Постанова КАС ВС № 380/6011/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 травня 2026 року м. Київ справа № 380/6011/23 адміністративне провадження № К/990/15920/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Яковенка М. М., суддів - Білоуса О. В., Шишова О. О., розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу № 380/6011/23 за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Львівської митниці про визнання протиправними і скасування карток відмови та рішень про коригування митної вартості товарів, за касаційною скаргою Львівської митниці на рішення Львівського окружного адміністративного суду (суддя Кедик М. В.) від 03 жовтня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду (склад колегії суддів: Гудим Л. Я., Качмар В. Я., Кузьмич С. М.) від 14 березня 2024 року, УСТАНОВИВ: І. РУХ СПРАВИ

1. У березні 2023 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Львівської митниці, в якому просив визнати протиправними та скасувати: - картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Львівської митниці № UА209160/2022/000182; - рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №А209000/2022/000087/2 від 30 вересня 2022 року; - картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Львівської митниці №А209160/2022/000193; - рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №А209000/2022/000094/2 від 10 жовтня 2022 року; - картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Львівської митниці № UА 209160/2022/000203; - рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UА 209000/2022/700098/2 від 31 жовтня 2022 року; - картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Львівської митниці № UА 209160/2022/000206; - рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UА 209000/2022/000116/2 від 02 листопада 2022 року; - картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Львівської митниці №А209160/2022/000209; - рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UА 209000/2022/000124/1 від 08 листопада 2022 року; - картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Львівської митниці № UА 209160/2022/000210; - визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UА209000/2022/000125/1 від 08 листопада 2022 року.

2. Підставою для звернення до суду слугувала незгода позивача з рішеннями Львівської митниці про коригування митної вартості імпортованого товару. Позивач вказував, що надані до митного оформлення документи у своїй сукупності підтверджували заявлену митну вартість та її складові частини, не містили розбіжностей, а зазначені в цих документах відомості були достовірними. Позивач також посилався на приписи частини п`ятої статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України) та зауважував, що оскільки подані до митного оформлення документи у повній мірі підтверджували числові значення митної вартості товару, підстав для витребування додаткових документів у відповідача не існувало. Окрім того, в оскаржуваних рішеннях відсутнє належне обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митницею, та фактів, які вплинули на таке коригування.

3. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2023 року позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Львівської митниці № UА209160/2022/000182. Визнано протиправним та скасовано рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від 30 вересня 2022 року № UА 209000/2022/000087/2. Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Львівської митниці № UА 209160/2022/000193. Визнано протиправним та скасовано рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UА 209000/2022/000094/2 від 10 жовтня 2022 року. Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Львівської митниці № UА 209160/2022/000203. Визнано протиправним та скасовано рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від 31 жовтня 2022 року № UА 209000/2022/700098/2. Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Львівської митниці № UА 209160/2022/000206. Визнано протиправним та скасовано рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від 02 листопада 2022 року № UА 209000/2022/000116/2. Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Львівської митниці № UА 209160/2022/000209. Визнано протиправним та скасовано рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від 08 листопада 2022 року № UА 209000/2022/000124/1. Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Львівської митниці № UА 209160/2022/000210. Визнано протиправним та скасовано рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від 08 листопада 2022 року № UА 209000/2022/000125/1. Стягнути з Львівської митниці за рахунок бюджетних асигнувань в користь ФОП ОСОБА_1 23 466,06 грн судових витрат.

4. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2024 року рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2023 року залишено без змін. Стягнуто на користь ФОП ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці судові витрати на професійну правничу (правову) допомогу в розмірі 3 000 грн.

5. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 24 квітня 2024 року Львівська митниця звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2024 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

6. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24 квітня 2024 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, Дашутін І. В., Білоус О. В.

7. Після усунення недоліків касаційної скарги, ухвалою Верховного Суду від 27 травня 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи. 8. 18 червня 2024 року до Верховного Суду від ФОП ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому останній просить відмовити Львівській митниці в задоволенні касаційної скарги.

9. Також 06 серпня 2024 року до Верховного Суду від ФОП ОСОБА_1 надійшли додаткові письмові пояснення по справі. 10. 19 травня 2026 року Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду № 551 призначено повторний автоматизований розподіл справи, з підстави обранням судді Дашутіна І.В. до складу судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян, який перебуває у складі колегії суддів, що унеможливлює його участь у розгляді справи.

11. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 травня 2026 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, Білоус О. В., Шишов О. О.

12. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у попередньому судовому засіданні. IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

13. Судами попередніх інстанцій встановлено, що між компанією «ETAPOL» Sp.z.o.o.» (продавець) та ФОП ОСОБА_1 (покупець) укладений контракт від 26 жовтня 2016 року року № 1, відповідно до якого продавець продає, а покупець купує обладнання і верстати, що були у використанні і нові для обробки деревини.

14. На виконання умов Контракту ФОП ОСОБА_1 придбав: - відповідно до фактури VAT60/2022 товар - верстати деревообробні в асортименті, що використовувались: шліфувально калібрувальний станок SANDIGMASTER, 1980 року виготовлення, панельну пилу CASOLIN, 1983 року виготовлення, фрезерний станок SCM, 2006 року виготовлення, рейсмусовий чотиристоронній верстат WEINIG, 1976 року виготовлення, прес для крісел SEDIA, 1978 року виготовлення, прес LEOPІDA, 1973 року виготовлення, фрезерний верстат PADE, 1988 року виготовлення, двостороння циркулярна пила BARONI, 1971 року виготовлення, на загальну суму 17 000 Євро; - відповідно до фактури VAT63/2022 товар - верстати деревообробні в асортименті, що використовувались: шліфувально калібрувальний станок SCM, 1980 року виготовлення, панельну пила SCM, 2002 року виготовлення, багатопильний верстат Z&B, 1991 року виготовлення, багатопильний верстат MASTERWOOD, 1989 року виготовлення, рейсмусовий чотиристоронній верстат CASADEI, 1999 року виготовлення, комбінований-стругальний верстат STETON, 1984 року виготовлення, фрезерний верстат SICAR, 1985 року виготовлення, фрезерний верстат BARTESAGHI, 1980 року виготовлення, рейсмусовий чотиристоронній верстат WEINIG, 1990 року виготовлення, циркулярку SCM 1980 року виготовлення, комбінований-стругальний верстат SCM, 1983 року виготовлення, стругальний станок MAGIC 1990 року виготовлення, шліфувальний верстат CASSET1, 1980 року виготовлення, машину для шпону KUPER, 1985 року виготовлення, стругальний станок САSАDEI, 1979 року виготовлення на загальну суму 18 000 Євро; - відповідно до фактури VAT66/2022 товар - верстати деревообробні в асортименті, що використовувались: шліфувально калібрувальний станок SML, 1999 року виготовлення, рейсмусовий чотиристоронній верстат WEINIG, 1990 року виготовлення, стрічкову пилу ORMA 1988 року виготовлення, стрічкову пилу SIPA, 1974 року виготовлення, стрічкову пилу STEMA, 1986 року виготовлення, стругальний чотиристоронній верстат SCM, 2005 року виготовлення, стрічкову пилу SIPA 1990 року виготовлення, фарбувальну камеру TECNOAZZURA, 1987 року виготовлення, циркулярку SCM, 1989 року виготовлення, комбінований-стругальний верстат SCM, 1984 року виготовлення, клейові вали ОММА, 1980 року виготовлення, на загальну суму 15 500 Євро. - відповідно до фактури VAT67/2022 товар - верстати деревообробні в асортименті, що використовувались: шліфувально калібрувальний станок SML, 1998 року виготовлення, пилу з фрезою CASOLIN, 1982 року виготовлення, комбінований-стругальний верстат PAOLONI, 1989 року виготовлення, стругальний чотиристоронній верстат SICAR, 2003 року виготовлення, циркулярну пилу STROMAB 1982 року виготовлення, аспірацію ІМЕАС 1984 року виготовлення, фрезерний верстат SICAR, 1985 року виготовлення, шліфувальний станок UNILEV 1990 року виготовлення, машину для шпону KUPER, 1983 року виготовлення, лісопильну рампу GABBIANI 10, 1974 року виготовлення, машину для шпону KUPER, 1982 року виготовлення, лісопильну рампу JHON 1962 року виготовлення, токарську машину GAMET 1980 року виготовлення, на загальну суму 16 600 Євро; - відповідно до фактури VAT68/2022 товар - верстати деревообробні в асортименті, що використовувались: шліфувально калібрувальний станок SCM, 1992 року виготовлення, циркулярну пилу PATRIGNANI, 1984 року виготовлення, рейсмусовий чотиристоронній верстат WEINIG, 1982 року виготовлення, циркулярну пилу SALVADOR, 1988 року виготовлення, рейсмусовий чотиристоронній верстат SCM, 1997 року виготовлення, прес вертикальний MARZANІ 1982 року виготовлення, пилу з фрезером STEFANI 1980 року виготовлення, пневматичний монтажний прес VALENTINI, 1982 року виготовлення, свердлильний верстат OMG, 1980 року виготовлення, фрезерний верстат по металу BALESTR1NI, 1981 року виготовлення, осцилюючий бур PADE, 1981 року виготовлення, на загальну суму 14 350 Євро; - відповідно до фактури VAT69/2022 товар - верстати деревообробні в асортименті, що використовувались: шліфувально калібрувальний станок СВ, 1984 року виготовлення, рейсмусовий чотиристоронній верстат WEINIG, 1976 року виготовлення, шліфувальну машину LASM, 1981 року виготовлення, фрезерний станок PR1MULTINI, 1977 року виготовлення, рейсмусовий чотиристоронній верстат WEINIG, 1986 року виготовлення, рейсмусовий чотиристоронній верстат WEINIG, 1985 року виготовлення, фрезерний станок SCM 1986 року виготовлення, багатошпиндельний свердлильний верстат TRADE, 2000 року виготовлення, на загальну суму 17 100 Євро.

15. ФОП ОСОБА_1. з метою митного оформлення товару подав до Львівської митниці електронні митні декларації № UA209160/2022/010901, № UA209160/2022/011352, № UA209160/2022/012175, № UA209160/2022/012241, № UA209160/2022/244108, № UA209160/2022/12501, разом з документами на підтвердження достовірності даних, зазначених в митних деклараціях, згідно з якими митна вартість товару, що імпортується, визначена за основним методом за ціною зовнішньоекономічного контракту.

16. Львівська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UА209000/2022/000087/2 від 30 вересня 2022 року, № UА209000/2022/000094/2 від 10 жовтня 2022 року, № UА209000/2022/000098/2 від 31 жовтня 2022 року, № UА209000/2022/000116/2 від 02 листопада 2022 року, № UА209000/2022/000124/1 від 08 листопада 2022 року, № UА209000/2022/000125/1 від 08 листопада 2022 року.

17. Як зазначено у графі 33 рішень про коригування митної вартості товарів, документи, подані для підтвердження митної вартості товару, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, а також документи містять розбіжності. Зокрема зазначено, що до митного оформлення заявлено товари - верстати деревообробні в асортименті, що використовувались, на умовах поставки DAP- UA - м. Радехів. Документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МК України, містять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар. У рахунках-фактурах (інвойсах) виявлено розбіжності у відомостях щодо умов оплати товару, а саме вказано що термін оплати становить 45 днів, проте згідно заявленого в ЕМД зовнішньоекономічного договору від 26 жовтня 2016 року № 1 розділ

5. «Умови платежів» обумовлено, що «Покупець зобов`язується провести попередню оплату згідно фактури-проформи, або за згодою сторін провести оплату після отримання товару, але не пізніше 30 днів.». Фактура-проформа до митного оформлення не подавалась. За умовами зазначеного контракту № 1 розділом

3. «Базисні умови поставки товарів» передбачено, що всі витрати, пов`язані з митними формальностями, кожна сторона несе на своїй території, розділом 4. обумовлено, що вартість упаковки врахована в ціні товару, однак документи подані до митного оформлення не містять відомостей, що підтверджують числові значення таких складових ціни товару. Таким чином, відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 МК України. При цьому, документи, що містять довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам, які подані до митного оформлення, не містять інформацію що ідентифікує їх з оцінюваними товарами, тобто відомості про модель, марку, рік виготовлення, тощо відсутні. Подані до митного оформлення товари заявлено як такі, що використовувались. Відповідно до положень наказу Державної Митної Служби України від 01 липня 2021 року № 476 «Про затвердження Методичних рекомендацій при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України», для підтвердження митної вартості обладнання, яке було в користуванні, необхідно надати документальне підтвердження його технічного стану, ступінь зносу, ліквідаційну вартість, а також: дату початку експлуатації, інтенсивність експлуатації, відомості про консервацію і види ремонту (профілактичний, поточний, капітальний), фізичний знос, повну та залишкову балансову вартість, технічний стан (наявність дефектів), вироблений ресурс і ресурс до списання. Такі відомості відсутні у поданих та додатково доданих документах. Подані до митного оформлення висновки експерта про вартісні характеристики товару стосуються іншої партії товарів. Документи подані до митного оформлення містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості. Відповідно до інформації зазначеної у декларації митної вартості продавець та покупець пов`язані між собою особи. Тобто, сторони угоди є пов`язаними між собою у розумінні статті 15 Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року. У зв`язку з наявною інформацією про те, що митна вартість товарів зі схожими характеристиками, імпортованих за контрактами, укладеними між непов`язаними суб`єктами ЗЕД, є вища, ніж заявлена декларантом, у Львівської митниці були обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену митну вартість, про що було повідомлено декларанта. У наданих під час митного оформлення документах декларантом не надано документи, що могли б продемонструвати, відповідно до вимог частини 18 статті 58 МК України, що заявлена декларантом митна вартість є близькою до вартості однієї з визначених у вказаній нормі закону операцій. Відповідно до статті 53 МК України декларанту надано вимогу про подання додаткових документів для підтвердження митної вартості: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (видаткові, податкові накладні); транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (оплата попередніх аналогічних поставок, акт виконаних робіт (наданих послуг)); якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію, ступінь зносу, ліквідаційну вартість, а також: дату початку експлуатації, інтенсивність експлуатації, відомості про консервацію і види ремонту (профілактичний, поточний, капітальний), фізичний знос, повну та залишкову балансову вартість, технічний стан (наявність дефектів), вироблений ресурсі ресурс до списання); переклади документів відповідно до вимог статті 254 МК України. Зважаючи на неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, у зв`язку із неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості (методу 2а та методу 2б - з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методу 2в та методу 2г - з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта), митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугували відомості про такі товари митне оформлення яких вже здійснено, та які містяться в ціновій базі ЄАІС ДМСУ. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».

18. Львівською митницею оформлено картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА209160/2022/000182, № UА209160/2022/000193, № UА209160/2022/000203, № UА209160/2022/000206, № UА209160/2022/000209, № 209160/2022/000210, з таких причин: неможливість завершення м/о по причині внесення змін у гр. 12, 43, 44, 45, 46 ВМД (у зв`язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості товару). Декларанту роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: подання нових ВМД із змінами у графах 12, 43, 44, 45, 46 ВМД відповідно до рішень про визначення митної вартості товару.

19. Декларант подав нові митні декларації з визначенням митної вартості за резервним методом з врахуванням рішень про коригування митної вартості, після чого, у зв`язку із забезпеченням сплати гарантійних митних платежів згідно з розділом X МК України товар було випущено на митну територію України.

20. Вважаючи вказані рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом. IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

21. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару. Ціна товару була визначена позивачем згідно з умовами контракту.

22. У той же час обставини, якими мотивоване рішення митного органу про необхідність витребування додаткових документів є необґрунтованими, оскільки надані документи у сукупності підтверджують визначену митну вартість товару позивачем (декларантом) за першим методом визначення митної вартості. Тобто, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані декларантом для митного оформлення товару. При цьому надані митному органу документи є належними та в повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів, однак останні не тільки не спростовані митним органом, але й взагалі залишені без уваги.

23. Відповідачем не надано доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а саме по собі зазначення митним органом у спірному рішенні про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення.

24. При цьому суди першої та апеляційної інстанцій, надаючи оцінку доводам митного органу про те, що в у рахунках-фактурах (інвойсах) містяться розбіжності у відомостях щодо умов оплати товару, а саме вказано що термін оплати становить 45 днів, проте згідно заявленого в ЕМД зовнішньоекономічного договору № 1 розділ

5. «Умови платежів» обумовлено, що «Покупець зобов`язується провести попередню оплату згідно фактури-проформи, або за згодою сторін провести оплату після отримання товару, але не пізніше30 днів, зауважили, що рахунок-фактура є одним із розрахункових документів, які засвідчують факт надання послуги, тобто це розрахунково-платіжний документ, який передбачає тільки виставлення певних сум до оплати покупцеві за фактично поставлений товар (фактично надану послугу). У свою чергу, рахунок-проформа за своїм змістом є комерційним документом, який містить відомості про кількість, ціну та вартість товару, але не є розрахунковим документом, бо не містить вимоги про сплату зазначеної в ньому суми, тому не виступає платіжним документом. У міжнародній практиці рахунок-проформа є товаросупровідним документом і на відміну від рахунку-фактури, одержувач рахунку-проформи не зобов`язаний оплачувати зазначену в ньому суму, відповідно і той, хто його складає, нічого не отримує.

25. З огляду на вказане суди дійшли висновку про те, що надані позивачем рахунки-фактури чітко вказують на вартість ввезеного товару та дозволяють такий ідентифікувати, містять інформацію про дату продажу, назву ввезених товарів, назви та реквізити фірм продавця і покупця, скріплені підписом та печаткою представника продавця, що спростовує будь-які сумніви митниці у митній вартості товару. У зв`язку із цим, розбіжності щодо умов оплати товару у документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості не є тими розбіжностями, які є підставою для витребування контролюючим органом додаткових документів, оскільки не впливають на ціну товару.

26. Щодо посилань відповідача в оскаржених рішеннях на те, що відповідно до інформації, зазначеної у декларації митної вартості, продавець та покупець пов`язані між собою особи, суди зауважили, що митний орган належними та допустимими доказами не підтвердив, що участь ОСОБА_2 як співзасновника у «ETAPOL» SP.z.o.o.» вплинула на вартість імпортованого товару, а лише обмежився вказівкою на наявність інформації щодо продажу подібних товарів між непов`язаними суб`єктами за вищою митною вартістю. IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

27. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.

28. Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

29. Зокрема в доводах касаційної скарги відповідач зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішень у цій справі не врахували позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 07 лютого 2023 року по справі № 804/5961/16, від 30 червня 2022 року по справі № 804/15901/15, від 03 грудня 2020 року по справі № 810/2618/17 та від 12 березня 2019 року по справі № 826/1857/16.

30. Скаржник наголошує, що позивачем до митного оформлення не було надано документу, на підставі якого було проведено сплату за товар, що в свою чергу ставить під сумнів таку складову митної вартості як «ціна, що була фактично сплачена».

31. З огляду на наведене скаржник вказує, що митний орган мав обґрунтований сумнів у правильності визначення митної вартості, оскільки до митних декларацій № UA209160/2022/010901, № UA209160/2022/011352, № UA209160/2022/01217, №/2022/012241, № UA209160/2022/012501 подавалися документи, відповідно до яких митний орган не міг здійснити розмитнення за першим (основним) методом, так як такі документи не відображали ціну товару.

32. Окремо скаржник звертає увагу й на те, що у деклараціях митної вартості декларантом зазначено, що ФОП ОСОБА_1 та у «ETAPOL» SP.z.o.o.» є пов`язаними особами, а також беручи до уваги той факт, що одним із засновників у «ETAPOL» SP.z.o.o.» є ОСОБА_3 (сайт міністерства юстиції РП www.ekrs.ms.qov.pl), митний орган дійшов висновку, що продавець та покупець є пов`язаними особами в розумінні статті 15 Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року. У графі 9(а) форми ДМВ декларантом вказано, що продавець та покупець є пов`язаними особами у розумінні статті 15 Угоди про застосування статті VII ГАТТ. ФОП ОСОБА_1 не довів митному органу того, що він має право декларувати товари придбані у пов`язаної особи за основним методом - за ціною договору (контракту). V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

33. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.

34. Відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

35. Частинами першою та другою статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

36. Відповідно до частини четвертої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

37. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 МК України).

38. Статтею 53 МК України визначено перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

39. Відповідно до частини першої цієї статті у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

40. Згідно з частиною другою статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

41. Частиною третьою статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

42. Частиною першою статті 54 МК України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

43. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частина друга статті 54 МК України).

44. За змістом частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

55. Згідно зі статтею 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

56. Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях (постанови від 19 лютого 2019 року у справі № 804/1316/16, від 12 березня 2019 року у справі № 826/2313/16, від 27 березня 2020 року у справі № 540/2605/18, від 06 травня 2020 року у справі № 140/1713/19, від 25 листопада 2020 року у справі № 1.380.2019.001657, від 15 квітня 2021 року у справі № 804/14964/15) звертав увагу на те, що обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності.

57. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковим, оскільки саме з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти подальших дій, спрямованих на визначення дійсної митної вартості товарів.

58. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

59. Необхідність витребовування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

60. Водночас повноваження контролюючого органу витребовувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, які передбачені статтею 53 МК України. Не надання декларантом витребовуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

61. Неподання декларантом документів, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, не тягне для нього безумовних негативних правових наслідків. Неподання таких документів може тягнути за собою відмову в митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, відповідно, коригування митної вартості товарів лише в тому разі, коли у митниці будуть обґрунтовані підстави вважати, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість (постанова Верховного Суду від 20 березня 2020 року у справі № 480/4423/18).

62. Отже, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

63. Як було встановлено судами попередніх інстанцій, що до митних декларацій № UA209160/2022/010901, № UA209160/2022/011352, № UA209160/2022/012175, № UA209160/2022/012241, № UA209160/2022/244108, № UA209160/2022/12501 на підтвердження митної вартості товару та обраного методу її визначення, декларант надав митному органу документи, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме: контракт № 1 від 26 жовтня 2016 року (разом з додатковими угодами до цього Контракту), фактури ПДВ (разом з специфікаціями до фактур та додатковою інформацією для митних органів щодо фактур), листи від ФОП ОСОБА_1 , інформацію для митних органів України щодо співпраці між ТОВ «Етаполь» та ФОП ОСОБА_1 , митні декларації країни відправлення, автотранспортні накладні (CMR), платіжні доручення, висновки експерта з додатками, фактури про надання транспортно-експедиційних послуг, декларації про походження товару, інформацію про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, рахунки, листи, судові рішення по справах № 380/1923 та № 380/6393.

64. Водночас оскаржувані рішення прийняті відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України, декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

65. Як вірно зазначили суди першої та апеляційної інстанцій, ціна продажу імпортованих товарів це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Лише рахунок-фактура (інвойс), згідно з частиною другою статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару.

66. Разом з тим, з досліджених в ході судового розгляду справи доказів встановлено, що вказана в МД ціна товару відповідає тій, що зазначена у відповідних рахунках-фактурах. Надані позивачем рахунки-фактури чітко вказують на вартість ввезеного товару та дозволяють такий ідентифікувати, містять інформацію про дату продажу, назву ввезених товарів, назви та реквізити фірм продавця і покупця, скріплені підписом та печаткою представника продавця, що спростовує будь-які сумніви митниці у митній вартості товару. Розбіжності щодо умов оплати товару у документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості не можна вважати в цьому конкретно випадку тими розбіжностями, які є підставою для витребування контролюючим органом додаткових документів, оскільки не впливають на ціну товару.

67. Що стосується доводів відповідача про наявність обґрунтованих підстав вважати, що взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість товару, то надаючи оцінку цим доводам, колегія суддів ураховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 804/5688/16, а саме, той факт, що продавець і покупець пов`язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для висновку про те, що митна вартість визначена невірно. У таких випадках необхідно розглядати усі обставини продажу товару та прийняти вартість операції за умови, якщо взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

68. Відповідно до частини тринадцятої статті 58 МК України за наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі письмові обґрунтування того, що такий вплив мав місце. У разі відсутності обґрунтувань митного органу вважається, що взаємовідносини між такими особами не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

69. Письмовими доказами у справі не підтверджується та обставина, що митним органом декларанту надавалось письмове обґрунтування наявності впливу пов`язаних осіб на ціну оцінюваних товарів. Зі змісту доказів безпосередній вплив вказаної обставини на формування вартості оцінюваного товару не встановлений.

70. Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 16 липня 2020 року у справі № 815/6833/17, наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари розмитнені у попередні періоди за іншою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту.

71. Таким чином, узагальнюючи наведене вище, Суд зазначає, що необхідно погодитися із висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що наявними у справі доказами підтверджується, що заявлена позивачем митна вартість товару базувалась на документально підтверджених відомостях, що піддавалась обчисленню, до митного органу декларантом подано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про його митну вартість за ціною договору, а тому відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом.

72. З урахуванням вказаних положень чинного законодавства, а також встановлених у справі, що розглядається, обставин, Суд зазначає, що суди першої та інстанції інстанцій дійшли правильних висновків, що митний орган приймаючи спірні рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного законодавства, оскільки позивачем не було порушено вказаних положень Митного кодексу України при митному оформленні товарів.

73. Відтак, доводи касаційної скарги, не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень суди допустили неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні рішень чи вчиненні процесуальних дій.

74. Верховний Суд також вважає, що доводи касаційної скарги в частині незгоди відповідача з висновками судів попередніх інстанцій не суперечать висновкам Верховного Суду, викладеним зокрема і у постановах, на які посилається скаржник у касаційні скарзі. Наведені відповідачем постанови Верховного Суду ухвалені у адміністративних справах за інших фактичних обставин, установлених судами попередніх інстанцій, та загалом стосуються оцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів (оцінюючий фактор).

75. Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення. На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу Львівської митниці залишити без задоволення. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2024 року у справі № 380/6011/23 залишити без змін. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач М. М. Яковенко Судді О. В. Білоус О. О. Шишов