , за участю секретаря судового засідання Колодкіної Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.02.2026 (головуючий суддя І інстанції: Г.В. Костенко, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 26.02.2026) по справі № 440/15264/25 за позовом ОСОБА_1 до Управління поліції охорони в Полтавській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, ВСТАНОВИВ: І. Зміст позовних вимог та їх обґрунтування. ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління поліції охорони в Полтавській області (далі відповідач), в якій просив суд: - визнати протиправним та скасувати наказ Управління поліції охорони в Полтавській області від 21.10.2025 №33 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині застосування до сержанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського взводу реагування батальйону Управління поліції охорони в Полтавській області дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції; - визнати протиправним та скасувати наказ Управління поліції охорони в Полтавській області від 22.10.2025 №335о/с в частині звільнення зі служби в поліції сержанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського взводу реагування батальйону Управління поліції охорони в Полтавській області дисциплінарного стягнення; - поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді поліцейського взводу реагування батальйону Управління поліції охорони в Полтавській області; - стягнути з Управління поліції охорони в Полтавській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу та допустити до негайного виконання рішення суду у цій частині; - стягнути з Управління поліції охорони в Полтавській області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 200000,00грн; - стягнути з Управління поліції охорони в Полтавській області на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за наслідками проведеного службового розслідування до позивача безпідставно та необґрунтовано застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Наголошено, що під час призначення та проведення службового розслідування не було належним чином визначено і зафіксовано фактичні підстави для його проведення, порушено строки проведення службового розслідування (тривало 20 к.д. замість визначених 15 к.д.), не враховано наявності або відсутності збитків, не взято до уваги обставини, що пом`якшують відповідальність поліцейського. Крім того, комісією УПО не досліджено причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, ступінь вини ОСОБА_1 , оскільки причиною неналежного реагування на подію стало не лише часткове невиконання службових обов`язків нарядом реагування, а й бездіяльність чергової пульта, яка не забезпечила належну передачу інформації. При цьому, застосування найсуворішого виду дисциплінарного стягнення є явно непропорційним та невиправданим. ІІ. Зміст рішення суду першої інстанції. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2026 відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління поліції охорони в Полтавській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Ухвалюючи судове рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із встановлених службовим розслідуванням фактів, що позивач у складі наряду реагування після отримання сигналу про спрацювання будинку прибув до об`єкту за 28 хв. 40 с, подолавши відстань 19,74 км із середньою швидкістю 41 км/год, чим проявив бездіяльність щодо несвоєчасного прибуття, а також не оглянув охоронюваний будинок, не здійснив відеофіксацію дій, без дозволу чергової пульта покинув прилеглу територію будинка. При цьому, як надалі було встановлено, при проникненні на охоронюваний об`єкт було викрадено сейф із мисливською зброєю. Суд першої інстанції вказав, що положення статей 8, 18 Закону України «Про Національну поліцію» покладають на поліцейського обов`язок бути прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни, бездоганному виконанні вимог Присяги працівника поліції, статутів, наказів, норм моралі, етичної поведінки поліцейських, водночас порушення позивачем цих приписів може сприйматися, як спроба підриву довіри до Національної поліції України, і відповідальність за це несе Держава. Дослідивши матеріали службового розслідування, суд уважав, що поведінка позивача безумовно підриває авторитет поліції, формує негативну думку у населення про поліцію та дискредитує звання працівника поліції, що, відповідно, свідчить про особисту недисциплінованість позивача та недотримання ним вимог законодавства, а також присяги працівника поліції і посадових обов`язків. Також суд з урахуванням висновків Верховного Суду зауважив, що застосування дисциплінарного стягненні у вигляді звільнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень. Не применшуючи значення необхідності дотримання встановленої законодавством процедури ухвалення того чи іншого рішення, суд вказав, що процедурні порушення, які були допущені відповідачем під час прийняття оскаржуваного наказу, не можуть потягнути за собою безумовне скасування оскаржуваних наказів, за умови наявності факту вчиненого дисциплінарного проступку. Враховуючи встановлені в ході службового розслідування, а також під час розгляду справи судом обставини скоєного позивачем під час дії воєнного стану дисциплінарного проступку, суд дійшов висновку про співмірність застосованого дисциплінарного стягнення вчиненому проступку. ІІІ. Підстави апеляційного оскарження та їх обґрунтування. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.02.2026 у справі № 440/15264/25; ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, стягнути судові витрати, у тому числі витрати на правову допомогу. В доводах апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для вирішення справи, без дослідження та врахування поданих позивачем доказів, а також неправильно застосував норми матеріального права. По-перше, апелянт вказує, що судом не враховано, що ОСОБА_1 не був водієм екіпажу, тому не мав можливості впливати на швидкість руху транспортного засобу. Крім того, під час слідування до об`єкта охорони наряд реагування зіткнувся з перекриттям залізничних переїздів, що унеможливило своєчасне прибуття наряду до місця призначення. По-друге, зауважує, що суд першої інстанції залишив поза увагою доводи позивача щодо порушення службових обов`язків черговою, яка вчасно повідомила наряд реагування про спрацювання сигналу тривоги, що створило умови проникнення осіб до об`єкту охорони та викрадення майна. Суд не надав оцінки, що за сон чергової на робочому місці до неї застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани, а до позивача, який не отримав своєчасно інформацію про спрацювання сигналу тривоги, застосовано звільнення, тим самим поклавши весь тягар вини саме на нього. По-третє, автор скарги зазначає, що відповідач не ознайомив ОСОБА_1 з фактом проведення службового розслідування, чим порушив процедуру, передбачену Дисциплінарним статутом Національної поліції України та Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції. Сержантом поліції ОСОБА_1 в рамках службового розслідування не надавалися жодні пояснення. Наявні в матеріалах розслідування пояснення надавались позивачем у якості інформування про чергування, що підтвердив представник відповідача під час розгляду справи в суді першої інстанції. Скаржник звертає увагу, що суд першої інстанції здійснив формальні посилання на правові висновки Верховного Суду без самостійних висновків з урахуванням конкретних обставин справи. Більш того, констатував порушення позивачем службової дисципліни та присяги без посилання на докази та їх оцінку. Також апелянт вказує, що суд першої інстанції не надав оцінки невстановленню обставин справи дисциплінарною комісією Управління поліції охорони в Полтавській області, зокрема, наслідкам дисциплінарного проступку, їх тяжкості, мотивам його вчинення, обставинам, що обтяжують або пом`якшують відповідальність, причинам, умовам та обставинам, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку. Відтак, залишено без оцінки ключові обставини, що прямо впливають на правомірність та пропорційність застосованого дисциплінарного стягнення. Таким чином, апелянт вважає, що оскаржуване рішення суду не відповідає критеріям вмотивованості та обґрунтованості, оскільки не містить оцінки доводів позивача та поданих ним доказів (мотивів їх відхилення). ІV. Провадження в суді апеляційної інстанції та виклад позиції інших учасників справи. 24.03.2026 від Управління поліції охорони в Полтавській області надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого відповідач просить залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. По суті доводів апеляційної скарги зазначає, що, по-перше, наряд їхав з досить низькою швидкістю весь маршрут, хоча дорожнє покриття і технічно, була можливість їхати швидше. Крім того, наряд реагування не доповідав про закритий переїзд нікому з відповідальних осіб, про даний факт не було нічого зазначено в поясненнях позивача. Наведене свідчить про бездіяльність позивача щодо незабезпечення своєчасного прибуття на об`єкт. По-друге, вказує, що про прибуття до об`єкту наряд одразу не зателефонував та не повідомив. Також позивачем не було здійснено обстеження об`єкту та ретельного огляду за периметром прилеглої території до домоволодіння. По-третє, зауважує, що в бортовому журналі службового автомобіля неправильно зазначено час виїзду та час прибуття до об`єкта, а також подолану відстань. Відповідач наголошує, що чергова пульту не відпускала наряд реагування, рішення про залишення місця розташування об`єкта наряд реагування прийняв самостійно, що свідчить про перевищення наданих ним повноважень. Звертає увагу, що викрадення зброї в умовах воєнного стану становить особливу загрозу для суспільства, а тому відповідна бездіяльність поліцейського підриває авторитет поліції. Особа, яка заступає на службу до органів поліції, бере на себе зобов`язання виконувати покладені на неї функції та завдання, зокрема, в умовах воєнного стану, та повинна усвідомлювати і розуміти специфіку проходження служби в поліції, яка зумовлює підвищені вимоги. 17.04.2026 судом отримано додаткові пояснення ОСОБА_1 , за змістом яких йому стали відомі нові обставини, які свідчать про невмотивованість та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, ставлять під сумнів його законність. Зокрема, встановлені обставини дають підстави вважати, що зміст оскаржуваного судового рішення не є результатом самостійної правової оцінки суду, а містить ознаки некритичного відтворення (запозичення) тексту без належного аналізу доводів сторін та дослідження доказів у справі. Учасники справи повідомлені про перегляд рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.02.2026 належним чином шляхом отримання ними копій ухвал Другого апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження, призначення в судове засідання та повісток про виклик у судове засідання, призначене на 27.04.2026 об 11:00, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа. Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 13.04.2026 та від 15.04.2026 задоволено клопотання представників сторін про їх участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. У судових засіданнях (27.04.2026, 18.05.2026) представник позивача наполягав на задоволенні вимог апеляційної скарги, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Представник відповідача заперечував проти задоволення вимог апеляційної скарги, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін. V. Обставини, встановлені судом. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідно до наказу УПО в Полтавській області від 23.02.2016 № 27 о/с ОСОБА_1 сержанта поліції було призначено поліцейським батальйону поліції охорони Управління поліції охорони в Полтавській області. 02.10.2025 о 09 год. 36 хв. на спецлінію 102 надійшло повідомлення від гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що 02.10.2025 близько 04 год. 00 хв. невідома особа проникла до будинку батька, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , та викрали сейф із мисливською зброєю. Враховуючи, що даний будинок знаходиться під охороною ГПЦС ЦТО УПО Полтавської області, відповідно до Інструкції про порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2018 №893, наказом УПО Полтавської області від 02.10.2025 №132 «Про призначення та проведення службового розслідування» призначено службове розслідування. Відповідно до висновку службового розслідування за фактом проникнення на об`єкт, що знаходиться під охороною ГПЦС ЦТО УПО Полтавської області за адресою: Полтавський район, с. Сем`янівка (Кротенки), вул. Лугова, буд. 24-а, затвердженого начальником УПО Полтавської області від 21.10.2025, встановлено наступне. 02.10.2025 року о 09 год. 36 хв. 00 с. на лінію 102 надійшло повідомлення від гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що 02.10.2025 року близько 04 год. 00 хв. невідома особа проникла до будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , та викрали сейф із мисливською зброєю, а саме: рушниця мисливська гладкоствольна «Бекас Авто» та нарізний мисливський карабін «Форт-201» зареєстрована на його батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , котрий на даний час з 27.09.2025 року перебуває за кордоном. Під час проведення службового розслідування проведено перегляд історії спрацювання по будинку та встановлено, що о 03:01:49 год. 02.10.2025 року на пульт ГГЩС ЦТО УПО Полтавської області надійшов сигнал про спрацювання охорони на першому поверсі даного будинку. О 03:02 год., чергова пульта ГГІЦС «Лена-2» відкрила картку тривоги об`єкта та передала інформацію наряду реагування «Мастак-23» та направила за вказаною адресою, надавши при цьому інформацію про дислокацію охороняємого об`єкта. Весь цей час до 03 год. 06 хв. 22 с. на пульт ГГІЦС ЦТО УПО Полтавської області надходила інформація про спрацювання сигналізації, а потім пройшло відновлення охорони даного будинку. О 03 год. 06 хв. 37 с. на пульт ГГІЦС ЦТО УПО Полтавської області надійшов сигнал «Тривога» про спрацювання другого поверху даного будинку та тривав до 03 год. 06 хв. 46 с., після чого знову пройшло відновлення охорони даного будинку. О 03 год. 07 хв.01 с. та 03 год. 07 хв. 48 с. надійшла інформація про втручання в систему охорони (відбита сирена), а о 03 год. 59 хв. 53 с. знову спрацювала сигналізація на першому поверсі та о 03 год. 59 хв. 55 с. пройшло відновлення охорони даного будинку. Протягом всього періоду чергова пульта ГГІЦС «Лена-2» не повідомляла наряду реагування «Мастак-23» про надходження спрацювань та пошкодження системи охорони. Наряд реагування, отримавши сигнал про спрацювання, за даними GРSмоніторингу, почав рух о 03:03 год., але за 02:44 хв. вони проїхали лише 210 м, середня швидкість склала 4,54 км/год. Прибувши за вказаною адресою, о 03:32 год., працівниками наряду не вдалося здійснити належний огляд даного будинку. Також встановлено, що відстань до охороняємого будинку склала 19,74 км, котру наряд реагування подолав із середньою швидкістю 41 км/год. Під час прослуховування аудіозаписів розмов чергової пульта ГГЩС «Лена-2» встановлено: о 03 год. 33 хв., старший наряду «Мастак-232, зателефонував на ГПЦС та повідомив, що в них відсутні ключі від вхідної хвіртки у зв`язку з чим вони не можуть попасти на територію домогосподарства та безпосередньо здійснити огляд охороняємого будинку. О 03:37 год., чергова пульта ГПЦС «Лена-2» телефонує наряду «Мастак-23» та повідомляє, що нікому з довірених осіб не додзвонилася та уточнила, що вони змогли оглянути на що старший відповів, що чекаємо та візуально бачать тільки вікна на другому поверсі. Перевіркою встановлено, що чергова пульта ГПЦС «Лена-2» дійсно намагалася додзвонитися до госпоргану та довіреної особи, на три різних номера телефона, два з яких були поза зоною досяжності, і тільки за номером 050-327-87-83 відповів з другої спроби ОСОБА_3 .. О 03:59 год., чергова пульта ГГІЦС «Лена-2» телефонує довіреній особі Фернибок О. Є., батькові ОСОБА_2 , та повідомляє, що по будинку ідуть спрацювання, наряд оглянути будинок не може, через високий паркан, вони з візуально бачили тільки вікна на другому поверсі, а також зазначила, що охорона в будинку відновилась, на що ОСОБА_3 відповів, що це можливо у зв`язку з проблемами зі світлом, після чого розмова закінчилася. Також встановлено, що наряд реагування «Мастак-23» самостійно, без дозволу чергової пульта ГПЦС покинув прилеглу територію будинка о 03:43 год. та поїхали на попереднє місце перебування центр зони). Під час вивчення журналу «Відомості за добу» чергової ГПЦС «Лена-2», за 01- 02.10.2025, що знаходиться на ГПЦС ЦТО УПО та до якого вноситься актуальна інформація про спрацюваннях, в конкретному випадку у вищевказаних журналах в графі «час спрацювання» зазначено 03 год. 01 хв., що являється часом в який надійшло сповіщення про спрацювання засобів технічної охорони до ГПЦС за адресою: с. Сем`янівка (Кротенки), вул. Лугова, 24а, у графі «час передачі» вказано 03 год. 01 хв., що являється часом, коли спрацювання було передано нарядові реагування, у графі «хто прийняв» вказано «ГЗ-23», а у графі «час прибуття» вказано 03 год. 12 хв., але ці дані не відповідають дійсному, а саме: час передачі спрацювання нарядові реагування здійснено о 03 год. 02 хв., а час прибуття до об`єкту відбувся о 03 год. 32 хв. Так, під час перевірки бортового журналу службового автомобіля Рено Сандеро, р.н. НОМЕР_1 встановлено, що після отримання інформації від чергової пульта про спрацювання ОПС, час виїзду з вул.Ковпака зазначений о 03:02 год., а час прибуття на вул.Лугову, 24-а зазначений о 03:14 год., а відстань зазначена в 10 км., що є не правдивою інформацією. Під час прослуховування аудіозаписів розмов чергової пульта ГПЦС «Лена-2» та нарядом реагування «Мастак-23» встановлено, що про прибуття до об`єкту нарад не телефонував та не повідомляв, лише о 03 год. 33 хв. (через 1 хвилину) після прибуття, згідно даних GРS-моніторингу службового автомобіля Рено Сандеро, р.н. НОМЕР_1 , старший наряду «Мастак-23», зателефонував на ГПЦС та повідомив, що вони прибули та оглянули прилеглу територію, а сам будинок оглянути не можуть. Під час службового розслідування встановлено, що будинок розташований за адресою: Полтавський район, с. Сем`янівка (Кротенки), вул. Лугова, 24а, перебуває під охороною ГПЦС ЦТО УПО Полтавської області відповідно до договору № ЦТО-1472/18 від 01.05.2018 року, (на централізовану охорону майна фізичних осіб засобами сигналізації з реагуванням наряду поліції охорони), укладеного між Управлінням поліції охорони в Полтавській області (Виконавець) та громадянином ОСОБА_2 (Замовник). Слід зауважити, що виходячи з наявної інформації, на місці працівникам не вдалося здійснити огляд даного будинку через те, що хвіртка була зачинена на замок, ключ від якої був відсутній у наряду реагування. Але, перевіркою встановлено, що в деяких місцях паркан, яким огороджена територія домогосподарства, має висоту не більше ніж 1,7 метрів, тому слід вважати, що поліцейські наряду реагування могли попасти на територію домогосподарства перелізши через паркан та здійснити належний огляд охороняємого об`єкту, виявити сліди проникнення та блокувати будинок, з метою недопущення крадіжки майна та втечі злочинця (ів). Під час перегляду записів з бодікамер Моторола № 905253 та № 905489, які знаходились у поліцейських наряду реагування «Мастак-23» було встановлено, що під час слідування до охороняємого будинку та його огляду, ними не здійснювалася належна відеофіксація їх дій. Дане порушення свідчить про те, що наряд реагування «Мастак-23» прилеглу територію належно не обстежував з метою потрапляння на подвір`я іншим шляхом. Також встановлено, що бодікамери знаходяться на засобах індивідуального захисту (бронежилетах), які знаходились на задньому сидінні службового автомобіля Рено Сандеро, р.н. НОМЕР_1 , що свідчить про те, що наряд реагування «Мастак-23» слідував на спрацювання та здійснював первинне обстеження без засобів індивідуального захисту, що є грубим порушенням. Під час перегляду відеозапису залу ГЩС ЦТО УПО було встановлено, що чергова пульта ГЩС «Лена-2», знаходилась на робочому місці, від виконання обов`язків не відволікалась, спостерігала за моніторами пультів охорони. На записі в період часу з 02:57:58 год. (похибка з реальним часом складає 4 хв.) видно, що вона дійсно, під час надходження інформації про спрацювання ОПС з даного охороняємого об`єкту о 02:57:58 (03:01) год., відразу реагує на сигнал та о 02:58:12 (03:02) год. телефонує наряду реагування "Мастак-23" та передає інформацію про спрацювання. Але о 03:00:10 (03:04) год. вона самоусунулася від обов`язків та поклала голову на стіл, з метою відпочинку. В такому положенні вона перебуває до 03:03:10 (03:07) год., а коли можливо надійшло спрацювання з другого поверху та повідомлення про втручання в систему охорони (відбита сирена), вона здійснила перегляд інформації та продовжила спостереження за моніторами пультів охорони, при цьому дану інформацію наряду реагування «Мастак-23» не передала та не здійснювала контроль за їх рухом до об`єкту. О 03:29:37 (03:33) год. зателефонував старший наряду реагування «Мастак-23», саме в цей час він повідомив, що вони прибули та оглянули прилеглу територію, а сам будинок оглянути не можуть, доказом є те, що чергова пульта ГПЦС «Лена-2» відразу відкрила історію спрацювань по цьому будинку та, закінчивши розмову, почала телефонувати госпоргану та довіреним особам. О 03:33:45 (03:37) год. чергова пульта ГЩС «Лена-2» телефонує наряду реагування «Мастак-23» та повідомляє, що вона нікому з довірених осіб не додзвонилася, при цьому дозволу на залишення об`єкту їм не надавала. Під час службового розслідування встановлено, що відповідно до «Книги нарядів» батальйону УПО в Полтавській області, журналу «Реєстрації інструктажів про заходи безпеки при поводженні зі зброєю працівників батальйону УПО Полтавської області» та Бортового журналу службового автомобіля несення служби у наряді реагування "Мастак-232 Рено Сандеро р.н.16-22, зазначеного вище підрозділу, 01.10.2025 року були задіяні поліцейський-водій взводу реагування батальйону УПО в Полтавській області сержант поліції ОСОБА_4 та поліцейський взводу реагування сержант поліції ОСОБА_1 . В ході проведення службового розслідування, з метою з`ясування всіх обставин справи, керуючись Дисциплінарним статутом НП України, затвердженого Законом України № 2337- VIII від 15 березня 2018р. (далі Дисциплінарний статут) було відібрано пояснення у позивача ОСОБА_4 , поліцейського взводу реагування батальйону ОСОБА_1 (поліцейський, який був з позивачем в наряді реагування «Мастак-232), чергової ОСОБА_5 , уповноваженої особи (відповідального), командира взводу № 2 роти ОО та ПБ батальйону ОСОБА_6 , командира батальйону ОСОБА_7 , начальника ЦТО ОСОБА_8 . За результатом висновку службового розслідування, що затверджений начальником УПО Полтавської області 21.10.2025, за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилося в порушенні вимог п.п.3, 15 п. 1 Розділу V, п.п.4 п.6 та п.п.6, 8 п.7 Розділу X «Інструкції про організацію діяльності нарядів реагування поліції охорони» затвердженої наказом ДПО від 22.12.2016 №199, п.5 розділу ІІ, п.п.2,3 п. 1 розділу VІІ наказу МВС України від 18.12.2018 №1026 «Інструкція із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», п.п. 13 п.8 та п.п.4 п. 11 Розділу II Наказу МВС № 577 від 07.07.2017 «Про організацію службової діяльності поліції охорони з питань забезпечення фізичної охорони об`єктів», п.1, п.п. 2, 4, 8, 9 п. 3 статті 1 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII та своїх посадових інструкцій, до сержанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського взводу реагування батальйону УПО в Полтавські області, було запропоновано застосувати дисциплінарне стягнення звільнення із служби в поліції. Наказом УПО Полтавської області від 21.10.2025 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» № 33 за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилося в порушенні вимог п.п.3, 15 п. 1 Розділу V, п.п.4 п.6 та п.п.6, 8 п.7 Розділу X «Інструкції про організацію діяльності нарядів реагування поліції охорони» затвердженої наказом ДПО від 22.12.2016 №199, п.5 розділу ІІ, п.п.2,3 п. 1 розділу VІІ наказу МВС України від 18.12.2018 №1026 «Інструкція із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», п.п. 13 п.8 та п.п.4 п. 11 Розділу II Наказу МВС № 577 від 07.07.2017 «Про організацію службової діяльності поліції охорони з питань забезпечення фізичної охорони об`єктів», п.1, п.п. 2, 4, 8, 9 п. 3 статті 1 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII та своїх посадових інструкцій, до сержанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського взводу реагування батальйону УПО в Полтавські області, застосувати дисциплінарне стягнення звільнення із служби в поліції. Наказом УПО Полтавської області від 22.10.2025 № 335 о/с ОСОБА_1 було звільнено з Національної поліції України за ст. 77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) Закону України «Про Національну поліцію». Вважаючи накази про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби в поліції протиправними, позивач звернувся з позовом до суду. VІ. Нормативне регулювання та оцінка суду апеляційної інстанції. Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №580-VIII). Відповідно до статті 1 Закону №580-VIII Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Згідно зі статтею 3 Закону №580-VIII у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами. Частиною першою статті 17 Закону №580-VIII визначено, що поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції. У частині першій статті 18 Закону №580-VIII визначені обов`язки поліцейського зокрема: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини. Відповідно до частин першої, другої статті 19 Закону №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України». Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут). Відповідно до частин першої, другої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу. Відповідно до статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом. Частиною першою статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Згідно з частинами першою, другою статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції. Відповідно до частин першої-шостої статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. У разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою. Відповідно до частини десятої статті 14 Дисциплінарного статуту порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України. Дисциплінарний статут доповнено розділом V «Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану» згідно із Законом № 2123-IX від 15.03.2022. 24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено воєнний стан на території України з 24.02.2022 строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і триває на момент розгляду справи. Згідно зі статтею 26 Дисциплінарного статуту у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження. Службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії (далі - уповноважена особа). Відповідно до частини дев`ятої статті 15 Дисциплінарного статуту уповноважений член дисциплінарної комісії, що проводить службове розслідування, має право: одержувати пояснення щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержувати в органах, закладах, установах поліції та їхніх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідні документи або їх копії та долучати до матеріалів справи; отримувати консультації спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування. Частиною п`ятою статті 26 Дисциплінарного статуту визначено, що за результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, висновок не складається, а обставини вчинення дисциплінарного проступку відображаються в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності або в довідці про відсутність в діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку. Відповідно до частин першої-третьої статті 19 Дисциплінарного статуту у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; підстава для призначення службового розслідування; обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; пояснення поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку. Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку. Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Особливості застосування дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану та особливості доведення до поліцейського наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності визначені статтями 29, 30 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, згідно яких, у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Процедура проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначені Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, який затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за № 1355/32807 (далі - Порядок №893). Відповідно до пунктів 1-2 розділу V Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування розпочинається з дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов`язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Пунктами 4, 7 розділу V Порядку №893 визначено, що службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку. Розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження. Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом: одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи; отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування. У разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів. Згідно з пунктами 1-2 розділу VІ Порядку №893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу. Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія. Пунктом 7 розділу VІ Порядку №893 передбачено, що висновок службового розслідування підписують голова, заступник голови та члени дисциплінарної комісії. У разі якщо за результатами службового розслідування в діях поліцейського встановлено склад дисциплінарного проступку, дисциплінарна комісія разом з висновком службового розслідування подає уповноваженому керівнику проект наказу про накладення на цього поліцейського дисциплінарного стягнення. У пункті 5 розділу VI Порядку №893 визначено, що у резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються, зокрема, висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено. У разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування. Відповідно до пункту 9 розділу VІ Порядку №893 висновок службового розслідування затверджує керівник, який його призначив, або особа, яка виконує обов`язки керівника. Враховуючи думку членів дисциплінарної комісії та на підставі поданих матеріалів службового розслідування уповноважений керівник може прийняти рішення про накладення на поліцейського іншого виду дисциплінарного стягнення, що відрізняється від запропонованого дисциплінарною комісією. Пунктами 1-2 розділу VІІ Порядку №893 передбачено, що у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення. Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності. Отже, підставою для застосування дисциплінарного стягнення є вчинення дисциплінарних проступків, зокрема, невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини працівника органів поліції, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні порушника складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтувавши при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення серед установлених законом. Вирішуючи спір по суті, з урахуванням доводів сторін та зібраних у справі доказів, суд зауважує, що оцінці підлягає не лише порядок проведення службового розслідування, а також висновок службового розслідування та зібрані в ході цього службового розслідування докази для належного висновку про доведеність/недоведеність матеріалами службового розслідування наявності у діях позивача складу дисциплінарного проступку, що стало підставою притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Правовий висновок про це сформовано Верховним Судом в постановах від 12.07.2023 у справі № 200/3459/22, від 16.11.2023 у справі №600/1876/22-а, від 22.02.2024 у справі №240/20548/22 та інших. З матеріалів справи встановлено, що службове розслідування призначено наказом начальника Управління поліції охорони в Полтавській області від 02.10.2025 №132. Враховуючи відомості, викладені в рапорті заступника начальника управління-начальника ВФО УПО Полтавської області, наказом від 14.10.2025 №135 було продовжено строк проведення службового розслідування, призначеного наказом від 02.10.2025 №132 на строк, визначений частиною третьою статті 26 Дисциплінарного статуту Національної поліції. Враховуючи, що службове розслідування було завершене 21.10.2025, строки його проведення, встановлені частиною третьою статті 26 Дисциплінарного статуту Національної поліції (з урахуванням їх продовження), порушено не було. Підставами для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та звільнення з посади відповідно до наказу начальника Управління поліції охорони в Полтавській області від 21.10.2025 №33 стало порушення вимог підпунктів 3, 15 пункту 1 Розділу V, підпункту 4 пункту 6, підпунктів 6, 8 пункту 7 розділу Х Інструкції про організацію діяльності нарядів реагування поліції охорони, затвердженої наказом ДПО від 22.12.2016 №199, пункту 5 розділу ІІ, підпунктів 2, 3 пункту 1 розділу VІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18.12.2018 №1026, підпункту 13 пункту 8 розділу ІІ, підпункту 4 пункту 11 розділу ІІ Інструкції про організацію службової діяльності поліції охорони з питань забезпечення фізичної охорони об`єктів, затвердженої наказом МВС від 07.07.2017 № 577, пункту 1, підпунктів 2, 4, 8, 9 частини третьої статті 1 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» та своїх посадових інструкцій. Відповідно до підпунктів 3, 15 пункту 1 Розділу V Інструкції про організацію діяльності нарядів реагування поліції охорони, затвердженої наказом ДПО від 22.12.2016 №199, особовий склад наряду реагування під час несення служби зобов`язаний: 3) забезпечувати охорону об`єктів шляхом оперативного реагування на тривожні повідомлення технічних засобів охорони (систем моніторингу) підключених до пунктів централізованої охорони; 15) під час відпрацювання тривожних повідомлень, що надійшли з охоронюваних об`єктів, інформації про вчинення правопорушень (з часу надходження інформації) та перевірки документів у підозрілих осіб в обов`язковому порядку використовувати засоби індивідуального бронезахисту: кулезахисний шолом та бронежилет (у разі ускладнення оперативної обстановки додаткове екіпірування, спорядження, спеціальних засобів для відстрілу патронів несмертельної дії чи їх аналогів 12-го калібру та автоматичну зброю). Згідно з підпунктом 4 пункту 6, підпунктами 6, 8 пункту 7 розділу Х вказаної Інструкції працівникам НР під час несення служби забороняється: 4) самовільно залишати місце служби (зону відповідальності), а також об`єкт з якого надійшло тривожне повідомлення, до повного з`ясування його причини, змінювати порядок несення служби, відволікатись від виконання обов`язків і послаблювати пильність (спати, читати, приймати їжу в невстановлений час, переглядати відео й веб-сайти на планшетах, ноутбуках, телефонах), одержувати від сторонніх осіб будь-які предмети (пакунки, пакети, конверти тощо). Доручати охорону об`єктів іншим особам. Під час несення служби НР: 6) після прибуття на об`єкт проводить його ретельний огляд за периметром, обстежує на предмет цілісності місця можливого проникнення (двері, вікна, люки, дах, горища, підвальні приміщення, стіни у тому числі суміжні з об`єктом охорони), прилеглу територію; 8) отримавши сигнал про спрацювання систем тривожної сигналізації, забезпечує обстеження об`єкту, встановлює причину сигналу «Тривога». У відповідності до пункту 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18.12.2018 №1026, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Згідно з підпунктами 2, 3 пункту 1 розділу VII зазначеної Інструкції під час виконання своїх повноважень поліцейським забороняються: 2) примусове виключення відеореєстраторів, у тому числі на вимогу сторонніх осіб; 3) перешкоджання здійсненню фото- і кінозйомки, відеозапису. Відповідно до підпункту 13 пункту 8 розділу ІІ Інструкції про організацію службової діяльності поліції охорони з питань забезпечення фізичної охорони об`єктів, затвердженої наказом МВС від 07.07.2017 № 577, під час несення служби персонал поліції охорони зобов`язаний: 13) під час з`ясування причин тривожних сповіщень, що надійшли з об`єктів охорони, відпрацювання інформації та у випадках припинення правопорушень, перевірки документів у підозрілих осіб та здійснення демонстративного під`їзду за адресами (в точках) з підвищеним криміногенним ризиком в обов`язковому порядку використовувати засоби індивідуального бронезахисту - кулезахисний шолом та бронежилет. Кулезахисний шолом та бронежилет обов`язково використовуються під час виконання заходів охорони персоналом поліції охорони, одягнутим в однострій (спеціальний формений одяг), шляхом пішого супроводження уповноваженої особи замовника, в місцях інкасації (збору) валютних цінностей та доставки підкріплення. Під час забезпечення пропускного та/або внутрішньооб`єктового режимів (публічної безпеки та порядку) на об`єктах охорони, а також поза межами броньованих кабін та тамбурів-шлюзів використання бронежилетів є обов`язковим. У випадках нападу чи іншого ускладнення оперативної обстановки на посту (маршруті) персоналом поліції охорони додатково використовується кулезахисний шолом. У силу вимог підпункту 4 пункту 11 розділу ІІ вказаної Інструкції поліцейському (працівнику поліції охорони) під час несення служби забороняється: 4) залишати без дозволу відповідального або чергового УПО (ПП УПО, за відсутності - (Г)ПЦС) об`єкт, що охороняється, з якого надійшло тривожне сповіщення, до повного з`ясування його причини. Згідно з підпунктами 2, 4, 8, 9 пункту 3 статті 1 Дисциплінарного статусу службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського: 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень. Стосовно доводів апелянта про необґрунтоване покладення вини щодо довготривалого слідування реагування «Мастак-23» до об`єкту охорони на ОСОБА_1 слід зазначити наступне. Відповідно до пунктів 6, 8, 9, 10 Посадової інструкції поліцейського взводу реагування батальйону Управління поліції охорони в Полтавській області (а.с.28-29, 97-99, т.1), з якою ОСОБА_1 ознайомлений під підпис, поліцейський взводу реагування підрозділу повинен: 6) знати оперативну обстановку на території обслуговування, а також в межах маршруту та зони обслуговування, рубіжність, особливості та категорійність об`єктів охорони, можливі місця проникнення до них, приховані підходи та підїзди, характеристики та принцип дїї тривожних сповіщувачів різного типу; 8) знати й дотримуватися Правил дорожнього руху, вимог Наказу МВС від 07.09.2017 № 757 «Про затвердження Порядку використання і зберігання транспортних засобів Національної поліції України» у частині, що його стосується, правил радіообміну, своєчасно заповнювати службову документацію, дотримуватись вимог наказу ДПО НП України № 199 від 22.12.2016, наказу МВС України № 577-2017 року, заходів особистої безпеки під час виконання охоронних функцій; 9) добре знати територію, що обслуговується, розташування та особливості об`єктів, які охороняються і найкоротші шляхи руху до них; після отримання наказу на виїзд за сигналом «Тривога» визначає найкоротший шлях руху, використовуючи СРП і проблисковий маяк, забезпечує своєчасне прибуття наряду до вказаного об`єкту; 10) після отримання наказу на виїзд за сигналом «Тривога» визначає найкоротший шлях руху, використовуючи СРП і проблисковий маяк, забезпечує своєчасне прибуття наряду до вказаного об`єкту. З матеріалів службового розслідування (зокрема, з аудіофайлу розмови чергової та наряду) встановлено, що 02.10.2025 о 03:02 чергова пульта ГПЦС «Лена-2» передала інформацію щодо спрацювання сигналу «Тривога» на першому поверсі будинку за адресою АДРЕСА_2 , та повідомила маршрут слідування до об`єкта охорони наряду реагування «Мастак-23», у складі якого перебували ОСОБА_1 (поліцейський взводу реагування) та ОСОБА_4 (поліцейський-водій взводу реагування). Відповідно до наданих пояснень в межах службового розслідування ОСОБА_1 та ОСОБА_4 повідомили, що вони прибули на місце виклику о 03:10. Разом з тим, за даними GPS-моніторингу руху службового автомобіля (скриншоти екрану з GPS-трекеру системи «Vialon» містяться в матеріалах справи) після отримання сигналу про спрацювання наряд реагування почав рух о 03:03 та прибув за відповідною адресою об`єкта охорони о 03:32. Службовим розслідуванням встановлено, що відстань до охороняємого будинку склала 19,74 км, яку наряд реагування подолав із середньою швидкістю 41 км/год. Під час судового розгляду в суді першої інстанції позивач заявив про те, що фактичні інструкції, отримані нарядом, не відповідали повному та офіційному маршруту, викладеному в оперативній картці, що, в свою чергу, могло вплинути на правильність вибору шляху та оперативність прибуття на місце події. Крім того, обраний нарядом реагування маршрут до об`єкта реагування був найоптимальнішим, оскільки дорога має кращий стан покриття, більшу пропускну здатність та не містить значних заторів у зазначений час доби. Водночас, рух наряду був вимушено зупинений через обставини непереборної сили, зокрема, у зв`язку з аварією на залізничному переїзді (про що свідчать долучені світлини із ЗМІ). Представником позивача було також здійснено адвокатський запит до Регіональної філії «Південна залізниця», яка листом від 03.12.2025 №НЗ-1-41/2372/н повідомила про те, що в період часу з 02 год. 00 хв. по 05 год. 00 хв. в добу 02.10.2025 регульований переїзд 321км+618м закривався для руху автотранспорту під час приймання, відправлення поїздів та виконання маневрових пересувань (зокрема, з 03 год. 10 хв. по 03 год. 16 хв. для виконання маневрової роботи). Суд апеляційної інстанції враховує вказані доводи позивача з урахуванням наданих на їх підтвердження доказів. Про відхилення від автошляху Н12 свідчить і GPS-моніторинг руху службового автомобіля, проте вказані обставини досліджені відповідачем не були. Також позивач зазначав про незадовільний стан здоров`я, оскільки 28.11.2025 ОСОБА_1 було встановлено діагноз: нестабільний емоційний стан близько місяця, ознаки депресії, на підтвердження чого надано консультаційний висновок спеціаліста №103246 від 28.11.2025, виданий КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського ПОР». Водночас матеріалами справи не підтверджується факт перебування позивача на лікарняному у період вчинення ним дисциплінарного проступку, а тому судом вказані твердження не приймаються. За позицією відповідача, наряд реагування їхав з досить низькою швидкістю весь маршрут, що свідчить про бездіяльність позивача щодо незабезпечення своєчасного, довготривалого прибуття на об`єкт охорони. Разом з тим, колегія суддів не погоджується із такими висновками відповідача, оскільки службовим автомобілем керувала інша особа, у зв`язку з чим позивач не міг вплинути на швидкість руху транспортного засобу та оперативне прибуття на об`єкт охорони. При цьому, суд враховує, що конкретного нормативу (в хвилинах та секундах) часу та швидкості, достатніх для вчасного прибуття наряду реагування поліції охорони на місце події з моменту спрацювання тривожної сигналізації ні договором на централізовану охорону майна фізичних осіб засобами сигналізації з реагуванням наряду поліції охорони, № ЦТО-1472/18 від 01.05.2018, ні спеціальними правовими нормами не регламентовано. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.06.2019 по справі № 920/85/18, в якій розглядався спір належного виконання умов договору про надання послуг з централізованого спостереження, реагування та обслуговування систем тривожної і охоронної сигналізації, суд зазначив, що з моменту надходження сигналу «Тривога» має відбутись негайний виїзд наряду реагування поліції охорони. За своєю суттю термін «негайний» повинен визначатися в конкретних умовах його вживання і контексті спірних правовідносин не передбачає будь-яких затримок у часі. Суд враховує, що за даними GPS-моніторингу руху службового автомобіля після отримання сигналу про спрацювання наряд реагування одразу почав рух (о 03:03). Отже, оскільки ОСОБА_1 не керував службовим автомобілем, висновок відповідача про порушення позивачем підпункту 3 пункту 1 розділу V Інструкції про організацію діяльності нарядів реагування поліції охорони, затвердженої наказом ДПО від 22.12.2016 №199 шляхом забезпечення охорони об`єктів шляхом оперативного реагування на тривожні повідомлення не підтверджений судовим розглядом. Крім того, витяг із історії спрацювань по об`єкту охорони свідчить про те, що сигнал «Тривога» по будинку спрацьовував о 03:01:49, 03:01:50, 03:02:12, 03:06:37, 03:59:53, однак чергова пульта ГПЦС «Лена-2» повідомила наряд реагування про тривожні повідомлення лише о 03:02. Суд враховує, що вказані обставини могли вплинути на належне забезпечення особовим складом наряду реагування охорони об`єкта шляхом оперативного реагування на повідомлення систем моніторингу, разом з тим, надання оцінки діям чергової пульта «Лена-2» ОСОБА_9 виходить за межі предмета розглядуваного спору. Щодо інших порушень, встановлених відповідачем, суд апеляційної інстанції враховує, що після прибуття на об`єкт охорони наряд реагування, в складі якого перебував ОСОБА_1 , не здійснив ретельний огляд за периметром та обстеження об`єкта охорони, чим порушив пункт підпункти 6, 8 пункту 7 розділу Х Інструкції про організацію діяльності нарядів реагування поліції охорони, затвердженої наказом ДПО від 22.12.2016 №199. Більш того, в порушення підпункту 15 пункту 1 розділу V Інструкції про організацію діяльності нарядів реагування поліції охорони, затвердженої наказом ДПО від 22.12.2016 №199, пункту 5 розділу ІІ, підпунктів 2, 3 пункту 1 розділу VII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18.12.2018 №1026, підпункту 13 пункту 8 розділу ІІ Інструкції про організацію службової діяльності поліції охорони з питань забезпечення фізичної охорони об`єктів, затвердженої наказом МВС від 07.07.2017 № 577, позивач здійснював первинне обстеження об`єкта охорони без засобів індивідуального захисту та належної відеофіксації. Також відповідно до пунктів 11, 12, 13 Посадової інструкції поліцейського взводу реагування батальйону Управління поліції охорони в Полтавській області поліцейський: бере участь в огляді об`єкта та прилеглої місцевості, затриманні злочинців та охороні місця події; під час виїзду за сигналом «Тривога» на квартиру, контролює фасадну частину будинку, проводить опитування й контролює поведінку громадян, які виходять з під`їзду, в разі потреби і наявності підстав затримує їх до прибуття старшого групи, відповідального по підрозділу; під час з`ясування причин тривожних сповіщень, що надійшли з об`єктів охорони, відпрацьовує інформацію та у випадках припинення правопорушень, перевірки документів у підозрілих осіб та здійсненні демонстративного під`їзду за адресами (в точках) з підвищеним криміногенним ризиком в обов`язковому порядку використовує засоби індивідуального бронезахисту кулезахисний шолом та бронежилет. З наявного в матеріалах справи відео з бодікамери ОСОБА_1 (загальною тривалістю 02:31 хв. початок з 01:48) можна встановити, що позивач лише підсвітив ліхтариком частину паркану та частину фасаду будинку (його другий поверх), не здійснивши ретельний огляд об`єкта охорони. Хоча доводи відповідача щодо висоти паркану в деяких місцях не більше 1,7 метрів (що, на думку відповідача, дозволяло перелізти та здійснити належний огляд) є необґрунтованими, оскільки не підтверджуються належними доказами, водночас як матеріали службового розслідування, так і матеріали адміністративної справи не містять доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 здійснював належний огляд об`єкта охорони, щонайменше шляхом обходу за периметром. Крім того, суд апеляційної інстанції встановив, що 01.10.2025 перед заступанням наряду реагування до служби працівникам УПО в Полтавській області був проведений інструктаж, під час якого було наголошено на дотриманні заходів безпеки, огляду об`єктів охорони, здійсненні відеофіксації. Відповідно до пунктів 1.1-1.2 розділу 1 договору № ЦТО-1472/18 на централізовану охорону майна фізичних осіб засобами сигналізації з реагування наряду поліції охорони від 01.05.2018 (а.с.100-106, т.1), замовник ( ОСОБА_2 ) доручає, а виконавець (Управління поліції охорони в Полтавській області) зобов`язується здійснювати технічне обслуговування сигналізації та охорону майна на об`єкті, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Виконавець здійснює охорону майна шляхом спостереження за станом встановленої на об`єкті сигналізації, яка контролює цілісність його будівельних конструкцій в період централізованої охорони та забезпечує виїзд до об`єкту НР у випадку спрацювання сигналізації об`єкту. Періодом охорони майна на об`єкті вважається час з моменту прийняття виконавцем сигналізації, якою обладнаний об`єкт, під спостереження та до зняття її з-під спостереження замовником або його уповноваженими особами. Згідно з підпунктами 4.1.2, 4.1.3, 4.1.4, 4.1.5, 4.1.8 пункту 4.1 розділу 4 договору № ЦТО-1472/18 від 01.05.2018 виконавець зобов`язаний: здійснювати охорону майна замовника, що знаходиться на об`єкті у відповідності до умов договору; у разі надходження на ПЦС сигналу про спрацювання на об`єкті в період охорони: а) забезпечити негайний виїзд та прибуття в технічно можливий термін на об`єкт НР для встановлення причин спрацювання сигналізації; б) при виникненні необхідності перезакрити об`єкт, виконавець повинен повідомити про це замовника або його уповноважених осіб та забезпечити візуальний контроль за об`єктом до їх прибуття, але не більше 30 хвилин з моменту такого попередження; при виявленні НР ознак проникнення сторонніх осіб на об`єкт, вживати заходів до їх затримання, перебувати на місці події до прибуття на об`єкт замовника або його уповноважених осіб та оперативної групи територіального підрозділу Національної поліції; здійснювати перезакриття (відчинення і огляд) об`єкта в разі спрацювання сигналізації або втрати зв`язку між сигналізацією та ПЦС, в присутності замовника або його уповноваженої особи, а при їх відсутності за участю понятих у кількості не менше двох осіб; забезпечити збереження дублікатів ключів, зданих замовником виконавцю та повертати їх за письмовою заявою замовника. У відповідності до підпунктів 4.2.8, 4.2.12, 4.2.13 пункту 4.2 договору № ЦТО-1472/18 від 01.05.2018 замовник зобов`язаний: приймати заходи до надійної охорони зброї у металевих ящиках та сейфах, обладнаних охоронною сигналізацією; в день укладення цього договору в обов`язковому порядку здати виконавцю у належній кількості дублікати ключів від дверей, що забезпечують доступ на об`єкт (ключі від вхідних дверей об`єкту, а також від під`їзду, холу, сходової площадки, підвалу, горища, міжкімнатних дверей та коди доступу, до кодових замків за їх наявності); у випадку спрацювання сигналізації на об`єкті, дублікати від якого не здані замовником на зберігання виконавцеві (здані в неналежній кількості), або при неможливості перезакриття об`єкта внаслідок заміни замовником замків на об`єкті, замовник зобов`язаний прибути на об`єкт для його перезакриття або забезпечити прибуття уповноваженої особи у термін не пізніше 30 хвилин з моменту отримання від виконавця повідомлення про спрацювання сигналізації; замовник та його уповноважені особи повинні не відключати мобільні телефони і постійно знаходитись на телефонному зв`язку для отримання повідомлень від виконавця про спрацювання сигналізації на об`єкті; НР проводиться візуальне спостереження за об`єктом протягом 30 хвилин; після закінчення цього терміну візуальне спостереження об`єкту знімається, надання послуг припиняється та виконавець не несе будь-якої відповідальності за невиконання чи неналежне виконання умов договору. Таким чином, умовами укладеного договору передбачено, що в період з моменту прийняття сигналізації (що в даному випадку відбулось 03:01:49 відповідно до історії спрацювань) до зняття з-під спостереження (о 09:27:50) позивач як службова особа Управління поліції охорони в Полтавській області був зобов`язаний здійснювати охорону майна на об`єкті. Матеріали справи не містять відомостей про здачу виконавцем дублікатів ключів від дверей, що забезпечують доступ на об`єкт. Водночас з викладених вище умов договору слідує, що у випадку відсутності у службової особи УПО дублікатів ключів після отримання замовником повідомлення про спрацювання сигналізації наряд реагування проводить візуальне спостереження за об`єктом протягом 30 хвилин, після чого надання послуг припиняється. Службовим розслідуванням встановлено факт прибуття наряду реагування на об`єкт охорони о 03:32 та покинення території будинку о 03:43, тобто без здійснення передбаченого договором візуального спостереження протягом 30 хвилин. При цьому, о 03:37 чергова пульта ГПЦС «Лена-2» повідомила наряд «Мастак-23» про те, що нікому з довірених осіб не додзвонилася, о 03:59 чергова зателефонувала уповноваженій особі замовника ОСОБА_3 та повідомила про спрацювання по об`єкту. Суд апеляційної інстанції бере до уваги, що наряд реагування «Мастак-23», у складі в тому числі ОСОБА_1 , без дозволу чергової пульта ГПЦС покинув прилеглу територію будинка (о 03:43) та поїхав на попереднє місце перебування, чим порушив вимоги підпункту 4 пункту 6 розділу Х Інструкції про організацію діяльності нарядів реагування поліції охорони, затвердженої наказом ДПО від 22.12.2016 №199, підпункту 4 пункту 11 розділу ІІ Інструкції про організацію службової діяльності поліції охорони з питань забезпечення фізичної охорони об`єктів, затвердженої наказом МВС від 07.07.2017 №

577. Тобто, на момент спрацювання тривоги (о 03:59) наряд реагування «Мастак-23» вже покинув територію об`єкта охорони (о 03:43), чим не забезпечив належне виконання покладених на нього функцій із охорони об`єкта. При цьому, як стало відомо з повідомлення ОСОБА_2 на лінію 102 станом на 02.10.2025 о 09:36 близько 04 год. 00 хв. до будинку було здійснено проникнення та викрадення сейфу із мисливською зброєю. Отже, самовільне залишення нарядом реагування об`єкта охорони позбавило можливості встановити причини спрацювання сигналу тривоги та своєчасно вжити заходів щодо затримання сторонніх осіб під час їх проникнення на об`єкт. За таких обставин колегія суддів погоджується з відповідачем щодо неналежного виконання позивачем своїх службових обов`язків щодо охорони об`єкта, що фактично становить мету договору № ЦТО-1472/18 на централізовану охорону майна фізичних осіб засобами сигналізації з реагування наряду поліції охорони від 01.05.2018. Таким чином факти, викладені у висновку службового розслідування знайшли своє підтвердження у ході судового розгляду даної справи. Стосовно доводів скаржника про неповідомлення позивача про проведення службового розслідування колегія суддів враховує, що матеріали службового розслідування містять пояснення ОСОБА_1 від 02.10.2025 (а.с.96, т.1) щодо події, яка мала місце під час чергування, зміст пояснень відображений у висновку службового розслідування. Апелянт стверджує, що пояснення були відібрані в нього лише для інформування про чергування, а не в межах службового розслідування, про проведення якого його належним чином не повідомили, однак не пояснює, як така необізнаність могла б вплинути на зміст наданих ним пояснень. Доводи щодо наявності перешкоди (залізничного переїзду) на шляху до об`єкта охорони, викладені в межах розгляду справи в суді та не зазначені ОСОБА_1 під час відібрання пояснень, були оцінені судом раніше. Інші аргументи на підтвердження обставин, які могли б спростувати порушення позивачем службових обов`язків, в межах судового розгляду не встановлено. Суд наголошує, що надання пояснень поліцейським є лише одним з джерел отримання інформації, необхідної для встановлення обставин в межах службового розслідування, однак відсутність таких не перешкоджає проведенню службового розслідування та, за умови дотримання вимог щодо всебічності, повноти, своєчасності та об`єктивності проведення службового розслідування, притягненню поліцейського до дисциплінарної відповідальності. Отже, неповідомлення позивача про проведення службового розслідування, враховуючи факт надання ним пояснень щодо чергування, не мало вплив на висновки службового розслідування, тому не може бути підставою для визнання протиправним та скасування наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. Суд апеляційної інстанції зауважує, що законодавством регламентовано обов`язок осіб, які проходять службу в органах поліції неухильно, сумлінно та відповідально виконувати покладені на них завдання. Водночас проходження служби в поліції, зважаючи на її специфіку та підвищену увагу суспільства, вимагає від особи надзвичайної дисциплінованості та відповідальності за свої дії та вчинки. При цьому законодавством регламентовано спеціальний режим органів поліції у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України та в умовах воєнного стану. Разом з тим, особа, яка заступає на службу до органів поліції, бере на себе зобов`язання виконувати покладені на неї функції та завдання, зокрема, в умовах воєнного стану, та повинна усвідомлювати і розуміти специфіку проходження служби в поліції, яка зумовлює вищенаведені підвищені вимоги до кожного працівника поліції, якими він не може нехтувати за жодних обставин. В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків. Поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби. Отже, законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що пов`язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку. У свою чергу, позивачем за встановлених обставин вчинені дії, які не сумісні з вимогами, що пред`являються до професійних та моральних якостей поліцейського, підривають довіру до нього, як до носія влади, що принижує високе звання поліцейського, яке мав позивач, викликає сумнів у високих моральних якостях і самосвідомості його як поліцейського. Продемонстрована позивачем поведінка, на переконання колегії суддів є неприпустимою для поліцейського, оскільки він, як представник держави, зобов`язаний постійно на належному рівні виконувати покладені на нього повноваження. Відповідно, неналежне виконання позивачем службових обов`язків щодо охорони майна, що призвело до викрадення сейфу зі зброєю, може ставити під загрозу життя та здоров`я людей, тому є неприпустимим. Зважаючи на встановлені судом апеляційної інстанції фактичні обставини щодо скоєного позивачем дисциплінарного проступку, колегія суддів вважає доведеним висновок дисциплінарної комісії про вчинення позивачем дисциплінарного проступку, який виразився в порушенні вимог підпункту 15 пункту 1 Розділу V, підпункту 4 пункту 6, підпунктів 6, 8 пункту 7 розділу Х Інструкції про організацію діяльності нарядів реагування поліції охорони, затвердженої наказом ДПО від 22.12.2016 №199, пункту 5 розділу ІІ, підпунктів 2, 3 пункту 1 розділу VІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18.12.2018 №1026, підпункту 13 пункту 8 розділу ІІ, підпункту 4 пункту 11 розділу ІІ Інструкції про організацію службової діяльності поліції охорони з питань забезпечення фізичної охорони об`єктів, затвердженої наказом МВС від 07.07.2017 № 577, пункту 1, підпунктів 2, 4, 8, 9 частини третьої статті 1 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» та своїх посадових інструкцій, що свідчить про недотримання позивачем службової дисципліни. Щодо правомірності застосування до позивача такого виду дисциплінарного стягнення, як звільнення зі служби, колегія суддів враховує наступне. Положеннями пункту 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII передбачено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. За приписами частини восьмої статті 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту, є однією з підстав звільнення зі служби в поліції та найсуворішим заходом дисциплінарного впливу. Верховний Суд сформував відповідні правові висновки щодо застосування положень статті 29 Дисциплінарного статуту, якою урегульовано особливості застосування дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану. У постанові від 23.11.2023 у справі № 420/14443/22 Верховний Суд вказав, що обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб`єкта його накладення. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень (постанови Верховного Суду від 01.04.2020 у справі № 806/647/15, від 21.01.2021 у справі № 826/4681/18, від 28.10.2021 у справі № 520/1578/2020, від 09.02.2022 у справі № 160/12290/20 та ін.). Слід зауважити, що застосування дисциплінарного стягнення здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень, а позивач прийняв Присягу поліцейського та добровільно взяв на себе підвищені вимоги, які пред`являються до працівників поліції при проходженні служби і які він повинен дотримуватися. При цьому, колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що Дисциплінарною комісією проаналізовано службову характеристику та послужний список позивача, що міститься в матеріалах службового розслідування. Таким чином, оскільки вибір одного із видів дисциплінарного стягнення належить до дискреційних повноважень органу, що має право приймати рішення за результатами розгляду дисциплінарного провадження, враховуючи підтверджений факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку, який виразився в порушенні вимог підпункту 15 пункту 1 Розділу V, підпункту 4 пункту 6, підпунктів 6, 8 пункту 7 розділу Х Інструкції про організацію діяльності нарядів реагування поліції охорони, затвердженої наказом ДПО від 22.12.2016 №199, пункту 5 розділу ІІ, підпунктів 2, 3 пункту 1 розділу VІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18.12.2018 №1026, підпункту 13 пункту 8 розділу ІІ, підпункту 4 пункту 11 розділу ІІ Інструкції про організацію службової діяльності поліції охорони з питань забезпечення фізичної охорони об`єктів, затвердженої наказом МВС від 07.07.2017 № 577, пункту 1, підпунктів 2, 4, 8, 9 частини третьої статті 1 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» та своїх посадових інструкцій, колегія суддів вважає обґрунтованим застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції. Підсумовуючи все наведене вище, виходячи з системного аналізу норм законодавства та обставин справи, висновки Верховного Суду, колегія суддів дійшла висновку, що дії позивача, які стали предметом дослідження під час проведення службового розслідування, свідчать про недбале виконання своїх службових обов`язків та грубе порушення службової дисципліни, а відтак і про порушення Присяги поліцейського, а тому наказ Управління поліції охорони в Полтавській області від 21.10.2025 №33 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» та наказ Управління поліції охорони в Полтавській області від 22.10.2025 №335о/с «По особовому складу» про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 прийняті обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин та матеріалів справи, що мають значення для їх прийняття, є вмотивованими, законними і підставними, у зв`язку з чим скасуванню не підлягають. З огляду на правомірність накладеного на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з займаної посади у зв`язку із наявністю факту вчиненого ним дисциплінарного проступку, відсутні підстави для поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, що зумовлює відмову в задоволенні цієї частини позову. З урахуванням викладеного судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог. В аспекті оцінки інших аргументів учасників справи колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини і зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, однак його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), заява № 18390/91, пункт 29; рішення від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» (Pronina v. Ukraine), заява № 63566/00, пункт 23; рішення від 28.01.2011 (остаточне) у справі «Трофимчук проти України», заява № 4241/03, пункт 54; рішення від 21.01.1999 у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, пункт 26). Хоча національний суд і має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, але орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення від 01.07.2003 у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, пункт 36). Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, решта доводів та аргументів сторін не потребує окремої оцінки суду, оскільки зроблених судом висновків не спростовують. Відповідно до положень статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, повно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення із дотриманням вимог матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін. Керуючись статтями 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.02.2026 по справі №440/15264/25 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя К.В. Мінаєва Судді І.М. Ральченко В.В. Катунов Повний текст постанови складено 27.05.2026 року