Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 440/9374/25
від 25.05.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 травня 2026 р. Справа № 440/9374/25 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Семененко М.О., Суддів: Подобайло З.Г. , Чалого І.С. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.02.2026, головуючий суддя І інстанції: Є.Б. Супрун, м. Полтава, повний текст складено 25.02.26 по справі № 440/9374/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: 04.07.2025 ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якому просила суд: - визнати протиправною відмову відповідача щодо не виготовлення та не направлення до Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області оновлених довідок про розмір її грошового забезпечення станом на 01.01.2020, на 01.01.2021, на 01.01.2022 та на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання та інших щомісячних видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020, 2021, 2022 та 2023 календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30.08.2017 для проведення перерахунку основного розміру пенсії по інвалідності II групи ОСОБА_1 з 01.02.2021, 01.02.2022 та 01.02.2023 з урахуванням висновків, що викладені в рішенні Полтавського окружного адміністративного суду від 24.04.2024 та в постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 20.03.2025 у справі №440/2227/24; - зобов`язати відповідача підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області оновлені довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2020, на 01.01.2021, на 01.01.2022 та на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання та інших щомісячних видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020, 2021, 2022 та 2023 календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30.08.2017 для проведення перерахунку основного розміру пенсії по інвалідності II групи ОСОБА_1 з 01.02.2021, 01.02.2022 та з 01.02.2023 з урахуванням висновків, що викладені в рішенні Полтавського окружного адміністративного суду від 24.04.2024 та в постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 20.03.2025 у справі №440/2227/24. В обґрунтування позовних вимог зазначано, що у період з 14.02.2020 по 28.09.2023 позивач проходила військову службу у ПОТЦК та СП. У подальшому їй була призначена пенсія по інвалідності з 24.10.2023. У зв`язку з незгодою з розміром виплачених сум грошового забезпечення за період військової служби позивачка зверталася до відповідача з цього приводу, проте отримала відмову, яку оскаржила до суду. Судовим рішенням у справі №440/2227/24 зобов`язано ОТЦКСП здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, щомісячної премії, грошової допомоги для оздоровлення за 2020, 2021, 2022, 2023 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020, 2021, 2022 роки, компенсації за дні невикористаної щорічної відпустки) з 14.02.2020 по 19.05.2023, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2020 Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», встановленого станом на 01.01.2021 Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», встановленого станом на 01.01.2022 Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», встановленого станом на 01.01.2023 Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017 (далі - Постанова №704). Факт зміни розміру грошового забезпечення за рішенням суду позивач вважає належною підставою для перерахунку пенсії, що й зумовило її знову звернутися до суду з цим позовом щодо виготовлення оновлених довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 25.02.2026 позов ОСОБА_1 у справі №440/9374/25 - залишено без задоволення. Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції. Так, в апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року відповідно до та похідне від цього зростання розмірів грошового забезпечення, розрахунковою величиною для якого є прожитковий мінімум, у позивача виникло право на отримання оновлених довідок про розмір грошового забезпечення за 2020-2023 роки, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою №704 у відповідності до вимог статей 43 та 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" 9 квітня 1992 року № 2262-XII (далі - Закон №2262-ХІІ) та право на перерахунок пенсії у встановленому чинним законодавством порядку на їх підставі. Відтак, відмовляючи ОСОБА_1 в оформленні оновлених довідок про розмір грошового забезпечення, відповідно до вимог ст. ст. 43 та 63 Закону №2262-ХІІ, положень Постанови №704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до Постанови №704, для проведення перерахунку основного розміру пенсії по інвалідності II групи з 01.02.2021, 01.02.2022 та 01.02.2023 (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії з врахуванням періоду перерахунку пенсії, який складає 24 календарних місяці), відповідач діяв неправомірно,. Таким чином, на думку позивача, ПОТЦК та СП власною протиправною бездіяльністю прямо порушив законне право апелянта на перерахунок розміру пенсії. Відповідач по справі не скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, відповідно до вимог ст. 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Відповідно до ч. 1 ст. 308, п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка с. Яхники Лохвицького району Полтавської області, має статус особи з інвалідністю 2 групи з 28.12.2023 (довідка МСЕК серії 12 ААГ №536216) (а.с. 11). У період з 14.02.2020 по 29.09.2023 позивачка проходила військову службу у складі ПОТЦК та СП. Як видно зі змісту довідки ГУ ПФ від 25.06.2025 №284/1600-0203-10, ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФ, де одержує пенсію по інвалідності 2 групи з 24.10.2023 згідно із Законом №2262-XII по лінії Міноборони (а.с. 7). Позивач у позовній заяві повідомляє, що вона зверталася до відповідача з вимогою виплатити їй суми грошового забезпечення за період служби з 14.02.2020 по 29.09.2023, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт відповідно до постанови №704, проте отримала відмову, яку оскаржила до суду. Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 24.04.2024 у справі №440/2227/24 на ІНФОРМАЦІЯ_2 покладено обов`язок нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 14.02.2020 по 28.09.2023, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, на відповідні тарифні коефіцієнти, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум, з утриманням належних податків та зборів. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.03.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.04.2024 у справі №440/2227/24 скасовано в частині задоволення позову щодо обчислення та виплати грошового забезпечення з 20.05.2023 по 28.09.2023 та належних у вказаний період виплат без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 та зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 20.05.2023 по 28.09.2023, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме - встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт. Прийнято в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову. В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.04.2024 у справі №440/2227/24 залишено без змін. Тож у підсумку за позивачем визнано право на отримання у період з 14.02.2020 по 19.05.2023 грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки, премії, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704. Позивач у позовній заяві вказує, що станом на момент набрання законної сили рішенням суду у справі №440/2227/24 вона не працювала, натомість з 24.10.2023 отримує пенсію по інвалідності, тому вважає, що набула право на перерахунок пенсії внаслідок зміни розміру грошового забезпечення З цих підстав ОСОБА_1 звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою від 19.05.2025, в якій просила на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.04.2024 у справі №440/2227/24 виготовити та надати до ГУ ПФ оновлену довідку про розмір грошового забезпечення на ім`я ОСОБА_1 станом на 29.09.2023 для проведення перерахунку її пенсійного забезпечення з урахуванням задоволеної частини позовних вимог. В оновленій довідці просила здійснити перерахунок грошового забезпечення (включаючи щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) за періоди з 14.02.2020 по 31.12.2021, з 01.01.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 28.09.2023 виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14 до постанови №704 (а.с. 5). Листом від ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомив позивача про те, що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду у справі №440/2227/24 від 24.04.2024 щомісяця направляються до Центрального фінансово-економічного управління командування Сухопутних військ Збройних Сил України основні заявки-розрахунки, до яких включено також потребу щодо перерахунку та виплати різниці грошового забезпечення згідно з рішенням суду у справі №440/2227/24 від 24.04.2024. Згідно з п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Постанова №393), крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб" пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Тож на даний час підготувати та надати запитувану інформацію неможливо. При надходженні коштів невідкладно буде здійснено донарахування та виплата різниці грошового забезпечення згідно з рішенням суду (а.с. 6). Позивач вважає, що така бездіяльність відповідача є протиправною, оскільки порушує її право на перерахунок основного розміру пенсії у відповідності з донарахованим розміром грошового забезпечення, що підтверджено вищевказаними судовими рішеннями у справі №440/2227/24, у зв`язку з чим звернулася до суду з цим позовом, в якому просить зобов`язати відповідача підготувати та надати до ГУ ПФ оновлені довідки про розмір її грошового забезпечення станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання та інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020, 2021, 2022 та 2023 календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до Постанови №704 для перерахунку пенсії з 01.02.2021, 01.02.2022 та 01.02.2023. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 позивач не була особою, яка отримує пенсію відповідно до Закону №2262-XII, з урахуванням чого, суд дійшов висновку про те, що підстави для видачі позивачу довідок про розмір її грошового забезпечення станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 для здійснення відповідного перерахунку пенсії - відсутні. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що станом на момент виходу позивача на пенсію, тобто станом на 24.10.2023, грошове забезпечення військовослужбовців розраховувалось із посадового окладу і окладу за військове звання, обрахованих з розміру 1762 грн, помножених на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови №704, тож підстав для видачі позивачу довідки про розмір її грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для перерахунку пенсії немає. Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного. Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема Закон №2262-ХІІ. Згідно з ч. 3 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відповідно до частин 1, 2, 4 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. Згідно з частинами 2, 3 ст. 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком. Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ, визначений Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (далі - Порядок № 45), згідно із пунктом 1 якого пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Враховуючи наведені норми, підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону № 2262-ХІІ, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, проведені на підставі рішення Кабінету Міністрів України, оскільки саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів грошового забезпечення для такого перерахунку. Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці. Частиною 4 ст. 9 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Постановою № 704 встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу. Пунктом 2 Постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Додатком 1 до Постанови № 704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу. Пунктом 4 постанови № 704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13,
14. Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. Застосування цих нормативних актів у подібних правовідносинах вже було предметом розгляду у Верховному Суді. Зокрема, у постанові від 02.08.2022 у справі№440/6017/21 Верховний Суд дійшов наступних висновків: (1) з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою №704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік утому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів; (2) через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом № 1082-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік). (3) встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням. У подальшому такий висновок був підтриманий Верховним Судом у постановах від 13 грудня 2022 року у справі № 240/12647/21, від 27 лютого 2023 року у справі №640/11131/21, від 07 червня 2023 року у справі № 340/2148/21, від 19 червня 2023 року у справі № 380/17402/21. Звертаючись до суду з цим позовом, позивач зазначила про наявність у неї права на отримання оновлених довідок про розмір грошового забезпечення військовослужбовця на відповідній посаді та у відповідному званні з відповідною вислугою років станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 відповідно до вимог Закону №2262-XII із зазначенням усіх складових, оскільки вона є одержувачем пенсії згідно із Законом №2262-XII. Однак, колегія суддів враховує, що ОСОБА_1 станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 не перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України як отримувач пенсії відповідно до Закону №2262-XII, що підтверджується довідкою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №284/1600-0203-10 від 25.06.2025, в якій зазначено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області та одержує пенсію по інвалідності 2 групи з 24.10.2023 згідно Закону №2262-XII по лінії Міноборони. Отже, з урахуванням викладеного, колегія суддів доходить висновку, що відповідач не має права видавати спірні довідки, оскільки станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 позивач не набула права на пенсійне забезпечення, а відтак відсутні правові підстави для перерахунку пенсії з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022, 01.02.2023. При цьому, відмовляючи у задоволенні позову та зазначаючи про відсутність підстав для виготовлення та направлення до пенсійного органу довідки, зокрема станом на 01.01.2023 суд першої інстанції врахував постанову Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 "Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. №103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704" (далі - Постанова №481), якою внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, де абзац 1 пункту 4 викладено в такій редакції: "Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14". Та зазначив, що станом на момент виходу позивача на пенсію, тобто станом на 24.10.2023, грошове забезпечення військовослужбовців розраховувалось із посадового окладу і окладу за військове звання, обрахованих з розміру 1762 грн, помножених на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови №704. Тож підстав для видачі позивачу довідки про розмір її грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для перерахунку пенсії немає. Водночас, колегія суддів вважає таке посилання суду першої інстанції помилковим, оскільки визначальним у цій справі є саме факт того, що станом на 01.01.2023 позивач не набула права на пенсійне забезпечення, а відповідач за вказаних обставин справи не має права видавати спірні довідки, а відтак відсутні правові підстави для подальшого перерахунку пенсії позивача з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022, 01.02.2023. З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, однак мотиви вказаного висновку слід змінити, виклавши його в редакції цієї постанови. Зважаючи на вищенаведене, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції вслід змінити в частині мотивів його прийняття. Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом апеляційної інстанції були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення. Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29). Відповідно до статті 317 КАС України, підставами для зміни рішення є рішення суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.02.2026 по справі № 440/9374/25 - змінити в частині мотивів його прийняття, виклавши його в редакції цієї постанови. В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.02.2026 у справі №440/9374/25 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя М.О. Семененко Судді З.Г. Подобайло І.С. Чалий