Постанова 4854 № 420/33984/25

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 22 травня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/33984/25 Суддя першої інстанції: Стефанов С.О. Час та місце ухвалення судового рішення «--:--»: м. Одеса Повний текст судового рішення складений: 13.11.2025 П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Крусяна А.В., суддів Шевчук О.А., Яковлєва О.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В: 07.10.2025 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення від 14.08.2025 №1501001034 щодо відмови їй у виплаті неотриманих сум пенсій, що підлягали виплаті померлому батькові ОСОБА_2 після здійсненого перерахунку пенсії на виконання судових рішень у справах №420/3279/22, №420/6874/22, №420/15714/23, №420/2129/25, №420/29345/24 і залишилася недоодержаною у зв`язку з його смертю; зобов`язання виплатити недоодержану її померлим батьком ОСОБА_2 пенсію, нараховану на виконання судових рішень судових рішень у справах №420/3279/22, №420/6874/22, №420/15714/23, №420/2129/25, №420/29345/24. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачка є донькою померлого ОСОБА_2 , який перебував на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та отримував пенсію згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». На виконання судових рішень у справах №420/3279/22, №420/6874/22, №420/15714/23, №420/2129/25, №420/29345/24, пенсійний орган здійснив перерахунок пенсії батька, який помер у червні 2025 року, однак заборгованість з пенсії за його життя не була виплачена. Позивачка вважає, що на підставі ст.61 Закону України №2262-ХІІ має право на отримання недоодержаних сум пенсії померлого батька. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.11.2025 позов задоволено виходячи з того, що суми пенсії, призначеної на підставі Закону України №2262-ХІІ, які залишились недоодержаними у зв`язку зі смертю пенсіонера, виплачуються членам сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або ж членам сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті за відповідною заявою, поданою не пізніше шести місяців після смерті пенсіонера. Враховуючи, що позивачка є донькою померлого ОСОБА_2 , проживала та вела спільне господарство з померлим батьком на день його смерті, а також з огляду на те, що із заявою про отримання недоодержаних сум пенсії позивачка звернулася у межах шестимісячного строку, суд першої інстанції дійшов висновку, що у порядку ст.61 Закону України №2262-ХІІ, вона має право на отримання неодержаних сум пенсії у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 . Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції при вирішенні справи норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим просить скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що за змістом ст.61 Закону України №2262 суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, виплачуються, зокрема членам сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, навіть якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. При цьому, апелянт зазначає, що позивачці було відмовлено у задоволенні заяви та визначення права на виплату недоотриманої пенсії батьком, оскільки вона та померлий ОСОБА_2 зареєстровані за різними адресами. Також, управління зазначає, що будь-яких доказів того, що ОСОБА_1 є правонаступником померлого ОСОБА_2 щодо отримання невиплачених за життя коштів, надано не було. Разом з тим, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом України №2262-ХІІ, і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, до складу спадщини не включаються, а тому позивачка не має права на їх отримання. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_3 ) є донькою ОСОБА_2 , який перебував на обліку у ГУ ПФУ в Одеській області та отримував пенсію відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». /а.с.8/ На виконання рішень Одеського окружного адміністративного суду від 25.04.2022 у справі №420/3279/22, від 27.06.2022 у справі №420/6874/22, від 05.10.2023 у справі №420/15714/23, від 21.03.2025 у справі №420/2129/25, від 24.10.2024 у справі №420/29345/24 ОСОБА_2 було проведено перерахунок та виплату пенсії. /12з.б.-15/ Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . /а.с.8з.б./ Сторонами не заперечується, що сума заборгованості внаслідок перерахунку пенсії ОСОБА_2 на підставі судових рішень №420/3279/22, №420/6874/22, №420/15714/23, №420/2129/25, №420/29345/24 не була виплачена за його життя. 12.08.2025 позивачка звернулася до відповідача із заявою про виплату недоодержаних ОСОБА_2 сум пенсії на підставі ст.61 Закону України №2262-ХІІ. 14.08.2025 рішенням ГУ ПФУ в Одеській області №1501001034 у задоволенні заяви відмовлено з посиланням на відсутність доказів сумісної реєстрації з померлим батьком. /а.с.11з.б.-12/ Позивачка, вважаючи вказане рішення протиправним, звернулася до суду з даним позовом. Перевіривши матеріали справи, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступних підстав. Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. За загальним правилом, встановленим ч.1 ст.52 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (надалі Закон України №1058-IV), сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Частиною 2 ст.52 Закону України №1058-IV установлено, що члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 (батько позивачки) перебував на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та отримував пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Так, спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, в органах цивільного захисту, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII (надалі Закон України №2262-XII). Статтею 61 Закону України №2262-XII передбачено, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. При зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. Пунктом 4 розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за №135/13402, передбачено, що заява про виплату недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім`ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера. У відповідності до п.9 розділу ІІ Порядку до заяви про виплату недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера подаються такі документи: свідоцтво про смерть пенсіонера; документи, що підтверджують належність членів сім`ї до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника, які передбачені пунктом 3 цього розділу; документи, що засвідчують родинні відносини з померлим пенсіонером, які передбачені пунктом 12 цього розділу, та відомості про проживання з пенсіонером на день його смерті (у разі неможливості надати такі документи факт проживання з пенсіонером встановлюється у судовому порядку) (для виплати членам сім`ї, що не належать до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника). Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що право на отримання пенсійних виплат спадкоємці (правонаступники) мають у випадку, якщо така виплата була нарахована померлому або присуджена йому на підставі судового рішення, що набрало законної сили, однак померлим не отримана. Водночас суми недоодержаної пенсії виплачуються членам сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, якщо відповідне звернення надійшло не пізніше 6 місяців після смерті. У постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі №200/10269/19-а сформульований висновок про те, що у разі переходу до членів сім`ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв`язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім`ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя. Верховний Суд у постанові від 09.06.2022 у справі №200/12094/18-а зазначив, що такий висновок Верховного Суду (сформульований у справі №200/10269/19-а) стосується випадків, коли члени сім`ї пенсіонера або особа, якій забезпечується пенсією у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому ч.1 ст.52 Закону №1058-IV та ч.1 ст.61 Закону №2262-ХІІ, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (ч.2 ст.52 Закону України №1058-IV), проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб`єктом владних повноважень рішення з цього питання. Таким чином, аналіз наведених норм у їх сукупності свідчить, що суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей, і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини, а виплачуються виключно за процедурою, визначеною ч.1 ст.61 Закону №2262-XII. Отже, Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті. Тобто, у разі переходу до вказаних осіб належних спадкодавцеві соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв`язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок. Зокрема, відповідно до частини третьої статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. Вказаний підхід суду щодо застосування ст.61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» підтверджено Верховним Судом у постанові від 16.05.2023 у справі №420/288/21, від 11.04.2024 у справі №160/26335/23. Як зазначалось вище, позивачка є донькою померлого ОСОБА_2 та звернулася до відповідача із заявою від 12.08.2025 про виплату недоодержаних сум пенсії на підставі ст.61 Закону України №2262-ХІІ, однак отримала від управління відмову з посиланням на відсутність доказів сумісної реєстрації з померлим батьком. Колегія суддів зазначає, що до заяви від 12.08.2025 позивачка долала довідки Фонтанської сільської ради Новодофінівського старостинського округу Одеського району Одеської області №8 від 29.07.2025, відповідно до якої вона разом проживала та вела спільне господарство з ОСОБА_2 до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 . та №11 від 11.08.2025, відповідно до якої вона вела спільне господарство, здійснювала догляд та провела поховання ОСОБА_2 /а.с.9з.б.-10/ Слід врахувати, що вимоги Порядку №3-1 зобов`язують заявника надати документ, який підтверджує відомості про проживання з пенсіонером на день його смерті, проте не встановлює конкретного документу, яким такі відомості мають підтверджуватися. При цьому, Порядок №3-1 вимагає підтвердження саме проживання з пенсіонером на день його смерті, а не факт реєстрації за місцем його проживання. Таким чином, з огляду на підтвердження факту спільного проживання з померлим пенсіонером, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачка, у відповідності до ст.61 Закону України №2262-XII, має право на отримання недоодержаних померлим батьком сум пенсії, а дії відповідача щодо відмови останній у такому праві, з посиланням на відсутність доказів сумісної реєстрації з померлим, є протиправними. За правилами ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України, якою передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Керуючись ст.ст.139, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2025 року залишити без змін. Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення. Суддя-доповідач А.В. Крусян Судді О.А. Шевчук О.В. Яковлєв