Постанова 4818 № 635/3393/25

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 травня 2026 року м. Харків справа № 635/3393/25 провадження № 22-ц/818/2774/26 Харківський апеляційний суд у складі: головуючого - судді: Тичкової О.Ю., суддів: Маміної О.В., Яцини В.Б. за участю секретаря судового засідання Риндіч О.Б. сторони справи: позивач ОСОБА_1 відповідач голова Височанської селищної ради Мороз Олександр Васильович, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харків апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Харківського районного суду Харківської області 19 січня 2026 року в складі судді Омельник М.М.,- ВСТАНОВИВ: В січні 2026 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд зазначеного рішення за нововиявленими обставинами, в якій прохав скасувати рішення Харківського районного суду Харківської області від 10 грудня 2025 року у справі № 635/3393/25 та постановити нове рішення, в якому стягнути з Височанського селищного голови О. Мороза на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 2 000 000 гривень, завдану порушенням прав позивача, що гарантовані статтею 40 Конституції України. В обґрунтування заяви зазначено, що суд першої інстанції не перевіряючи відповідні документи встановив на воїх припущеннях те, що Височанська селищна рада була утворена Височанською територіальною громадою Харківської області, як представник її інтересів, з наявним правом розпоряджатись майном громадян, що не відповідає отриманим позивачем документам. Ухвалою Харківського районного суду Харківської області 19 січня 2026 року було відмовлено у відкритті провадження про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Харківського районного суду Харківської області від 12 грудня 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Височанського селищного голови Мороза Олександра Васильовича про відшкодування моральної шкоди. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що рішення Харківського районного суду Харківської області від 10 грудня 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Височанського селищного голови Мороза Олександра Васильовича про відшкодування моральної шкоди, не набрало законної сили, оскільки не закінчився строк його апеляційного оскарження, а тому зазначене рішення не може бути об`єктом перегляду за нововиявленими обставинами. Не погоджуючись з ухвалою ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу суду скасувати, та направити справу до суду першої інстанції для подальшого розгляду. Апеляційна скарга мотивована тим, що до заяви про перегляд судового рішення за ново виявленими обставинами може застосовуватись виключно ст. 185 ЦПК України яка не передбачає відмову у відкритті провадження при перегляді судового рішення за ново виявленими обставинами. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Згідно статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. У відповідності до частин 1-5 статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам рішення суду першої інстанції відповідає. Так, перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами врегульований нормами глави 3 ЦПК України. За приписами частини 1 статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. За змістом цього припису за нововиявленими, так само, як і за виключними, обставинами можна переглянути рішення суду, постанову або ухвалу суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили. Перегляду у зв`язку з нововиявленими обставинами підлягають рішення суду першої інстанції (у тому числі заочне або додаткове рішення), ухвалене за будь-яким видом судового провадження, що набрало законної сили, а також рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції, якими вказані рішення місцевих судів було змінено або ухвалено нове рішення. Отже, стаття 423 ЦПК України імперативно зазначає про те, що перегляду у зв`язку з нововиявленими обставинами підлягають лише рішення суду, постанова або ухвала суду, що набрали законної сили. Відповідно до статті 427 ЦПК України протягом п`яти днів після надходження заяви до суду суддя (суддя-доповідач) перевіряє її відповідність вимогам статті 426 цього Кодексу і вирішує питання про відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами. Судовим розглядом встановлено що рішенням Харківського районного суду Харківської області від 10 грудня 2025 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Височанського селищного голови Мороза Олександра Васильовича про відшкодування моральної шкоди відмовлено. Ухвалою Харківського апеляційного суду від 07 січня 2026 року справу №635/3393/25 за позовом ОСОБА_1 до Височанського селищного голови Мороза Олександра Васильовича про відшкодування моральної шкоди було витребувано з Харківського районного суду Харківської області для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на вказане рішення суду, яка була подана 02.01.2026 року. 14.01.2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції із заявою про перегляд вказаного судового рішення за нововиявленими обставинами. Апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 10 грудня 2025 року, станом на 19.01.2026 року розглянута не була. Отже, у вказаній справі заява про перегляд за нововиявленими обставинами подана до перегляду рішення Харківського районного суду Харківської області від 10 грудня 2025 року судом апеляційної інстанції. Відповідно до статті 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Отже, рішення суду першої інстанції, про перегляд якого ставиться питання, не набрало законної сили, а тому не може бути об`єктом перегляду за нововиявленими обставинами. Прийняття судом до розгляду заяви про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами судового рішення, яке не є об`єктом перегляду у зв`язку з нововиявленими обставинами, процесуальним законом не передбачено, а отже процесуальним наслідком звернення із такою заявою є постановлення судом ухвали про відмову у її прийнятті. Якщо така заява прийнята до провадження суду то, установивши, що ухвала суду про перегляд якої ставиться питання не є об`єктом перегляду у відповідний спосіб, то така справа підлягає закриттю провадження на підставі статті 255 ЦПК України, що не є порушенням норм процесуального права з урахуванням стадії розгляду й визначених законом процесуальних можливостей суду. Так, Верховний Суд у постанові від 10 листопада 2022 року у справі 2-1244/11, провадження № 61-6739св22, роз`яснив, що перегляду за нововиявленими обставинами підлягають рішення суду першої інстанції (у тому числі заочне або додаткове рішення), ухвалене за будь-яким видом судового провадження, що набрало законної сили, а також судове рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції, якими рішення місцевого суду було змінено або ухвалено нове рішення. Прийняття судом до розгляду заяви про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами судового рішення, яке не є об`єктом перегляду у зв`язку з нововиявленими обставинами, процесуальним законом не передбачено, а отже, процесуальним наслідком звернення із такою заявою є постановлення судом ухвали про відмову у відкритті провадження за нововиявленими обставинами. Якщо така заява прийнята до провадження суду помилково, тому у зв`язку з цим провадження у справі належить закрити (постанови Верховного Суду від 21 серпня 2018 року у справі № 463/6259/15-ц, провадження № 61-2146св18, від 03 червня 2021 року у справі № 2-1210/11, провадження №61-1537св21, від 08 червня 2021 року у справі № 2-1207/2011 провадження № 61-1546св21). Отже враховуючи викладене колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження за заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. Доводи апеляційної скарги не спростовують правильні висновки суду першої інстанції, з якими погоджується апеляційний суд. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burgandothers v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2). Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки доводи апеляційної скарги не містять підстав для зміни чи скасування ухвали суду першої інстанції, яке є законним і обґрунтованим, ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду залишити без змін. Підстави для нового розподілу судових витрат відсутні. Керуючись ст.ст.367, 368, п.1 ч.1 ст.374, ст.375, ст.ст.381-384, 389 ЦПК України ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Харківського районного суду Харківської області 19 січня 2026 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий О.Ю. Тичкова Судді О.В. Маміна В.Б. Яцина