Постанова 4851 № 520/1600/26

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 травня 2026 р. Справа № 520/1600/26 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Ральченка І.М., Суддів: Мінаєвої К.В. , Катунова В.В. , розглянувши в порядку письвого провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду питання про прийняття додаткової постанови в адміністративній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.03.2026, головуючий суддя І інстанції: Сагайдак В.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 20.05.26 року по справі № 520/1600/26 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив суд: - визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) грошового забезпечення у вигляді додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі 30 000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими розпорядженнями з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військової частини НОМЕР_1 , включеної до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави, за вересень, жовтень та листопад 2025 року. - зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 30 000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими розпорядженнями з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військової частини НОМЕР_1 , включеної до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави, за період: з 01.09.2025 по 30.09.2025 року, з 01.10.2025 по 06.10.2025 року, з 12.10.2025 по 31.10.2025 року, з 01.11.2025 по 14.11.2025 року, з 17.11.2025 по 30.11.2025 року. В обгрунтування позовних вимог, позивач зазначав, що виконував бойові (спеціальні) завдання у період з 01 вересня 2025 року по 30 листопада 2025 року згідно з бойовими розпорядженнями з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військової частини НОМЕР_1 , включеної до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави, наявністю записів у Журналі бойових дій (у відділенні кіберзахисту, рапорту начальника відділення кіберзахисту (про участь та виплату додаткової винагороди за вересень, жовтень, листопад 2025 року). Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.03.2026 адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишено без задоволення. Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.03.2026 по справі № 520/1600/26 скасовано. Ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) грошового забезпечення у вигляді додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі 30 000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими розпорядженнями з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військової частини НОМЕР_1 , включеної до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави, за вересень, жовтень та листопад 2025 року. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 30 000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими розпорядженнями з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військової частини НОМЕР_1 , включеної до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави, за період: з 01.09.2025 по 30.09.2025 року, з 01.10.2025 по 06.10.2025 року, з 12.10.2025 по 31.10.2025 року, з 01.11.2025 по 14.11.2025 року, з 17.11.2025 по 30.11.2025 року. До Другого апеляційного адміністративного суду надійшла заява позивача про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення судових витрат, а саме витрат на правничу допомогу, понесених позивачем під час розгляду справи у суді першої інстанції та апеляційного перегляду справи у загальному розмірі 10000, 00 грн. На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши заяву про ухвалення додаткового судового рішення, матеріали справи, вважає, що заява підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. У відповідності до змісту вказаної статті, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі. Враховуючи те, що при розгляді апеляційної скарги судом не вирішено питання про розподіл судових витрат, колегія суддів дійшла висновку про необхідність ухвалення додаткової постанови. Відповідно до ч.1 п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Згідно з ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Відповідно до ч. 2-7 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за предсавництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Відповідно до ч. ч. 1, 7 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Колегія суддів зазначає, що вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд враховує складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову. При цьому, необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Судовим розглядом встановлено, що на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу адвоката заявником було надано копію Договору № 79/в про надання правової допомоги від 01.10.2025 року, додаток № 1 до Договору № 79/в від 01.10.2025 року узгоджена вартість адвокатських послуг, розрахунок витрат на правову допомогу № 1 від 15.01.2026 року; акт надання послуг № 1 від 15.01.2026 року; розрахунок витрат на правову допомогу № 1 від 26.03.2026 року, акт надання послуг № 1 від 26.03.2026 року. Відповідно до розрахунку витрат на правову допомогу надану ОСОБА_1 в суді першої інстанції № 1 від 15.01.2026 року згідно Договору № 79/в від 01.10.2025 року адвокатом було підготовлено заяву вартість 1000 грн. (платіжне доручення № 79 від 15.01.2026); консультація та ознайомлення з документацією вартість 1000 грн. (платіжне доручення № 79 від 2026); підготовка позовної заяви вартість 4000грн. (платіжне доручення № 79 від 2026). Загальна вартість понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції складає 6000грн. Відповідно до акту надання послуг № 1 від 15.01.2026 року адвокатом були виконані роботи з: підготовки заяви, надано консультацію та ознайомлено з документацією, підготовлено позовну заяву. Відповідно до розрахунку витрат на правову допомогу надану ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції № 1 від 26.03.2026 згідно Договору № 79/в від 01.10.2025 року було адвокатом підготовлено апеляційну скаргу, вартість 4000 грн. (платіжне доручення № 1/в від 26.03.2026). Загальна вартість понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції складає 4000грн. Відповідно до акту надання послуг № 1 від 26.03.2026 року адвокатом були виконані роботи з: підготовки апеляційної скарги. Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення гонорару у фіксованій сумі у справі, яка розглядається, є розумність заявлених витрат. Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат. Колегія суддів зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Так, аналізуючи зміст наданих позивачу в суді першої інстанції послуг, слід вказати, що фактично результатом представництва інтересів позивача у суді першої інстанції стало складання адвокатом позовної заяви вартістю 4000 грн. Так, аналізуючи зміст наданих позивачу в суді апеляційної інстанції послуг, слід вказати, що фактично результатом представництва інтересів позивача у суді апеляційної інстанції стало складання адвокатом апеляційної скарги на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.03.2026. При цьому, дослідивши зміст апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що останній частково відтворює зміст позовної заяви, не містить нових чи додаткових доводів та обґрунтувань. Аналізуючи перелік фактично наданих послуг, дослідивши наявні в матеріалах справи докази розміру витрат, пов`язаних з оплатою професійної правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для справи, враховуючи принцип співмірності, складність справи, предмет позову та обставини справи, характер і тривалість професійних відносин адвоката з позивачем, з огляду на те, що справа є незначної складності та розгляд справи проведений в порядку спрощеного провадження без участі сторін, колегія суддів дійшла висновку про відшкодування понесених при цьому витрат у загальному розмірі 6000 грн. на користь позивача. Тобто, за представництво інтересів у суді першої інстанції підлягає відшкодуванню сума 4000 грн. та за представництво інтересів у суді апеляційної інстанції 2000 грн. відповідно. Таким чином, заява позивача про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню. Враховуючи вищевикладене, дослідивши наявні в матеріалах справи докази розміру витрат, пов`язаних з оплатою професійної правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для справи, враховуючи принцип співмірності колегія суддів дійшла висновку, що заява представника позивача про розподіл судових витрат на правничу допомогу, понесених в суді першої та апеляційної інстанції, підлягає частковому задоволенню та стягненню на користь позивача підлягають витрати у сумі 6000 грн. Керуючись ст. ст. 243, 252, 292, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Капленко Ганни Сергіївни задовольнити частково. Ухвалити додаткову постанову, якою стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на правничу допомогу у загальному розмірі 6000,00 (шість тисяч) грн. Додаткова постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя Ральченко І.М. Судді Мінаєва К.В. Катунов В.В.