Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 400/12154/25

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 22 травня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/12154/25 Перша інстанція: суддя Величко А.В., П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Терлецького Д.С., суддів Вербицької Н.В., Димерлія О.О., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В: Рух і обставини справи 12.11.2025 р. ОСОБА_1 (надалі ОСОБА_1 або позивач) звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, у якому просив: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 30.10.2023 р. з урахуванням довідки від 25.02.2020 р. № 052 про заробітну плату за 2011-2016 рр., виданої «Обществом с ограниченной ответственностью «Обънефтеремонт», г. Нижневартовск, Ханты-Мансийский автономный округ Югра, российская федерация»; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 30.10.2023 р. з урахуванням довідки від 25.02.2020 р. № 052 про заробітну плату за 2011-2016 рр., виданої «Обществом с ограниченной ответственностью «Обънефтеремонт», г. Нижневартовск, Ханты-Мансийский автономный округ Югра, российская федерация». На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказав, що з 30.10.2023 р. йому призначена пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV. Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області при призначені пенсії не зарахувало до страхового стажу періоди роботи в російській федерації з 03.12.2007 р. по 27.11.2008 р. та з 10.03.2011 р. по 04.04.2016 р. згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 . На виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.11.2024 р. у справі № 400/589/24, яке залишене без змін 08.05.2025 р. постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду, Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувало до страхового стажу спірні періоди роботи та здійснило перерахунок та виплату пенсії з урахуванням врахованого стажу, починаючи з дати призначення пенсії з 30.10.2023 р. Однак, зарахувавши позивачу стаж за період його роботи в російській федерації, відповідач не врахував заробітну плату позивача відповідно до довідки від 25.02.2020 р. №052 про заробітну плату за 2011-2016 рр., виданої «Обществом с ограниченной ответственностью «Обънефтеремонт», г. Нижневартовск, Ханты-Мансийский автономный округ Югра, российская федерация». Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області подало відзив на позов, в якому заперечувало проти задоволення позовних вимог. Відповідач наголосив на правомірності відмови у перерахунку пенсії, оскільки із заявою установленого зразка позивач не звертався. Крім того російська федерація і Україна припинили участь в Угоді про гарантії прав громадян держав учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року. Законом України від 01.12.2022 № 2783IX «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року» Україна зупинила дію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, підписаної від імені України у м. Мінську 22.01.1993 і ратифікованої Законом України від 10.11.1994 № 240/94-ВР, у відносинах з російською федерацією та республікою білорусь. Також відповідач вказав на формальні недоліки в оформлені довідки від 25.02.2020 р. № 052, зокрема на відсутність проставленого апостиля компетентного органу держави, в якій документ було складено. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.03.2026 р. позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 30.10.2023 р. з урахуванням довідки від 25.02.2020 р. № 052 про заробітну плату за 2011-2016 рр., виданої «Обществом с ограниченной ответственностью «Обънефтеремонт», г. Нижневартовск, Ханты- Мансийский автономный округ Югра, российская федерация». Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 30.10.2023 р. з урахуванням довідки від 25.02.2020 р. №052 про заробітну плату за 2011-2016 рр., виданої «Обществом с ограниченной ответственностью «Обънефтеремонт», г.Нижневартовск, Ханты-Мансийский автономный округ Югра, российская федерация». Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області судові витрати у розмірі 968,96 грн. Не погодившись з прийнятим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповноту встановлених обставин у справі, просить скасувати оскаржуване судове рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.04.2026 р. відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою. Обставини справи 30.10.2023 р. ОСОБА_1 призначена пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV. Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області при призначені пенсії не зарахувало до страхового стажу періоди роботи в російській федерації з 03.12.2007 р. по 27.11.2008 р. та з 10.03.2011 р. по 04.04.2016 р. згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 . На виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.11.2024 р. у справі № 400/589/24, яке залишене без змін 08.05.2025 р. постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду, Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувало до страхового стажу спірні періоди роботи та здійснило перерахунок та виплату пенсії з урахуванням врахованого стажу, починаючи з дати призначення пенсії з 30.10.2023 р. Однак, зарахувавши позивачу стаж за період його роботи в російській федерації, відповідач не врахував заробітну плату позивача відповідно до довідки від 25.02.2020 р. №052 про заробітну плату за 2011-2016 рр., виданої «Обществом с ограниченной ответственностью «Обънефтеремонт», г. Нижневартовск, Ханты-Мансийский автономный округ Югра, российская федерация». Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області повідомило листом від 28.07.2025 р. № 11139-10058/Г-02/8-1400/25 про відсутність правових підстав для проведення розрахунку пенсії із урахуванням довідки від 25.02.2020 р. № 052 про заробітну плату за 2011-2016 рр., виданої «Обществом с ограниченной ответственностью «Обънефтеремонт», г. Нижневартовск, Ханты-Мансийский автономный округ Югра, российская федерация». Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області послалось на припинення участі України в Угоді про гарантії прав громадян держав учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, а також відсутність у судовому рішенні від 26.11.2024 р. у справі № 400/589/24 відповідного обов`язку. Вважаючи протиправними такі дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, позивач звернувся до суду з позовом. Оцінка суду першої інстанції Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Угода про гарантії прав громадян держав учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року була чинною на час трудової діяльності позивача у спірний період, а тому її положення протиправно не були застосовані відповідачем і, як наслідок, не враховані документи, що підтверджують заробітну плату позивача, отриману на території російської федерації. Суд першої інстанції також дійшов висновку, що з метою захисту порушеного права позивача слід зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 30.10.2023 р. з урахуванням довідки від 25.02.2020 р. № 052 про заробітну плату за 2011-2016 рр., яка видана «Обществом с ограниченной ответственностью «Обънефтеремонт», г. Нижневартовск, Ханты-Мансийский автономный округ Югра, российская федерация». Доводи апеляційної скарги На обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник вказує, що російська федерація і Україна припинили участь в Угоді про гарантії прав громадян держав учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року. Законом України від 01.12.2022 № 2783IX «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року» Україна зупинила дію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, підписаної від імені України у м. Мінську 22.01.1993 і ратифікованої Законом України від 10.11.1994 № 240/94-ВР, у відносинах з російською федерацією та республікою білорусь. Також скаржник вказує, що всупереч постанові Кабінету Міністрів України «Деякі питання прийняття на території України під час воєнного стану документів, виданих уповноваженими органами іноземних держав» від 04.02.2023 р. № 107, в довідці від 25.02.2020 р. № 052 про заробітну плату за 2011-2016 рр. не проставлений апостиль компетентного органу російської федерації. Позиція позивача у справі на заявлену апеляційну скаргу Позивач у встановлений судом строк, своїм правом на подання відзиву не скористався. Про розгляд справи повідомлений належним чином шляхом направлення судової кореспонденції до електронного кабінету представника у підсистемі «Електронний суд». Джерела права та оцінка суду апеляційної інстанції За результатами апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи і правильність застосування норм матеріального і процесуального права, суд у складі колегії суддів дійшов таких висновків. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України. Так, Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV (надалі Закон № 1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел. Згідно з законодавчим визначенням пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого Законом № 1058-IV пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених Законом № 1058-IV (стаття 1). Право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону № 1058-IV мають громадяни України, які застраховані згідно з Законом № 1058-IV та досягли встановленого Законом № 1058-IV пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 Закону № 1058-IV, та інші особи, передбачені Законом № 1058-IV. Згідно з пунктом 1 статті 41 Закону №1058-IV до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності Законом № 1058-IV, з яких згідно з Законом № 1058-IV були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону. Для осіб, які у період до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, отримували заробітну плату (дохід) за результатами роботи, термін виконання якої перевищував календарний місяць, до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні, у розрахунку на кожний місяць виконання роботи. Перелік таких осіб, а також порядок визначення для них заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії встановлюється Кабінетом Міністрів України (абзац другий пункту 2 статті 41 Закону №1058-IV). У частині першій статті 40 Закону №1058-IV встановлено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. Відповідно до абзацу п`ятого частини першої статті 40 Закону №1058-IV, заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку. Згідно з частиною третьою статті 44 Закону №1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. Відповідно до абзацу першого підпункту 3 пункту 2.1 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 р. за №1566/11846, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (надалі Порядок № 22-1) для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу (додатки 3, 4 до Положення). Згідно з абзацом п`ятим підпункту 3 пункту 2.1 розділу II Порядку № 22-1 особи, яким пенсія відповідно до міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення призначається з урахуванням заробітної плати, отриманої за періоди роботи на територіях держав-учасниць міжнародних договорів (угод), надають довідки про заробітну плату для призначення пенсії (з розбивкою по місяцях), видані підприємствами, установами чи організаціями (їх правонаступниками), де працювала особа, або архівними установами. Відповідно до абзацу першого пункту 2.10 розділу II Порядку № 22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. Як встановив суд першої інстанції і підтверджено матеріалами справи, при призначенні згідно з Законом № 1058-IV позивачу пенсії за віком з 30.10.2023 р. Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області не врахувало відомості про заробітну плату згідно з довідкою від 25.02.2020 р. № 052 про заробітну плату за 2011-2016 рр. Оцінюючи доводи суб`єкта владних повноважень щодо неможливості врахування довідки про заробітну плату, отриману на території російської федерації, суд апеляційної інстанції зазначає таке. Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. У пункті 23 частини І Європейської соціальної хартії (переглянутій) від 03 травня 1996 року, ратифікованій Законом України від 14.09.2006 р. №137-V, визначено, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист. Надавши згоду на обов`язковість цієї Хартії, Україна взяла на себе міжнародне зобов`язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині I Хартії, включно з правом кожної особи похилого віку на соціальний захист. Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов`язаннями України. Згідно зі статтею 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Відповідно до частини першої статті 4 Закону №1058-IV законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України «Про недержавне пенсійне забезпечення», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні. Якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то згідно з частиною другою статті 4 №1058-IV застосовуються норми міжнародного договору. Отже, призначення, перерахунок і виплата пенсій в Україні здійснюється також на підставі міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд у складі колегії суддів зазначає, що при вирішенні питання про зарахування до страхового стажу періодів роботи, набутих на території російської федерації, необхідно ураховувати: Угоду про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року (Угода припинила дію для України 19 червня 2023 року); Угоду між Урядом України і Урядом російської федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і росії, які працюють за межами кордонів своїх країн, від 14 січня 1993 року (Угода припинила дію 04 липня 2023 року); Угоду про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів від 15 квітня 1994 року та Протокол про внесення змін і доповнень до Угоди про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів від 25 листопада 2005 року (Угода та Протокол зупинені у відносинах України з російською федерацією та республікою білорусь 25 липня 2023 року). Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав в сфері пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди і членів їх сімей здійснюється згідно з законодавством держави, на території якої вони проживають. Усі витрати, пов`язані із здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення. Взаємні розрахунки не проводяться, якщо інше не передбачено двосторонніми угодами (стаття 3). Ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди (стаття 5). Призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання. Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою (частини перша і друга статті 6). Необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані у належному порядку на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР або до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держав - учасниць Співдружності без легалізації (стаття 11). Згідно з абзацами другим і третім статті 6 Угоди між Урядом України і Урядом російської федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і росії, які працюють за межами кордонів своїх країн, від 14 січня 1993 року трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв`язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність. Відповідно до статті 11 цієї Угоди документи, видані з метою реалізації цієї Угоди на території однієї Сторони за встановленою формою, або їх копії, засвідчені в установленому порядку, приймаються на території іншої Сторони без легалізації. Відповідно до частини другої статті 4 Угоди про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудівників-мігрантів від 15 квітня 1994 року, кожна зі Сторін визнає (без легалізації) дипломи, свідоцтва про освіту, відповідні документи про надання звання, розряду, кваліфікації та інші неодмінні для здійснення трудової діяльності документи і завірений, у встановленому на території Сторони виїзду порядку, їх переклад державною мовою Сторони працевлаштування або російською мовою. Трудовий стаж, зокрема стаж на пільгових підставах і за спеціальністю, взаємно визнається Сторонами. У разі остаточного виїзду трудівника-мігранта зі Сторони працевлаштування роботодавець (наймач) видає йому довідку або інший документ, який містить відомості про тривалість роботи та заробітну плату щомісячно. Отже, згідно з наведеними положеннями міжнародних договорів стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчислення. Обчислення стажу здійснюється згідно із законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться за законодавством держави, на території якої вони проживають. На момент роботи позивача на території російської федерації наведені міжнародні договори були чинними міжнародними договорами України і, отже, підлягають застосуванню до спірних відносин. Суд у складі колегії суддів вважає за підставне вказати, що припинення участі російської федерації в Угоді про гарантії прав громадян держав учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року також не є підставою для відмови у зарахуванні спірного стажу роботи позивача до стажу, який враховується для призначення пенсії, адже стаж набутий до цього моменту. Щодо посилань скаржника на Закон України «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року» від 01.12.2022 р. №2783-IX суд у складі колегії суддів зазначає таке. Позивач працював на території російської федерації до набрання чинності 23 грудня 2022 року Законом України від 01.12.2022 р. №2783-IX, отже, він не позбавлений права на перерахунок пенсію на підставі наданої довідки у зв`язку із зупиненням дії та виходом України з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року. Наведені висновки узгоджуються із правовими висновками Верховного Суду, які викладені у постанові від 03.11.2025 р. у справі № 560/129/24, у постанові від 28.01.2025 р. у справі №620/3530/22, у постанові від 18.11.2024 р. у справі № 340/4436/23 тощо. Оцінюючи доводи і міркування, викладені в апеляційній скарзі, суд у складі колегії суддів зазначає, що зарахування до страхового стажу позивача певних періодів роботи, розглянуті в рішенні Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.11.2024 р. у справі № 400/589/24, яке залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2025 р. Отже, право позивача на врахування при визначені розміру пенсії отриманої заробітної плати повинно бути поновлено з часу призначення пенсії. Досліджуючи довідку від 25.02.2020 р. № 052 про заробітну плату за 2011-2016 рр., видану «Обществом с ограниченной ответственностью «Обънефтеремонт», г. Нижневартовск, Ханты-Мансийский автономный округ Югра, российская федерация», суд у складі колегії суддів відзначає запис про сплату пенсійних внесків та їх зарахування до бюджету за 2012-2016 рр., у 2011 р. відповідні відрахування до бюджету не проводились. Щодо тверджень скаржника про відсутність всупереч постанові Кабінету Міністрів України «Деякі питання прийняття на території України під час воєнного стану документів, виданих уповноваженими органами іноземних держав» від 04.02.2023 р. № 107 (надалі Постанова) в довідці від 25.02.2020 р. № 052 про заробітну плату за 2011-2016 рр. апостиля компетентного органу російської федерації, суд у складі колегії суддів зазначає таке. Постанова, як зазначено в її назві, спрямована на упорядкування прийняття на території України під час воєнного стану документів, виданих уповноваженими органами іноземних держав. У пункті 1 Постанови, зокрема, визначено, що під час воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування документи, виготовлені або засвідчені на території іноземних держав установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції за установленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на території України без спеціального посвідчення (консульської легалізації, проставлення апостиля тощо) у разі, коли станом на 24 лютого 2022 р. такі документи приймалися на території України без спеціального посвідчення. Однак на час видачі довідки від 25.02.2020 р. № 052 про заробітну плату за 2011-2016 рр. чинним міжнародним договором України - Угодою про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року не було передбачено обов`язку щодо спеціального посвідчення, зокрема, проставлення апостиля, на документах, необхідних для пенсійного забезпечення. Також суд у складі колегії суддів звертає увагу, що згідно з відповіддю від 28.07.2025 № 11139-10058/Г-02/8-1400/25 скаржник на вказав на будь-які невідповідності форми чи змісту довідки від 25.02.2020 р. № 052 про заробітну плату за 2011-2016 рр. Зважаючи на викладене, суд у складі колегії суддів відсутність проставленого апостиля на довідці від 25.02.2020 р. № 052 про заробітну плату за 2011-2016 рр. не може бути підставою для обмеження здійснення конституційного права на соціальний захист. Суд у складі колегії суддів, зважаючи на встановлені обставини справи, надану їм правову оцінку, погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо не проведення перерахунку пенсії позивачу з 30.10.2023 р. з урахуванням довідки від 25.02.2020 р. № 052 про заробітну плату за 2011-2016 рр. Вирішуючи питання про встановлення способу поновлення порушеного права позивача прийнятим рішенням, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 30.10.2023 р. з урахуванням довідки від 25.02.2020 р. № 052 про заробітну плату за 2011-2016 рр. у повній мірі поновить порушене право позивача. Висновки суду апеляційної інстанції Згідно з частиною першою статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Здійснивши в межах, визначених статтею 308 КАС України, апеляційний перегляд цієї справи, суд у складі колегії суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального й процесуального права. Доводи апеляційної скарги таких висновків не спростовують, оскільки ґрунтуються на неправильному тлумаченні фактичних обставин, норм матеріального й процесуального права, що регулюють спірні правовідносини. Зважаючи на результати апеляційного перегляду та відповідно до статті 139 КАС України, розподіл судових витрат не здійснюється. З огляду на те, що суд першої інстанції правомірно відніс справу до категорії незначної складності й розглядав її за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених у пункті 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325,328, 329 КАС України, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області залишити без задоволення. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 березня 2026 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції відповідно до статті 325 КАС України набирає законної сили з дати її ухвалення. Постанова суду апеляційної інстанції оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених у пункті 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Суддя: Д.С.Терлецький Суддя: Н.В.Вербицька Суддя: О.О.Димерлій