Постанова 4856 № 240/13221/25

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/13221/25 Головуючий у 1-й інстанції: Панкеєва В.А. Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П. 22 травня 2026 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Полотнянка Ю.П. суддів: Драчук Т. О. Смілянця Е. С. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив: - визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 виразились у зменшенні у грошовому виразі розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, вказаних в довідці № 13/13803/с від 22.11.2024 про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2023; - зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 оформити довідку про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2023, відповідно до вимог положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв`язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.1994 № 414 та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260, із зазначенням відомостей про розміри надбавки за особливості проходження служби, надбавка за службу в умовах режимних обмежень, надбавка за кваліфікацію льотчик-інструктор 1 класу та премії у грошовому виразі, обчисленому виходячи з розмірів посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, вказані в довідці №13/13803/с від 22.11.2024 про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2023, з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2023 у розмірі 2684,00 грн і надати цю оновлену довідку до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві для перерахунку пенсії з 01.02.2023. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 30.09.2025 у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в м.Києві та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 16.10.2024 у справі № 240/8892/24, яке набрало законної сили 11.12.2024, позов ОСОБА_1 задоволено частково, визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови ОСОБА_1 у виготовленні та поданні до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 та на 01.01.2023. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2022 та на 01.01.2023 відповідно до вимог ст.43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 та на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри основних, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії за аналогічною посадою, для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2022 та з 01.02.2023. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. На виконання вказаного рішення суду відповідачем складена довідка № 13/13803/с від 22.11.2024 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії (станом на 01.01.2023) за посадою: старший льотчик авіаційної групи, яка видана позивачу. У вказаній довідці зазначені наступні складові грошового забезпечення: - посадовий оклад (22 т.р.) 7300,00 грн; - оклад за військовим званням (капітан) 1930,00 грн; - надбавка за вислугу років (45 %) 4153,50 грн; - надбавка за особливості проходження служби (100 %) 8787,00 грн; - надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15 %) 718,50 грн; - премія (400 %) 19160,00 грн. Загальний грошового забезпечення становить 42384,30 грн. Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо обчислення розміру окремих додаткових видів грошового забезпечення та премії не з розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, а з прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018, звернувся до суду із цим позовом. Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що ініційований позивачем спір не може бути вирішеним як адміністративним судом, так і в інших судових юрисдикціях, оскільки стосується вимог про зобов`язання відповідача виконати у бажаний для позивача спосіб чинне рішення суду у справі №240/8892/24. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне. Згідно із частиною першою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту КАС України, в редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина статті 2 КАС України). Нормами частини 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Згідно з частиною 1 статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Частинами 2 та 4 статті 372 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом. Згідно з положеннями частини 1 статті 1 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. У частині першій статті 11 Закону № 1404-VIII йдеться про те, що державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. З аналізу вищезазначених законодавчих норм убачається, що не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом № 1404-VIII. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 686/23317/13-а. Статтею 382 КАС України передбачені спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, до них належать: зобов`язання суб`єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення та інше. Відповідно до вимог ч.1 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду. Колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу, що вищезазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі. Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення. Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. Згідно з позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 9901/431/18 тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Так, результатом розгляду справи №240/8892/24 було питання видачі позивачу довідки про розмір грошового забезпечення із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт. У рішенні Житомирського окружного адміністративного суду по справі №240/8892/24 від 16 жовтня 2024 року суд зазначив, що позовні вимоги про зобов`язання відповідача видати оновлену довідку з обов`язковим зазначенням надбавки за особливості проходження військової служби, окладу за військове (спеціальне) звання, надбавки за вислугу років та щомісячної премії у розмірі, визначеному згідно з Додатком 1 до телеграми Міністра оборони України №248/1210 від 04.03.2022 у 2022 році та Додатком 1 до доручення Міністра оборони України від 01.02.2023 №2683/з, задоволенню не підлягає, оскільки вона є такою, що заявлена передчасно. Дане рішення відповідач виконав у межах покладених зобов`язань, видавши довідку №13/13803/с від 22.11.2024 про розмір грошового забезпечення позивача, що враховується для перерахунку пенсії (станом на 01.01.2023) за посадою: старший льотчик авіаційної групи. Судовим рішенням у справі №240/8892/24 не було зобов`язано відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області довідку про розмір грошового забезпечення за відповідною посадою позивача станом на 01 січня 2023 року із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, обчислених виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2023 року, а тільки посадового окладу та окладу за військовим званням. Житомирський окружний адміністративний суд в рішенні від 16.10.2024 у справі №240/8892/24 обмежився лише обов`язком відповідача ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) зазначити в довідці про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01 січня 2023 відомості про розміри основних, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії за аналогічною посадою, для здійснення обчислення та перерахунку з 01 лютого 2023 пенсії позивача. Таким чином, відсутні підстави вважати, що розрахунок додаткових видів грошового забезпечення та премії у грошовому виразі у довідці №13/13803/с від 22.11.2024 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 зроблений відповідачем на виконання рішення суду у справі №240/8892/24. Тобто, в даному випадку спірними є правовідносини в частині неправомірності включення відповідачем, при складені довідки, додаткових видів грошового забезпечення, які обчислювалися у розмірах, розрахованих виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 (у розмірі 1762 грн). У зв`язку з викладеним, вірними є доводи апелянта, що між позивачем та ІНФОРМАЦІЯ_2 виникли нові правовідносини (новий спір) щодо правомірності/неправомірності обчислення щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, тобто такі відносини, які були відсутні під час розгляду справи №240/8892/24. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду, викладених у постановах Верховного Суду від 31.01.2025 по справі №560/11142/24 та від 12.02.2025 по справі №160/16360/24, де суд касаційної інстанції зазначив, що підстави і предмет позову хоча і пов`язані з оскарженням дій суб`єкта владних повноважень, вчинених на виконання рішення суду в іншій справі, але за результатами вчинення таких дій між сторонами у справі виникли спірні правовідносини, які набули іншого характеру за ознаками фактичних обставин і норм права, якими ці правовідносини врегульовані. З огляду на викладене суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у суду першої інстанції не було підстав вважати, що позивач повинен звертатись до суду в порядку статей 382-383 Кодексу адміністративного судочинства України (тобто, в порядку судового контролю за виконанням рішення), чи ініціювати питання про встановлення способу і порядку виконання судового рішення згідно зі статтею 378 Кодексу адміністративного судочинства України, а не пред`являти новий адміністративний позов. Спірним у цій справі є питання розміру надбавки за особливості проходження служби та додаткових видів грошового забезпечення позивача, а саме: який розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01.01.2018 або станом на 01.01.2023) має бути взятий для розрахунку розміру останніх. Відповідно до п.1 розділу IV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 року № 260 та зареєстрованого в Мін`юсті 26.06.2018р. за № 745/32197 (далі за текстом Порядок № 260), військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) щомісячно виплачується надбавка за вислугу років на військовій службі у відсотках посадового окладу (за основною чи тимчасово займаною посадою) з урахуванням окладу за військовим званням у таких розмірах: від 1 до 5 років - 25 відсотків; від 5 до 10 років - 30 відсотків; від 10 до 15 років - 35 відсотків; від 15 до 20 років - 40 відсотків; від 20 до 25 років - 45 відсотків; від 25 і більше років - 50 відсотків. Пунктом 1 розділу VI Порядку №260 передбачено, що військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) щомісячно виплачується надбавка за особливості проходження служби в розмірах до 100 відсотків посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років залежно від складності та важливості виконуваних обов`язків. Отже, надбавка за особливості проходження служби обчислюється у відсотках (залежно від складності та важливості виконуваних обов`язків) від суми посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років. Відповідно до п.2 розділу ХІ Порядку № 260 розмір надбавки військовослужбовцям (крім військовослужбовців режимно-секретних органів), які працюють в умовах режимних обмежень, установлюється у відсотках до посадових окладів залежно від ступеня секретності інформації: відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "особливої важливості", - 20 відсотків; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "цілком таємно", - 15 відсотків; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "таємно", - 10 відсотків. У таких же розмірах встановлено надбавку до посадових окладів особам, які працюють в умовах режимних обмежень, крім працівників режимно-секретних органів, залежно від ступеня секретності інформації, Постановою КМ України від 15.06.1994 року №

414. Отже, надбавка за таємність (надбавка військовослужбовцям, які працюють в умовах режимних обмежень) встановлюється у відсотках від посадового окладу. Відповідно до п.2 розділу XVI Порядку № 260 розмір щомісячної премії, але не менше 10 відсотків посадового окладу, встановлює Міністр оборони України для відповідних категорій військовослужбовців виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України, та особливостей проходження військової служби. За викладених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач, зазначаючи у довідці фактичні розміри надбавки за особливості проходження служби, надбавки за службу в умовах режимних обмежень, надбавки за кваліфікацію льотчик-інструктор 1 класну та премії, не врахував суми посадового окладу та окладу за військовим званням, які зазначені у цій же довідці станом на 01.01.2023 рік. Отже, формуючи нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача, відповідач безпідставно не застосував норми Порядку №260 та Постанови № 704, якими врегульовано порядок обрахунку грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, та протиправно зазначив в оновленій довідці про розмір грошового забезпечення позивача занижений грошовий вираз надбавки за особливості проходження служби, надбавки за службу в умовах режимних обмежень, надбавки за кваліфікацію льотчик інструктор 1 класу та премії (обрахувавши їх виходячи з розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавкою за вислугу років станом на 01.03.2018 року ), що підтверджується відомостями, відображеними у виданої довідці, а саме: Надбавка за особливості проходження служби = 8787,00 грн. Формула: (посадовий оклад станом на 01.03.2018 року + окладу за військовим (спеціальним) званням станом на 01.03.2018 року + надбавка за вислугу років станом на 01.03.2018 року) х 100% = 8787,00 грн. Надбавка за службу в умовах режимних обмежень = 718,50 грн. Формула: (посадовий оклад станом на 01.03.2018 року) х 15% = 4790,00 грн. х 15% = 718,50 грн. Надбавка за кваліфікацію льотчик-інструктор 1 класу = 335,30 грн. Формула: (посадовий оклад станом на 01.03.2018 року) х 7% = 4790,00 грн. х 7% = 335,30 грн. Премія = 19160,00 грн. Формула: (посадовий оклад станом на 01.03.2018 року) х 400% = 4790,00 грн. х 400% = 19160,00 грн. З вищевикладеного слідує, що здійснюючи розрахунок сум складових грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 року, із урахуванням зазначених в довідці відсоткових розмірів складових, відповідачем, не вірно арифметично зазначено суми щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за особливості проходження служби, надбавки за службу в умовах режимних обмежень, надбавки за кваліфікацію льотчик-інструктор 1 класу) та премії. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем в оновленій довідці про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 зазначено занижений грошовий вираз щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за особливості проходження служби, надбавки за службу в умовах режимних обмежень, надбавки за кваліфікацію льотчик-інструктор 1 класу) та премії, що є протиправним, тому належним способом захисту порушених прав позивача, на переконання суду, буде зобов`язання відповідача оформити довідку про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2023, відповідно до вимог положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв`язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.1994 № 414 та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260, із зазначенням відомостей про розміри надбавки за особливості проходження служби, надбавка за службу в умовах режимних обмежень, надбавка за кваліфікацію льотчик-інструктор 1 класу та премії у грошовому виразі, обчисленому виходячи з розмірів посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, вказані в довідці №13/13803/с від 22.11.2024 про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2023, з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2023 у розмірі 2684,00 грн і надати цю оновлену довідку до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві для перерахунку пенсії з 01.02.2023. Згідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому суд виходить з положень, закріплених в п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень, де вказано, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо. Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підлягає скасуванню з постановленням нової постанови. У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Частиною 6 ст. 139 КАС України вказано, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. За приписами ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. За таких обставин на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню 2664,64 грн. судового збору сплаченого згідно квитанції від 28.04.2025 на суму 1211, 20 грн. та квитанції від 28.10.2025 на суму 1453,44 грн. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю. Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року скасувати. Ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 виразились у зменшенні у грошовому виразі розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, вказаних в довідці № 13/13803/с від 22.11.2024 про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2023; Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 оформити довідку про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2023, відповідно до вимог положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв`язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.1994 № 414 та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260, із зазначенням відомостей про розміри надбавки за особливості проходження служби, надбавка за службу в умовах режимних обмежень, надбавка за кваліфікацію льотчик-інструктор 1 класу та премії у грошовому виразі, обчисленому виходячи з розмірів посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, вказані в довідці №13/13803/с від 22.11.2024 про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2023, з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2023 у розмірі 2684,00 грн і надати цю оновлену довідку до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві для перерахунку пенсії з 01.02.2023. Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 2664,64 грн (дві тисячі шістсот шістдесят чотири гривні) 64 коп. за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 . Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України. Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Драчук Т. О. Смілянець Е. С.