Постанова 4852 № 160/21298/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 25 травня 2026 року м. Дніпросправа № 160/21298/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В. (доповідач), суддів: Сафронової С.В., Білак С.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МІСТОБУДСТАНДАРТ» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.10.2025 в адміністративній справі №160/21298/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МІСТОБУДСТАНДАРТ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «МІСТОБУДСТАНДАРТ» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, у якому просить: - визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Дніпропетровській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 22.01.2025 року № 17257; - зобов`язати Головне управління ДПС в Дніпропетровській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «МІСТОБУДСТАНДАРТ» (код 42883974) з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.10.2025 в адміністративній справі №160/21298/25 у задоволенні позову відмовлено. Товариство з обмеженою відповідальністю «МІСТОБУДСТАНДАРТ», не погодившись з рішенням суду першої інстанції подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду, та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю. Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до приписів ст. 311 КАС України. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Як встановлено судом першої інстанції, та підтверджено матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю «МІСТОБУДСТАНДАРТ» є юридичною особою, зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з присвоєнням ідентифікаційного коду юридичної особи 42883974, дата запису: 25.04.2024, номер запису: 1003051070015018678. Основне місце обліку: 463.ГУ ДПС у Дніпропетровській обл. Соборна ДПІ; Основний вид діяльності (фактичний): 41.20-будiвництво житлових i нежитлових будiвель; Платник ПДВ з: 01.10.2021 року. ТОВ «МІСТОБУДСТАНДАРТ» було отримано рішення від 13.12.2024 року відповідачем було зазначено коди: « 11», « 12», « 13», « 14» податкової інформації, яка була підставою для прийняття рішення про відповідність ТОВ «МІСТОБУДСТАНДАРТ» критеріям ризиковості платника податку, а саме: « 11» накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих, складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності; « 12» - постачання товарів (послуг) платнику (ам) податку, щодо якого (их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку; « 13» - придбання товарів (послуг) у платника (ам) податку, щодо якого (их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку; « 14» - постачання товарів(послуг) за рахунок сформованого реєстраційного ліміту (СУМнакл) у зв`язку із придбанням товарів, не пов`язаних із господарською діяльністю платника податків. Позивач до комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН ГУ ДПС у Дніпропетровської області подав письмове пояснення про виключення платника податку з переліку платників на рішення про відповідність/невідповідність критеріям ризиковості платника податку від 13.01.2025 року (вих. №1301-01) разом з підтверджуючими документами. Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в ЄРПН ГУ ДПС у Дніпропетровській області не врахувала письмові пояснення позивача разом з додатками від 13.01.2025 року та прийняла рішення про відповідність ТОВ «МІСТОБУДСТАНДАРТ» критеріям ризиковості платника податку від 22.01.2025 року № 17257. В рішенні комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН ГУ ДПС у Дніпропетровській області про відповідність ТОВ «МІСТОБУДСТАНДАРТ» критеріям ризиковості платника податку від 22.01.2025 року № 17257 зазначено, що позивач відповідає таким критеріям ризиковості платника податку: 11 накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих, складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності 14- постачання товарів(послуг) за рахунок сформованого реєстраційного ліміту (СУМнакл) у зв`язку із придбанням товарів, не пов`язаних із господарською діяльністю платника податків « 12» - постачання товарів (послуг) платнику (ам) податку, щодо якого (их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку « 13» - придбання товарів (послуг) у платника (ам) податку, щодо якого (их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку Також в рішенні комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в ЄРПН ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 22.01.2025 року № 17257 зазначено, що ТОВ «МІСТОБУДСТАНДАРТ» не надано копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості. Позивач не погоджується з прийнятим відповідачем рішенням від 22.01.2025 року № 17257 про відповідність ТОВ «МІСТОБУДСТАНДАРТ» критеріям ризиковості платника податку, тому звернувся до суду з цим позовом. Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. Згідно з п.201.16. ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі - Порядок №1165) визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів. Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку № 1165 у разі, коли за результатами перевірки податкової накладної / розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі. Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3). Відповідно до пункту 6 Порядку у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4). У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У Додатку № 4 до Порядку затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, якою передбачено, що у разі відповідності платника податку пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація стала підставою для таких висновків податкового органу та прийняття відповідного рішення. Оцінюючи правомірність спірного рішення колегія суддів зауважує, що з оскаржуваного рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості неможливо встановити на підставі яких документів чи якої інформації податковий орган дійшов такого висновку, що унеможливлює самостійно визначити позивачем обсяг та перелік документів, необхідних для спростування вказаного висновку, а тому дані рішення не відповідають критерію правової визначеності та обґрунтованості. Також, у рішенні зазначено про відповідність платника податку (позивача) критеріям ризиковості платника, зокрема, пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. В якості доказів, на підставі якого винесено оскаржуване рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, відповідачем зазначено інформацію про здійснення операцій позивачем з суб`єктами господарювання, стосовно яких прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості. Таким чином висновок контролюючого органу про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку ґрунтується на тому, що серед контрагентів позивача є суб`єкти господарювання, які здійснюють сумнівні господарські операції. Тобто, негативна податкова інформація стосується не господарської діяльності позивача, а його контрагентів. Доказів того, що контролюючий орган досліджував обставини господарської діяльності позивача станом на момент прийняття оскаржуваного рішення, до суду не надано та матеріали справи не містять. У постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №340/474/20 підкреслено, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що товариство ймовірно є учасником формування схемного податкового кредиту згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації. Проте, у даній справі Комісія не з`ясовувала специфіку проведених господарських операцій та не визначала документів, які є достатніми для підтвердження господарських операцій. Враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що висновки Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ґрунтується лише на припущеннях, без зазначення конкретних доказів (податкової інформації), які досліджувались комісією та які вказують на ризиковість здійснення господарських операцій, зазначених в поданих для реєстрації податкових накладних/розрахунках коригування. Пояснення відповідача містять лише посилання на аналіз даних ЄРПН та АІС «Податковий блок» без зазначення конкретних даних та показників (дані щодо накладних, постачальників, показників, господарських операції тощо). При цьому, комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації. Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Верховний Суд у постанові від 23.10.2018 у справі №822/1817/18 виклав правову позицію, у відповідності до якої за загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Європейський суд з прав людини у пункті 36 рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), від 01.07.2003 року №37801/97 вказав, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Тож, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення. Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо. При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим. Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії. Відповідач не надав та матеріали справи не містять жодного належного доказу, який би досліджувався в ході засідання комісії, і який би слугував підставою для прийняття оспорюваного рішення та був покладений в основу їх прийняття. Суд звертає увагу на те, що податкова інформація, наявна у контролюючого органу, є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення підприємством порушень та не підтверджує ризиковість платника податків. Будь-яка податкова інформація, зокрема, надана іншими контролюючими органами носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні закону. Така позиція підтримується Верховним Судом, про що свідчить правовий висновок останнього, викладений у постановах від 02.04.2020 у справі №160/93/19, від 04.06.2020 у справі №340/422/19 та від 16.04.2021 у справі №813/1301/15. Верховний Суд у постанові від 22.07.2021 у справі №520/480/20 вказав, що саме лише посилання контролюючого органу на те, що аналіз діяльності товариства свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових накладних, а також мінімізації платежів до бюджету, без належного обґрунтування і документального підтвердження, не може свідчити про відповідність рішення критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень і закріплені у частині другій статті 2 КАС України. За результатами розгляду даної справи, колегією суддів не встановлено та матеріали справи не містять наявність у відповідача підстав для віднесення позивача до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. При цьому, колегія суддів звертає увагу, на ті обставини, що законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Так, рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування. При цьому, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації. Отже, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації. При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку. Разом з тим, зі змісту оскарженого рішення 22.01.2025 року № 17257 слідує, що комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування. Отже, колегія суддів дійшла висновку, що під час прийняття рішення № 17257 від 22.01.2025 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській прийнято всупереч положенням Порядку № 1165. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 23 червня 2022 року у справі № 640/6130/20. Колегія суддів зауважує, що рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 22.01.2025 року № 17257 є індивідуальним актом у відношенні до Товариства з обмеженою відповідальністю «МІСТОБУДСТАНДАРТ» у розумінні пункту 19 частини першої статті 4 КАС України і може бути оскаржено у судовому порядку. При цьому безпідставним є посилання відповідача та суду першої інстанції на те, що позивач не скористався своїм правом на адміністративне оскарження та не подав скаргу на Рішення від 22.01.2025 року № 17257 комісії регіонального рівня Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Комісії центрального рівня Державної податкової служби України. В той же час, Порядок № 1165, на відміну від положень Порядку № 117, закріплює право суб`єкта господарювання на адміністративне та/або судове оскарження рішення про відповідність/невідповідність платника податків критеріям ризиковості, що мало наслідком відповідну зміну судової практики. Виходячи з наведеного колегія суддів дійшла висновку про недотримання відповідачем положень Порядку № 1165 при прийнятті рішення від 22.01.2025 року № 17257. При цьому суд першої інстанції, надаючи оцінку цьому рішенню відповідача, не врахував наведеного та дійшов помилкового висновку про правомірність рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 22.01.2025 року № 17257. Відповідно до приписів статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до ст. 317 КАС України, підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є неповне з`ясування судом обставин справи, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права. Колегія суддів зазначає, що в даному випадку рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам ст. 242 КАС України, оскільки судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи та порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду на підставі ст. 317 КАС України підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог. Частиною 1 статті 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. Відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності. Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягають. Керуючись: пунктом 2 частини 1 статті 315, статтями 317, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МІСТОБУДСТАНДАРТ» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.10.2025 в адміністративній справі №160/21298/25,- задовольнити. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.10.2025 в адміністративній справі №160/21298/25,- скасувати. Ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «МІСТОБУДСТАНДАРТ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,- задовольнити. Визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Дніпропетровській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 22.01.2025 року № 17257. Зобов`язати Головне управління ДПС в Дніпропетровській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «МІСТОБУДСТАНДАРТ» (код 42883974) з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає за виключенням випадків, встановлених цим пунктом. Головуючий - суддя С.В. Чабаненко суддя С.В. Сафронова суддя С.В. Білак