Постанова 4814 № 545/2362/25

від 11.05.2026 ·

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 545/2362/25 Номер провадження 22-ц/814/1218/26Головуючий у 1-й інстанції Зуб Т. О. Доповідач ап. інст. Триголов В. М. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 травня 2026 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючий суддя : Триголов В.М., судді: Дорош А.І., Лобов О.А., секретар:Горбун К.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Виробничого сільськогосподарського кооперативу «Злагода» на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 22 жовтня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Виробничого сільськогосподарського кооперативу «Злагода» про розірвання договорів оренди та стягнення заборгованості з орендної плати, - В С Т А Н О В И В : У травні 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Хворост Д.М., звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якого зазначено, що ОСОБА_1 є власницею земельних ділянок: кадастровий номер: 5324081400:00:014:0036 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 3,2412 га, що розташована на території Кіровської сільської ради Полтавського району Полтавської області на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 26.02.2021 року зареєстрованого в реєстрі за № 1-148; кадастровий номер: 5324081400:00:010:0059 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 1,7484 га, що розташована на території Кіровської сільської ради Полтавського району Полтавської області на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 26.02.2021 року зареєстрованого в реєстрі за № 1-147. Вказані земельні ділянки набуті у власність позивачкою в порядку спадкування після свого батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Між батьком ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , як орендодавцем, з одного боку, та ВСК «ЗЛАГОДА» в особі Голови правління ОСОБА_3 , як орендарем, з другого, укладено договір оренди землі від 01.07.2013 згідно якого Орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення яка знаходиться на території Кіровської сільської ради Полтавського району Полтавської області. В оренду, за вказаним договором, передана земельна ділянка гр. ОСОБА_2 загальною площею 3,2412 гектарів, у тому числі: рілля 3,2412 гектарів, кадастровий номер: 5324081400:00:014:0036. Згідно п.11. Договору, орендна плата сплачується грошима до 30 числа останнього звітного року місяця. Згідно п.14. Договору, у разі не виплати орендної плати у строки, визначені цим Договором сплачується пеня у розмірі 0,3% несплаченої суми за кожний день прострочення. 09.03.2021 року між ОСОБА_1 , як власником земельної ділянки, кадастровий номер 5324081400:00:014:0036, з одного боку, та ВСК «ЗЛАГОДА» в особі Голови правління ОСОБА_3 , як орендарем, з другого боку, укладено додаткову угоду до договору оренди землі, якою внесли зміни та доповнення до договору оренди земельної ділянки від 01 липня 2013 року а саме: «Замінити сторону у Договорі оренди землі від 01.07.2013 із ОСОБА_2 на ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом №1-148 від 26.02.2021.; Розділ «Строки дії договору» змінити ти викласти в наступній редакції: «Даною додатковою угодою Договір продовжено на 14 років 5 місяців 30 днів (до 31.12.2027 року). Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді. Розділ «Орендна плата» змінити та викласти в наступній редакції: «За користування земельною ділянкою Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату у розмірі 12 (дванадцять) відсотків виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 3,412 га з урахуванням коефіцієнту індексації та коефіцієнту грошової оцінки, станом на 01.01.2019 ( копія Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки додається) становить 114861,99 грн, а саме 13783,44 грн. Сторони за взаємною згодою мають право змінити розмір орендної плати шляхом укладання додаткової угоди до договору оренди землі. Розмір орендної плати визначається за домовленістю між сторонами, але не може бути меншим від розміру, встановленого чинним законодавством. Інші умови договору, до яких не внесені зміни, зберігають чинність». Між батьком ОСОБА_1 - ОСОБА_2 як орендодавцем з одного боку, та ВСК «ЗЛАГОДА» в особі Голови правління ОСОБА_3 , як орендарем, з другого, укладено договір оренди землі від 01.07.2013 згідно якого Орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення яка знаходиться на території Кіровської сільської ради Полтавського району Полтавської області. В оренду, за вказаним договором, передана земельна ділянка гр. ОСОБА_2 загальною площею 1,7484 гектарів, у тому числі: рілля 1,7484 гектарів, кадастровий номер: 5324081400:00:010:059. Згідно п.

11. Договору, орендна плата сплачується грошима до 30 числа останнього звітного року місяця. Згідно п.14. Договору, у разі не виплати орендної плати у строки, визначені цим Договором сплачується пеня у розмірі 0,3% несплаченої суми за кожний день прострочення (а.с. 14 звор. бік-16). Актом прийому-передачі ОСОБА_2 передав, а ВСК «Злагода» прийняв земельну ділянку (а.с. 17). 07.08.2017 року між ОСОБА_2 та ВСК «Злагода» укладена додаткова угода до вказаного Договору оренди (а.с. 24). 09.03.2021 року між ОСОБА_1 , як власником земельної ділянки, кадастровий номер 5324081400:00:014:0036, з одного боку, та ВСК «ЗЛАГОДА» в особі Голови правління ОСОБА_3 , як орендарем, з другого боку, укладено додаткову угоду до договору оренди землі, якою внесли зміни та доповнення до договору оренди земельної ділянки від 01 липня 2013 року а саме: «Замінити сторону у Договорі оренди землі від 01.07.2013 із ОСОБА_2 на ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом №1-148 від 26.02.2021.; Розділ «Строки дії договору» змінити ти викласти в наступній редакції: «Даною додатковою угодою Договір продовжено на 14 років 5 місяців 30 днів (до 31.12.2027 року). Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді. Розділ «Орендна плата» змінити та викласти в наступній редакції: «За користування земельною ділянкою Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату у розмірі 12 (дванадцять) відсотків виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 3,412 га з урахуванням коефіцієнту індексації та коефіцієнту грошової оцінки, станом на 01.01.2019 ( копія Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки додається) становить 114861,99 грн, а саме 13783,44 грн. Сторони за взаємною згодою мають право змінити розмір орендної плати шляхом укладання додаткової угоди до договору оренди землі. Розмір орендної плати визначається за домовленістю між сторонами, але не може бути меншим від розміру, встановленого чинним законодавством. Інші умови договору, до яких не внесені зміни, зберігають чинність» (а.с. 25). 09.03.2021 року між ОСОБА_1 , як власником земельної ділянки, за кадастровим номером 5324081400:00:010:0059, яка розташована на території Пальчиківської сільської ради, Полтавського району, Полтавської області, з одного боку, та ВСК «ЗЛАГОДА» в особі Голови правління Масляка Віталія Олексійовича, як орендарем, з другого боку, укладено додаткову угоду якою внесено зміни до договору оренди землі від 01 липня 2013 року а саме: «Замінити сторону у Договорі оренди землі від 01.07.2013 із ОСОБА_2 на ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом №1-147 від 26.02.2021. Розділ «Строки дії договору» змінити ти викласти в наступній редакції: «Даною додатковою угодою Договір продовжено на 14 років 5 місяців 30 днів (до 31.12.2027 року). Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді. Розділ «Орендна плата» змінити та викласти в наступній редакції: «За користування земельною ділянкою Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату у розмірі 12 (дванадцять) відсотків виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 1,7484 га з урахуванням коефіцієнту індексації та коефіцієнту грошової оцінки, станом на 01.01.2019 ( копія Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки додається) становить 61585,48 грн, а саме 7390,26 грн. Сторони за взаємною згодою мають право змінити розмір орендної плати шляхом укладання додаткової угоди до договору оренди землі. Розмір орендної плати визначається за домовленістю між сторонами, але не може бути меншим від розміру, встановленого чинним законодавством. Інші умови договору, до яких не внесені зміни, зберігають чинність» (а.с. 17 звор. бік). Право оренди зареєстроване про що маються відомості в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується інформаційною довідкою № 415531460 від 27.02.2025 (а.с. 18 звор. бік-19) та № 415533427 від 27.02.2025 (а.с. 25 звор.26). Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків (стаття 11 ЦК України). Згідно із статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України). Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Частиною першою статті 15 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату відноситься до істотних умов договору оренди землі. Відповідно до статті 409 ЦК України власник земельної ділянки має право на одержання плати за користування нею. Розмір плати, її форма, умови, порядок та строки її виплати встановлюються договором. Пунктом «в» частини першої статті 96 ЗК України визначено, що землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату. Згідно з частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України (частина перша статті 32 Закону України «Про оренду землі»). У пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України передбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати. До відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати застосуванню підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18). Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18). Об`єднана Палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 10 жовтня 2019 року у справі № 293/1011/16-ц (провадження № 61-29970сво18) дійшла висновку, що тлумачення пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України, частини другої статті 651 ЦК України свідчить, що «несплата орендної плати» охоплює випадки як невиплатиорендної платиу цілому,так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначено договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо). Сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 просила суд розірвати договори оренди землі від 01 липня 2013 року, мотивуючи це тим, що відповідач орендну плату за 2023 та 2024 роки виплатив поза строком, обумовленим умовами спірного договору, та не в повному обсязі. У випадку неістотної недоплати орендної плати (чи встановлення неістотності такого порушення судом) ефективним та пропорційним буде такий спосіб захисту, як стягнення заборгованості з орендної плати. Порушення договору на предмет істотності суд оцінює винятково за обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає зміни чи розірвання договору. У кожному конкретному випадку істотність порушення договору потрібно оцінювати з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Поняття такої істотності закон визначає за допомогою іншої оціночної категорії - «значної міри позбавлення сторони того, на що вона розраховувала під час укладення договору». Тобто критерієм істотного порушення договору закон визначив розмір завданих цим порушенням втрат, який не дозволяє потерпілій стороні отримати те, на що вона очікувала, укладаючи договір. Йдеться не лише про грошовий вираз зазначених втрат, зокрема й збитків, але й про випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Співвідношення завданих порушенням договору втрат із тим, що могла очікувати від його виконання ця сторона, має вирішальне значення для оцінки істотності такого порушення. Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2021 у справі №910/2861/18 та від 13.07.2022 у справі №363/1834/17, у яких зазначено, що для застосування частини другої статті 651 ЦК України суд має встановити не лише факт порушення договору, але й завдання цим порушенням шкоди (яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди), її розмір, а також те, чи дійсно істотною є різниця між тим, на що мала право розраховувати потерпіла сторона, укладаючи договір, і тим, що насправді вона змогла отримати. Верховний Суд у постанові від 11.02.2026 у справі №198/346/24 ураховує, що у контексті частини другої статті 651 ЦК України систематична несплата може підтверджувати ненадійність контрагента і те, що кредитор не може бути впевнений у належному виконанні договору в майбутньому, і такий висновок не спростовується подальшим погашенням заборгованості. У пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України йдеться про факт систематичної повної несплати, і такий факт уже завершився в минулому, тому підстава для пред`явлення позову (і для його задоволення) продовжує існувати. Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Вимогами частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України установлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України). Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (стаття 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України). За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. У справі, яка переглядається судом встановлено, що позивачка є власницею земельних ділянок з кадастровими номерами: 5324081400:00:010:0059, 5324081400:00:014:0036 які розташовані на території Кіровської сільської ради Полтавського району Полтавської області та перебувають в оренді ВСК «Злагода», про що укладено договори оренди землі від 01.07.2013, із урахуванням додаткових угод. Сторонами погоджено такі істотні умови зобов`язання: - нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 5324081400:00:010:0059 станом на 01.01.2019 становить 61 585,48 грн; орендна плата 12%, виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 1,7484 га з урахуванням коефіцієнту індексації та коефіцієнту грошової оцінки станом на 01.01.2019, що становить 61 585,48 грн, а саме 7 390,26 грн; обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням коефіцієнта індексації; орендна плата сплачується грошима до 30 числа останнього звітного року місяця; у разі невиплати орендної плати у строки, визначені цим договором сплачується пеня у розмірі 0,3% несплаченої суми за кожен день прострочення; - нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 5324081400:00:014:0036 станом на 01.01.2019 становить 114 861,99 грн; орендна плата 12%, виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 3,2412 га з урахуванням коефіцієнту індексації та коефіцієнту грошової оцінки станом на 01.01.2019, що становить 114 861,99 грн, а саме 13 783,44 грн; обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням коефіцієнта індексації; орендна плата сплачується грошима до 30 числа останнього звітного року місяця; у разі невиплати орендної плати у строки, визначені цим договором сплачується пеня у розмірі 0,3% несплаченої суми за кожен день прострочення; Позивачем підтверджено належними доказами, які не були спростовані відповідачем, порушення останнім істотних умов зобов`язання унаслідок чого прострочення грошового зобов`язання склало: - стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 5324081400:00:010:0059 за 2022 рік - 183 днів; за 2023 рік - 513 днів; за 2024 рік - 147 дні; - стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 5324081400:00:014:0036 за 2022 рік - 183 днів; 2023 рік - 513 днів; за 2024 рік - 147 дні; Між тим, сплата орендної плати під час розгляду справи за період у майже три роки, у який відповідачем не сплачувалась орендна плата, не нівелює обставин щодо систематичного порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договорами в частині сплати орендної плати та істотним порушенням майнових прав орендаря. При цьому, Верховний Суд неодноразово зазначав, що систематична (два і більше разів) несплата орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами правочину, у тому числі сплата орендної плати не у повному обсязі (часткове виконання зобов`язання), є підставою для розірвання такого договору. Більше того, сам факт систематичного порушення договору оренди щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена заборгованість в подальшому, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (постанови Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі №183/262/17, від 31 липня 2020 року у справі № 479/1073/18, від 23 березня 2021 року у справі № 922/2754/19, від 18 жовтня 2023 року у справі № 926/5237/22). Доводи апеляційної скарги, не впливають на правильність висновків суду першої інстанції, оскільки вчинені відповідачем платежі в ході судового розгляду справи не звільняють його від сплати пені, нарахованої за несвоєчасну сплату орендної плати, нарахувань у порядку ч.2 ст.625 ЦК України та суми індексації орендної плати за 2022-2024 роки. Твердження відповідача, що договори оренди землі з урахуванням внесених до них змін не містять пункту 14, який був підставою для нарахування пені, колегія суддів визнає неспроможними, оскільки зміст правочинів не містить прямої вказівки на скасування відповідальності. Відтак, слушними є твердження сторони позивача про дію презумпція чинності умов первісного договору, які не суперечать новій редакції змінених пунктів. При цьому, колегія суддів вважає за доцільне застосувати до спірних правовідносин позицію Верховного Суду, сформовану у справі №753/8945/19 від 05.12.2022, за змістом якої, якщо з`ясувати справжній зміст відповідної умови договору неможливо за допомогою загальних підходів до тлумачення змісту правочину, передбачених у частинах третій та четвертій статті 213 ЦК України, слід застосовувати тлумачення contra proferentem. Contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав). Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які «не були індивідуально узгоджені» (not individually negotiated), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір «під переважним впливом однієї зі сторін» (under the dominant influence of one of the party). Із огляду на викладене, колегія суддів відхиляє твердження відповідача, що у пункті 11 договорів оренди землі в , орендна плата сплачується грошима до 30 числа звітного року без зазначення поточного звітного в році місяця чи наступного, що на хибну думку останнього виключає підстави стягнення 3% річних та інфляційних втрат. Інші доводи апеляційної скарги, зокрема, що нарахування суми індексації порушує принцип однократності індексації зводяться до незгоди із нарахуванням індексації на суму заборгованості , правова природа якої є відмінною від індексації орендної плати. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року), (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди апелянта з висновками суду першої інстанції та з їх оцінкою, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції доказів, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог є законними і обгрунтованими, відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону. Наведене свідчить, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст. 375 ЦІК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Керуючись ст.367, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.375, 381, 382ЦПК України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Виробничого сільськогосподарського кооперативу «Злагода» - залишити без задоволення. Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 22 жовтня 2025 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя: В.М. Триголов Судді: А.І. Дорош О.А. Лобов

релевантний фрагмент

Посилання у тексті:

· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»

Постанова 4814 № 545/2362/25

Дізнатися більше

Дізнатися більше

Дізнатися більше