Постанова Черкаський апеляційний суд № 711/8305/25

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Номер провадження 22-ц/821/1036/26Головуючий по 1 інстанції Справа №711/8305/25 Категорія: 304090000 Позарецька С.М. Доповідач в апеляційній інстанції Новіков О. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 травня 2026 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів: Новікова О.М., Василенко Л.І., Фетісової Т.Л., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04 лютого 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,- в с т а н о в и в : У вересні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ»)звернулося до суду із вказаним позовом. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 уклала з АТ «Таскомбанк» договір про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank» №002/11781446-SP від 27.09.2021. Підписанням цього договору було акцептовано публічну пропозицію АТ «Таскомбанк», яка розміщена на веб-сайті банку та лендинговій сторінці та беззастережно приєднався до умов договору. Строк дії кредитного ліміту за цим договором становить 365 днів з моменту повідомлення банком про факт встановлення кредитного ліміту. При цьому, після закінчення зазначеного періоду, строк дії кредитного ліміту автоматично пролонговується, окрім випадків: якщо банк прийняв рішення не продовжувати строк дії кредитного ліміту; направлення клієнтом до банку письмової заяви про відмову від користування лімітом кредитної лінії та/або закриття поточного рахунку. 26.06.2024 між АТ «Таскомбанк» ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №НІ/11/20-Ф від 26.06.2024, за умовами якого ТОВ зобов`язується передати (сплатити) до АТ суму фінансування, а АТ зобов`язується відступити ТОВ права вимоги за кредитними договорами, договорами поруки в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги. Відповідно до Додатку №1 до цього договору, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 19616,86 грн.: 9082,86 грн. загальна заборгованість по тілу кредиту; 10534 грн. загальна заборгованість по відсотках. Згідно із умовами кредитного договору позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі, у строки і на умовах, передбачених договором. Незважаючи на це, відповідач, як зазначено, не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому кредит у строк, передбачений кредитним договором. Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість у вказаному розмірі за цим кредитним договором. Крім того, 10.05.2023 між ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №13673-05/2023, який підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер моб.телефону відповідача, відповідно до п. 8 кредитного договору. 03.07.2023 на підставі договору факторингу №3072023, укладеного між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ТОВ «Стар Файненс Груп» фактор стає новим кредитором в зобов`язаннях, що виникли із основних договорів, та отримує права вимоги по зобов`язанням за основними договорами, в т.ч. права грошових вимог до боржників по сплаті боргу за основними договорами, строк платежу за якими настав, а також вимоги по основним договорам, які виникнуть в майбутньому, з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі, відповідно до додатку №2 до цього договору. 27.12.2023 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №27122023, відповідно до умов якого ТОВ «Стар Файненс Груп» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Стар Файненс Груп» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників до цього договору, ТОФ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача у розмірі 13800 грн.: 3000 грн. заборгованість за основною сумою боргу; 10800 грн. заборгованість за відсотками. Таким чином, позивач вказує, що відповідач отримала кредитні кошти, але, всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, не виконала свого обов`язку щодо повернення позичених коштів. Крім того, зазначено, що з моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 27.12.2023 позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Позивач у позовній заяві зазначає про судові витрати (попередній розрахунок): судовий збір та витрати, пов`язані із розглядом справи, а саме витребування доказів, проведення огляду доказів за їх місцем знаходження, забезпечення доказів (1514 грн.). На підставі викладеного ТОВ «ФК «ЄАПБ» просило суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором від 27.09.2021 у розмірі 19616, 86 грн. та за кредитним договором від 10.05.2023 у розмірі 13800 грн. 00 коп, а також судові витрати. Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04 лютого 2026 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованість за договором № 002/11781446-SP від 27.09.2021: 7989,85 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту, а також судовий збір 1233,30 грн., а всього 9223,15 грн. В іншій частині відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованість за договором № 13673-05/2023 від 10.05.2023: 3000,00 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту; 10800,00 грн. заборгованість за відсотками, а також судовий збір 3028,00 грн., а всього 16828,00 грн. Рішення суду мотивовано тим, що ОСОБА_1 уклала з АТ «Таскомбанк» договір про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank» №002/11781446-SP від 27.09.2021.Доводи позивача щодо укладання цього договору, отримання відповідачем у користування кредитних коштів та користування ними, відповідачем спростовані не були. Відповідно до наданих позивачем виписок по особовим рахункам кредитного договору №002/11781446-SP, які досліджені під час розгляду справи, вбачається, що АТ «Таскомбанк» на ім`я ОСОБА_1 був відкритий рахунок, номер якого вказаний у заяві-анкеті, - НОМЕР_1 . Крім того, встановлено, що протягом періоду з 27.09.2021 (дата укладення кредитного договору) по 26.06.2024 (дата укладення договору факторингу) в межах визначеного кредитного ліміту, відповідач користувалася кредитними коштами на різного роду споживчі цілі. Також банківською установою здійснювалося нарахування відсотків по вказаному кредитному договору, проводились інші операції. Зокрема, вбачається, що було сплачено 1093,01 грн. відсотків. Однак, позивачем не доведені обставини щодо процентної ставки, яка б була визначена умовами кредитного договору, враховуючи надані докази, то у задоволенні вимог про стягнення з відповідача на користь позивача процентів у розмірі 10534 грн., слід відмовити. Між тим, враховуючи, що за даними виписки по рахунку відповідачем на користь АТ «Таскомбанк», як первісного кредитора, були сплачені відсотки за користування кредитними коштами у розмірі 1093,01 грн., то ці кошти, на думку суду, підлягають відрахуванню від суми заборгованості по тілу кредиту: 9082,86 грн. 1093,01 грн. = 7989,85 грн. Що стосується позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором від 10.05.2023 № 13673-05/2023, то суд зазначив про те, що вказаним Договором, зокрема п.1 передбачено наданні кредиту у розмірі 3000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку, та на умовах, визначених цим договором. Кредит споживчий, наданий 10.05.2023 на строк 365 днів; строк погашення 03.05.2024. Процентна ставка становить 2,50% в дань та застосовується у межах строку кредиту. Відповідачем ОСОБА_1 не спростовано ні розмір боргу, ні порядок і спосіб його нарахування, а також не спростовані й доводи позивача та надані ним докази про те, що платіжна картка № НОМЕР_2 хх-хххх-0020, яку позичальник вказала у кредитному договорі, їй належить і на рахунок по цій картці були зараховані грошові кошти у розмірі 3000,00 грн. (за загальновідомими обставинами номер картки за кодом НОМЕР_2 ідентифікується із банківською установою АТ «Перший український міжнародний банк»). Не погоджуючись із вказаним рішення суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухваленим із порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. В частині стягнення заборгованості за договором №002/11781446-SP від 27.09.2021 року вказує, що судом не взято до уваги те, що в заяві-анкеті та в будь-який інших документах, долучених до позовної заяви, не зазначена погоджена сума/ліміт кредиту, про отримання якого сторони дійшли згоди. Позивачем до суду не надано документів, які підтверджують факт використання грошових коштів позичальником в розмірі суми наданого кредиту, не надано належних та допустимих доказів щодо перерахування коштів на картковий рахунок саме відповідача. Що стосується стягнення заборгованості за договором №13673-05/2023 від 10.05.2025 року, то вказує, що судом при винесенні оскаржуваного рішення взагалі не враховувався той факт, що позивачем не надано жодних доказів, які б вказували на те, що до ТОВ «Стар Файненс Групп» перейшло право вимоги за кредитним договором №13673-05/2023 від 10.05.2023 року у розмірі 13800,00 грн., який укладено між ТОВ «ФК «Інвеструм» та відповідачем, що підтверджує відсутність у позивача права вимоги за кредитним договором. Позивачем не надано документів, які підтверджують факт використання грошових кошів позичальником в розмірі суми наданого кредиту, не надано належних та допустимих доказів щодо перерахування коштів на картковий рахунок саме відповідача. У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «ФК «ЄАПБ» на спростування доводів ОСОБА_1 вказує, що посилання апелянта на те, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» не надано суду доказів отримання ним кредитних коштів від первісних кредиторів є помилковими та безпідставними, оскільки факти їх надання підтверджуються, наявними у матеріалах справи договорами, які є дійсними в силу приписів ст. 204 ЦК України про правомірність правочинів. При цьому вимог щодо визнання зазначених договорів недійсними чи встановлення факту їх неукладеності до суду заявлено не було. Зазначені правочини підтверджують факт наявності відповідних правовідносин, їх зміст та погоджені сторонами обставини щодо передання в позику чи кредит відповідачу коштів у погодженому розмірі. Отримання ОСОБА_1 кредитних коштів за договором №002/11781446-SP від 27.09.2021 року відображено у виписці про рух коштів по рахунку № НОМЕР_3 , що є первинним бухгалтерським документом відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення про організацію операційної діяльності в банках України від 18.06.2003 року №254. Перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів доходить наступних висновків. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вище вимогам. Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів. Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України). Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Як видно з матеріалів справи кожен з кредитних договорів укладено в електронному вигляді, що є належним способом його укладення. Що стосується кредитного договору укладеного ОСОБА_1 та АТ «Таскомбанк» ОСОБА_1 уклала з АТ «Таскомбанк» договір про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank» №002/11781446-SP від 27.09.2021, підписанням якого було акцептовано публічну пропозицію АТ «Таскомбанк». Зокрема, заява-анкета №877766 містить анкетні (персональні дані) дані позичальника ОСОБА_1 , а також зазначено наступне: «цією заявою-анкетою приєднуюсь до публічної пропозиції в цілому (вступної частини, частини 1 та 2) та: визнаю, що при здійсненні між мною та банком подальшої електронної взаємодії через мобільний додаток, всі правочини (у тому числі, але не виключно заяви на відкриття рахунків, угоди про отримання споживчого кредиту, угоди про розміщення вкладів, інші заяви, договори, угоди, листи, повідомлення, розрахункові документи тощо) можуть вчинятися банком з використанням аналогу власноручного підпису уповноваженої особи банку та аналогу печатки банку, зразок яких наведено в частині 1 публічної пропозиції; мною з використанням удосконаленого електронного підпису, що створюється відповідно до умов договору. Прошу банк надати мені наступні банківські, фінансові та інші послуги, зокрема надати електронні довірчі послуги, що включають створення мого удосконаленого електронного підпису на будь-яких правочинах та документах, що адресовані банку або третім особам (які мають право використовувати мобільний додаток) та доступні (формуються) з використанням мобільного додатку; для створення мого удосконаленого електронного підпису я засвідчую генерацію ключової парти з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем (MFYWEAYHKoZIzJOCAQYFK4EEAAoDQgAEmutTTdI.5aaLnP6Fy7g5GL5o0+gc2+g+yKtYBх/iddPizvvTMZTBufTFrI.20yZgbk3UJKZ9Wwn9AyBgY4og6oxg==). Я підтверджую, що створений удосконалений електронний підпис є аналогом мого власноручного підпису та його накладення, що ініційоване мною в мобільному додатку буде мати рівнозначні юридичні наслідки з накладенням мого власноручного підпису на правочини та документи складені на паперових носіях; відкрити поточний рахунок № НОМЕР_1 у національній валюті України на моє ім`я (далі рахунок); надати послугу кредитування рахунку та встановити ліміт кредитування рахунку з межах максимальної суми загального ліміту кредитування рахунку, що встановлений в Тарифах та складає 100000 грн., з урахуванням умов, визначених в публічній пропозиції ……; надавати інші банківські, фінансові та інші послуги після отримання від мене відповідних ініціатив (заяв, підписання правочинів та інших документів) щодо надання таких послуг, в порядку, передбаченому публічною пропозицією. Цим підтверджую, що перед підписанням цієї заяви-анкети я ознайомився з публічною пропозицією разом з додатками, в т.ч. але не виключно, Тарифами, довідкою про систему гарантування вкладів фізичних осіб, паспортом споживчого кредиту, що розміщені на сайті банку: https:// tascombank.ua/та лендинговій сторінці:https:// sportbank.com.ua/ посилання на примірник якої, разом з додатками я отримав в мобільному додатку «Sportbank», з якою я повністю згоден, зміст розумію, положення якої зобов`язуюсь неухильно дотримуватися. В цьому випадку, датою отримання публічної пропозиції вважається дата, з якої в мобільному додатку стає доступним текст публічної пропозиції (посилання на її примірники). Проект цієї заяви-анкети та публічна пропозиція був наданий мені банком та підписані мною заява та публічна пропозиція відповідають наданим проектам; після дотримання банком від мене цієї заяви-анкети про приєднання до публічної пропозиції та підписання банком цієї заяви-анкети, публічна пропозиція разом з додатками та цієї заявою-анкетою, будуть складати Договір про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту Sportbank про функціонування ощадного рахунку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що укладений між мною та банком (далі договір)…». Крім того, зазначено: «мені відомо про те, що вказаний у цій заяві-анкеті про приєднання поточний рахунок, забороняється використовувати для здійснення операцій, пов`язаних із здійсненням підприємницької діяльності; письмові розпорядження підписуватимуться мною або уповноваженою мною особою за довіреністю. При цьому, при здійсненні електронної взаємодії з банком через мобільний додаток розрахункові документи будуть підписуватися виключно мною з накладенням (створенням) УЕП; ця заява-анкета є, також заявою про відкриття рахунку; я отримала від банку свій примірник заяви-анкети про приєднання та реквізити платіжної картки; після здійснення банком процедури ідентифікації/верифікації моєї особи та отримання банком від мене цієї заяви-анкети про приєднання, підписання банком цієї заяви-анкети, між мною та банком буде укладено договір». Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «ТАСКОМБАНК»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.ст.633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. Як вбачається з матеріалів справи, у підписаній відповідачем Заяві-анкеті про приєднання до Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank» відсутні дані про бажання та згоду ОСОБА_1 отримати кредитні кошти на умовах, зазначених позивачем у позовній заяві, а також на умовах, наведених у доданому до позовної заяви Витягу з публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладання договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб. За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивачем не надано належних доказів, які б підтверджували, що відповідач погодилася, що саме ці Тарифи та Умови обслуговування розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи Заяву-анкету про приєднання до Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank», а також те, що вказаний документ на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містив умови, зокрема щодо сплати процентів, у зазначеному в ньому розмірах і порядку нарахування, або в подальшому не змінювались, а тому такий Витяг з публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладання договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб не може вважатися складовою частиною кредитного договору, укладеного банком з відповідачем. Такий висновок суду узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17, провадження №14-131цс19, відповідно до якої до вказаних правовідносин неможливо застосувати правила частини першої статті 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача неодноразово змінювалися самим Банком, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову. У зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду, з огляду на положення Закону України «Про захист прав споживачів», Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи захисту інтересів споживачів» прийняті 09 квітня 1985 року № 39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН та рішення Конституційного Суду України у справі № 1-12/2013 від 11 липня 2013 року та основні засади цивільного законодавства, звернула увагу на необхідність особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах та зауважила, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору. За такого, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення з відповідача процентів за користування кредитними коштами, оскільки такі є непогодженими з позичальником та наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за тілом кредиту. Відповідно до наданих позивачем виписок по особовим кореспондентським рахункам кредитного договору №002/11781446-SP, вбачається, що АТ «Таскомбанк» на ім`я ОСОБА_1 був відкритий рахунок, номер якого вказаний у заяві-анкеті, - НОМЕР_1 . Крім того, встановлено, що протягом періоду з 27.09.2021 (дата укладення кредитного договору) по 26.06.2024 (дата укладення договору факторингу) в межах визначеного кредитного ліміту, відповідач користувалася кредитними коштами на різного роду споживчі цілі. Також банківською установою здійснювалося нарахування відсотків по вказаному кредитному договору, проводились інші операції. Зокрема, вбачається, що було сплачено 1093,01 грн. Колегією суддів, перевірено відомості з рахунку відкритого на підставі Заяви-анкети №877766 (т. 2 а.с. 18-25), з якого дійсно вбачається активне використання позичальником наданих коштів, а також погашення заборгованості за кредитним лімітом. Оскільки позивачем надано достатньо належних доказів, які підтверджують, як факт укладення кредитного договору, так і факт використання даних коштів позичальником, тому судом першої інстанції правомірно стягнуто тіло кредиту на користь товариства, як правонаступника кредитора. Що стосується позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором від 10.05.2023 № 13673-05/2023. 10.05.2023 між ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №13673-05/2023, який підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора W1283 і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, що вказаний у договорі, відповідно до п. 8 кредитного договору. Невід`ємною частиною договору є й додаток №1 до кредитного договору Графік платежів, Паспорт споживчого кредиту, які також підписані електронним підписом позичальника. Слід зазначити, що п.2 кредитного договору передбачені положення щодо порядку укладання договору. Зокрема, зазначено, що перед укладанням цього договору товариство здійснило ідентифікацію та верифікацію клієнта з урахуванням вимог, визначених нормативно-правовим актом НБУ з питань здійснення установами фінансового моніторингу, одним із передбачених способів. Таким чином, скріпивши договір підписами, у сторін виникли взаємні права та обов`язки. Договором, зокрема п.1 передбачено наданні кредиту у розмірі 3000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку, та на умовах, визначених цим договором. Кредит споживчий, наданий 10.05.2023 на строк 365 днів; строк погашення 03.05.2024. Процентна ставка становить 2,50% в дань та застосовується у межах строку кредиту. Крім того, п.1 договору передбачено, що кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта, уключаючи використання реквізитів платіжної картки №4041-70хх-хххх-0020, протягом одного робочого дня з дня рішення про видачу кредиту. Відповідно до п. 3 кредитного договору, сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, який є невід`ємною частиною цього договору. Сума кредиту, проценти за користування кредитом, нараховані штраф/пеня (у разі наявності) складають заборгованість за договором. Обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому, проценти за користування кредитом нараховуються на залишок Фактичної заборгованості за кредитом станом на початок кожного календарного дня протягом строку кредиту з першого дня надання кредиту клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок) включно. Відповідач за вказаним договором має заборгованість у розмірі 13 800,00 грн., яка складається із заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 3000,00 грн. Та заборгованості за відсотками у розмірі 10800,00 грн. При цьому, колегією суддів враховано, що за умовами договору передбачено сплату відсотків у розмірі 2,5% в день, що становить 75 грн. Таким чином, розмір відсотків нараховано за 144 дні строком по 30.09.2023 року, що свідчить про їх нарахування в межах строку кредитування, за відсотковою ставкою узгодженою сторонами та розмір якої не суперечить вимогам чинного законодавства на час здійснення її нарахування. Як видно з доводів апеляційної скарги відповідач заперечує факт набуття позивачем права вимоги за кредитним договором. Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). За ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. 03.07.2023 на підставі договору факторингу №3072023, укладеного між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ТОВ «Стар Файненс Груп» фактор стає новим кредитором в зобов`язаннях, що виникли із основних договорів, та отримує права вимоги по зобов`язанням за основними договорами, в т.ч. права грошових вимог до боржників по сплаті боргу за основними договорами, строк платежу за якими настав, а також вимоги по основним договорам, які виникнуть в майбутньому, з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі, відповідно до додатку №2 до цього договору. 27.12.2023 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №27122023, відповідно до умов якого ТОВ «Стар Файненс Груп» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Стар Файненс Груп» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників до цього договору, ТОФ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача у розмірі 13800,00 грн.: 3000,00 грн. заборгованість за основною сумою боргу; 10800,00 грн. заборгованість за відсотками. До вказаного договору позивачем також надано докази оплати його вартості, про що свідчить платіжна інструкція №20650 від 28.12.2023 року. Слід зауважити, що відповідач, заперечуючи обставини наявності у ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги за її боргом перед ТОВ «ФК «Інвеструм», не виконала обов`язок з його сплати ні позикодавцю, а ні його правонаступнику. З аналізу змісту апеляційної скарги колегія суддів доходить висновку, що доводи ОСОБА_1 зводяться до заперечень факту укладення кредитним договорів та наявності заборгованості. Однак, оскільки їх укладення підтверджені належними доказами у справі. Відповідач, маючи заборгованість перед кредиторами, фактично бажає уникнути виконання взятих на себе зобов`язань, що суперечить принципу добросовісності притаманного договірним правовідносинам. Оскільки доводи апеляційної скарги були ретельно перевірені судом апеляційної інстанції, однак не знайшли свого належного підтвердження, підстав для зміни чи скасування судового рішення при перегляді у суді апеляційної інстанції не вбачається. При цьому судом першої інстанції здійснено докладну аргументацію доводам відповідача та прийняте законне та справедливе судове рішення по суті спору. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скарги без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення а оскаржуване рішення суду - залишенню без змін. Керуючись ст.ст. 35, 258, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, апеляційний суд, - у х в а л и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04 лютого 2026 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Судді