Постанова 4855 № 580/1180/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/1180/24 Суддя (судді) першої інстанції: Олексій РІДЗЕЛЬ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 травня 2026 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Штульман І.В. суддів: Кобаля М.І., Черпака Ю.К., при секретарі: Красновій О.Р., за участю: Кушніра Н.А., - представника ДПС України; Гусак І.Ю., - представника ГУ ДПС у Черкаській області,- розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, апеляційні скарги Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 липня 2025 року по справі №580/1180/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Черкаській області про скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення коштів,- В С Т А Н О В И В: 02 лютого 2024 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся в Черкаський окружний адміністративний суд з позовом до Державної податкової служби України (далі - ДПС України, відповідач - 1), Головного управління ДПС у Черкаській області (далі - ГУ ДПС у Черкаській області, відповідач - 2), в якому просив суд: скасувати наказ Державної податкової служби України від 11 січня 2024 року №38-о «Про припинення державної служби ОСОБА_1 »; поновити ОСОБА_1 на посаді начальника юридичного управління Головного управління ДФС у Черкаській області; стягнути з Головного управління ДПС у Черкаській області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 12 січня 2024 року до 02 лютого 2024 року (дату подачі первісної позовної заяви) включно у розмірі 14426,24 грн та за період з 05 лютого 2024 року до часу винесення рішення про поновлення на роботі (т.1 а.с.1-13). Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 23 липня 2025 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасувати наказ Державної податкової служби України від 11 січня 2024 року №38-о "Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 ". Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДПС у Черкаській області від 11 січня 2024 року №14-о "Про оголошення наказу ДПС". Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Головного управління ДПС у Черкаській області з 12 січня 2024 року. Стягнуто з Головного управління ДПС у Черкаській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 12 січня 2024 року до 23 липня 2025 року в сумі 359754,36 грн з відрахуванням обов`язкових податків і зборів. Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку за 1 місяць (т.3 а.с.46-50). Задовольняючи адміністративний позов ОСОБА_1 , суд першої інстанції врахував, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2025 року у справі №580/10075/23 визнано протиправним та скасовано наказ ДПС України від 06 жовтня 2023 року №28-дс "Про накладення дисциплінарного стягнення". У вказаному рішенні колегія суддів апеляційного суду дійшла висновків про непідтвердження наявності в діяннях позивача ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, відтак спірний наказ про накладення дисциплінарного стягнення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Факт відсутності в діяннях позивача ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, за який його звільнено зі служби в органах ДПС України, встановлений рішенням суду, що набрало законної сили, та не підлягає доказуванню в межах справи, що розглядається, в силу вимог частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України. Спірний наказ ДПС України від 11 січня 2024 року №38-о "Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 " є похідним від скасованого судом наказу ДПС України від 06 жовтня 2023 року №28-дс "Про накладення дисциплінарного стягнення", тобто є протиправним та підлягає скасуванню. Враховуючи наведене суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Головного управління ДПС у Черкаській області з 12 січня 2024 року та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, на користь позивача в розмірі 359754,36 грн за період з 12 січня 2024 року до 23 липня 2025 року. Не погоджуючись з рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 23 липня 2025 року Державна податкова служба України та Головне управління ДПС у Черкаській області, кожен окремо, через "Електронний суд", 22 серпня 2025 року та 04 вересня 2025 року, відповідно, подали апеляційні скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду, в яких просять скасувати вказане рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги ДПС України зазначає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права, а також без надання належної правової оцінки обставинам справи. Вказує, що за результатом розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарною комісією було встановлено факт вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу» та внесено подання від 28 вересня 2023 року №1207/99-00-02-ДК в.о. Голови ДПС України Кірієнко Тетяні, як суб`єкту призначення, з пропозицією застосувати до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із займаної посади державної служби за вчинення такого дисциплінарного проступку. Наказом ДПС України від 06 жовтня 2023 року №28-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення» на підставі подання Дисциплінарної комісії від 28 вересня 2023 року до заступника начальника ГУ ДПС у Черкаській області ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення із займаної посади державної служби за вчинення дисциплінарного проступку в період керівництва роботою ГУ ДПС у Черкаській області, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу», у перший день після виходу ОСОБА_1 на роботу. Наказом ДПС України від 11 січня 2024 року №38-о «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 » припинено державну службу та звільнено ОСОБА_1 , - заступника начальника Головного управління ДПС у Черкаській області, 11 січня 2024 року у зв`язку з вчиненням дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення. В обґрунтування апеляційної скарги ГУ ДПС у Черкаській області зазначає, що рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 липня 2025 року у справі №580/1180/24 прийняте без належної правової оцінки обставин справи, з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права. Скасовуючи накази про припинення державної служби та звільнення, суд першої інстанції фактично перебрав на себе повноваження суб`єкта владних повноважень (відповідача у справі), до компетенції якого, у даному випадку, віднесено прийняття рішення щодо виду дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до державного службовця. У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що під час прийняття рішення судом першої інстанції не було допущено порушення норм матеріального та процесуального права. Вважає, що Черкаським окружним адміністративним судом 23 липня 2025 року досліджено всі обставини справи та прийнято законне і обґрунтоване рішення. Позивач у судове засідання не з`явився, про день, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, заяв про відкладення розгляду справи суду не надавав про причини неявки суду не повідомив. Представник відповідача -1 у судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просив суд скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Представник відповідача - 2 у судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просив суд скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення представників відповідачів, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 липня 2025 року, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду приходить до наступного висновку. Позивач ОСОБА_1 з 04 листопада 2005 року проходить службу на різних посадах ГУ ДПС у Черкаській області. Наказом ГУ ДПС у Черкаській області від 12 липня 2021 року №1404-о позивача ОСОБА_1 призначено на посаду заступника начальника ГУ ДПС у Черкаській області з 13 липня 2021 року, присвоєно 5 ранг державного службовця (т.1 а.с.21). 16 травня 2022 року наказом ДПС України №472-о на позивача ОСОБА_1 покладено виконання обов`язків начальника Головного управління ДПС у Черкаській області з 17 травня 2022 року з правом підпису фінансових документів (т.1 а.с.22). 29 серпня 2023 року до Департаменту забезпечення відомчого контролю надійшов лист від Департаменту управління ризиками, що в складі ДПС України, в якому вказано про виявлені недоліки при відпрацюванні суб`єктів господарської діяльності під час виконання вимог Порядку зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування (далі - ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН): прийняті рішення комісією регіонального рівня про відповідність критеріям ризиковості щодо платників реального сектору економіки: ТОВ "Уборка Ком", ОСОБА_2 ; прийняті рішення комісією регіонального рівня про невідповідність платників критеріям ризиковості: ТОВ "Бехест Трейд", ТОВ "Зоресвіт"; зареєстровані ПН згідно з рішенням комісії регіонального рівня платників, які здійснюють ризикові операції: ТОВ "Черкаський М`ясокомбінат" (відсутній баланс придбаних реалізованим товарам, придбання товарів, реалізація яких відсутня), ТОВ "Черкасимолпром" (відсутність звітування форми 20-ОПП при придбанні значної кількості товарів, реєстрація Комісією протягом 2023 року ПН за період його відповідності критеріям ризиковості з 16 травня 2023 року), ПП "Агропостач-2008" (Комісія регіонального рівня зареєструвала ПН у період 14 липня 2022 року по 31 серпня 2022 року при внесенні його до ризикових з 24 червня 2022 року до 12 грудня 2022 року та з 18 липня 2023 року) (т.1 а.с.131-135). 01 вересня 2023 року на ім`я в.о. Голови ДПС України Тетяни Кірієнко надійшла доповідна записка Департаменту забезпечення відомчого контролю про результати моніторингу роботи Комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН ГУ ДПС у Черкаській області з пропозицією для поліпшення стану організації роботи цієї Комісії, недопущення виявлених за результатами моніторингу порушень та недоліків, посилення відповідальності посадових осіб за виконанням покладених службових обов`язків ініціювати дисциплінарні провадження для визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку стосовно посадових осіб, з вини яких допущено виявлені недоліки і порушення, та вжити заходів з метою усунення недоліків, вказаних у доповідній записці (т.1 а.с.40-57). У вказаній доповідній записці зазначено, що відповідно до відомостей з Державної казначейської служби (далі - ДКС) "Податковий блок" вбачається систематична модифікація записів стосовно прийняття рішень щодо відповідності/невідповідності та реєстрації/відмови ПН/РК такими особами: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 . З вибіркового аналізу протоколів засідання Комісії, а саме від 07 липня 2023 року №12.5 вбачається головуючий Микола Гріднєв (заступник голови комісії), від 21 липня 2023 року №134 головуючий Олег Супрун (заступник голови комісії), що може свідчити про порушення пункту 31 та пункту 35 Порядку, так як ОСОБА_6 і ОСОБА_7 не займали відповідних посад, передбачених Порядком. 04 вересня 2023 року в.о. керівника ДПС України видала доручення керівництву порушити дисциплінарні провадження стосовно заступників керівника ГУ ДПС у Черкаській області, забезпечити належну організацію роботи Комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, посилити контроль за дотриманням нормативно-правових актів і розпорядчих органів ДПС, які регламентують її роботу, вжити заходи щодо притягнення до відповідальності посадових осіб за встановлені порушення та недоліки шляхом ініціювання дисциплінарних проваджень (т.1 а.с.110-111). 04 вересня 2023 року ДПС України видано наказ №711 про порушення дисциплінарного провадження для визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчинення дисциплінарних проступків стосовно позивача ОСОБА_1 за період його керівництва роботою ГУ ДПС у Черкаській області та відсторонення його від виконання посадових обов`язків на час його проведення (т.1 а.с.108-109). 05 вересня 2023 року відповідачем - 2 сформована щодо позивача ОСОБА_1 дисциплінарна справа №119 (т.1 а.с.106). 11 вересня 2023 року відповідач - 2 листами за вих.№26610/6/99-00-02-ДК, №22335/7/99-00-02-ДК повідомив позивача ОСОБА_1 про його права під час дисциплінарного провадження та запропонував не пізніше 18 вересня 2023 року надати особисті пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (т.2 а.с.21-22, 23-24). 13 вересня 2023 року ГУ ДПС у Черкаській області повідомила ДПС України та голову Дисциплінарної комісії, що позивач ОСОБА_1 , відповідно до наказу від 04 вересня 2023 року №242-в, перебуває у відпустці з 05 до 26 вересня 2023 року та вказаний лист йому буде переданий після виходу на роботу (т.2 а.с.25). 18 вересня 2023 року позивач ОСОБА_1 надав письмове пояснення (вх.№30938/6) голові дисциплінарної комісії відповідача, в якому повідомив про період виконання ним обов`язків виконуючого обов`язки керівника, реквізити наказів про створення регіональних комісій щодо реєстрації ПН/РК та те, що саме вона приймає рішення щодо реєстрації ПН/РК, відповідність/невідповідність критеріям ризиковості відкритим голосуванням більшістю присутніх її членів (т.2 а.с.28-29). 20 вересня 2023 року ДПС України повторно поінформувало позивача ОСОБА_1 листами за вих.№23535/7/99-00-02-ДК, 27973/6/99-00-02-ДК про його права під час дисциплінарного провадження, у т.ч. взяти участь і надати особисті пояснення у черговому засіданні Дисциплінарної комісії - 26 вересня 2023 року об 11 год 00 хв за місцем її засідання (т.2 а.с.31-32, 33-34). 26 вересня 2023 року Дисциплінарна комісія склала акт про неприбуття позивача ОСОБА_1 на її засідання та факт неознайомлення його і ненадання пояснень про обставини, які стали підставою порушення щодо нього дисциплінарного провадження (т.2 а.с.37). 28 вересня 2023 року Дисциплінарна комісія ГУ ДПС у Черкаській області внесла подання в.о. Голови ДПС України Тетяні Кірієнко про рекомендацію застосування до позивача ОСОБА_1 за період його керівництва роботою ГУ ДПС у Черкаській області дисциплінарного стягнення у виді звільнення з займаної посади за незабезпечення належного контролю, координації та спрямування діяльності ГУ ДПС у Черкаській області, ефективного контролю за роботою підлеглих, що призвело до негативних наслідків та порушення Присяги державного службовця (т.2 а.с.38-43). В мотивувальній частині подання вказано про виявлення за результатами аналізу недоліків і порушення у роботі ГУ ДПС у Черкаській області при відпрацюванні наявних матеріалів та узагальненої інформації, а також певні розбіжності у роботі Комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН ГУ ДПС у Черкаській області у межах виконання Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 (далі - Порядок №1165) та Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2019 року за №1245/34216 (далі - Порядок №520), у частині здійснення заходів моніторингу та аналізу стану відпрацювання податкових ризиків: неналежна робота регіональної Комісії, яка полягає у відсутності прийняття рішень про відповідність критеріям ризиковості платникам податків, які здійснюють ризикові операції: ТОВ "Бехест Трейд" (код ЄДРПОУ 44822756), ТОВ "Зоресвіт" (код ЄДРПОУ 44726350), ТОВ "Фірма "Агропакінвест" (код ЄДРПОУ 19404214), ТОВ "Сепоставка" (код ЄДРПОУ 43536542), ТОВ "ТСС Трейд" (код ЄДРПОУ 43426912), ТОВ "Грін ленд індастрі" (код ЄДРПОУ 43593710), що призвело до розповсюдження схемного податкового кредиту; встановлено факт розгляду повідомлень стосовно подання документів про підтвердження реальності здійснення операцій за відмовленими ПН/РК за відсутності системного аналізу діяльності платників податків: ТОВ "Черкаський м`ясокомбінат" (код ЄДРПОУ 44785285), ТОВ "Черкасимолпром" (код ЄДРПОУ 44881336), ПП "Агропостач - 2008" (код ЄДРПОУ 35827319); неналежна організація роботи регіональної Комісії щодо безпідставного включення суб`єктів господарювання до переліку ризикових платників податку без вмотивованого рішення: ТОВ "Уборка Ком" (код ЄДРПОУ 43045165), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ). За результатами проведеного моніторингу та аналізу наявної інформації причинами й умовами, що призвели до незабезпечення належного контролю, координації та спрямування діяльності підпорядкованого територіального органу, є незабезпечення в.о. начальника ГУ ДПС у Черкаській області Гришком Сергієм належної організації роботи підвідомчих структурних підрозділів та ефективного контролю підлеглих. Крім того, встановлено несумлінне та недобросовісне виконання обов`язків державного службовця під час організації роботи ГУ ДПС у Черкаській області в частині здійснення аналізу господарської діяльності зазначених вище суб`єктів господарювання на відповідність критеріям ризиковості. Дисциплінарною комісією встановлено недотримання ОСОБА_8 пунктів 1, 2, 7, 8 та 9 розділу 3 посадової інструкції в частині виконання основних посадових обов`язків. 06 жовтня 2023 року ДПС України видано наказ №28-дс "Про накладення дисциплінарного стягнення", яким вирішено застосувати до позивача ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення із займаної посади за вчинення дисциплінарного проступку в період керівництва роботою ГУ ДПС у Черкаській області, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу» (т.2 а.с.49-52). Листом від 10 жовтня 2023 року №2151/4/99-00-11-02-01-04 ДПС України звернулося до Міністра фінансів України Марченка Сергія для отримання погодження звільнення ОСОБА_1 з посади (т.2 а.с.91-92). Листом Міністерства фінансів України від 08 січня 2024 року №17030-17-62/581 надано погодження Міністра фінансів на звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника ГУ ДПС у Черкаській області (т.2 а.с.93). Наказом ДПС України від 11 січня 2024 року №38-о "Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 " припинено державну службу та звільнено ОСОБА_1 , заступника начальника Головного управління ДПС у Черкаській області, 11 січня 2024 року у зв`язку з вчиненням дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення (т.1 а.с.18). Підставою для видання наказу ДПС України №38-о став наказ відповідача - 1 №28-дс від 06 жовтня 2023 року та лист-погодження Міністерства фінансів України від 08 січня 2024 року №17030-17-62/581. Наказом Головного управління ДПС у Черкаській області від 11 січня 2024 №14-о "Про оголошення наказу ДПС" оголошено наказ ДПС від 11 січня 2024 року №38-о "Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 ", яким перебачено вважати звільненим 11 січня 2024 року з посади заступника начальника Головного управління ДПС у Черкаській області. Доручено провести з позивачем розрахунок. Підстава: наказ ДПС від 11 січня 2024 року №38-о "Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 ". Не погоджуючись із правомірністю наказу ДПС України від 11 січня 2024 року №38-о, ОСОБА_1 звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав та законних інтересів. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду виходить з наступного. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно статті 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України від 10 грудня 2015 року №889-VIII "Про державну службу" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 889-VIII). Відповідно до частини першої статті 1 Закону №889-VІІІ, державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо: аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів; забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів; забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг; здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства; управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням; управління персоналом державних органів; реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством. Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби. Відповідно до частин першої - третьої статті 5 Закону №889-VIII, правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. Відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом. Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом. Частиною першою статті 30 Закону №889-VІІІ визначено, що особа, призначена на посаду державної служби вперше, повинна публічно прийняти присягу такого змісту: "Усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити Українському народові, дотримуватись Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права, свободи і законні інтереси людини і громадянина, честь держави, з гідністю нести високе звання державного службовця та сумлінно виконувати свої обов`язки". Згідно частини першої статті 8 Закону №889-VIII, державний службовець зобов`язаний: дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; з повагою ставитися до державних символів України; обов`язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов`язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; сумлінно і професійна виконувати свої посадові обов`язки; виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв`язку з виконанням посадових обов`язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; надавати публічну інформацію в межах, визначених законом. За невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець згідно частини першої статті 64 Закону №889-VIII притягується до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом. Підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності відповідно до частини першої статті 65 Закону №889-VІІІ є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення. За правилами статті 68 Закону №889-VІІІ дисциплінарні провадження ініціюються суб`єктом призначення. Дисциплінарні стягнення накладаються (застосовуються) на державних службовців, які займають посади державної служби: категорії "А": зауваження - суб`єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень - суб`єктом призначення з урахуванням пропозиції Комісії; категорій "Б" і "В": зауваження - суб`єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень - суб`єктом призначення за поданням дисциплінарної комісії. Згідно частини першої, дев`ятої - одинадцятої статті 69 Закону №889-VІІІ, для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ. Вона розглядає дисциплінарну справу державного службовця, сформовану в установленому цим Законом порядку. Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення. Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку. Згідно частин першої - другої статті 77 Закону №889-VІІІ, рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення. У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення. Відповідно до підпункту 16 пункту 11 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року №227, призначення на посаду та звільнення з посади за погодженням з Міністром фінансів керівників та заступників керівників територіальних органів ДПС, у тому числі у разі покладення виконання обов`язків за вакантними посадами є повноваження Голови ДПС. Як правильно встановлено судом першої інстанції, на підставі подання Дисциплінарної комісії від 28 вересня 2023 року про рекомендацію застосування до позивача ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення з займаної посади, наказом ДПС України від 06 жовтня 2023 року №28-дс "Про накладення дисциплінарного стягнення", застосовано до позивача дисциплінарне стягнення у виді звільнення із займаної посади за вчинення дисциплінарного проступку. У подальшому, на реалізацію вказаного дисциплінарного наказу та на підставі погодження Міністерства фінансів України від 08 січня 2024 року №17030-17-62/581, спірним наказом ДПС України від 11 січня 2024 року №38-о "Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 " припинено державну службу та звільнено ОСОБА_1 з посади заступника начальника Головного управління ДПС у Черкаській області з 11 січня 2024 року у зв`язку з вчиненням дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення. Також, Головним управлінням ДПС у Черкаській області наказом від 11 січня 2024 року №14-о оголошено наказ ДПС України від 11 січня 2024 року №38-о "Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 ". Відтак, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду погоджується із висновком суду першої інстанції, що оспорюваний наказ ДПС України від 11 січня 2024 року №38-о "Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 ", а також наказ Головного управління ДПС у Черкаській області від 11 січня 2024 року №14-о "Про оголошення наказу ДПС" винесені на підставі та з метою реалізації накладеного на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби відповідно до наказу від 06 жовтня 2023 року №28-дс. Колегія суддів апеляційного суду звертає увагу на те, що не погодившись із наказом ДПС України від 06 жовтня 2023 року №28-дс, ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України, третя особа: Головне управління ДПС у Черкаській області, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати наказ від 06.10.2023 №28-дс "Про накладення дисциплінарного стягнення" (справа №580/10075/23). Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року у справі №580/10075/23 позов ОСОБА_1 залишено без задоволення. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2024 року у справі №580/10075/23 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, третя особа: Головне управління ДПС у Черкаській області про скасування рішення задоволено. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року скасовано та прийнято нову постанову якою позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ від 06 жовтня 2023 року №28-дс "Про накладення дисциплінарного стягнення" (т.2 а.с.198-205). У вказаній постанові від 28 травня 2024 року, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновків про непідтвердження наявності в діяннях позивача ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, відтак спірний наказ про накладення дисциплінарного стягнення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Ухвалами Верховного Суду від 09 липня 2024 року, від 17 липня 2024 року, від 27 серпня 2024 року, від 16 вересня 2024 року повернуто касаційні скарги, а ухвалою від 14 листопада 2024 року відмовлено у відкритті провадження за касаційною скаргою ДПС України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2024 року у справі №580/10075/23. Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Тобто, факт відсутності в діях позивача ОСОБА_1 дисциплінарного проступку за який його звільнено зі служби органах ДПС України, встановлений постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2024 року у справі №580/10075/23, що набрало законної сили, та не підлягає доказуванню в межах справи, що розглядається, в силу вимог частини четвертої статті 78 КАС України. Зважаючи, що спірний наказ ДПС України від 11 січня 2024 року №38-о "Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 " є похідним від скасованого судом наказу ДПС України від 06 жовтня 2023 №28-дс "Про накладення дисциплінарного стягнення", суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що вказаний наказ є протиправним та підлягає скасуванню. Суд першої інстанції також врахував наявність наказу Головного управління ДПС у Черкаській області від 11 січня 2024 року №14-о "Про оголошення наказу ДПС", який не заявлений предметом його спору. Який прийнято на виконання наказу від 06 жовтня 2023 року №28-дс, та застосував положення частини другої статті 9 КАС України з метою ефективного захисту прав позивача та визнав протиправним і скасував наказ ГУ ДПС у Черкаській області від 11 січня 2024 року №14-о "Про оголошення наказу ДПС". Щодо поновлення позивача ОСОБА_1 на посаді, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду зазначає таке. Частина шоста статті 43 Конституції України гарантує громадянам захист від незаконного звільнення. Європейський суд з прав людини у рішенні від 09 січня 2013 року у справі "Волков проти України", звертаючи увагу на необхідність поновлення особи на посаді, як спосіб відновлення порушених прав, зазначив, що рішення суду не може носити декларативний характер, не забезпечуючи у межах національної правової системи захист прав і свобод, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права та має бути адекватним наявним обставинам і виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав. Відповідно до частини першої статті 235 Кодексу законів про працю України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. На підставі вищевикладених норм та досліджених і правильно оцінених доказах, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо наявності достатніх підстав для поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Головного управління ДПС у Черкаській області з 12 січня 2024 року. Частиною другою статті 235 КЗпП України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. Отже, виплата середнього заробітку проводиться за весь час вимушеного прогулу. При цьому, законом не передбачено будь-яких підстав для зменшення його розміру за певних обставин. Зазначена правова позиція наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі №826/808/16. Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України "Про оплату праці" за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 (далі - Порядок №100). На підставі пункту 2 Розділу ІІ Порядку №100, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата. Згідно пункту 3 Розділу ІІІ Порядку №100, при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку. Пунктом 8 Розділу IV Порядку №100 встановлено, що середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. Відповідно до довідки ГУ ДПС у Черкаській області від 15 січня 2024 року №3/23-00-10-02-19 середньоденна заробітна плата позивача становить 901,64 грн (т.1 а.с.20). Судом першої інстанції правильно встановлено, що кількість робочих днів за період вимушеного прогулу позивача з 12 січня 2024 року до 23 липня 2025 року становить 399 днів. Тобто, розмір середнього заробітку ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу, що підлягає стягненню на його користь, становить 359754,36 грн (901,64 грн (середньоденна заробітна плата) х 399 (робочих днів вимушеного прогулу позивача). Суд зазначає, що у постанові від 08 грудня 2021 року у справі №9901/407/19 Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що у пункті 164.6 статті 164 Податкового кодексу України, яка визначає базу оподаткування, зазначено, що під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов`язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності. Системний аналіз пункту 3 Порядку №100 та пункту 164.6 статті 164 Податкового кодексу України дає підстави для висновку, що суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як заборгованість із заробітної плати та/або середній заробіток за час вимушеного прогулу, обчислюється без віднімання сум податків і зборів. Податки і збори із присудженої за рішенням суду суми заробітної плати та середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із цієї суми при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума зменшується на суму податків і зборів. При цьому відрахування податків і обов`язкових платежів із середнього заробітку за час вимушеного прогулу не погіршує становище працівника, якого поновлено на роботі, оскільки за цей період у разі перебування на посаді працівник отримував би заробітну плату, із якої також відраховувались би податки і збори. Відповідно до підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу. Таким чином, якщо юридична особа відшкодовує (виплачує) на користь фізичної особи середній заробіток за час вимушеного прогулу, то ця особа, виступаючи щодо такої фізичної особи податковим агентом, зобов`язана (у випадках, передбачених Податковим кодексом України) утримати і перерахувати податок із суми такого доходу. У справах №359/10023/16-ц, №826/16141/16, №808/8156/14 Верховний Суд зазначив також що під час вирішення питання про призначення суми середнього заробітку за період вимушеного прогулу суд вказує суму без відрахування з неї податків і зборів. При цьому в резолютивній частині рішення обов`язково має бути зазначено, що суму визначено без утримання податку. Стягнення і сплата прибуткового податку покладаються на роботодавця, який самостійно розраховує суму податкових відрахувань і зменшує суму, призначену судом, на суму нарахованих податків. Таким чином, Головне управління ДПС у Черкаській області, як податковий агент, відповідно до норм Податкового Кодексу України та як страхувальник відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" зобов`язаний виплатити позивачу ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, утримавши з нього при виплаті законодавчо встановлені податки та збори. При цьому, доводи та аргументи апеляційних скарг відповідачів є безпідставними та необґрунтованими, носять формальний характер і не ґрунтуються ні на фактичних обставинах, ні на вимогах закону та спростовуються матеріалами справи. Проаналізувавши норми права та дослідивши матеріали справи, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя . Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи. Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 липня 2025 року ухвалено з додержанням норм права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційних скарг Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Черкаській області висновків суду першої інстанції не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційні скарги без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Керуючись статтями 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційні скарги Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Черкаській області - залишити без задоволення. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 липня 2025 року по справі №580/1180/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Черкаській області про скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення коштів - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених статтями 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя І.В. Штульман Судді: М.І. Кобаль Ю.К. Черпак