Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 140/10733/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 травня 2026 рокуЛьвівСправа № 140/10733/24 пров. № А/857/6531/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Пліша М.А., суддів Іщук Л.П., Обрізка І.М. розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року (головуючий суддя Плахтій Н.Б., м. Луцьк) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,- В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 про: визнання протиправними дій щодо не нарахування та невиплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі Постанова №168), у розмірі, збільшеному до 100000 гривень, в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустках для лікування після поранення за періоди: вересень, жовтень, листопад, грудень (з 01.12.2023 по 18.12.2023 включно); зобов`язання нарахувати та виплатити додаткову винагороду, передбачену Постановою №168, у розмірі збільшеному до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та перебування у відпустці за станом здоров`я внаслідок тяжкого поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за періоди: вересень, жовтень, листопад, грудень (з 01.12.2023 по 18.12.2023 включно), з урахуванням раніше виплачених сум. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких додаткової винагороди виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаного із захистом Батьківщини, та у відпустках для лікування після тяжкого поранення за період липень, серпень, листопад 2023 року та з 1 по 18 грудня 2023 року включно; Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких додаткової винагороди виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаного із захистом Батьківщини, та у відпустках для лікування після тяжкого поранення за період липень, серпень, листопад 2023 року та з 1 по 18 грудня 2023 року включно. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Військова частина НОМЕР_1 оскаржила його в апеляційному порядку, просить таке скасувати, та прийняти нове яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В апеляційній скарзі зазначає, що Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких додаткової винагороди виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» встановлено дві основні умови, необхідні для виплати додаткової винагороди з розрахунку 100000 гривень на місяць за час стаціонарного лікування у зв`язку із пораненням або за час перебування у відпустці за висновком ВЛК після тяжкого поранення: а) пов`язаність поранення (контузії, травми, каліцтва) із захистом Батьківщини, а також б) факт перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я внаслідок такого поранення або перебування у відпустці у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії. З цього випливає, що на момент видання наказу про виплату додаткової винагороди у розпорядженні військової частини повинні бути документи, які підтверджують наявність вищевказаних обставин у періоді, за який видається наказ. За усі періоди, стаціонарного лікування та перебування у відпустках за рішенням ВЛК, що були підтверджені документами (належним чином засвідченими копіями документів) на дату видання відповідного наказу, позивачу нараховано та виплачено додаткову винагороду з розрахунку 100000 гривень на місяць. Зокрема, позивачу було виплачено додаткову винагороду у сумі: за вересень 2023 року - 100 000 гривень; за жовтень 2023 року - 100 000 гривень. Оскільки на момент видання наказів командира військової частини про виплату додаткової винагороди за листопад 2023 року та грудень 2023 року у розпорядженні військової частини НОМЕР_1 не було належних підтверджуючих документів про стаціонарне лікування позивача, та/або також належним чином засвідчених довідок ВЛК про надання відпустки у зв`язку із тяжким пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, військовослужбовець не включався до таких наказів. За таких обставин, вимога про визнання протиправними дій військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди є безпідставною. У відповідності до статті 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника. Позивача не було обмежено у праві звернутися із рапортом про внесення змін до відповідних наказів командира військової частини НОМЕР_1 про виплату додаткової винагороди та включення його до таких наказів. Оскільки військова частина НОМЕР_1 не відмовляла позивачу у можливості реалізувати свої права на отримання додаткової винагороди, вимога про зобов`язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду є передчасною. Вказані обставини не враховано судом першої інстанції. Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Згідно п. 3 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних міркувань. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 в період з 22.07.2022 по 01.07.2024 проходив військову службу у в/ч НОМЕР_1 , що підтверджується копією військового квитка серії НОМЕР_2 та наказом відповідача від 01.07.2024 №235 (а.с.14-18, 34). Як слідує з довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) №107 від 14.06.2023 (а.с.19), солдат ОСОБА_1 09.06.2023 отримав травму: мінно-вибухова травма, травматична ампутація правої стопи на рівні гомілки. За обставин: «поранення сталося під час бойових дій (спричинене діями противника), отримане внаслідок підриву на ворожій протипіхотній міні під час ведення наступального бою (виконання бойового завдання) та артилерійського обстрілу з боку сил противника, одержане під час захисту Батьківщини та виконання обов`язків військової служби, участі у заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації на території Запорізької області, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, не пов`язане з вчиненням злочину чи адміністративного правопорушення, не є наслідком вчинення мною дій у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння, не є наслідком навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження. Перебував у засобах індивідуального захисту (бронежилет, захисний шолом)». Відповідно до перевідного епікризу із медичної карти стаціонарного хворого №3562, виданого Військовим госпіталем А3309 (а.с.20), позивач у період з 10.06.2023 по 11.06.2023 перебував на стаціонарному лікуванні із таким діагнозом: мінновибухова травма (09.06.2023), травматична ампутація правої стопи. СПО (10.06.2023) формування кукси на рівні суглоба Шопара, (10.06.2023) повторна хірургічна обробка, ампутація, формування кукси на рівні середньої третини правої гомілки (а.с.20). З 11.06.2023 по 14.06.2023 позивач перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» Дніпропетровської міської ради, що підтверджується випискою з медичної карти стаціонарного хворого №12392, з таким діагнозом: травматична ампутація у ділянці між колінним та гомілкостоповим суглобами. Травматична ампутація (09.06.2023) правої стопи, ВОСП м`яких тканин правої гомілки. СПО (09.06.2023) ампутація правої стопи, пхо ран (а.с.21). З 15.06.2023 по 23.06.2023 позивач перебував на стаціонарному лікуванні в КП «Волинська обласна клінічна лікарня» Волинської обласної ради, що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого №11688, з таким діагнозом: стан після МВТ (09.06.2023), ВОСП правої гомілки, травматична ампутація правої стопи (09.06.2023), СПО (10.06.2023) ПХО, формування кукси правої стопи на рівні суглоба Шопара, СПО (10.06.2023) реампутація на рівні н/3 правої гомілки (а.с.22). З 23.06.2023 по 07.07.2023 позивач перебував на стаціонарному лікуванні з аналогічним діагнозом в травматичному відділенні КНП Ковельське МТМО Ковельської міської ради, що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого № іст.7821 (а.с.23). З 07.07.2023 по 01.08.2023 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в реабілітаційному відділенні КНП Ковельське МТМО Ковельської міської ради, що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого № іст.8432-433, з таким діагнозом: ВОСП правої гомілки з травматичною ампутацією правої стопи (09.06.2023), СПО (10.06.2023) ПХО, формування кукси правої стопи на рівні суглоба Шопара, СПО (10.06.2023) реампутація на рівні н/3 правої гомілки. Утруднення при ходьбі, не класифіковане в інших рубриках. Каузалгія нижньої кінцівки. Лікування, що включає реабілітаційну процедуру неуточнену. Стан одужання після хірургічного втручання. Військові операції, що викликали пошкодження іншими видами вибухів або осколками. Набута відсутність ноги вище або нижче за коліно (а.с.24). Відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 01.08.2023 №405 позаштатною ВЛК Ковельського МТМО проведено медичний огляд позивача, за яким діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): МВТ правої гомілки з травматичною ампутацією правої стопи (09.06.2023), СПО (09.06.2023) ПХО, формування кукси правої стопи на рівні суглоба Шопара, СПО (10.06.2023) реампутація на рівні н/3 правої гомілки. Каузалгія нижньої кінцівки. Порушення ходи та рухливості. Реабілітаційна процедура неуточнена. Період видужування після хірургічного втручання. Набута відсутність ноги на рівні нижче коліна. Ушкодження внаслідок військових дій. Тяжкість отриманої травми: тяжка (згідно наказу МОЗ №370 від 04.07.2007). Поранення, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини. Потребує відпустки за станом здоров`я на 30 календарних днів (а.с.25). Згідно з довідкою військово-лікарської комісії від 28.08.2023 №2669 проведено медичний огляд позивача ВЛК гарнізонною при в/ч НОМЕР_3 , діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, каліцтва): стан після вибухової травми (09.06.2023), травматичної ампутації правої ступні, реампутації (10.06.2023) на рівні середньої нижньої третини за сформованою куксою, не протезований. Травма, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини. Тяжкість отриманої травми: тяжка (згідно наказу МОЗ №370 від 04.07.2007). Потребує відпустки за станом здоров`я на 30 календарних днів (а.с.26). За висновком гарнізонної ВЛК при в/ч НОМЕР_3 щодо позивача, згідно з довідкою військово-лікарської комісії від 29.09.2023 №3189, діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, каліцтва): відсутність правої нижньої кінцівки на рівні нижньої третини гомілки після ампутації (10.06.2023), з приводу вибухового поранення (09.06.2023) з тимчасовим порушенням функції кінцівки. Травма, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини. Тяжкість отриманої травми: тяжка (згідно наказу МОЗ №370 від 04.07.2007). Потребує лікування та реабілітації в умовах «Ковельського МТМО» на 30 календарних днів (а.с.27). Відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого № іст.12051-618 позивач з 02.10.2023 по 23.10.2023 знаходився на стаціонарному лікуванні в КНП Ковельське МТМО Ковельської міської ради з таким діагнозом: Каузалгія нижньої кінцівки. Наслідки вогнепального осколкового поранення правої гомілки з травматичною ампутацією правої стопи (09.06.2023). СПО (10.06.2023). Кукса правої стопи на рівні суглоба ОСОБА_2 . СПО (10.06.2023) реампутація на рівні н/3 правої гомілки. Утруднення при ходьбі, не класифіковане в інших рубриках. Лікування, що включає реабілітаційну процедуру неуточнену. Стан одужання після іншого лікування. Військові операції, що викликали пошкодження іншими видами вибухів або осколками. Набута відсутність ноги вище або нижче за коліно (а.с.28). Відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 30.10.2023 №3703 проведено медичний огляд позивача ВЛК гарнізонною при в/ч НОМЕР_3 , діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, каліцтва): відсутність правої нижньої кінцівки на рівні нижньої третини гомілки після мінно-вибухової травми (09.06.2023) з тимчасовим порушенням функції кінцівки. Поранення, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини. Тяжкість отриманої травми: тяжка (згідно наказу МОЗ №370 від 04.07.2007). Потребує відпустки для лікування після поранення (травми, контузії, каліцтва) на 30 календарних днів (а.с.29). Відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 27.11.2023 №4114 проведено медичний огляд позивача ВЛК гарнізонною при в/ч НОМЕР_3 , діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, каліцтва): відсутність правої нижньої кінцівки на рівні нижньої третини гомілки після вибухової травми (09.06.2023) з ампутацією (09.06.2023), реампутацією (10.06.2023) тимчасовим порушенням функції кінцівки. Травма, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини. Тяжкість отриманої травми: тяжка (згідно наказу МОЗ №370 від 04.07.2007). Потребує лікування (реабілітації) в КП «Старовижівська БЛ» на 21 календарний день (а.с.30). З 29.11.2023 по 18.12.2023 позивач знаходився на стаціонарному лікуванні у КНП «Старовижівська багатопрофільна лікарня» Старовижівської селищної ради, що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого №2600, із таким діагнозом: ампутаційна кукса правої нижньої кінцівки на рівні нижньої третини гомілки. Тривалонезаживаюча рана ампутаційної кукси правої нижньої кінцівки (а.с.31). За результатами проведеного медичного огляду гарнізонною ВЛК при в/ч НОМЕР_3 позивача визнано обмежено придатним до військової служби, що підтверджується довідкою ВЛК від 22.01.2024 №305 (а.с.32). Цією ж довідкою підтверджено, що за постановою ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, каліцтва): Поранення, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини. Тяжкість отриманої травми: тяжка (згідно наказу МОЗ №370 від 04.07.2007). Як слідує з картки особової рахунку військовослужбовця за 2023 рік, додаткова винагорода у збільшеному розмірі виплачена позивачу в липні 2023 року в сумі 73333,33 грн за період з 09.06.2023 по 30.06.2023 (тобто за червень 2023 року), в жовтні 2023 року в сумі 100000,00 грн за період з 01.09.2023 по 30.09.2023 (тобто за вересень 2023 року) та в грудні 2023 року в сумі 100000,00 грн за період з 01.10.2023 по 31.10.2023 (тобто за жовтень 2023 року) (а.с.84 зворот). Вважаючи, що відповідач протиправно не виплатив додаткову винагороду у збільшеному розмірі за періоди липень, серпень, листопад та грудень 2023 року (з 01.12.2023 по 18.12.2023 включно), позивач звернувся до суду з даним позовом. Постановляючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ), військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації. Згідно з пунктом 1 статті 9 Закону №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Пунктами 2, 3 цієї правової норми встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України (абзац 2 пункту 4 статті 9 Закону №2011-ХІІ). Наказом Міністра оборони України №260 від 07.06.2018 затверджений Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок №260). Відповідно до пункту 17 Порядку №260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України. На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69/2022 «Про загальну мобілізацію», Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв Постанову №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168, в редакції Постанови КМ №836 від 09.08.2023 - у частині виплати додаткової винагороди, яка застосовується з 1 червня 2023 року). Пунктом 1 Постанови №168 установлено, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Пунктом 1-1 Постанови №168 установлено, що на період воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Згідно з пунктом 1-2 Постанови №168 виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення. Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії. З огляду на вказане правильним є твердження суду першої інстанції, що нарахування та виплата військовослужбовцям додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень здійснюється за таких умов: а) пов`язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини; б) факт перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних) внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини; в) факт перебування у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії. Як уже зазначалось вище, що підтверджується матеріалами справи, в липні 2023 року ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в КНП Ковельське МТМО Ковельської міської ради у зв`язку з отриманою травмою (пораненням), пов`язаною із захистом Батьківщини (мінно-вибухова травма, травматична ампутація правої стопи на рівні гомілки (09.06.2023)), що підтверджується виписками із медичної картки стаціонарного хворого №іст.7821 та №іст.8432-433 (а.с.23-24). Відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 01.08.2023 №405 позивач перебував у відпустці за станом здоров`я тривалістю 30 календарних днів у зв`язку з отриманою тяжкою травмою (а.с.25). Крім того, згідно з довідкою військово-лікарської комісії від 30.10.2023 №3703 ОСОБА_1 перебував у відпустці для лікування тривалістю 30 календарних днів після поранення, яке визнано тяжким (а.с.29). Водночас на підставі довідки військово-лікарської комісії від 27.11.2023 №2023 позивач скерований на лікування (реабілітацію) в КП «Старовижівська БЛ» на 21 календарний день, де знаходився на стаціонарі з 28.11.2023 по 18.12.2023, що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого №2609 (а.с.30-31). Отже, вказаним вище підтверджується той факт, що в періоди липень-серпень, листопад та грудень (з 1-го по 18-е число) 2023 року позивач знаходився на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку з отриманою травмою, пов`язаною із захистом Батьківщини, та перебував у відпустці для лікування після отриманого тяжкого поранення, а тому за цей період відповідач повинен був нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду у розмірі 100000 грн, оскільки умови, визначені у пункті 1-2 Постанови №168 (перебування на стаціонарному лікуванні у закладі охорони здоров`я у зв`язку із травмою, пов`язаною із захистом Батьківщини, та перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних) внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини), виконуються. Проте, згідно картки особового рахунку ОСОБА_1 (а.с.84 зворот), у спірний період виплата додаткової винагороди у розмірі 100000 грн відповідачем не здійснювалась. За встановлених обставин справи суд підставно вважав, що відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо не нарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди у розмірі 100000 грн, з огляду на що військову частину НОМЕР_4 слід зобов`язати здійснити таке нарахування та виплату пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та відпустці для лікування за період з липень, серпень, листопад 2023 року та з 1 по 18 грудня цього року. При цьому суд вірно відхилив доводи представника відповідача про те, що позивач не надав підтверджуючі документи для виплати додаткової винагороди у збільшеному розмірі за спірний період, оскільки матеріалами справи підтверджується факт подання ОСОБА_1 до в/ч НОМЕР_1 заяви від 30.09.2024 із відповідними документами про виплату додаткової винагороди (а.с.92-93). З врахуванням вищевикладеного суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності в/ч НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, у розмірі, збільшеному до 100000 гривень, в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустках для лікування після тяжкого поранення за періоди: липень, серпень, листопад 2023 року, з 1 по 18 грудня 2023 включно, зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату зазначеної винагороди за вказані періоди. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права. Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року у справі №140/10733/24 - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя М.А. Пліш судді Л. П. Іщук І. М. Обрізко