Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 460/17329/25

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 травня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 460/17329/25 пров. № А/857/47900/25 Восьмий апеляційний адміністративний суду у складі колегії суддів: судді-доповідача Сала П.І., суддів: Димарчук Т. М., Заверухи О.Б., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року (суддя Зозуля Д.П.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій, ВСТАНОВИВ: У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом щодо оскарження дій Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області при проведенні індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, відповідно до частини 2 статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови у проведенні індексації пенсії ОСОБА_1 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 12236,71 грн на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 та у розмірі 1,115. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області провести перерахунок (індексацію) та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини 2 статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 12236,71 грн на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01 березня 2024 року відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року № 185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році", на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 з 01 березня 2025 року відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року № 209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році" починаючи з 22 березня 2025 року, з урахуванням раніше виплачених сум. Відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить вказане рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. На обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що пенсії, при призначенні яких уже було застосовано показник середньої заробітної плати, який перевищує індексований розрахунковий показник, не підлягають щорічній індексації за формулою. У таких випадках замість індексації передбачається фіксована щомісячна доплата. Тому, на думку скаржника, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для індексації пенсії позивачки за формулою, визначеною частиною 2 статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Звертає увагу, що позивачка пропустила строк звернення з цим позовом до суду першої інстанції в частині позовних вимог щодо не проведення індексації пенсії позивачки з 01 березня 2024 року по 22 березня 2025 року, а тому позовні вимоги в цій частині необхідно залишити без розгляду у зв`язку з його пропуском Відзив на апеляційну скаргу не надходив, що, однак, не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення. Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивачка з 03 серпня 2023 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Рівненській області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Позивачка звернулася до відповідача з заявою щодо проведення індексації пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, на відповідні коефіцієнти підвищення з урахуванням положень частини 2 статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". У відповідь на звернення позивачки, відповідач надав письмову відмову у здійсненні перерахунку, в якій повідомив, що пенсію за віком призначено позивачці згідно із Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати за три попередні роки, які передують року звернення, який є більшим за розміри показників середньої заробітної плати, що підлягають застосуванню при проведенні перерахунку пенсії з урахуванням її індексації. Позивачка з наданою відмовою не погодилася та звернулася до суду з позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що при проведенні перерахунку пенсії, призначеної відповідно до приписів Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у зв`язку із щорічною індексацією, збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено частиною 2 статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". На думку колегії суддів, такі висновки відповідають нормам матеріального права та є правильними. Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-ІV), розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Частиною 1 статті 9 Закону № 1058-ІV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Відповідно до статті 10 згаданого Закону особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором. За приписами статті 27 Закону № 1058-ІV, розмір пенсії за віком визначається за формулою: П= Зп х Кс, де: П - розмір пенсії; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи. При цьому згідно з частиною 2 статті 40 Закону № 1058-ІV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи. Частиною 2 статті 42 Закону № 1058-ІV встановлено, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення. У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення. Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини. На виконання абзацу 4 частини 2 статті 42 Закону № 1058-ІV, постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини 2 статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядок № 124), яким визначено механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Згідно з пунктом 5 Порядку № 124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку. Кожен наступний перерахунок у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, зокрема: - з 01 березня 2021 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2021 року № 127 "Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році"; - з 01 березня 2022 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році"; - з 01 березня 2023 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році"; - з 01 березня 2024 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2024 року № 185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році". - з 01 березня 2025 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року № 209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році". Таким чином, індексація пенсій у подальшому відповідно до постанов Кабінету Міністрів України проводиться згідно з Порядком № 124 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії станом на 1 жовтня 2017 року на відповідні коефіцієнти. Водночас колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що абзац 1 та абзац 2 пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися відповідно до приписів частини 2 статті 42 Закону № 1058-IV. Суд наголошує, що законодавець делегував Кабінету Міністрів України повноваження на встановлення порядку здійснення індексації пенсій та розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, але з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим частини 2 статті 42 Закону № 1058-IV. При цьому під "порядком" розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методики здійснення перерахунку пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Розмір щорічного збільшення зазначеного показника повинен встановлюватися Кабінетом Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим частини 2 статті 42 Закону № 1058-IV. У свою чергу, Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати базову розрахункову величину (показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії станом на 01 жовтня 2017 року, який становить 3764,40 гривень) до якої може бути застосований коефіцієнт збільшення, оскільки такий підхід нівелює основне призначення індексації грошових доходів населення - підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін та суперечить акту вищої юридичної сили Закону № 1058-IV, абзацом 1 частини 2 статті 42 якого чітко визначено, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії. Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (наприклад, постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18 та від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19). Отже, при проведенні перерахунку пенсій, призначених у 2021-2025 роках згідно із Законом № 1058-IV, у зв`язку із щорічною індексацією збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено частиною 2 статті 42 цього Закону. За наведеного вище правового регулювання колегія суддів констатує, що пенсійний орган, здійснюючи перерахунок пенсії позивачки на підставі частини 2 статті 42 Закону № 1058-IV, встановивши щомісячну доплату до пенсії у фіксованому розмірі, взамін застосування коефіцієнтів збільшення, передбачених постановами Уряду на відповідний рік, якими унормовуються питання індексації пенсіонерів відповідно до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, діяв не відповідно до вимог чинного законодавства. Наведені висновки повністю відповідають правовій позиції, що сформована Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 16 квітня 2025 року у справі № 200/5836/24. Щодо доводів скаржника про пропуск позивачкою строку звернення до суду, то Верховний Суд у постанові від 13 січня 2025 року у справі № 160/28752/23 наголосив, що право громадян на індексацію пенсії не є абсолютним і його захист може бути обмеженим строком звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це насамперед зумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними, оскільки реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Звернувшись до суду з цим позовом 23 вересня 2025 року позивачка заявила вимоги щодо зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з 23 березня 2025 року у спосіб послідовного збільшення середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, на коефіцієнт збільшення цього показника, що враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,197, 1,0796 та 1,115. Оскаржуваним судовим рішенням зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області провести з 22 березня 2025 року перерахунок (індексацію) та виплату пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-ІV шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 12236,71 грн на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 відповідно до пункту 1 Постанови № 185 та у розмірі 1,115 відповідно до пункту 1 Псоатнанови № 209, з урахуванням раніше виплачених сум. Водночас колегія суддів критично оцінює доводи апелянта щодо пропуску позивачкою строку звернення до суду. Суд першої інстанції, діючи в межах позовних вимог, зобов`язав відповідача провести перерахунок і виплату пенсії із застосуванням відповідних коефіцієнтів саме з 22 березня 2025 року, тобто в межах строку, визначеного частиною другою статті 122 КАС України, а не з 01 березня 2024 року, як помилково стверджує відповідач. Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. З огляду на результат апеляційного перегляду, розподіл судових витрат в суді апеляційної інстанції не здійснюється. Керуючись ст.ст. 139, 308, 311, 316, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року у справі № 460/17329/25 - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя П. І. Сало судді Т. М. Димарчук О. Б. Заверуха