Постанова 4855 № 620/5826/25

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/5826/25 Суддя (судді) першої інстанції: Дар`я ВИНОГРАДОВА ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 травня 2026 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Ганечко О.М., суддів Кузьменка В.В., Сорочка Є.О., розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, У С Т А Н О В И В : Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області, у якому просив: визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головне управління ДПС у Чернігівській області від 21.03.2025 № 5011/Ж10/25-01-24-05; визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головне управління ДПС у Чернігівській області від 21.03.2025 № 5010/Ж10/25-01-24-05; визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головне управління ДПС у Чернігівській області від 21.03.2025 № 5005/Ж10/25-01-24-05. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що перевірка була розпочата без дотримання встановленої процедури повідомлення, що є порушенням абзацу другого пункту 77.4 статті 77 ПК України. Відповідно, така перевірка є неправомірною, а складений за її результатами акт та податкові повідомлення-рішення незаконними та такими, що не створюють наслідків для платника податків. Крім того, позивач звернув увагу на порушенням відповідачем строку давності під час донарахування податкових зобов`язань, встановленого ст. 102 ПК України, що призвело до незаконного винесення податкового повідомлення-рішення. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 липня 2025 року у задоволенні позову відмовлено повністю. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю, при цьому, посилаючись на неповне з`ясування всіх обставин справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду у порядку письмового провадження. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.04.2026 призначено справу до апеляційного розгляду в судовому засіданні на 20.05.2026. Продовжено строк розгляду апеляційної скарги. У судове засідання сторони не з`явились, будучи належним чином повідомленими про дату та час розгляду апеляційної скарги. Від представника апелянта до суду надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги без участі представника позивача. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, з огляду на таке. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований, як фізична особі-підприємець в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Чернігівській області. На підставі п. п.20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 77.4 ст. 77, ст. 82 ПК України, Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», відповідно до направлень від 31.01.2025 № 411/Ж3/25-01-24-05 та № 412/Ж3/25-01-24-05 та плану-графіка проведення документальних перевірок суб`єктів господарювання, посадовими особами Головного управління ДПС у Чернігівській області проведена документальна планова виїзна перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2018 по 31.12.2023, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за період з 18.10.2012 по 31.12.2023. Перевірка проводилась з 03.02.2025 по 14.02.2025. За результатами документальної планової виїзної перевірки, контролюючим органом було складено акт № 3308/Ж5/25-01-24-05/ НОМЕР_1 від 28.02.2025, у якому зафіксовано наступні порушення: ст. 44, п.85.2 ст.85, п.177.10 ст.177 Податкового кодексу від 02.12.2010р. № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями), книга обліку доходів, зареєстрована в органах ДПС не надана, також не надано виписка про рух коштів за 2018-2020 р.р. п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу від 02.12.2010р. № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) та Порядку обліку платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300, не своєчасно подано повідомлення про об`єкти оподаткування (за формою № 20-ОПП). п. 164.1 ст.164, 177.1, пункту 177.2 статті 177 Податкового кодексу від 02.12.2010р. №2755-VI (зі змінами та доповненнями) та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 року №859 із змінами і доповненнями, ФОП ОСОБА_1 занижено суму чистого оподатковуваного доходу на загальну суму 1645968,17 грн, в т.ч., за 2021 рік на суму 1645968,17 грн. Усього донараховано податку на доходи фізичних осіб за актом перевірки - 309290,51 грн., в тому числі за 2021 рік - 296274,27 грн та за 2022 рік - 13016,24 грн. п.п. 1.1 п. 16-1 підрозділу 10 Податкового кодексу від 02.12.2010р. №2755-VІ (зі змінами та доповненнями), занижено суму військового збору, що підлягає сплаті до бюджету за результатами перевірки на 25774,21 грн, в тому числі за результатами за 2021 рік - 24689,52 грн та за 2022 рік - 1084,69 грн. п.185.1 ст.185 п.187.1 ст. 187, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ зі змінами, в результаті чого ФОП ОСОБА_1 занижено податкові зобов`язання за період з 11.01.2021 року по 31.03.2011 на суму 293789,92 грн, в тому числі за січень 2021р. на суму 73705,11 грн, лютий 2021р. на суму 80778,96 грн, березень 2021р. на суму 139305,85 грн. п. 185.1 ст.185, п.187.1 ст.187 п. 198.5 статті 198 пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010р зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податкове зобов`язання до сплати на суму 1693933,86 грн в тому числі за квітень 2021 року на суму 33505,94 грн, за травень 2021 року на суму 30 872,55 грн, за червень 2021 року на суму 28 408,52 грн, за липень 2021 року на суму 29 079,75 грн, за серпень 2021 року на суму 28 505,88 грн, за вересень 2021 року на суму 29 771,02 грн, за жовтень 2021 року на суму 38 536,05 грн, за листопад 2021 року на суму 43 787,87 грн, за грудень 2021 року на суму 52295,33 грн, за січень 2022 року на суму 8763,35 грн, за лютий 2022 року на суму 49745,20 грн, за березень 2022 року на суму 69 924,35 грн, за квітень 2022 року на суму 76 916,50 грн, за травень 2022 року на суму 49 896,91 грн, за червень 2022 року на суму 50 384,41 грн, за липень 2022 року на суму 47 343,86 грн, за серпень 2022 року на суму 49 157,05 грн, за вересень 2022 року на суму 46 360,72 грн, за жовтень 2022 року на суму 50 788,10 грн, за листопад 2022 року на суму 54 935,82 грн, за грудень 2022 року на суму 59 611,62 грн, за січень 2023 року на суму 59 434,93 грн, за лютий 2023 року на суму 61 140,92 грн, за березень 2023 року на суму 64 585,52 грн, за квітень 2023 року на суму 59 400,26 грн, за травень 2023 року на суму 62 138,85 грн, за червень 2023 року на суму 59 395,27 грн, за липень 2023 року на суму 58 908,48 грн, за серпень 2023 року на суму 63 383,62 грн, за вересень 2023 року на суму 65 484,91 грн, за жовтень 2023 року на суму 70 677,46 грн, за листопад 2023 року на суму 72 039,42 грн, за грудень 2023 року на суму 68 753,42 грн. Всього донараховано податку на додану вартість в загальній сумі 1 987 723,78 грн. п.198.5 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755- VІ (зі змінами та доповненнями), оскільки ФОП ОСОБА_1 завищено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного (податкового) періоду за січень 2022 року на суму 29785 грн. п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010р зі змінами та доповненнями, а саме ФОП ОСОБА_1 не зареєстрував податкові накладні з податку на додану вартість за перевіряємий період на загальну суму ПДВ 1723718,86 грн в тому числі за квітень 2021 року на суму 33505,94 грн, за травень 2021 року на суму 30 872,55 грн, за червень 2021 року на суму 28 408,52 грн, за липень 2021 року на суму 29 079,75 грн, за серпень 2021 року на суму 28 505,88 грн, за вересень 2021 року на суму 29 771,02 грн, за жовтень 2021 року на суму 38 536,05 грн, за листопад 2021 року на суму 43 787,87 грн, за грудень 2021 року на суму 52295,33 грн, за січень 2022 року на суму 38548,35 грн., за лютий 2022 року на суму 49745,20 грн, за березень 2022 року на суму 69 924,35 грн., за квітень 2022 року на суму 76 916,50 грн, за травень 2022 року на суму 49 896,91 грн, за червень 2022 року на суму 50 384,41 грн, за липень 2022 року на суму 47 343,86 грн, за серпень 2022 року на суму 49 157,05 гри, за вересень 2022 року на суму 46 360,72 грн, за жовтень 2022 року на суму 50 788,10 грн, за листопад 2022 року на суму 54 935,82 грн, за грудень 2022 року на суму 59 611,62 грн, за січень 2023 року на суму 59 434,93 грн, за лютий 2023 року на суму 61 140,92 грн, за березень 2023 року на суму 64 585,52 грн, за квітень 2023 року на суму 59 400,26 грн, за травень 2023 року на суму 62 138,85 грн, за червень 2023 року на суму 59 395,27 грн, за липень 2023 року на суму 58 908,48 грн, за серпень 2023 року на суму 63 383,62 грн, за вересень 2023 року на суму 65 484,91 грн, за жовтень 2023 року на суму 70 677,46 грн, за листопад 2023 року на суму 72 039,42 грн., за грудень 2023 року на суму 68 753,42 грн. Відповідальність за порушення термінів реєстрації виданих податкових накладних по податку на додану вартість передбачена п. 120-1.2 ст. 120-1 ПК України. п.294.1 ст.294 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ (зі змінами та доповненнями) податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця ФОП ОСОБА_1 за 2020 рік подано до Прилуцької ДПІ ГУ ДПС в Чернігівській області з порушенням встановленого терміну. пункту 176.2 «б» статті 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (зі змінами та доповненнями), Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форми № 1 ДФ) ФОП ОСОБА_1 несвоєчасно подано податкові розрахунки за формою №1 ДФ за період перевірки, а саме: за 2 квартал 2018 року, 4 квартал 2020 року , 1-4 квартали 2021 року, 1-4 квартали 2022 року, 1-4 квартали 2023 року, чим порушено вимоги підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49, підпункту "б" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України. п.4 ч.2 ст.6 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями), п.2 р.3 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування № 435 від 14.04.2015 року, а саме, несвоєчасно подано Звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на державне соціальне страхування до податкового органу за червень 2019 року, квітень 2020 року, червень 2020 року, липень 2020 року, вересень 2020 року, листопад 2020 року, січень-грудень 2021 року, січень-грудень 2022 року, січень-грудень 2023 року. п.п. 49.18.1 ст. 49 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) ОСОБА_1 несвоєчасно подано Декларацію з податку на додану вартість за квітень*, травень* 2022 року та не подано Декларації з податку на додану вартість за грудень 2023 року. п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями ФОП ОСОБА_1 несвоєчасно сплатив зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування 2021 року в сумі 59567,53 грн. п.295.1 ст. 295 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями ФОП ОСОБА_1 несвоєчасно сплатив єдиний податок за січень 2019 року, що привело до несвоєчасної сплати зобов`язання з єдиного податку за вказаний період в сумі 834,60 грн. На підставі висновків вказаного акта перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.03.2025 № 5010/Ж10/25-01-24-05, відповідно до якого, встановлено відсутність складення та/або реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 Податкового кодексу України, податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 1723719 грн ФОП ОСОБА_1 не зареєстровано податкові накладні за перевіряємий період за квітень - грудень 2021 р., січень - грудень 2022 р., січень-грудень 2023 р. У порушення п. 201.10 статті 201 Розділу V Податкового кодексу України не зареєстровано податкові накладні з податку на додану вартість, у зв`язку з чим попереджено про необхідність скласти та/або зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування у строк, визначений пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, та згідно зі статтею 120-1 Податкового кодексу України застосовано штраф в розмірі 50 відсотків суми податку на додану вартість зазначеної у таких накладних: 861859 гривень 50 копійок. На підставі висновків вищевказаного акту перевірки, відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 21.03.2025 № 5011/Ж10/25-01-24-05, відповідно до якого встановлено порушення п. 185.1 ст.185, п.187.1 ст.187 п. 198.5 статті 198 пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010р (зі змінами та доповненнями), а саме ФОП ОСОБА_1 занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті, за період 2021р.-2023 р. У зв`язку з цим згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України та п. 185.1 ст.185, п.187.1 ст.187 п. 198.5 статті 198 пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010р (зі змінами та доповненнями) та застосовано штрафні (фінансові) санкції, на підставі п. 123.2 ст. 123 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010р зі змінами та доповненнями збільшено суму грошового зобов`язання - Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг). До сплати всього 2484655 грн., в т.ч. основний платіж 1987724 грн, штрафна санкція 496931.00 грн. Також, на підставі висновків вищевказаного акту перевірки, відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 21.03.2025 № 5005/Ж10/25-01-24-05, відповідно до якого, встановлено порушення п.п. 49.18.1 ст. 49 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), а саме ФОП ОСОБА_1 було подано податкові декларації з податку на додану вартість з порушенням встановлених термінів, а також не подано декларацію з податку на додану вартість за грудень 2023. На підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 і п.119.1 ст.119 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 340 грн. Вважаючи такі податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся за захистом своїх прав та інтересів до суду з даним позовом. Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що: - дії відповідача в частині дотримання процедури проведення перевірки позивача є такими, що повністю відповідають вимогам ПК України, а також беручи до уваги, що в ході розгляду справи не знайшли свого підтвердження доводи позивача, в частині відсутності встановлених актом перевірки порушень податкового законодавства, то оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірним та не підлягають скасуванню; - оскільки позивач був проінформований, як про період перевірки, так і про підстави такої документальної планової перевірки, тому зобов`язаний був надати всі документи, які стосуються дотримання позивачем податкового обліку за період з 01.01.2018 до 31.12.2023; - зазначене позивачем обґрунтування адміністративного позову щодо протиправного визначення відповідачем періодів, за які проведено перевірку, не має свого законодавчого підкріплення та не може бути визнано судом, як основна підстава для задоволення позовних вимог та скасування спірних податкових повідомлень-рішень, з урахуванням приписів п. п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПК України, за якими, тимчасово, до 01 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених п.п.69.9 п.69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Кодексу. Натомість, позивач вважає вказані висновки суду першої інстанції помилковими та необґрунтованими, позаяк судом першої інстанції не було враховано того, що: - копію наказу про проведення позапланової невиїзної перевірки та повідомлення про проведення позапланової невиїзної перевірки направлено до електронного кабінету позивача не було; - копія наказу і повідомлення відповідно до повідомлення про вручення до листа вручені ФОП ОСОБА_1 особисто лише 28.01.2025, тобто за 6 календарних днів до початку перевірки, що порушує встановлений 10-денний строк; - ФОП ОСОБА_1 не було повідомлено про продовження строку перевірки: наказ № 383-п від 14.02.2025 року не вручався платнику податків особисто, не надсилався поштою з повідомленням про вручення, не був відображений в електронному кабінеті платника податків; - продовження строку проведення перевірки здійснено без дотримання вимог Податкового кодексу України щодо повідомлення платника податків, що порушує його право на захист та участь у перевірці, а також є порушенням процедури податкового контролю; - акт перевірки складений 28 лютого 2025 року, а податкові повідомлення рішення винесені 21 березня 2025 року, тобто після спливу строку давності, що прямо суперечить вимогам підпункту 102.1 ст. 102 ПК України. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Подактового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин). Згідно з пунктом 61.1 статті 61 ПК України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. За змістом п.п. 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України, податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин. Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Згідно змісту підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу. Відповідно до положень абз. 1 пункту 85.2 ПК України, платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Згідно з п. 85.4 ст. 85 ПК України, при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності). Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки. Згідно з п. 85.6 ст. 85 ПК України, у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис. Відповідно до положень п. 77.4. ст. 74 ПК України, про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки. Під час розгляду даного спору в суді першої інстанції було досліджено, що про проведення документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 було проінформовано письмовим повідомленням від 22.01.2025 №59/ Ж4/25-01-24-04-04, яке разом з копією наказу було відправлено поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Відповідно до повідомлення про вручення, поштове відправлення отримано 28.01.2025 року ФОП ОСОБА_1 особисто. ФОП ОСОБА_1 з направленнями на проведення документальної планової виїзної перевірки від 31.01.2025 року № 411/Ж3/25-01-24-05 та № 412/Ж3/25-01-24-05 ознайомлений 03.02.2025, що підтверджується матеріалами справи. У контексті наведеного, колегія суддів вважає, що оскільки не спростовано, що позивач ознайомився з направленнями на перевірку та допустив контролюючий орган до її проведення (не скористався правом недопуску), що нівелює (вичерпує) посилання на процедурні порушення, які мали місце на стадії підготовки до перевірки, натомість, значення має лише суть виявлених порушень (донарахування податків), а не процедура призначення такої перевірки. До того ж, позивачем не було наведено впливу між невиконанням 10 денного строку для отримання копії наказу про проведення документальної планової перевірки та письмового повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки на неможливість реадізувати свої права чи надати запитувані контролюючим органом документи. Натомість, позивач помилково посилався на сам факт неознайомлення з призначенням такої перевірки. Позивач був повністю обізнаний про намір провести перевірку, проте не заявляв про неможливість надання документів і фактично реалізував свої права під час перевірки. Якщо позивач не спростовує висновків акта перевірки по суті, то скасування податкових повідомлень-рішень (через те, що лист надійсано поштою та не був вручений завчасно, суперечить принципу верховенства права та справедливості, адже формальні дефекти процедури без реального порушення матеріальних прав, не можуть бути самостійною підставою для визнання результатів перевірки недійсними Згідно з п. 42.4 ст. 42 ПК України, платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». Листування контролюючих органів з платниками податків, зазначеними в абзаці першому цього пункту, які подали заяви про бажання отримувати документи через електронний кабінет, а також фінансовими агентами у випадках, визначених цим Кодексом, здійснюється засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» шляхом надіслання документа в електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет. Відповідачем повідомлено суду, що у Журналі заяв про бажання/відмову отримувати електронні документи через Електронний кабінет ДПС України (Податковий блок, Ведення окремих реєстрів) по ФОП ОСОБА_1 відсутня реєстрація заяви про бажання отримувати документи через електронний кабінет. Відповідно норм п. 82.1 ст. 82 ПК України, тривалість перевірок, визначених у статті 77 цього Кодексу, не повинна перевищувати 30 робочих днів для великих платників податків, щодо суб`єктів малого підприємництва - 10 робочих днів, інших платників податків - 20 робочих днів. Продовження строків проведення перевірок, визначених у статті 77 цього Кодексу, можливе за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб`єктів малого підприємництва - не більш як на 5 робочих днів, інших платників податків - не більш як на 10 робочих днів. Згідно до підпункту 1.2.4 пункту 1.2 розділу І Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів Державної податкової служби України при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом ДПС України № 470 від 04.09.2020, продовження строків проведення документальних та фактичних перевірок здійснюється відповідно до статті 82 Кодексу за наказом керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) органу ДПС, який здійснює (очолює) таку перевірку. У той же час, статтею 82 ПК України, не обмежується кількість наказів про продовження строків перевірки за умови дотримання визначеної цією статтею тривалості перевірки та забезпечення надання платнику податків (посадовим особам платника податків або його законним (уповноваженим) представникам) копії зазначеного наказу та пред`явлення направлення з відміткою про продовження перевірки. Продовження проведення перевірки розпочинається у перший робочий день за останнім робочим днем здійснення перевірки, зазначеним у направленні на перевірку. За матеріалами справи, відповідно до наказу про продовження перевірки № 383-п від 14.02.2025, строк проведення перевірки ФОП ОСОБА_1 було продовжено на 5 робочих днів з 17.02.2025, про що зазначено у направленнях на перевірку від 31.01.2025 № 411/Ж3/25-01-24-05, № 412/Ж3/25-01-24-05. ФОП ОСОБА_1 у вищезазначених направленнях на перевірку особисто здійснено запис: копію наказу від 14.02.2025 № 383-п отримано 14.02.2025 та поставлено власний підпис, з огляду на що, суд першої інстанції обґрунтовано виснував про те, що необґрунтованість доводів сторони позивача про неповідомлення позивача про проведення перевірки та про її продовження. Оскільки позивач був проінформований, як про період перевірки, так і про підстави такої документальної планової перевірки, тому зобов`язаний був надати всі документи, які стосуються дотримання позивачем податкового обліку за період з 01.01.2018 до 31.12.2023. Доводи апеляційної скарги в цій частині не знайшли свого підтвердження та не спростовують висновків суду першої інстанції в цій частині. Щодо неправомірності, на думку позивача, періоду документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2018 по 31.12.2023 в частині дотримання вимог податкового та валютного законодавства, який зазначений в наказі ГУ ДПС у Чернігівській області № 195-п від 22.01.2025 року в.о. начальника ОСОБА_2 , яка фактично відбулась у період з 03.02.2025 по 21.02.202, слід врахувати приписи абз. 1 та 2 п. 102.1 ст. 102 ПК України за якими, контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 Кодексу, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки відповідно до ст.ст. 39 і 39 прим. 2, застосування вимог п. 141.4 ст. 141 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. Згідно з нормами п. 113.1 ст. 113 ПК України, граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування грошових зобов`язань, визначеним статтею 102 ПК України. Підпунктом 102.3.2 пункту 102.3 статті 102 ПК України, передбачено, що відлік строку давності зупиняється на будь-який період, протягом якого, зокрема, контролюючому органу згідно із законом та/або рішенням суду заборонено проводити перевірку (перевірки) платника податків. За змістом п. 52 прим. 2 підрозд.10 розд. XX «Перехідні положення» ПК України, на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст. 102 Кодексу. При цьому, як було обґрунтовано звернуто увагу судом першої інстанції, дію п. 52 прим. 2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу зупинено на період дії воєнного, надзвичайного стану згідно із Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану». Водночас, п. 69 підрозд.10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПК України встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу. Так, відповідно до п.п.69.9 п.69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПК України, тимчасово, до 01 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених п.п.69.9 п.69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Кодексу. Таким чином, посилання позивача на визначення відповідачем періодів, за які проведено перевірку поза межами строку давності, не має свого законодавчого підкріплення та не може бути визнано судом, як основна підстава для задоволення позовних вимог та скасування спірних податкових повідомлень-рішень. З матеріалів справи вбачається, що протягом періоду з 01.01.2018 року по 31.03.2021 року ФОП ОСОБА_1 підприємницьку діяльність здійснював із застосуванням спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, яка регулюється ПК України. Відповідно п. п. 298.1.1 п.298.1 ст.298 ПК України, для застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності ФОП ОСОБА_1 до Прилуцької ДПІ ГУ ДПС в Чернігівській області подано заяву про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності: від 29.11.2012 року № 3342/Х. На підставі поданої заяви та платіжних документів про сплату єдиного податку, Прилуцької ДПІ ГУ ДПС в Чернігівській області було видано Свідоцтво про сплату єдиного податку та віднесено позивача до 2 групи платників єдиного податку за ставкою 19% з 03.12.2012 року по 01.10.2018 року. Для застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності ФОП ОСОБА_1 до Прилуцької ДПІ ГУ ДПС в Чернігівській області подано заяву про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності: від 18.10.2018 року № 5877/х, на підставі якої та платіжних документів про сплату єдиного податку, Прилуцькою ДПІ ГУ ДПС в Чернігівській області було видано позивачу Свідоцтво про сплату єдиного податку та віднесено до 2 групи платників єдиного податку за ставкою 20% з 01.10.2018 року по 31.03.2021 року. Протягом періоду з 01.04.2021 по 31.12.2023 ФОП ОСОБА_1 підприємницьку діяльність здійснював із застосуванням загальної системи оподаткування. 04.01.2021 позивач був включений до реєстру платників податку на додану вартість. Свідоцтво платника ПДВ від 01.04.2021 № 200549349, видане Прилуцькою ДПІ ГУ ДПС у Чернігівській області анульовано за рішенням контролюючого органу 19.12.2023 року, причина анулювання - надання декларацій про відсутність поставок, свідоцтво від 26.12.2023 року № 200828139, видане відповідно реєстраційної заяви платника ПДВ та відповідно до пункту 183.1 статті 183 ПК України. Так, загальна сума від здійснення операцій з реалізації товарів за період з 11.01.2021 року по 31.03.2021 року згідно витягу z-звіту РРО та касових чеків, а також зарахування безготівкових коштів на банківський рахунок складає 1468949,63 грн та є у відповідності до ПК України базою нарахування податком на додану вартість. Натомість, у порушення абз. а) п. 185.1 ст.185 ПК України, фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 не нараховано податок на додану вартість за поставку товарів/послуг в сумі - 293789,92 грн, де: - 1468949,63 грн. - обсяг виручки за період з 11.01.2021 року по 31.03.2021 року (база оподаткування податком на додану вартість відповідно до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України), який оподатковується за ставкою 20%; 20% - діюча ставка податку на додану вартість згідно ст. 193 ПК України. У порушення п. 185.1 ст.85, п. 187.1 ст.187 ПК України, ФОП ОСОБА_1 занизив податкові зобов`язання з податку на додану вартість на суму 293789,92 грн, у тому числі за січень 2021р. на суму 73705,11 грн, лютий 2021р. на суму 80778,96 грн, березень 2021р. на суму 139305,85 грн. Перевіркою повноти визначення податкових зобов`язань за період з 01.04.2021 року по 31.12.2023 року встановлено їх заниження на 1723718,86 грн, у той час як ФОП ОСОБА_1 задекларовано податкових зобов`язань по податку на додану вартість у сумі - 5781,00 грн. Згідно п. 185.1 статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Згідно п. 194.1 статті 194 Податкового кодексу операції, зазначені у статті 185 цього Кодексу, крім операцій, що не є об`єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка та 7 відсотків, оподатковуються за ставкою, зазначеною в підпункті "а" пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, яка є основною. Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з ПДВ з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника ПДВ як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника ПДВ, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника ПДВ; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником ПДВ. Згідно з п. 188.1 ст.188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань. До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку. Згідно змісту пункту 198.5 статті 198 ПК України, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, або скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або/ починають використовуватися: а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку. З матеріалів перевірки судом першої інстанції було встановлено, що в ході перевірки позивача податковим органом використовувались наступні документи: книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованих в Головному управлінні ДПС у Чернігівській області, Прилуцької ДПІ та звітів про використання реєстраторів розрахункових операцій та згідно 2-звітів (сумарних щомісячних виторгів) реєстратора розрахункових операцій, у яких відображається обсяг виручки за день, наданих на перевірку виписок з розрахункового рахунку АТ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_2 , встановлено, що за період з 01.04.2021 року по 31.12.2023 року ФОП ОСОБА_1 отримано доходу від здійснення господарської діяльності (роздрібна торгівля фармацевтичними товарами) в сумі 24865452,53 грн, у тому числі ПДВ за ставкою 20% - 428192,22 грн, ПДВ за ставкою 7% - 1301307,64 грн. Всього сума ПДВ становить 1729499,86 грн. 2021 рік отримано доходу від здійснення господарської діяльності (роздрібна торгівля фармацевтичними товарами) у сумі 5095771,75 грн, в тому числі ПДВ за ставкою 20% - 71426,26 грн, ПДВ за ставкою 7% - 244757,65 грн, всього ПДВ в сумі 316183,91 грн; 2022 рік отримано доходу від здійснення господарської діяльності (роздрібна торгівля фармацевтичними товарами) в сумі 9459116,88 грн, в тому числі ПДВ за ставкою 20% - 147898,53 грн, ПДВ за ставкою 7% - 500074,36 грн, всього ПДВ в сумі 647972,89 грн, 2023 рік отримано доходу від здійснення господарської діяльності (роздрібна торгівля фармацевтичними товарами) в сумі 10310563,90 грн, в тому числі ПДВ за ставкою 20% - 208867,43 грн, ПДВ за ставкою 7% - 556475,63 грн, всього ПДВ в сумі 765343,06 грн. Натомість, ФОП ОСОБА_1 не зареєстрував податкові накладні з податку на додану вартість за період з 01.04.2021 року по 31.12.2023 року, чим порушено п.201.10 ст.201 Розділу V Податкового кодексу України. Таким чином, ФОП ОСОБА_1 в порушення п. 185.1 ст.185 п. 187.1 ст. 187, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України занижено податкові зобов`язання за період з 11.01.2021 року по 31.03.2021 на суму 293789,92 грн, в тому числі за січень 2021р. на суму 73705,11 грн, лютий 2021р. на суму 80778,96 грн, березень 2021р. на суму 139305,85 грн. Також, в порушення п. 185.1 ст.185, п. 187.1 ст.187 п. 198.5 статті 198 пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України занижено податкове зобов`язання до сплати на суму 1693933,86 грн, у тому числі, за квітень 2021 року на суму 33505,94 грн, за травень 2021 року на суму 30 872,55 грн, за червень 2021 року на суму 28 408,52 грн, за липень 2021 року на суму 29 079,75 грн, за серпень 2021 року на суму 28 505,88 грн, за вересень 2021 року на суму 29 771,02 грн, за жовтень 2021 року на суму 38 536,05 грн, за листопад 2021 року на суму 43 787,87 грн, за грудень 2021 року на суму 52295,33 грн, за січень 2022 року на суму 8763,35 грн, за лютий 2022 року на суму 49745,20 грн, за березень 2022 року на суму 69 924,35 грн, за квітень 2022 року на суму 76 916,50 грн, за травень 2022 року на суму 49 896,91грн, за червень 2022 року на суму 50 384,41 грн, за липень 2022 року на суму 47 343,86 грн, за серпень 2022 року на суму 49 157,05 грн, за вересень 2022 року на суму 46 360,72 грн, за жовтень 2022 року на суму 50 788,10 грн, за листопад 2022 року на суму 54 935,82 грн, за грудень 2022 року на суму 59 611,62 грн, за січень 2023 року на суму 59 434,93 грн, за лютий 2023 року на суму 61 140,92 грн, за березень 2023 року на суму 64 585,52 грн, за квітень 2023 року на суму 59 400,26 грн, за травень 2023 року на суму 62 138,85 грн, за червень 2023 року на суму 59 395,27 грн, за липень 2023 року на суму 58 908,48 грн, за серпень 2023 року на суму 63 383,62 грн, за вересень 2023 року на суму 65 484,91 грн, за жовтень 2023 року на суму 70 677,46 грн, за листопад 2023 року на суму 72 039,42 грн, за грудень 2023 року на суму 68 753,42 грн. За результатами перевірки та встановлених порушень, податковим органом донараховано ФОП ОСОБА_1 податку на додану вартість в загальній сумі 1987723,78 грн та винесено податкові повідомлення-рішення від 21.03.2025 № 5011/Ж10/25-01-24-05 та від 21.03.2025 № 5010/Ж10/25-01-24-05. Підпунктом 49.18.1 пункту 49.18 ст. 49 Податкового Кодексу визначено, що податкові декларації за базовий звітний період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Так, з матеріалів перевірки судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 несвоєчасно подано податкові декларації платника з податку на додану вартість за квітень 2022 року, граничний термін 20.05.2022 року, дата подання 19.07.2022 року, № 9132241543* травень 2022 року, граничний термін 20.06.2022 року, дата подання 19.07.2022 року, № 9132334332* Відповідно до п. п 69.1 п.69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу Україн, податкові декларації з податку на додану вартість за лютий 2022 року - травень 2022 року подаються до 20 липня 2022 року (в редакції Податкового кодексу України, яка діяла 2022 року). Крім того, за грудень 2023 року ФОП ОСОБА_1 податкова декларація платника з податку на додану вартість не подано. На підставі висновків вищевказаного акту перевірки, відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 21.03.2025 № 5005/Ж10/25-01-24-05, відповідно до якого, встановлено порушення п. п. 49.18.1 ст. 49 ПК Україїни та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 340 грн. Колегія суддів констатує, що позивачем не спростовуються належними до допустимим доказами виявлені в акті перевірки порушення по суті, у позові не обґрунтовано неправомірність зазначених податкових повідомлень-рішень, вказані підстави для обгрунтування позовних вимог, не можуть бути підставою для скасування таких податкових повідомлень-рішень. Натомість, колегія суддів погоджується з висновокм суду першої інстанції про те, що відповідачем було доведено правомірність оскаржених податкових повідомлень-рішень, у зв`язку з чим, позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають. На переконання колегії суддів, дії відповідача в частині дотримання процедури проведення перевірки є такими, що відповідають вимогам ПК України, а також беручи до уваги, що в ході розгляду справи не знайшли свого підтвердження доводи позивача, в частині відсутності встановлених актом перевірки порушень податкового законодавства, тому суд першої інстанції дійшов цілком обґрунтованого та правильного висновку по суті спору про те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними та не підлягають скасуванню. У контексті посилань позивача в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що такі дублюють правову позицію позовної заяви та з урахуванням висновків суду першої інстанції по кожному доводу, апелянтом не було спростовано встановлених судом обставин та не доведено неправильне застосування судом норм матеріального права чи помилковість висновків суду по суті спірних правовідносин, які суд апеляційної інстанції мав би перевірити, згівдно норм ч. 1 ст. 308 КАС України. Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції по суті спірних правовідносин. Перевіривши рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги, відповідно до ст. 308 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що судом повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відповідно до вимог ст. 242 КАС України. Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Ураховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Судові витрати розподілу не підлягають. Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд, У Х В А Л И В : Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 липня 2025 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя О.М. Ганечко Судді В.В. Кузьменко Є.О. Сорочко