Постанова 4854 № 420/3447/25

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 26 травня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/3447/25 Перша інстанція: суддя Пекний А.С., повний текст судового рішення складено 16.04.2026, м. Одеса П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Джабурія О.В. суддів - Вербицької Н.В. - Кравченка К.В. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23.03.2026 у справі №420/3447/25 позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), зобов`язання вчинити певні дії - задоволено. Визнано протиправною та скасовано прийняту Головним управлінням ДПС в Одеській області податкову вимогу №0118399-1308-1532 від 26.12.2024. Визнано протиправними дії Головного управління ДПС в Одеській області щодо надсилання платнику податку ОСОБА_1 податкової вимоги №0118399-1308-1532 від 26.12.2024. 31.03.2026 (документ сформований в системі «Електронний суд» 28.03.2026) ОСОБА_1 (далі - заявник), в інтересах якого діє адвокат Богорел Сергій Володимирович, звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення, у якій просить стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн. 08.04.2026 до Одеського окружного адміністративного суду від представника Головного управління ДПС в Одеській області надійшла заява, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення. Зокрема, зазначає, що розмір гонорару адвокату з урахуванням категорії справи та витраченого часу адвокатом повинен відповідати ринковим цінам на адвокатські послуги. У матеріалах справи повинно міститися належне обґрунтування та докази витраченого часу на правову допомогу. Сума судових витрат на правову допомогу є безпідставно завищеною та необґрунтованою. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2026 відмовлено представнику ОСОБА_1 адвокату Богорелу Сергію Володимировичу у прийнятті додаткового рішення. Відмовляючи у задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового рішення, суд першої інстанції вказав, що з тексту рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.03.2026 у справі №420/3447/25, вбачається, що судом вирішувалось питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу. Не погодившись з вищезазначеною ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 16.04.2026 року, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати вищезазначену ухвалу суду по справі № 420/3447/25 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відповідно до вимог ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. За правилами ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно з вимогами п.1 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Отже, витрати на правничу допомогу є складовою витрат, пов`язаних з розглядом м справи. Приписами ч.1, 2 ст.134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Відповідно до вимог ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Колегія суддів наголошує, що відповідно до вимог ч.3 ст.252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У постанові Верховного Суду від 19.03.2020 року у справі №640/6209/19 щодо застосування статті 252 КАС України сформульовано правовий висновок, відповідно до якого додаткове рішення у справі після його ухвалення стає невід`ємною частиною основного рішення по суті позовних вимог, отже, незалежно від результату вирішення ним передбачених частиною першою статті 252 КАС України вимог або питань, процесуальна форма його викладення та порядок його оскарження є таким, що і для основного рішення у справі. Згідно з положеннями ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Тобто, положення процесуального закону вказують, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інші проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Вимогами ч.7 ст.139 КАС України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Вказане повністю кореспондується із принципом змагальності, адже кожна сторона повинна довести ті обставини, якими вона обґрунтовує свої вимоги та заперечення. Як вбачається з адміністративного позову, позивач повідомляв суд першої інстанції про те що з урахуванням застережень абзацу третього частини сьомої статті 139 КАС України (щодо надання відповідних доказів), просить стягнути з відповідача усі понесені судові витрати по справі. Крім того, колегія суддів акцентує, що дана адміністративна справа розглядалась у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, і нормами КАС України не передбачено судових дебатів, тому із заяви позивача вбачається, що ним у відповідності до вимог ст.139 КАС України додатково будуть подані докази щодо понесених витрат по даній справі для реалізації свого права на стягнення витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, що буде здійснено протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, на підставі відповідної заяви та доданих до неї доказів. Проте, суд першої інстанції вказане не взяв до уваги та відмовив представнику ОСОБА_1 адвокату Богорелу Сергію Володимировичу у прийнятті додаткового рішення вказуючи, що питання вже вирішено у рішенні Одеського окружного адміністративного суду від 23.03.2025 у справі 420/3447/25, а саме - у мотивувальній частині рішення. Колегія суддів, звертає увагу, що в резолютивній частині рішення суд першої інстанції не зазначив про відмову у задоволенні вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу. Позивач, протягом 5-ти днів після прийняття рішення подав до суду першої інстанції заяву про прийняття додаткового рішення про розподіл судових витрат на правничу допомогу разом з документами, що підтверджують витрати на правничу допомогу. Тобто, позивачем було дотримано всіх вимог чинного законодавства щодо порядку відшкодування витрат пов`язаних з судовим розглядом даної справи, а також щодо дотримання строків подання доказів для підтвердження розміру понесених витрат пов`язаних з судовим розглядом справи в суді першої інстанції, з метою їх відшкодування. З урахуванням наведеного, колегія суддів доходить висновку, що постановляючи оскаржувану ухвалу судом першої інстанції було допущено порушення норм процесуального норм права. Викладені обставини, у свою чергу, свідчать, що у межах апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали судом апеляційної інстанції не надається оцінка наявності підстав для присудження за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача понесених витрат на професійну правничу допомогу у розрізі положень ч.9 ст.139 КАС України, оскільки повноваженнями щодо ухвалення додаткового рішення у справі наділений той суд, який приймав рішення по суті спору. Згідно з вимогами ст.320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. На підставі вищенаведеного, враховуючи, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для скасування ухвали суду першої інстанції з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 241, 308, 311, 312, 320, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд апеляційної інстанції, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2026 року задовольнити. Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2026 року у справі №420/3447/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), зобов`язання вчинити певні дії - скасувати, а справу №420/3447/25 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України. Суддя-доповідач О.В. Джабурія Судді Н.В. Вербицька К.В. Кравченко