Постанова 4819 № 648/2722/16-ц

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний номер справи: 648/2722/16-ц. Головуючий в І інстанції: Кузьміна О.І. Номер провадження: 22-ц/819/866/26 Доповідач: Базіль Л.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 травня 2026 року Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючої судді (судді-доповідача) Базіль Л.В., суддів: Бездрабко, Приходько Л.А., секретар Сорокіна В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє представник, адвокат Сластнікова Ганна Олександрівна на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 24.03.2026 року про відмову у скасуванні тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон у справі № 648/2722/16-ц за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в АРК та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України ВСТАНОВИВ: У березні 2026 року ОСОБА_1 від імені якої діє представник, адвокат Сластнікова Г.О. звернулася до суду із заявою про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, заінтересовані особи: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в АРК та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса). В обґрунтування заяви зазначено, що ухвалою Білозерського районного суду Херсонської області від 09 червня 2016 року по справі № 648/2722/16-ц ОСОБА_1 було тимчасово обмежено у праві виїзду за межі України (без вилучення паспортного документа) шляхом заборони перетинати державний кордон України до моменту фактичного виконання рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 17.11.2015 року по справі №648/3699/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приват Банк» заборгованості в розмірі 1323773 грн 01 коп. в межах виконавчого провадження №58295171, яке перебуває на виконанні у старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Осіпової І. Г. У зв`язку з введенням воєнного стану заявник намагалася виїхати за межі країни зі своєю родиною, проте 30 листопада 2022 року їй відмовлено у перетинанні державного кордону України. 31.03.2020 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Осіповою І. Г. винесено постанову у ВП №58295171 про повернення виконавчого документу стягувачу. Звертає увагу на те, що строк повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив 31.03.2023, що свідчить, на думку заявниці про те, що стягувач втратив зацікавленість до цієї справи. Відтак, діюче тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 не відповідає меті та завданню правового механізму. З урахуванням викладеного просить скасувати тимчасове обмеження фізичної особи ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 у праві виїзду за межі України, застосоване на підставі ухвали Білозерського районного суду Херсонської області від 09 червня 2016 року по справі № 648/2722/16-ц. Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 24 березня 2026 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 , від імені якої діє представник, адвокат Сластнікова Г. О. відмовлено. Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 , від імені якої діє представник, адвокат Сластнікова Г.О. подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права (порушення принципу пропорційності обмеження прав, закріпленого в ст.11 ЦПК України ), невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 24 березня 2026 року по справі №648/2722/16 та постановити нову ухвалу, якою задовольнити заяву та скасувати тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України. Скаржниця вважає, що суд першої інстанції не врахував, що у даному випадку відпали правові підстави для подальшого існування обмеження на виїзд, оскільки виконавче провадження № 58295171 було завершено 31.03.2020 року на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (у зв`язку з відсутністю майна боржника). Також, звертає увагу на те, що станом на момент розгляду справи: виконавче провадження завершене; нове виконавче провадження не відкрито; виконавчий документ повторно не пред`являвся; строки на пред`явлення виконавчого документу сплили; в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження тієї обставини, що стягувач вживав заходи та ініціював в судовому порядку поновлення строків пред`явлення виконавчого документу до виконання. Вказує, що за відсутності відкритого виконавчого провадження обмеження права на виїзд є безпідставним, оскільки такий захід застосовується виключно в межах примусового виконання рішення. Суд не врахував, що метою звернення до суду є об`єднання сім`ї, а тому вважає, що сукупність фактичних обставин свідчить про те, що подальше застосування обмежувального заходу не лише не сприятиме досягненню мети виконавчого провадження та ефективності судового захисту, а й призводить до істотного та невиправданого погіршення становища заявниці. У письмовому відзиві на апеляційну скаргу, уповноважений представник АТ КБ «ПриватБанк», Шевченко А.О. просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 24 березня 2026 року без змін, покликаючись на її законність та обґрунтованість. Зазначає, що з моменту винесення судового рішення про стягнення з ОСОБА_1 кредитної заборгованості, остання не здійснила жодного платежу для погашення боргу, а відтак мета обмежувального заходу залишається актуальною. Згідно з ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника заявниці, адвоката Сластнікової Г.О., перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Судовим розглядом встановлено, що ухвалою Білозерського районного суду Херсонської області від 09 червня 2016 року по справі № 648/2722/16-ц тимчасово обмежено ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України (без вилучення паспортного документа) шляхом заборони перетинати державний кордон України до моменту фактичного виконання рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 17.11.2015 року по справі №648/3699/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приват Банк» заборгованості в розмірі 1323773,01грн. Вказаний обмежувальний захід, щодо ОСОБА_1 , здійснено в межах виконавчого провадження ВП №58295171, яке перебувало на виконанні у старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Осіпової І. Г. Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Осіпової І.Г. від 31.03.2020 у ВП №5829517 повернуто виконавчий документ стягувачу, на підставі п. 2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку із відсутністю майна у боржника. В постанові зазначено, що виконавчий лист може бути повторно пред`явлений до виконання в строк до 31.03.2023 року. Судом встановлено, та заявником не спростовано, що станом на 20.03.2026 року загальна заборгованість за виконавчим провадженням №58295171 складає 1 456 500,28 грн., з яких 1 323 772,98 заборгованість на користь стягувача, 132 377,30 грн., - виконавчий збір та 350 грн., витрати виконавчого провадження. Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування її тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, суд виходив з того, що зобов`язання покладені на ОСОБА_1 згідно виконавчого листа 3 648/2722/16-ц про стягнення з неї на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості в розмірі 1323773,01 грн дотепер залишаються невиконаними, тому підстави для застосування обмежувальних заходів не відпали. Суду не було надано доказів, які б свідчили, що боржник вчиняє дії щодо погашення боргу та не повідомила, як зняття обмеження у праві виїзду за кордон України буде сприяти погашенню нею боргу перед кредитором, що додаткового доводить ухилення її від виконання рішення суду і відсутність підстав для скасування встановлених обмежень. Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Положеннями ст. 33 Конституції України визначено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Згідно п. 5 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом,- до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів. Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні. Згідно з ч. 5 ст. 441 ЦПК України суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника. При цьому саме на заявника покладається обов`язок довести наявність обставин, які свідчать про відсутність ризику ухилення від виконання судового рішення. Матеріалами справи підтверджено, що рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 17.11.2015 року у справі №648/3699/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості в розмірі 1323773 грн 01 коп. залишається невиконаним протягом одинадцяти років. Суд першої інстанції підставно вказав, що заявник не надала суду доказів, які б свідчили про те, що вона, як боржник, вчиняє дії щодо погашення боргу та не повідомила, як зняття обмеження у праві виїзду за кордон України буде сприяти погашенню нею боргу перед кредитором. Таким чином, тривале невиконання рішення суду саме по собі є обставиною, яка свідчить про необхідність застосування заходів, спрямованих на забезпечення його виконання, а саме тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України. ЄСПЛ у своїх рішеннях зазначає, що такі обмеження є виправданими, оскільки сприяє досягненню переслідуваної мети гарантування повернення вказаних боргів (рішення Європейського суду від 13 листопада 2003 року за справою «Напияло проти Хорватії» (Napijalo v. Croatia), скарга № 66485/01, §§ 78 - 82). На підставі вищевикладених обставин, суд оцінивши докази у справі, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному їх дослідженні дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволені заяви ОСОБА_1 про скасування її тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, оскільки виїзд за кордон унеможливить виконання зобов`язань, покладених на ОСОБА_1 судовим рішенням. Висновки суду відповідають вимогам закону, на які посилався суд під час розгляду справи і фактичним обставинам по справі, а також підтверджується зібраними по справі доказами. Доводи апеляційної скарги про те, що після завершення виконавчого провадження відпали правові підстави для подальшого існування обмеження на виїзд, колегія суддів вважає безпідставними з огляду на таке. Як слідує із матеріалів справи 31.03.2020 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Осіповою І. Г. у ВП №5829517 було винесено постанову, якою повернуто виконавчий документ про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк заборгованості в розмірі 1323772 грн 98 коп. стягувачу, на підставі п. 2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку із відсутністю майна у боржника. В постанові зазначено, що виконавчий лист може бути повторно пред`явлений до виконання в строк до 31.03.2023 року. При цьому, слід звернути увагу на те, що на спірні правовідносини поширюються положення Закону України від 15 березня 2022 року № 2129-IX «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», яким розділ XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII доповнено пунктом 10-2, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану, оскільки на час набрання вказаним законом чинності (26 березня 2022 року) строк для пред`явлення виконавчого листа №648/3699/15-ц від 22.12.2018 року не сплив. З урахуванням того, що ОСОБА_1 не виконані зобов`язання за рішенням суду, на підставі якого був виданий виконавчий лист та строки пред`явлення якого до примусового виконання не спливли, підстав для скасування забезпечувального заходу виконання судового рішення про стягнення суми боргу, а саме тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України не має. Долучені під час апеляційного розгляду документи, які підтверджують смерть чоловіка заявниці не є підставою для скасування обмежень застосованих до ОСОБА_1 у праві виїзду її за межі України та не звільняють її від обов`язку виконати судове рішення. Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновку про порушення судом норм матеріального або процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Таким чином, ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального та матеріального права і підстави для її скасування відсутні. На підставі ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Повний текст постанови складено 25.05.2026 року. Керуючись ст. ст. 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України апеляційний суд

УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє представник, адвокат Сластнікова Ганна Олександрівна залишити без задоволення, а ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 24.03.2026 року без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Головуюча Л.В. Базіль Судді В.О. Бездрабко Л.А. Приходько