Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/31558/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 25 травня 2026 року м. Дніпросправа № 160/31558/24 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.05.2025 в адміністративній справі №160/31558/24 (головуючий суддя першої інстанції Савченко А.В.) за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті, в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,- ВСТАНОВИВ: Позивач ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив: -визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу № 075768 від 23 жовтня 2024 року, прийняту в.о. начальника відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті Дмитром Дяденчуком, якою стягнуто з ОСОБА_1 адміністративно-господарський штраф в сумі 17 000 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він є власником вантажного автомобіля Mercedes-Benz Atego, але не здійснює перевезень самостійно. 26 вересня 2024 року водій ОСОБА_2 перевозив вантаж і був зупинений інспекторами Укртрансбезпеки. За результатами перевірки складено акт про відсутність заповнених тахокарт або бланків підтвердження діяльності за період 12.09.2024 14.09.2024. На підставі цього акту винесено штрафну постанову № 075768 від 23.10.2024. Як зазначає позивач, відповідальність несе перевізник або водій, а не власник транспортного засобу. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.05.2025 позовну заяву задоволено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимогах. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що водій вантажного транспорту повинен мати посвідчення, реєстраційні документи, товарно-транспортну накладну та інші документи, передбачені законодавством. Автобуси (міжміські понад 50 км) та вантажівки понад 3,5 т мають бути обладнані діючими тахографами. Водій повинен правильно їх використовувати, зберігати записи та мати протокол перевірки тахографа. Якщо водій не керував транспортом у певний період, перевізник має оформити бланк підтвердження діяльності, який є обов`язковим для контролю. Відсутність необхідних документів під час перевірки є підставою для адміністративно-господарського штрафу відповідно до ст. 60 Закону «Про автомобільний транспорт». Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне. Власником автомобільного транспорту MERCEDES-BENZ, державний номерний знак НОМЕР_1 є громадянин України ОСОБА_1 . За змістом Акта проведення перевірки № 062584 від 26.09.2024 встановлено, що посадовою особою виявлено порушення ОСОБА_2 вимог законодавства про автомобільний транспорт, а саме: ст. 34 ЗУ "Про автомобільний транспорт" перевізник не забезпечив виконання вимог цього закону та інших законодавчих актів України у сфері перевезення вантажів, а саме відсутні заповнені тахокарти водія ОСОБА_2 або бланк підтвердження діяльності за період з 12.09.2024р. по 14.09.2024р. чим порушено п.3.3. НМТЗУ №385 від 24.06.2010, п.6.4. НМТЗУ №340 від 07.06.2010. У тому числі порушення відповідальність за яке передбачена вимогами статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» абзац третій частина 1 перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 48, 39 ЗУ «Про автомобільний транспорт» а саме відсутні заповнені тахокарти водія ОСОБА_2 або бланк підтвердження діяльності за період з 12.09.2024р. по 14.09.2024р. Пояснення водія про отримання порушень: нічого не порушував. При цьому, водій транспортного засобу від підпису акту відмовився, про що посадовими особами відповідно до вимог пункту 22 Порядку № 1567 зроблено відповідну відмітку в акті. 23.10.2024 за результатами розгляду справи про порушення позивачем законодавства про автомобільний транспорт, відповідач прийняв постанову № 075768 про застосування адміністративно-господарського штрафу, згідно з яким ФОП ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності шляхом застосування на підставі абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 грн. Не погоджуючись із постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу та вважаючи її протиправною, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого. Згідно ч. 1 ст. 34, ч. 1, 2 ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів. Автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються перевезення. Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи на підставі яких виконуються вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством. Таким чином до переліку документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів визначених статтею 48 Закон віднесено також інші документи, що передбачені законодавством. Перелік документів, які повинні бути у наявності у водія під час здійснення ним перевезення вантажів не обмежується переліком визначеним ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт». Відповідно до ст. 49 Закону України «Про автомобільний транспорт», водій транспортного засобу зобов`язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень, дотримуватися визначеного режиму праці та відпочинку. Згідно п. 1.4 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 року №385, терміни вживаються у такому значенні: контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв; картка - картка контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначена для використання в цифровому тахографі; тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР (994_016). Згідно з пунктами 2.4, 3.3, 3.6 вищевказаної Інструкції, транспортні засоби, призначені для перевезення небезпечних вантажів, обладнують тахографами з урахуванням положень пунктів 2.1 - 2.3 цього розділу та відповідно до законодавства щодо встановлення вимог до конструкцій таких транспортних засобів. Водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР (994_016), або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів. Перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами, а також, наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа. Згідно з п. 6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 року №340, водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія. Транспортний засіб повинен бути обладнаний тахографом, у разі обладнання автомобіля тахографом, повинен бути протокол перевірки та адаптації. У разі відсутності тахографа, водій зобов`язаний мати при собі та заповнювати (вносити дані) до індивідуальної книжки водія. Визначитись із дотриманням визначеного режим праці та відпочинку водія можливо з оформленої особистої картка водія та роздруківки даних роботи цифрового тахографа. Отже передбачено, що водій повинен мати при собі протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу. Посадовими особами Укртрансбезпеки під час проведення перевірки на дорозі встановлено, що у водія відсутні заповнені тахокарти водія ОСОБА_2 або бланк підтвердження діяльності за період з 12.09.2024р. по 14.09.2024р. Відповідно до наданих Відповідачем фотокопій документів, у водія на момент перевірки були в наявності тахошайби, що охоплюють періоди з 12.09.2024 по 13.09.2024, з 13.09.2024 по 14.09.2024 та з 14.09.2024 по 15.09.2024, що свідчить про дотримання вимог законодавства щодо обліку режиму праці та відпочинку. Як свідчать встановлені обставини справи, під час перевірки транспортного засобу позивача були наявні дані тахографа, які відповідно до статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» та пункту 3.3 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті повинні знаходитись у водія, не передбачено відповідальність водія або володільця транспортного засобу у разі некоректного їх заповнення, відповідальність передбачена за відсутність або не надання перевіряючим особам роздруківки даних роботи тахографа або протоколу перевірки адаптації тахографа. Відповідно до абзацу 3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. При вирішенні спору, суд апеляційної інстанції керується правовими позиціями Верховного Суду, зокрема від 11.02.2020 року у справі №820/4624/17, від 10.05.2019 року у справі №816/124/17. Верховний Суд вказував, що положеннями статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено необхідність наявності як у перевізника так, і у водія інших документів, передбачених законодавством, зокрема протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, або індивідуальної контрольної книжки водія - в разі не обладнання транспортного засобу тахографом, передбачено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 385 від 24.06.2010 року, та Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 340 від 07.06.2010 року. За відсутності документів, зокрема, в даному випадку протоколу перевірки та адаптації пристрою тахографа, без оформлення індивідуальної контрольної книги водія, на підставі яких виконуються вантажні перевезення до фізичних або юридичних осіб, які здійснюють на комерційній основі чи за власний кошт перевезення вантажів транспортними засобами, застосовуються адміністративно-господарські штрафи. Відповідальність настає у разі відсутності як у перевізника так, і у водія документів, передбачених законодавством, зокрема протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, роздруківки даних цифрового тахографа, індивідуальної контрольної книжки водія, тахокарт. Вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції керується правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 20.12.2018 року у справі № 804/8740/16, від 14.12.2023 року у справі № 340/5660/22, від 21.12.2023 року у справі № 280/2150/23. Таким чином, суд зазначає, що на момент проведення рейдової перевірки позивач забезпечив водія повним комплектом документів, що передбачений законодавством, у зв`язку з чим інспектором безпідставно зафіксовано в акті перевірки порушення вимогстатті 48 Закону № 2344-ІІІ. Відтак зважаючи на зафіксовані в акті перевірки порушення, за наслідками розгляду справи відповідачем неправомірно винесено оскаржувану постанову. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Розподіл судових витрат не здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України. Керуючись ст.ст. 315, ст. 316, ст.ст. 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.05.2025 в адміністративній справі №160/31558/24 залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.05.2025 в адміністративній справі №160/31558/24- залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України. Головуючий - суддя С.В. Білак суддя С.В. Чабаненко суддя І.В. Юрко