Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 340/8194/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 12 травня 2026 року м. Дніпросправа № 340/8194/24 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач), суддів: Малиш Н.І., Кругового О.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2025 р. (суддя Кравчук О.В.) в адміністративній справі №340/8194/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, про визнання протиправним та скасування рішення, - В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою, в якій просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0630357-2410-1126-UA35080090000078673 від 10 жовтня 2024 р., прийняте Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області. якими йому визначено податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2023 рік. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є власником нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 укладено договір про спільну діяльність від 11 жовтня 2022 р. з метою відгодівлі свиней та спільного користування належними тій чи іншій стороні складськими та іншими приміщеннями для розміщення та відгодівлі свиней. Одним із видів економічної діяльності ФОП ОСОБА_2 є: 01.46 розведення свиней. Позивач вважає , що оскільки нежитлова будівля використовується ним безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, то в розумінні підпункту "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, а тому спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2025 р., ухваленим за результатом розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, адміністративний позов задоволено. У поданій апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено про те, що платник ОСОБА_1 не скористався цією можливістю і на звірку до Олександрійського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Кіровоградській області із заявою та оригіналами відповідних документів, зокрема документів на право власності, не звертався. Письмовий відзив на апеляційну скаргу від позивача до суду апеляційної інстанції не надходив. Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до приписів статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України. Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Судом першої інстанції встановлено наступні обставини у справі: Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчудження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна у власності позивача перебуває з 11.10.2022 об`єкт нежитлової нерухомості, а саме комплекс будівель, 1/3 частина від загальної площі 1503,4 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 428454535103, отриманого згідно договору дарування від 11.10.2022 №1262. Згідно опису об`єкта комплекс будівель складається зі складів за літерами А, В, Г, Д, Е, бондарки за літерою Б, контори за літерою Ж, колодязя за літерою М, вагової за літерою Н без зазначення площ по кожному об`єкту. Згідно додатку 1 до рішення Пантаївської селищної ради від 24 червня 2021 року №234 «Про встановлення ставок та пільг із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Пантаївської територіальної громади» ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об`єкту нежитлової нерухомості «комплекс будівель» згідно переліку будівель встановлені на 2023 рік в розмірі 1,0 відсотків від мінімальної зарплати на 01 січня 2023 року (6700грн.00коп.) за кодом №1252 «Резервуари, силоси та склади». Визначивши належний позивачеві об?єкт нежитлової нерухомості «комплекс будівель», який перебував у його власності повний 2023 рік, за адресою Кіровоградська обл. м. Олександрія смт. Пантаївка вул. Привокзальна, буд.2г реєстраційний номер 428454535103, в 1/3 частині від загальної площі 1503,4 кв.м., що становить 501,1333кв.м, об?ктом оподаткування податком на на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідач виніс податкове повідомлення-рішення від 10.10.2024 №0630357-2410-1126- UA35080090000078673, яким нарахував ОСОБА_1 податкове зобов?зання на суму 33575,93 грн. Не погодившись із цим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом. Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення, оскільки позивач у 2023 році був сільськогосподарським товаровиробником, який використовував нерухоме майно у спільній сільськогосподарській діяльності, у зв`язку із чим таке майно не є об`єктом оподаткування. Суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України. Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Податковим кодексом України (ПК України), статтею 266 якого врегульовано питання оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Платниками цього податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (п.п.266.1.1). Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (266.2.1). Підпункт "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 в редакції Закону № 2628-VIII від 23.11.2018 визначав, що не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку. Таким чином, для звільнення від оподаткування в силу закону у спірних правовідносинах за період з 2021 по 2023 роки необхідним є наявність таких умов: 1) належність будівель, споруд особам, які мають статус сільськогосподарського товаровиробника; 2) призначення цих будівель, споруд, - для використання у сільськогосподарській діяльності; 3) вказані об`єкти нерухомості не здаються їх власником в оренду, лізинг, позичку. Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації наказом від 17 серпня 2000 р. №507 затверджено і введено в дію Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000, який призначений для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб`єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) України. Об`єктами класифікації в ДК 018-2000 є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення. Відповідно до названого Державного класифікатора будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності (будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси тощо) віднесено до підрозділу «Будівлі нежитлові» (група 127 «Будівлі нежитлові інші» клас 1271 «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства»). До будівель, споруд сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання у сільськогосподарській діяльності відносяться об`єкти нерухомості, які відповідно до ДК 018-2000 належать до класу 1271 "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства", що включає підкласи: 1271.1 «Будівлі для тваринництва»; 1271.2 «Будівлі для птахівництва»; 1271.3 «Будівлі для зберігання зерна»; 1271.4 «Будівлі силосні та сінажні»; 1271.5 «Будівлі для садівництва, виноградарства та виноробства»; 1271.6 «Будівлі тепличного господарства»; 1271.7 «Будівлі рибного господарства»; 1271.8 «Будівлі підприємств лісівництва та звірівництва»; 1271.9 «Будівлі сільськогосподарського призначення інші». Згідно з ДК 018-2000 до групи (код 127) "Будівлі нежитлові" належить клас (код 1271) "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства", який включає будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси тощо. За результатами правового аналізу наведених вище положень нормативно-правових актів Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2020 р. у справі № 820/3706/17 дійшов висновку, що підставою для застосування до особи пільги зі сплати податку на нерухоме майно у вигляді звільнення від його сплати є правовий статус будівлі. Визначення приналежності будівлі до того чи іншого класу проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об`єкта нерухомості згідно з ДК 018-2000. Судом першої інстанції встановлено, що комплекс будівель і споруд, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , не належить до об`єктів житлової нерухомості, та в розумінні Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, віднесений до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271). Апеляційна скарга доводів на спростування цієї обставини не містить. За визначенням підпункту 14.1.235. пункту 14.1 статті 14 ПК України сільськогосподарський товаровиробник - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа - підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання. Як встановлено судом першої інстанції, 11 жовтня 2022 р. між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 укладено договір про спільну діяльність, щодо, зокрема: організації відгодівлі свиней та спільного користування належними тій чи іншій стороні складськими та іншими приміщеннями для розміщення та відгодівлі свиней. Одним із видів економічної діяльності ФОП ОСОБА_2 є: 01.46 розведення свиней. Колегія суддів звертає увагу, що апеляційна скарга відповідача не містить жодних доводів та заперечень з приводу висновку суду першої інстанції про те, що зазначений договір про спільну діяльність є свідченням здійснення позивачем сільськогосподарської діяльності і що він, у зв`язку із цим, має статус сільськогосподарського товаровиробника. Отже, колегія суддів визнає цю обставину встановленою. Доказів передачі позивачем в оренду, лізинг, позичку зазначеного нерухомого майна у 2023 році відповідачем суду також не надано. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що у 2023 році наявні умови для застосування підпункту "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 в редакції Закону № 2628-VIII від 23.11.2018, а саме: 1) будівлі, споруди належать позивачу, який мав статус сільськогосподарського товаровиробника; 2) призначення цих будівель, споруд, - для використання у сільськогосподарській діяльності; 3) вказані об`єкти нерухомості не здавались позивачем, як власником, в оренду, лізинг, позичку. Відтак, зазначене нерухоме майно не підлягало оподаткуванню у 2023 році, тому суд першої інстанції обґрунтовано визнав протиправним та скасував спірне податкове повідомлення-рішення. Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування оскарженого рішення, які визначені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, - відсутні. П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області - залишити без задоволення. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2025 р. в адміністративній справі №340/8194/24 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 12 травня 2026 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя А.В. Шлай суддя Н.І. Малиш суддя О.О. Круговий