Постанова 4852 № 160/14311/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 26 травня 2026 року м. Дніпросправа № 160/14311/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В. (доповідач), суддів: Білак С.В., Юрко І.В., розглянувши у порядку письмового провадження в м. Дніпро апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2025 року в адміністративній справі №160/14311/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо переведення виплати пенсії ОСОБА_1 через відділення поштового зв`язку, протиправною бездіяльність щодо не виплати пенсії на визначений пенсіонером банківській рахунок, протиправною бездіяльність щодо не врахування періодів страхового стажу згідно записів у трудовій книжці: з 16.11.1972 по 20.11.1974; з 24.11.1974 по 25.12.1974; з 12.08.1976 по 26.07.1982, протиправною бездіяльність щодо не внесення в розрахунок суми заробітної плати для обчислення пенсії, протиправною бездіяльність щодо не виплати компенсації втрати частини доходу; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області врахувати ОСОБА_1 періоди страхового стажу згідно записів у трудовій книжці: з 16.11.1972 по 20.11.1974; з 24.11.1974 по 25.12.1974; з 12.08.1976 по 26.07.1982, внести в розрахунок суму заробітної плати для обчислення пенсії, виплачувати пенсію на визначений пенсіонером банківській рахунок за заявою поданою представником відповідно зазначеним банком в заяві реквізитам; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплатити компенсацію втрати частини доходу з 17.12.2018. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2025 року позовні вимоги задоволено частково, суд: - визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо виплати пенсії ОСОБА_1 через відділення поштового зв`язку; - визнав протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яка полягає у невиплаті ОСОБА_1 пенсії на визначений пенсіонером банківській рахунок; - визнав протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яка полягає у незарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи та військової служби згідно записів трудової книжки з 16.11.1972 по 20.11.1974, з 24.12.1974 по 25.12.1974, з 12.08.1976 по 26.07.1982; - визнав протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яка полягає у неврахуванні суми заробітної плати для обчислення пенсії при розрахунку пенсійних виплат на підставі наданих довідок про заробітну плату; - визнав протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яка полягає у невиплаті компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії; - зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи та військової служби згідно записів трудової книжки з 16.11.1972 по 20.11.1974, з 24.12.1974 по 25.12.1974, з 12.08.1976 по 26.07.1982; - зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням суми заробітної плати для обчислення пенсії на підставі наданих довідок про заробітну плату; - зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплачувати ОСОБА_1 пенсію на визначений пенсіонером банківській рахунок за заявою, поданою представником, відповідно до зазначених у заяві банківських реквізитів; - зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії з 17.12.2018; - в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржене рішення та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що оскільки позивачем не були подані до відповідача, у визначеному законом порядку, заява про поновлення пенсії та заява про виплату пенсії або грошової допомоги, то для виплати пенсії позивачу немає законних підстав. Апеляційна скарга містить мотиви незгоди з рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2025 року лише в частині виплати пенсії на банківський рахунок позивача. Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до вимог ст. 311 КАС України. Перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, ОСОБА_1 з грудня 1996 року виїхав з міста Дніпра на постійне місце проживання до держави Ізраїль, де перебуває на консульському обліку посольства України в державі Ізраїль. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.02.2020 у справі №160/12816/19 (суддя Тулянцева І.В.) адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 17.12.2018. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 17.12.2018 з прийняттям рішення за результатами її розгляду. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.02.2020 у справі №160/12816/19 (суддя Тулянцева І.В.) набрало законної сили 17.03.2020. 15.04.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про виплату пенсії або грошової допомоги, в якій просив належні йому суми пенсії (грошової допомоги, іншої грошової виплати) перераховувати на його поточний рахунок, який відкрито у ТВБВ №10015/0602 ОПЧ. Одеське РУ поточний рахунок № НОМЕР_1 , рахунок установи уповноваженого банку в ТВБВ №10015/0602 ОПЧ, код банку 328845, код згідно з ЄДРПОУ 09328601. Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 14.06.2024 №35034-23537/С-01/8-0400/24 «Про розгляд звернення» на звернення представника позивача №ВЕБ-04001-Ф-С-24-085722 від 16.05.2024 повідомлено про те, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.02.2020 у справі №160/12816/19 позивачу призначено пенсію за віком з 17.12.2018 та нараховано доплату за період з 17.12.2018 по 31.05.2024 у сумі 123758,35 грн. Належні пенсійні кошти за період з 17.12.2018 по 31.05.2024 в розмірі 123758,35 грн нараховані до виплати на відомість червня поточного року. Виплата пенсії проводиться через відділення поштового зв`язку 51931, дата виплати 18 число. Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати нараховується відповідно до Закону України від 19.10.2000 № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №

159. У зв`язку з тим, що покладені рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.02.2020 у справі №160/12816/19 зобов`язання виконані органами Пенсійного фонду України в порядку, встановленому судовим рішенням та в межах повноважень, покладених на органи Пенсійного фонду України, підстави для нарахування та виплати компенсації відсутні. На підставі викладеного, позивач звернувся до суду з позовом. Вирішуючи спір, суд першої інстанції зазначив, що відмовляючи здійснювати виплату позивачу пенсії на визначений ним банківський рахунок, відповідач посилається на те, що останнім не була дотримана вимога особистого звернення із заявою про виплату пенсії. Проте, суд першої інстанції вважав такі доводи відповідача помилковими з огляду на те, що під особистим зверненням пенсіонера, про що йде мова у п. 10 Порядку №1596, необхідно розуміти особисте підписання пенсіонером заяви про виплату пенсії, а не фізичне переміщення цієї особистої заяви пенсіонером до відповідача. Позиція відповідача про те, що особисто підписана заява пенсіонера може бути передана до органу Пенсійного фонду України тільки ним особисто не просто звужує конституційне право на звернення за допомогою уповноваженого представника відповідно до Закону України «Про звернення громадян», а й взагалі обмежує право пенсіонера, який проживає закордоном, на отримання пенсії. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції. Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України. Згідно приписів статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058 розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом (№1058). В силу п.2 ч.1 ст.49 Закону №1058, було передбачено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду України або за рішенням суду припиняється на весь час проживання за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Статтею 51 Закону №1058 встановлено, що у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від`їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Рішенням №25-рп/2009 пункт 2 частини 1 статті 49, друге речення статті 51 Закону №1058-ІV щодо припинення виплати пенсії на весь час проживання (перебування) пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним). Зазначені положення Закону №1058-ІV втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Крім цього, у Рішенні КМУ №25-рп/2009 зазначено, що оспорюваними нормами Закону №1058-ІV держава, всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб, право на соціальний захист поставила в залежність від факту укладення Україною з відповідною державою міжнародного договору з питань пенсійного забезпечення. Таким чином, держава всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб, що мають право на отримання пенсії у старості, на законодавчому рівні позбавила цього права пенсіонерів у тих випадках, коли вони обрали постійним місцем проживання країну, з якою не укладено відповідного договору. Виходячи із правової, соціальної природи пенсій право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов`язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов`язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, в Україні чи за її межами. В силу вимог ст.152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Рішення Конституційного Суду України має преюдиційне значення при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв`язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії положень законів України, визнаних неконституційними та є обов`язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене. В даному випадку спір між сторонами стосується саме питання виплати пенсії на банківський рахунок позивача. За приписами частини 1 статті 47 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 року №1596 затверджено Порядок виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, який визначає механізм виплати пенсій та грошової допомоги їх одержувачам, у тому числі допомоги на поховання і сум пенсій, грошової допомоги, недоотриманих у зв`язку із смертю одержувача, особам, які мають право на отримання таких виплат, головними управліннями Пенсійного фонду України в областях, м. Києві (органи Пенсійного фонду України) та структурними підрозділами з питань соціального захисту населення місцевих держадміністрацій, виконавчого органу міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, центрами з нарахування та здійснення соціальних виплат (органи соціального захисту населення), а також інших грошових виплат, що фінансуються органами соціального захисту населення за рахунок відповідних бюджетів (пенсія та грошова допомога), шляхом зарахування на поточні рахунки одержувачів пенсії та грошової допомоги (одержувачі), а у разі їх смерті - на поточні рахунки осіб, які мають право на отримання допомоги на поховання та недоотриманої суми пенсії, грошової допомоги, в уповноважених банках (Порядок №1596). Відповідно до пункту 6 Порядку №1596, одержувачі самостійно вибирають уповноважений банк для відкриття поточного рахунка. Згідно пункту 10 Порядку №1596, заява про виплату пенсії або грошової допомоги (додаток 1) або заява про виплату пенсії або грошової допомоги з відкриттям рахунка (додаток 4) подається одержувачем особисто до органу Пенсійного фонду України або органу соціального захисту населення за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті в межах України. Заява про виплату пенсії або грошової допомоги може прийматися органом Пенсійного фонду України або органом соціального захисту населення через установи уповноваженого банку, зокрема, в електронній формі з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, одержувача та уповноваженого працівника банку. Заява приймається за умови пред`явлення паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу та підтверджує її вік, і визначеного законодавством документа, необхідного для з`ясування місця її проживання, та реєструється в установленому порядку. У разі отримання від одержувача заяви про виплату пенсії або грошової допомоги з відкриттям рахунка орган Пенсійного фонду України або орган соціального захисту населення інформує одержувача про необхідність укладення договору банківського рахунка із зазначеним у заяві уповноваженим банком. Органи Пенсійного фонду України та органи соціального захисту населення формують перелік одержувачів на підставі отриманих заяв про виплату пенсії або грошової допомоги з відкриттям рахунка та разом із необхідними для відкриття поточних рахунків таким особам документами та відомостями, визначеними нормативно-правовими актами Національного банку, подають його відповідному уповноваженому банку у строки, визначені у договорі, але не пізніше ніж через 5 робочих днів з дати прийняття документів. Уповноважений банк може відмовити у відкритті поточного рахунка одержувачу з підстав, визначених законодавством та/або нормативно-правовими актами Національного банку, або у разі надання не в повному обсязі та/або недостовірної інформації чи документів, що містять недостовірну/неправдиву інформацію, та/або будь-яких інших відомостей, необхідних уповноваженому банку для відкриття поточного рахунка згідно з вимогами законодавства та/або нормативно-правових актів Національного банку, про що повідомляє відповідному органу Пенсійного фонду України або органу соціального захисту населення із зазначенням причин відмови у відкритті рахунка для інформування одержувача або подання відсутньої/уточнювальної інформації, відсутніх відомостей та/або документів. Уповноважений банк щомісяця не пізніше 20 числа подає органам Пенсійного фонду України або органам соціального захисту населення перелік відкритих за зверненнями органів Пенсійного фонду України та органів соціального захисту населення поточних рахунків одержувачам із зазначенням номерів таких рахунків та інформації про укладення договорів банківського рахунка з одержувачами, а в разі відмови у відкритті поточного рахунка - інформацію про причину відмови. Заява про виплату пенсії може подаватися до органу Пенсійного фонду України в електронній формі через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України з використанням засобів кваліфікованого електронного підпису. Отже, пунктом 10 Порядку №1596 передбачено можливість подання заяви про виплату пенсії через банківську установу двома шляхами, а саме або пенсіонером безпосередньо до органу ПФУ або шляхом звернення пенсіонера до банківської установи та подальшим переданням банківською установою до органів ПФУ заяви пенсіонера щодо бажання отримувати пенсію на визначений банківський рахунок. В даному випадку, відмова відповідача у виплаті пенсії позивачу на банківський рахунок №UA073288450000026208509610479, мотивована тим, що заява не відповідає вимогам Постанови №1596, зокрема, заява, подана представником позивача, не може бути прийнята до розгляду. З цього приводу слід зазначити, що відповідно до висновку викладеного у постанові Верховного Суду від 20.01.2022 року №280/4551/21 в якій зазначено наступне, що необхідність приїзду людей похилого віку, які виїхали на постійне проживання за межі України, виключно з метою особистого звернення до Пенсійного органу задля виправлення помилки, допущеної державою, є додатковим тягарем для таких осіб і не сприяє відновленню їх порушеного права. Такий підхід суперечить тезам, покладеним Конституційним судом України в основу рішення від 07.10.2009 №25-рп/2009. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Верховна Рада України може змінити закон виключно законом, а не шляхом прийняття підзаконного правового акту. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України відносяться до категорії підзаконних. Порядок та умови отримання пенсійних виплат регулюються виключно Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». При цьому, жодних змін до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з приводу особливостей виплати пенсіонерам, які виїхали на постійне місце проживання за кордон, заборгованості по пенсії Верховною Радою не приймалось, як і не приймалося змін до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» щодо проходження верифікації отримувачів пенсії, як постійно проживають за кордоном. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивач має право на отримання пенсії на відкритий на його ім`я банківський рахунок, оскільки пенсія з моменту її нарахування є власністю пенсіонера і саме пенсіонер наділений правом обирати у який спосіб отримувати належні йому виплати. Підстав для відмови позивачу у виплаті пенсії на рахунок у банку судом не встановлено. Ураховуючи те, що в іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржувалося, тому в цій частині апеляційний перегляд не здійснювався. Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову в цій частині. Відтак, доводи апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції. Інші доводи суду першої інстанції не покладені в основу незгоди з рішенням суду першої інстанції, що викладені в апеляційній скарзі, а тому суд апеляційної інстанції не надає їм правову оцінку. З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності. Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки дана справа розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини 1 статті 310 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 327, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2025 року в адміністративній справі №160/14311/25 - залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2025 року в адміністративній справі №160/14311/25 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 328-329 КАС України. Головуючий - суддя С.В. Чабаненко суддя С.В. Білак суддя І.В. Юрко