Постанова 4852 № 160/19638/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 25 травня 2026 року м. Дніпросправа № 160/19638/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В. (доповідач), суддів: Білак С.В., Юрко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.11.2025 року в адміністративній справі №160/19638/25 (головуючий суддя першої інстанції Сліпець Н.Є.) за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка полягає у відмові видати довідку про надання ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», вилученні військового квитка серії НОМЕР_1 виданого 01.06.1999 року ІНФОРМАЦІЯ_3 ; - зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 вчинити певні дії, які полягають у видачі довідки про надання ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», внести актуальну інформацію в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів про ОСОБА_1 , як такого, що є військовозобов`язаний та перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 та повернути вилучений військовий квиток-серії НОМЕР_1 виданий 01.06.1999 року Індустріальним РВК. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2025 року у задоволенні позову відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції є не обґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права. Апелянт вказує, що позивачу за заявою від 26.12.2024 року було надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.1 ч.3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» на строк до 07.02.2025 року (довідка від 02.01.2025 року №2611) та на строк до 09.05.2025 року (довідка від 12.02.2025 року №4922). 05.05.2025 року позивач особисто звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 з заявою про продовження строку дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, проте дізнався, що перебуває у розшуку за самовільне залишення військової частини. За таких обставин, відповідач відмовив позивачу у оформленні відстрочки від призову на військову службу та вилучив військовий квиток позивача серії НОМЕР_2 . Вважає, що відомості про зняття позивача з обліку військовозобов`язаних та його призову на військову службу внесено помилково до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а тому такі відомості підлягають виправленню на актуальні відомості. Відповідач відзив на апеляційну скаргу не подав, що не перешкоджає розгляду справи по суті. Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до вимог ст. 311 КАС України. Перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, ОСОБА_1 рішенням приймальної комісії від 14.08.2024 року, протокол №32 зарахований до складу здобувачів вищої освіти 1-го курсу першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, освітньо-професійної програми Економіка спеціальності 051 Економіка факультету менеджменту і маркетингу Дніпровського державного аграрно-економічного університету денної форми навчання, про що видано витяг з Наказу №2323 ректора Дніпровського державного аграрно-економічного університету ОСОБА_2 . Відомості про здобуття позивачем освіти наявні в Єдиній державній електронній базі з питань освіти (ЄДЕБО), зокрема, наявні відомості, що позивач не порушує послідовності здобуття освіти згідно ч.2 ст. 10 Закону України «Про освіту». 26.12.2024 року позивач звернувся до відповідача через свого адвоката з заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, до якої додав необхідні документи. Позивачу було надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.1 ч.3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» на строк до 07.02.2025 року (довідка від 02.01.2025 року №2611) та на строк до 09.05.2025 року (довідка від 12.02.2025 року №4922). 05.05.2025 року позивач особисто звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 з заявою про продовження строку дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, проте дізнався, що перебуває у розшуку за самовільне залишення військової частини. За таких обставин, відповідач відмовив позивачу у оформленні відстрочки від призову на військову службу та вилучив військовий квиток позивача серії НОМЕР_2 . Листом відповідача від 26.05.2025 року №1348 на адвокатський запит повідомлено, що 19.12.2024 року ОСОБА_3 був виключений з військового обліку військовозобов`язаних, як призваний до військової частини НОМЕР_3 . Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, позивач звернувся з позовом до суду. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 20.04.2026 року витребувано від ІНФОРМАЦІЯ_1 документально підтверджені відомості про виключення з 19.12.2024 року ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов`язаних, як призваного до Військової частини НОМЕР_3 . Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Згідно зі ст. 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону. Частиною першою ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» від 25.03.1992 року №2232-XII (далі по тексту - Закон №2232) закріплено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку. (ч.3 ст.1 Закон №2232-XII). Від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (ч. 5 ст.1 Закону №2232-XII). Згідно з ч. 9 ст. 1 Закону №2232-XII, щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період. Відповідно до ч. 10 ст. 1 Закону №2232-XII, громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: - уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; - прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів; - проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно; - проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі; - виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством. Резервісти зобов`язані прибувати до військової частини, в якій вони проходять службу у військовому резерві, за викликом командира цієї військової частини. За приписами частини 1 статті 2 Закону №2232-ХІІ, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту та Національної гвардії України. (ч. 2ст. 2 Закону №2232-ХІІ). Згідно із ч. 6 ст. 2 Закону №2232-XII, одним із видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період. За приписами ст. 1 Закону України «Про оборону України» №1932-XIIвід 06.12.1991 року (тут і далі в редакції на дату виникнення спірних правовідносин), особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»№64/2022 від 24.02.2022 року (затвердженим Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022 року), введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався. Указом Президента України «Про загальну мобілізацію»№69/2022 від 24.02.2022 року (затвердженим Законом України №2105-ІХ від 03.03.2022 року) постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. На момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено та триває мобілізація. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» №389-VIII від 12.05.2015 року (тут і далі в редакції на дату виникнення спірних правовідносин), воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. Згідно з абзацами 1, 2 ч. 1 ст. 39 Закону №2232-ХІІ, призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації, незалежно від місця їх перебування на військовому обліку Статтею 1 Закону України від 21.10.1993 року №3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі Закон №3543-ХІІ) (тут і далі в редакції на дату виникнення спірних правовідносин) визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано. Частиною 2 статті 4 Закону №3543-XII встановлено, що загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій. Статтею 22 Закону №3543-ХІІ визначені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації. Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону №3543-XII,громадяни зобов`язані, окрім іншого, проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону. Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту) (абз. 1 ч. 5ст. 22 Закону №3543-ХІІ). Аналіз наведених положень законодавства свідчить, що громадяни проходять військову службу у Збройних Силах України в добровільному порядку або за призовом. Військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період, тобто період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, належить до військової служби за призовом. Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №154 від 23.02.2022 (далі Положення №154, тут і в подальшому в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. За змістом положень пункту 9 Положення №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема: - ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; - оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам; - розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи; - здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ та розвідувальних органів): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку). Згідно абазу 9 п.81 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 за №560 (надалі по тексту також - Порядок №560, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин): у разі призову військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період не за місцем їх перебування на військовому обліку (крім тих осіб, що добровільно виявили бажання проходити військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період) такі особи перед призовом на військову службу беруться на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, який здійснює їх призов. Відомості про взяття таких осіб на військовий облік вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів перед їх направленням на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду. Статтею 23 Закону №3543-ХІІ передбачені підстави відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Так, згідно п.1 ч. 3 ст. 23 Закону №3543-ХІІ, призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають, зокрема, здобувачі професійної, фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури. Слід зазначити, що у відповідності до положень п.п. 8 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 року, призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Вищенаведене також узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, що викладена у постанові від 11.04.2024 року по справі№520/7954/22, де зазначено, що «право на відстрочку від призову на військову службу повинно бути реалізоване військовозобов`язаним шляхом вчинення ним активних дій та оформлення його у відповідний спосіб уповноваженим органом, зокрема, районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки. При цьому реалізація такого права може бути здійснена лише до моменту набуття ним статусу військовослужбовця». Вказаний вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, наведеною в постановах від 22.05.2023 року по справі №260/1851/22, від 18.01.2024 року у справі №280/6033/22, від 11.04.2024 року у справі №520/7954/22. Наявні докази щодо надання відповідачем відстрочок позивачу від призову на військову службу на час мобілізації на підставі п.1 ч.3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» на строк до 07.02.2025 року (довідка від 02.01.2025 року №2611) та на строк до 09.05.2025 року (довідка від 12.02.2025 року №4922) спростовують висновок суду першої інстанції щодо набуття позивачем статусу військовослужбовця фактично до та у період дії наданих відповідачем відстрочок від призову. Колегія суддів звертає увагу, що відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_4 на ухвалу апеляційного суду від 20.04.2026 року по цій справі не надано запитувану інформацію та відомості про підстави, які виключають право позивача на отримання відстрочки від призову та підтверджують належний порядок проведення призову на військову службу позивача з призначенням його на посаду військовослужбовця Військової частини НОМЕР_3 . Водночас, суд першої інстанції вважав встановленим факт виключення позивача 19.12.2024 з військового обліку військовозобов`язаних як призваного до Військової частини НОМЕР_3 , що і стало підставою для помилкового висновку про відмову у задоволенні позовних вимог. Водночас, за сукупності встановлених обставин не підлягає задоволенню позовна вимога про зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_4 видати довідку про надання ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», право позивача у спірних відносинах підлягає захисту шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про продовження строку дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації від 05.05.2025 року, з урахуванням висновків суду у цій справі. Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про повернення відповідачем військового квитка серії НОМЕР_1 виданого 01.06.1999 року ІНФОРМАЦІЯ_3 , у матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до відповідача про видачу або відмову у видачі військового квитка, тому вказані позовні вимоги не підлягають задоволенню. Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, зазначені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з виходом за межі позовних вимог. Враховуючи викладені вище обставини в їх сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при постановлені рішення допустив порушення норм матеріального та процесуального права, щодо неповного з`ясування судом усіх обставин, що мають значення для справи, тому у відповідності до статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про часткове задоволення позовних вимог. Оскільки дана справа розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини 1 статті 310 КАС України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною 4 статті 257 КАС України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2025 року в адміністративній справі №160/19638/25 задовольнити частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2025 року в адміністративній справі №160/19638/25 скасувати, та прийняти нове судове рішення. Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка полягає у відмові видати довідку про надання ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_6 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про продовження строку дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації від 05.05.2025 року, з урахуванням висновків суду у цій справі. У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України. Головуючий - суддя С.В. Чабаненко суддя С.В. Білак суддя І.В. Юрко