Постанова 4852 № 160/20295/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 21 травня 2026 року м. Дніпросправа № 160/20295/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач), суддів: Лукманової О.М., Дурасової Ю.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2025 року в адміністративній справі №160/20295/25 (суддя Турова О.М.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ГРУПА ВІА ДНІПРО до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - ВСТАНОВИВ: У липні 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРУПА ВІА ДНІПРО" до Київської митниці, в якій позивач просив визнати протиправними та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №/2025/000051/2 від 20.05.2025 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №/2025/000355 від 20.05.2025. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2025 року адміністративний позов задоволено . Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Київська митниця подала апеляційну скаргу, в якій просила його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що під час здійснення Київською митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача, та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією, було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Таким чином, за результатами розгляду поданих документів, виник сумнів у правильності визначення декларантом митної вартості товарів, який став підставою для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої позивачем митної вартості, однак, такі документи декларантом надані не були, у зв`язку із чим відповідачем обґрунтовано прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості. Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини по справі, колегія суддів, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступне. Як встановлено судом першої інстанції та матеріалами справи підтверджено, 05.05.2019 ТОВ ГРУПА ВІА ДНІПРО, як Покупець, уклало з іноземним підприємством GUANGZHOU DIMEIJIA IMPORT & EXPORT CO., LIMITED (Гонконг, КНР), як Продавцем, Контракт № 02/2019 (надалі Контракт). Відповідно до п. 1.1.,1.2. Контракту предметом є продаж Продавцем на користь Покупця товарів в асортименті, кількості та по цінам, зазначених в Специфікаціях та/або Додаткових угодах, які є невід`ємною частиною цього Контракту. 07.03.2025 до Контракту між сторонами укладено Специфікацію № 03/25 на поставку на умовах FOB Гуанчжоу, Китай товарів загальною номенклатурою 22 позиції (маски для обличчя, патчі під очі, очищуючі смужки для носу та інше), на загальну суму 69 601,21 доларів США (USD) та оформлено інвойс (рахунок на оплату) № 03/25 від 07.03.2025 на суму 69 601,21 доларів США (USD). Оплата товару здійснювалась частинами, що підтверджується платіжними інструкціями в іноземній валюті № 20204 від 12.03.2025 на суму 56 990,88 дол. США; № 20205 від 13.03.2025 на суму 12 000,00 дол. США; № 20207 від 24.04.2025 на суму 610,33 дол. США. Таким чином, Позивач розрахувався за товар в повному обсязі: 56 990,88+12 000,00+610,33=69 601,21 доларів США (USD). Для доставки товару Позивачем було укладено договір із перевізником ТОВ Консольлайн Україна № ТЕО38754647 транспортно-експедиторського обслуговування від 09.01.2023. Сума задекларованих витрат на транспортування товару за межами території України склала 260 722,00 грн, про що вказано у довідці від експедитора № 21320 від 15.05.2025. Вищезазначений товар за інвойсом (рахунком-фактурою) № 03/25 від 07.03.2025 загальною вагою 8 400,00 кг згідно коносаменту №від 16.03.2025 був ввезений на митну територію України. З метою митного оформлення вказаного товару, декларантом ТОВ ГРУПА ВІА ДНІПРО 19.05.2025 подано до Київської митниці митну декларацію № 25UA100320017970U6. Митна вартість товарів, заявлених до митного оформлення, була визначена декларантом за першим методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується (вартість операції). На підтвердження заявленої митної вартості товарів під час проведення митного контролю та митного оформлення позивачем разом з вказаною митною декларацією надано документи, передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України, що перелічені у графі 44 цієї МД, зокрема: пакувальний лист (Packing list) № 03/25 від 14.03.2025; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № 03/25 від 07.03.2025; коносамент (Bill of lading) № TJSHTMSK625728 від 16.03.2025; автотранспортна накладна (Road consignment note) № P0021320 від 14.05.2025; декларація про походження товару (Declaration of origin) № 03/25 від 07.03.2025; загальна декларація прибуття 25UA141000522803Z1 від 15.05.2025; платіжна інструкція в іноземній валюті №20204 від 12.03.2025 про оплату товару; платіжна інструкція в іноземній валюті №20205 від 13.03.2025 про оплату товару; платіжна інструкція в іноземній валюті №20207 від 24.04.2025 про оплату товару; рахунок фактура про надання транспортно експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно експедиційні послуги № 1878 від 12.05.2025; рахунок фактура про надання транспортно експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно експедиційні послуги № 1948 від 15.05.2025; платіжна інструкція в національній валюті № 2479 від 12.05.2025 про оплату транспортних послуг; платіжна інструкція в національній валюті № 2488 від 15.05.2025 про оплату транспортних послуг; довідка, що підтверджує вартість перевезення товару № 21320 від 15.05.2025; договір (контракт) купівлі-продажу товарів № 02/2019 від 05.05.2019; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 - Додаткова угода № 1 від 08.11.2022; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Специфікація № 03/25 від 07.03.2025; доповнення до внутрішнього договору (контракту) Додаткова Угода № 1 від 18.04.2025; договір про надання послуг митного брокера № МБ0250324 від 24.03.2025; договір про перевезення № ТЕО38754647 від 09.01.2023; договір про перевезення № ТЕО44703904 від 28.10.2022; заява декларанта про незастосування обмежень щодо пропуску та випуску товарів, встановлених Законом України Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори, бн від 19.05.2025; заява декларанта про незастосування обмежень щодо випуску товарів, встановлених Законом України Про зовнішньоекономічну діяльність (виключно щодо озоноруйнівних речовини та/або фторованих парникових газів і товарів та обладнання, що можуть їх містити), бн від 19.05.2025; заява декларанта про незастосування обмежень щодо пропуску та випуску товарів, встановлених Законом України Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання), бн від 19.05.2025; доручення для довідок № бн від 29.01.2025; разова перепустка №ПР 122484 від 19.05.2025. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митниця дійшла висновку про наявність розбіжностей у наданих на підтвердження заявленої митної вартості документах, які, на думку митниці, впливають на числове значення митної вартості, у зв`язку із чим повідомлено декларанта про те, що подані ним документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів. Судом встановлено, що митним органом виявлено наступні розбіжності у поданих позивачем документах: 1) довідка про транспортні витрати № 21320 від 15.05.2025 видана ТОВ Консольлайн, проте в CMR №від 14.05.2025 перевізником виступає ОСОБА_1 , також відповідно до коносаменту від 16.03.2025 №перевізником є GLOBAL CONNEKTIONS SUPLI CHAIN SOLUTSONS CO, при цьому довідка про транспортні витрати не відноситься до первинних документів та її ведення не передбачено чинним законодавством, отже, довідка про транспортні витрати, з урахуванням п.44.1 ст.44 ПК України, не може бути належним та самостійним та виключно єдиним документом, що підтверджує понесені транспортні витрати; 2) в п. 4.1 контракту 05.05.2019 № 02/2019 зазначено, що Покупець здійснює платіж за партію товару, вказаного в інвойсі протягом 90 днів з дати поставки, або попередньої оплати, відповідно до умов, зазначених в специфікації на дану партію товару. В специфікації 07.03.2025 № 03/25 зазначено умови оплати до 120 днів від дати поставки на склад покупця. Враховуючи викладене та посилаючись на ч.5 ст.54 Митного кодексу України, відповідач з метою упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, зобов`язав декларанта протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1)транспортні (перевізні) документи за маршрутом транспортування ; 2) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 3) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 4) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 5) виписку з бухгалтерської документації; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. 20.05.2025 позивачем надіслано лист № б/н, яким повідомлено митний орган, що інші додаткові документи протягом 10 днів подаватись не будуть. 20.05.2025 митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA100320/2025/000051/2, яким скориговано заявлену позивачем митну вартість товару за резервним методом та ґрунтується на підставі раніше визнаних (визначених) митним органом митній вартості товарів, джерелом інформації є - митна декларація від 06.03.2025 №/2025/001844. Розрахунок митної вартості товару 1 складає 12,02 доларів США за кг. В подальшому, Київською митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100320/2025/000355 від 20.05.2025, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів та запропоновано декларанту подати нову митну декларацію з урахуванням рішення про коригування митної вартості. Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються, у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу. Скориставшись цим правом, підприємство задекларувало зазначену партію товару, а митниця випустила товар у вільний обіг за ЕМД № 25UA100320018394U1 від 20.05.2025 із наданням фінансової гарантії у вигляді грошової застави в сумі 371 731,68 грн, з яких: 86 915,68 грн ввізного мита (за видом платежу 020) та 284 816,00 грн податку на додану вартість (за видом платежу 028). ТОВ ГРУПА ВІА ДНІПРО звернулося до Київської митниці із заявою вих. № 01-12-06/25 від 12 червня 2025 року, в якій просило: Винести письмове рішення щодо визнання заявленої ТОВ ГРУПА ВІА ДНІПРО митної вартості товарів та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №/2025/000051/2 від 20.05.2025. Повернути надану ТОВ ГРУПА ВІА ДНІПРО за МД № 25UA100320018394U1 від 20.05.2025 фінансову гарантію у вигляді грошової застави в сумі 371731,68 грн, з яких: 86915,68 грн ввізного мита (за видом платежу 020) та 284816,00 грн податку на додану вартість (за видом платежу 028) на рахунок IBAN НОМЕР_1 в ПАТ "ПРОКРЕДИТ БАНК", м. Київ. До вищевказаної заяви позивач додатково надав договори транспортного обслуговування з третіми особами: копію договору № 01102022 від 01.10.2022 надання послуг з перевезення вантажів; копію договору № 266.1906/23 від 19.06.2023 про надання транспортних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом. Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів виходить з наступного. Відповідно до частини першої статті 49 Митного кодексу України (далі МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Як встановлено статтею 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. Декларація митної вартості подається у разі: 1) якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни; 2) якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 58 цього Кодексу; 3) якщо покупець та продавець пов`язані між собою. Згідно з частинами восьмою дев`ятою цієї статті у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей. Статтею 53 МК України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію). Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу. Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; Згідно з частиною шостою цієї статті митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Як зазначено вище, підставою для коригування митної вартості товару є встановлення в ході здійснення митного контролю наявності розбіжностей в поданих для митного оформлення документах, які, на думку відповідача, унеможливлюють перевірку числового значення митної вартості імпортованого товару. С удом встановлено, що декларантом для підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товару подані документи, передбачені частиною другою статті 53 МК України. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції Скаржник зазначає, що декларант для підтвердження витрат на транспортування надав довідку про транспортні витрати № 21320 від 15.05.2025 видану ТОВ «Консольлайн», проте в CMR № P0021320 від 14.05.2025 перевізником виступає ОСОБА_1 , також відповідно до коносаменту від 16.03.2025 № TJSHTMSK625728 перевізником є GLOBAL CONNEKTIONS SUPLI CHAIN SOLUTSONS CO. Отже, відбулось залучення третіх осіб до перевезення товару. Однак, з матеріалів справи встановлено , що для організації доставки вантажу за коносаментом № TJSHTMSK625728 від 16.03.2025 у контейнері MRKU9294810 (маршрут: FOB, Гуанчжоу, Китай - Гданськ, Польща - п/п Ягодин - Дніпро), декларант - ТОВ «Група Віа Дніпро» - залучив експедитора ТОВ «КОНСОЛЬЛАЙН УКРАЇНА» на підставі договору № ТЕО38754647 від 09.01.2023. Згідно з умовами цього правочину, експедитор бере на себе зобов`язання за винагороду та за кошти клієнта організувати виконання комплексу логістичних послуг, пов`язаних із транспортуванням товару. Відповідно до п. 2.1.1. зазначеного договору, експедитор має право для виконання своїх зобов`язань укладати від власного імені, але за рахунок клієнта, договори з третіми особами: транспортними компаніями, морськими лініями, автоперевізниками, складами та терміналами. Реалізуючи ці повноваження, ТОВ «КОНСОЛЬЛАЙН УКРАЇНА» уклало договір № ТЕО44703904 від 28.10.2022 з ТОВ «КОНСОЛЬЛАЙН». Надалі, ТОВ «КОНСОЛЬЛАЙН» підписало договір № 01102022 від 01.10.2022 на організацію перевезень із ТОВ «ДАВАР ІНВЕСТ». Саме остання компанія - ТОВ «ДАВАР ІНВЕСТ» - залучила безпосереднього виконавця, уклавши договір про надання транспортних послуг № 226.1906/23 від 19.06.2023 із ФОП ОСОБА_2 . З огляду на викладене, хоча ТОВ «Група Віа Дніпро» взаємодіяло виключно з первинним експедитором ТОВ «Консольлайн Україна», ланцюг послідовно укладених договорів між посередниками та фактичним перевізником підтверджує наявність законних правових підстав для виконання транспортування та оформлення міжнародної накладної CMR № Р0021320 саме ФОП ОСОБА_2 . Вказані договори на транспортування були надані митному органу в порядку ст. 55 МК України із відповідною заявою вих. № 01-12-06/25 від « 12» червня 2025 року, зокрема: копія договору № 01102022 від 01.10.2022 надання послуг з перевезення вантажів; копія договору № 266.1906/23 від 19.06.2023 про надання транспортних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом. Щодо напису «Global Connections Supply Chain Solutions co. LTD» у верхньому правому куті коносаменту, то Позивач зазначає, що такий є лише елементом оформлення самого бланка. Більш того, згідно зі статтею 53 Митного кодексу України та Наказом Міністерства фінансів № 599, коносамент не входить до переліку документів, що підтверджують митну вартість товарів. Відповідно, він не впливає на визначення вартості та не може бути підставою для сумнівів щодо достовірності наданих документів про витрати на транспортування. Судом першої інстанції було встановлено : «ТОВ «Група Віа Дніпро» було укладено із перевізником ТОВ «КОНСОЛЬЛАЙН УКРАЇНА» договір № ТЕО38754647 транспортно-експедиторського обслуговування від 09.01.2023 (який надавався до митного оформлення), відповідно до умов якого експедитор зобов`язується за плату та за рахунок клієнта виконати або організувати виконання визначених умовами цього договору послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу, а також додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу. Згідно з п. 2.1.1. вказаного договору встановлено, що відповідно до цього договору експедитор зобов`язується за плату та за рахунок клієнта організувати перевезення його вантажів на умовах, узгоджених сторонами, а також надавати інші послуги клієнту за погодженням сторін. При необхідності для виконання своїх зобов`язань за договором, укладати від свого імені та за рахунок клієнта договори з транспортними організаціями, контейнерними лініями, автомобільними перевізниками, складами зберігання, терміналами, та іншими організаціями, уповноваженими надати відповідні послуги. Відносини, що мали місце між експедитором ТОВ «КОНСОЛЬЛАЙН УКРАЇНА» та залученими ним для виконання замовлення Позивача перевізниками, не мають відношення до витрат позивача, оскільки залучення субпідрядників не заборонено ані законодавством України, ані умовами контракту на перевезення вантажу. Витрати перевізника за договорами із залученими ним перевізниками не є складниками митної вартості товарів позивача та є складовою вартістю договорів ТОВ «КОНСОЛЬЛАЙН УКРАЇНА» з його контрагентами. Позивач не повинен мати в наявності усі документи, що підтверджують ці витрати, та не повинен надавати ці документи митному органу для підтвердження транспортної складової митної вартості імпортованих товарів. Крім того, ТОВ «Група Віа Дніпро» заявою вих. № 01-12-06/25 від « 12» червня 2025 року Митному органу було надано відповідні пояснення та додаткові документи, зокрема: копія договору № 01102022 від 01.10.2022 надання послуг з перевезення вантажів; копія договору № 266.1906/23 від 19.06.2023 про надання транспортних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом, що в свою чергу підтверджує укладення договорів на перевезення з третіми особами. А довідка про транспортні витрати № 21320 від 15.05.2025 повністю підтверджує витрати на транспортування товару». Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, щодо не підтвердження Відповідачем у спірних рішеннях наявності розбіжностей в поданих декларантом документах про транспортні витрати. Крім того, митниця у апеляційній скарзі вказується, що декларантом не надано жодного документу стосовно оплати транспортних послуг, хоча їх наявність передбачена п. 4.1. договору транспортного експедирування від 09.01.2024 № ТЕО38754647. Зокрема, оплата витрат на транспортні послуги здійснюється протягом 3-х банківських днів з дати виставлення рахунку на оплату. Тобто на дату подання митної декларації декларантом до митного оформлення транспортні послуги вже мали бути сплачені. Однак як вбачається з матеріалів справи, під час процедури митного контролю було надано: рахунок фактура про надання транспортно експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно експедиційні послуги № 1878 від 12.05.2025; рахунок фактура про надання транспортно експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно експедиційні послуги № 1948 від 15.05.2025; платіжна інструкція в національній валюті № 2479 від 12.05.2025 про оплату транспортних послуг; платіжна інструкція в національній валюті № 2488 від 15.05.2025 про оплату транспортних послуг; довідка, що підтверджує вартість перевезення товару № 21320 від 15.05.2025. У наданих позивачем рахунках на перевезення зазначені реквізити сторін, сума та валюта платежу, реквізити договору перевезення, маршрут, номер контейнера. Отже, ідентифікацію зазначених документів до конкретної поставкич оцінюваних товарів можливо здійснити за реквізитами договору перевезення та номером контейнера. Щодо розбіжностей в умовах оплати. Відповідно до положень п. 4.1. Контракту № 02/2019 від 05.05.2019, розрахунок за партію товару, вказану в інвойсі, має бути проведений протягом 90 днів з моменту поставки або у формі передоплати згідно з умовами відповідної специфікації. Зокрема, у Специфікації № 03/25 від 07.08.2025 сторони погодили термін оплати до 120 календарних днів з дати надходження товару на склад Покупця. На виконання зазначених зобов`язань Позивач здійснив повну оплату товару в сумі 69 601,21 доларів США. Факт оплати підтверджується платіжними інструкціями № 20204 від 12.03.2025 на суму 56 990,88 дол. США; № 20205 від 13.03.2025 на суму 12 000,00 дол. США; № 20207 від 24.04.2025 на суму 610,33 дол. США. Вказані платіжні документи були в повному обсязі надані митному органу під час оформлення. Таким чином, на момент подання митної декларації Покупець повністю розрахувався за товар, підтвердивши це вичерпним пакетом банківських платіжних документів. Як правильно виснувано судом першої інстанції: «Згідно з копією специфікації № 03/25 від 07.05.2025 до контракту № 02/2019 від 05.05.2019, Сторонами було погоджено номенклатуру товару у загальній кількості 22 позиції (маски для обличчя, патчі під очі, очищуючі смужки для носу та інше), на загальну суму 69 601,21 доларів США (USD) на умовах поставки FOB Гуанчжоу, Китай, умови оплати згідно специфікації: 120 календарних днів від дати поставки товару на склад покупця. Щодо факту оплати ТОВ «Група Віа Дніпро» за товари, які були поставлені на його адресу за умовами специфікації № 03/25 від 07.05.2025 до контракту № 02/2019 від 05.05.2019, як до суду, так і митному органу під час митного оформлення товару було надано платіжні інструкції в іноземній валюті № 20204 від 12.03.2025 на суму 56 990,88 дол. США; № 20205 від 13.03.2025 на суму 12 000,00 дол. США; № 20207 від 24.04.2025 на суму 610,33 дол. США. Сума вказаних платіжних інструкцій дорівнює 69 601,21 доларів США (USD), що відповідає даним, які містяться у Інвойсі № 03/25 від 07.05.2025. Отже, Позивач розрахувався за товар в повному обсязі. При цьому суд зазначає, що питання умов виконання контрактних обов`язків декларанта, зважаючи на вимоги ст.53 МК України, не стосуються питань підтвердження числових значень митної вартості за ЕМД. В даному випадку строк оплати товару взагалі ніяким чином не стосується визначення вартості товару за Контрактом. Про це й не міститься жодного зауваження в рішенні, де б відповідач зазначив обґрунтовані доводи про вплив таких умов на числові значення митної вартості товарів». Отже, суд дійшов правильного висновку, щодо надання вичерпного переліку документів, що підтверджують вартість товару, а отже і можливість контролюючого органу встановити числові значення митної вартості товару. Суд апеляційної інстанції зазначає, що Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації митниці, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Сам факт здійснення митного оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару. Також, Верховний Суд у постанові від 21.12.2018 у справі № 815/228/17 дійшов висновків, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку. Будь-яка інформація, отримана від юридичних осіб носить виключно інформативний характер та не є безумовною рекомендацією митному органу визначати митну вартість інших аналогічних/подібних товарів саме за такою вартістю. Кожна зовнішньоекономічна угода містить свої умови, які погоджуються сторонами. Принцип свободи договорів чітко передбачає, що сторони можуть самостійно визначити вартість товару. Разом з тим, слід зазначити, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах. Частиною 7 ст. 54 МК України передбачено, що у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару, у тому числі невірно визначено митну вартість товару, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично. Верховний Суд в постанові від 08.10.2019 у справі № 803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі № 826/2313/16 та 13.06.2019 у справі № 820/6315/15 позивач зазначає, що вимоги ч.3- ч.4 ст.53 та ч.2 ст.58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Митний орган не навів жодних обставин та не надав доказів на підтвердження наявності у митного органу законодавчо визначених підстав для витребування додаткових документів, зокрема, що позивач в митних деклараціях зазначив не всі документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, вніс до декларацій недостовірні або неточні відомості або що надані митному органу документи містили розбіжності чи ознаки підробки. Враховуючи викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що доводи, які зазначені відповідачем у рішенні про коригування митної вартості, не є підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Не надано доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. Надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. У відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору. Зазначені обставини спростовують висновки митного органу щодо сумнівів у визначеній митній вартості товару, на що вірно звернув увагу суд першої інстанції. З урахуванням доводів і заперечень сторін, наданих ними доказів, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 241-244, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Київської митницці - залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2025 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий - суддя Л.А. Божко суддя О.М. Лукманова суддя Ю. В. Дурасова