Постанова 4851 № 480/9405/24

Головуючий І інстанції: С.М. Глазько ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 травня 2026 р. Справа № 480/9405/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді Катунова В.В., Суддів: Ральченка І.М. , Подобайло З.Г. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12.01.2026, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40602 по справі № 480/9405/24 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", в якій просить: - визнати протиправним та скасувати пункт 10 наказу Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 01.10.2024 № 252 «Про застосування дисциплінарних стягнень», яким до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції; - визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 15.10.2024 № 1440 о/с «По особовому складу», яким позивача звільнено зі служби в поліції; - поновити позивача на посаді поліцейського взводу № 1 роти № 3 штурмового батальйону № 1 (« ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку управління поліції особливого призначення № 3 Департаменту поліції особливого призначення « ІНФОРМАЦІЯ_3 штурмова бригада Національної поліції « ІНФОРМАЦІЯ_1 »; - стягнути з відповідача на користь позивача середньомісячне грошове забезпечення за період вимушеного прогулу, починаючи з дати звільнення по дату прийняття рішення судом про поновлення на роботі; - допустити негайне виконання цього рішення в частині поновлення позивача на службі в поліції. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач не погоджується з правомірністю оскаржуваних наказів з огляду на порушення порядку проведення службового розслідування та порядку притягнення до дисциплінарної відповідальності останнього. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.01.2026 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано пункт 10 наказу Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 01.10.2024 № 252 "Про застосування дисциплінарних стягнень", яким до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції. Визнано протиправним та скасовано наказ Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 15.10.2024 № 1440 о/с "По особовому складу", яким ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції. Поновлено з 16.10.2024 ОСОБА_1 на посаді поліцейського взводу № 1 роти № 3 штурмового батальйону № 1 (" ІНФОРМАЦІЯ_2 ") полку управління поліції особливого призначення № 3 Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції " ІНФОРМАЦІЯ_1 ". Стягнуто з Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції " ІНФОРМАЦІЯ_1 " ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) середньомісячне грошове забезпечення за період вимушеного прогулу у розмірі 266481 (двісті шістдесят шість тисяч чотириста вісімдесят одна) грн 78 коп. Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді поліцейського взводу № 1 роти № 3 штурмового батальйону № 1 (" ІНФОРМАЦІЯ_2 ") полку управління поліції особливого призначення № 3 Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції " ІНФОРМАЦІЯ_1 ". Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Департамент поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне встановлення обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.01.2026 та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що позивачем скоєно дисциплінарний проступок у момент дії воєнного стану, як і не виконано завдань та функцій за призначенням ДПОП ОШБ "Лють. Вказує, що судом не враховано того факту, що невиконання наказу позивачем надає іншим поліцейським право, на невиконання своїх функціональних обов`язків, як не дотримуватись приписів Дисциплінарного статуту НПУ та Закону України Про Національну поліцію. Наполягає, що суд першої інстанції проігнорував той факт, що позивачем не виконано два накази ДПОП «ОШБ «Лють» «Про виконання бойових (спеціальних) завдань» та наказ «Про відрядження поліцейських», що у свою чергу лише свідчить про постійне порушення службової дисципліни з боку позивача. Зазначає, що позивач, погодившись проходити службу в поліції, добровільно погодився на усі ризики пов`язані з проходженням такої служби, як і взяв на себе зобов`язання мужньо і вправно служити народу України, але фактично взяті на себе обов`язки не виконав. Таким чином, за встановлених у справі обставин в їх сукупності, відповідач вважає, що невиконання позивачем наказів ДПОП «ОШБ «Лють» від 23 серпня 2024 року № 302ДСК «Про виконання бойових (спеціальних) завдань» та від 02 вересня 2024 року № 284 ДСК «Про службове відрядження» в умовах дії воєнного стану є самостійною і достатньою підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. Позивач подав до суду відзив на апеляційну скаргу відповідача, вважає доводи та обґрунтування апеляційної скарги помилковими та безпідставними, просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Зазначає, що відповідач в апеляційній скарзі не підтвердив наявних у справі матеріалів, які не були прийняті судом першої інстанції до уваги, проте вказували б на існування чітких і персоніфікованих доказів вини позивача. Відповідно до ч.1 ст.308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що відповідно до наказу Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 09.04.2024 № 265 о/с (т.1 а.с. 62), сержанта поліції ОСОБА_1 призначено поліцейським взводу № 1 роти № 3 штурмового батальйону № 1 (" ІНФОРМАЦІЯ_2 ") полку управління поліції особливого призначення № 3 Департаменту поліції особливого призначення " ІНФОРМАЦІЯ_1 ". За фактом можливого порушення службової дисципліни окремими поліцейськими полку УПОП № 3 ДПОП "ОШБ "Лють" у.т.ч. ОСОБА_1 , що виразилося у відмові виконувати накази командира зведеного підрозділу полку УПОП № 3 ДПОП "ОШБ " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", призначено службове розслідування відповідно до наказу Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 26.08.2024 № 452 "Про призначення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії" (т.2 а.с. 69). За результатами проведеного службового розслідування т.в.о. начальника управління-командира полку УПОП № 3 Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції " ІНФОРМАЦІЯ_1 " було затверджено висновок службового розслідування (далі - висновок) (т.2 а.с. 1-60). У ході службового розслідування встановлено, що до відділу моніторингу УПОП № 3 ДПОП "ОШБ "Лють" надійшов рапорт заступника командира штурмового батальйону № 1 (" ІНФОРМАЦІЯ_2 ") полку УПОП № 3 ДПОП ОШБ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " майора поліції ОСОБА_2 про те, що 23.08.2024 приблизно о 20:00 на визначеній місцевості в м. Краматорськ Донецької області до окремих поліцейських в тому числі, до поліцейського зводу № 1 роти № 3 штурмового батальйону № 1 (" ІНФОРМАЦІЯ_2 ") полку управління поліції особливого призначення № 3 Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", ОСОБА_1 було доведено вимоги бойового наказу. Під час доведення вимог наказу командира зведеного підрозділу УПОП № 3 ДПОП "ОШБ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 23.08.2024 № 302ДСК/ВС "Про виконання бойових (спеціальних) завдань" (далі - наказ № 302ДСК/ВС) поліцейські поводили себе не стримано та недоброзичливо, не контролювали свою поведінку, почуття та емоції, що полягало у гучних та хаотичних висловлюваннях, що в свою чергу заважало процедурі доведення наказу, а також особовий склад роти № 3 штурмового батальйону № 1 (" ІНФОРМАЦІЯ_2 ") полку УПОП № 3 ДПОП "ОШБ "Лють" відмовився від письмового ознайомлення із зазначеним наказом та його виконанням. Також, 05.09.2024 до відділу моніторингу УПОП № З ДПОП "ОШБ "Лють" надійшов рапорт заступника начальника управління - начальника відділу тактико-спеціальної підготовки УПОП № 3 ДПОП "ОШБ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " підполковника поліції Володимира Сотнікова про те, що 02.09.2024 приблизно о 14:00, знаходячись за місцем постійної дислокації полку УПОП № 3 ДПОП "ОШБ "Лють" в м. Дніпро ним доведені вимоги наказу ДПОП «ОШБ «Лють» від 02.09.2024 № 284ДСК "Про службове відрядження" (далі - наказ № 284 ДСК/ВС) до поліцейських полку УПОП № 3 ДПОП "ОШБ "Лють". Під час доведення наказу усі поліцейські, в.т. ч. ОСОБА_1 , крім ОСОБА_3 повідомили, що згодні виконувати наказ за умови повернення до виконання своїх службових обов`язків командира роти № 3 штурмового батальйону № 1 (" ІНФОРМАЦІЯ_2 ") полку УПОП № З ДПОП "ОШБ "Лють" майора поліції ОСОБА_4 та зміни керівництва штурмового батальйону № 1 (" ІНФОРМАЦІЯ_2 ") полку УГІОП № 3 ДПОП "ОШБ "Лють". ОСОБА_3 відмовився від виконання наказу без повідомлення причин. На підставі аналізу зібраних в ході проведення службового розслідування матеріалів з точки зору їх сукупності та взаємозв`язку, дисциплінарна комісія прийшла до висновку, про порушення ОСОБА_1 вимог пунктів 1 та 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 1, 2 та 4 частини третьої статті 1, частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України, що виразилось у відмові від письмового підтвердження ознайомлення з наказом командира зведеного підрозділу УПОП № 3 ДПОП "ОШБ "Лють" від 23.08.2024 № 302ДСК/ВС, що призвело до невиконання вказаного наказу, відповідно до якого, поліцейські мали проводити оборонні заходи поблизу населеного пункту Торецьк Донецької області, а також ігноруванні вимог відповідного наказу та у невиконанні вимог наказу ДПОП "ОШБ "Лють" від 02.09.2024 № 284ДСК та в обговоренні цього наказу, що являється вчиненням у сукупності двох дисциплінарних проступків та грубим порушенням службової дисципліни. Пунктом 10 наказу Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 01.10.2024 № 252 "Про застосування дисциплінарних стягнень" (т.1 а.с. 12-15) за вчинення дисциплінарного проступку, порушення вимог пунктів частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 1, 2 та 4 частини третьої статті 1, частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VII, що виразилося у невиконанні наказу командира зведеного підрозділу управління поліції особливого призначення № 3 Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 23 серпня 2024 року № 302ДСК/ВС "Про виконання бойових (спеціальних) завдань" та наказу Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 02.09.2024 № 284ДСК "Про службове відрядження", застосовано до поліцейського взводу № 1 роти № 3 штурмового батальйону № 1 (" ІНФОРМАЦІЯ_2 ") полку управління поліції особливого призначення № 3 Департаменту поліції особливого призначення " ІНФОРМАЦІЯ_3 штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " дисциплінарне стягнення у звільнення із служби в поліції. Наказом Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 15.10.2024 № 1440 о/с "По особовому складу" сержанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) 15.10.2024 (т.1 а.с. 16). Незгода позивача з вказаними наказами стала підставою для звернення останнього до суду з цим позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності пункту 10 наказу Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 01.10.2024 №252 "Про застосування дисциплінарних стягнень", яким до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції, та від 15.10.2024 №1440 о/с "По особовому складу", яким позивача звільнено зі служби в поліції. У зв`язку з чим, суд першої інстанції дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача буде скасування пункту 10 наказу Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 01.10.2024 №252 "Про застосування дисциплінарних стягнень", яким до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції, та від 15.10.2024 №1440 о/с "По особовому складу", яким ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції; поновлення позивача з 16.10.2024 на посаді поліцейського взводу №1 роти №3 штурмового батальйону №1 (" ІНФОРМАЦІЯ_2 ") полку управління поліції особливого призначення №3 Департаменту поліції особливого призначення " ІНФОРМАЦІЯ_3 штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " та стягнення з Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " на користь ОСОБА_1 середньомісячного грошового забезпечення за період вимушеного прогулу в розмірі 266481,78 грн. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Питання організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України регулюються Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон № 580-VІІІ). Відповідно до частини першої статті третьої Закону № 580-VІІІ у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами. Частиною першою статті 18 Закону № 580-VIII регламентовано основні обов`язки поліцейського. Згідно з п. 1, 2 частини першої статті 18 Закону № 580-VІІІ поліцейський, серед іншого, зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва. В силу положень частини першої статті 64 Закону № 580-VІІІ особа, яка вступає на службу в поліцію, складає Присягу на вірність Українському народові. Присяга на вірність Українському народові має такий зміст: «Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки». Аналіз тексту Присяги поліцейського є підставою для висновку, що в основу поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки. Відповідно до частин першої та другої статті 19 Закону № 580-VІІІ у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України". Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Законом України «Про Дисциплінарний статут» затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут), відповідно до статті 11 якого за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Згідно з п.п. 1, 2, 3, 6, 11, 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених ст. 18 Закону № 580-VІІІ, зобов`язує поліцейського бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції. Законодавець визначив, що підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень, є вчинення таким поліцейським дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії чи бездіяльності поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (стаття 12 Дисциплінарного статуту). Поняття службової дисципліни наведено в частині першій статті 1 Дисциплінарного статуту, відповідно до якої службова дисципліна означає дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Перелік дисциплінарних стягнень визначено частиною третьою статті 13 Дисциплінарного статуту, серед них: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції. При цьому, в пункті 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII як самостійна підстава для звільнення зі служби в поліції вказується накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Одночасно, накладенню дисциплінарного стягнення має передувати проведення службового розслідування. Так, згідно з частиною другою статті 14 Дисциплінарного статуту з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України. Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за № 1355/32807 (далі - Порядок № 893). Згідно з п. 2 розділу VI цього Порядку підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія. У разі якщо за результатами службового розслідування в діях поліцейського встановлено склад дисциплінарного проступку, дисциплінарна комісія разом з висновком службового розслідування подає уповноваженому керівнику проект наказу про накладення на цього поліцейського дисциплінарного стягнення. Відповідно до п. 1 Розділу VII Порядку № 893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення. Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Разом з тим, приписами пункту 4 Розділу VII цього Порядку передбачено, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення в порядку та строки, визначені статтею 24 Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Згідно з п. 6 ч.1 ст. 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Слід також зазначити, що дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає у разі вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто у разі недотримання чи неналежного дотримання службової дисципліни. Службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих і підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативно-правовими актами передбачені. Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного працівника поліції, зокрема, дотримуватися законодавства та етичних норм, з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх вчиняють. Тобто, поведінка поліцейського має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства до поліції, не тільки під час виконання службових обов`язків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, стверджувати та відстоювати честь і гідність свого звання, несучи відповідальність перед державою і суспільством та вживати заходів задля підвищення авторитету і позитивної репутації органів поліції. Таким чином, невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, який є підставою для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно - щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення. Вказана правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 02.06.2021 у справі №815/2705/16, у постанові від 22.09.2022 у справі №420/4977/20. Як встановлено судовим розглядом, відповідно до наказу Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 09.04.2024 № 265 о/с "По особовому складу" сержанта поліції ОСОБА_1 призначено поліцейським взводу № 1 роти № 3 штурмового батальйону № 1 (" ІНФОРМАЦІЯ_2 ") полку управління поліції особливого призначення № 3 Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 ". Відповідно до Положення про Департамент поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", затвердженого наказом Національної поліції України від 16.04.2024 № 403 (т.1 а.с. 78-83), Департамент поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " є міжрегіональним територіальним органом Національної поліції України у складі поліції особливого призначення, який створюється, реорганізовується та ліквідовується Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра внутрішніх справ України на підставі пропозицій Голови Національної поліції України в установленому законодавством України порядку. Департамент організовує діяльність своїх структурних, стройових та територіальних (відокремлених) підрозділів (далі - підрозділи Департаменту), здійснює контроль за їх діяльністю, надає їм організаційно-методичну і практичну допомогу та здійснює ix інформаційно-аналітичне, матеріально-технічне та фінансово-господарське забезпечення у визначеному законодавством України порядку. Департамент відповідно до покладених на нього завдань здійснює участь, у разі виникнення загрози державному суверенітету України та територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України, в обороні України відповідно до Закону України "Про оборону України" шляхом безпосереднього ведення бойових дій за рішенням військового командування, погодженим з керівником поліції або уповноваженою ним особою, під час дії правового режиму воєнного стану. Отже, забезпечення правового режиму воєнного стану, участь в обороні України шляхом безпосереднього ведення бойових дій є безпосереднім завданням підрозділів поліції особливого призначення, у тому числі і ДПОП "ОШБ "Лють". Матеріалами справи підтверджується, що з метою виконання заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України, в порядку взаємодії підрозділів поліції зі Збройними Силами України, а також для виконання бойових завдань окремих працівників полку УПОП № 3 ДПОП "ОШБ "Лють", зокрема ОСОБА_1 , відряджено до Донецької області відповідно до наказу ДПОП «ОШБ «Лють» від 31.07.2024 № 245ДСК з 31.07.2024 по 24.08.2024. Перебування ОСОБА_1 у відрядженні відповідно до наказу ДПОП «ОШБ «Лють» від 31.07.2024 № 245ДСК у період з 31.07.2024 по 24.08.2024 підтверджується інформаційною довідкою від 05.09.2024 № 7695/59/14-2024 (т.2 а.с.249). Разом з тим, спір у цій справі стосується правомірності притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у зв`язку з виконанням ним службових обов`язків у період перебування у відрядженні в Донецькій області та дотриманням вимог наказів командування. Так, з матеріалів справи вбачається, що підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності стало порушення ним службової дисципліни, яке, згідно висновку службового розслідування, виявилось у відмові від письмового підтвердження ознайомлення з наказом командира зведеного підрозділу УПОП № 3 ДПОП "ОШБ "Лють" від 23.08.2024 № 302ДСК/ВС, що призвело до невиконання вказаного наказу, відповідно до якого, поліцейські мали проводити оборонні заходи поблизу населеного пункту Торецьк Донецької області, а також ігноруванні вимог відповідного наказу а також невиконанні вимог наказу ДПОП "ОШБ "Лють" від 02.09.2024 № 284ДСК та в обговоренні цього наказу. З цього приводу колегія суддів зазначає наступне. Так, згідно з Наказом МВС України від 27.07.2012 за № 650 "Про затвердження Інструкції з оформлення документів у системі МВС України" наказ є основним розпорядчим документом, який видає керівник підприємства, установи, організації на основі єдиноначальності і який містить індивідуальні приписи або правові норми з питань внутрішньо організаційної діяльності, адресовані підпорядкованим органам і працівникам. Частиною ст.4 Дисциплінарного статуту визначено, що наказ є формою реалізації службових повноважень керівника, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа. Наказ має бути чітко сформульований і не може допускати подвійного тлумачення (ч.1 ст.4). Наказ, прийнятий на основі Конституції та законів України і спрямований на їх виконання, віддається (видається) керівником під час провадження ним управлінської діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданих повноважень (ч.2 ст.44). Наказ може віддаватися усно чи видаватися письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв`язку (ч.3 ст.4). Наказ віддається (видається), як правило, у порядку підпорядкованості. За потреби прямий керівник може віддати (видати) наказ підлеглому, минаючи його безпосереднього керівника, про що він повідомляє безпосередньому керівнику підлеглого або підлеглий сам доповідає про отримання нового наказу своєму безпосередньому керівнику (ч.4 ст.4). Віддавати (видавати) незаконний наказ або такий, що не пов`язаний із службовою діяльністю поліції або виходить за межі посадових (функціональних) обов`язків керівника, забороняється (ч.5 ст.4). Керівник відповідає за відданий (виданий) наказ, результати його виконання, відповідність його закону. Наказ, відданий (виданий) з порушенням вимог закону або з перевищенням повноважень, є недійсним та підлягає скасуванню прямим керівником (ч.6 ст.4). З наведеного вбачається, що поліцейський зобов`язаний виконувати отриманий від безпосереднього чи від прямого керівника наказ доти, доки цей наказ не буде скасований посадовою (службовою) особою Національної поліції України вищого рівня. Відповідно до позиції відповідача позивач відмовився від ознайомлення з наказом командира зведеного підрозділу УПОП № 3 ДПОП "ОІІІБ "Лють" від 23.08.2024 № 302ДСК/ВС, яким встановлено порядок дій особового складу при виконанні бойового завдання. Як зазначено у висновку службового розслідування, заступник командира штурмового батальйону № 1 (" ІНФОРМАЦІЯ_2 ") полку УПОП № 3 ДПОП ОШБ "Лють" майор поліції ОСОБА_2 довів до присутніх вимоги наказу командира зведеного підрозділу УПОП №3 ДПОП "ОШБ "Лють" від 23.08.2024 № 302ДСК/ВС "Про виконання бойових (спеціальних завдань)". Проте, під час доведення вимог наказу командира зведеного підрозділу УПОП № 3 ДПОП "ОШБ "Лють" від 23.08.2024 № 302ДСК/ВС "Про виконання бойових (спеціальних) завдань" (далі - наказ № 302ДСК/ВС) поліцейські поводили себе не стримано та недоброзичливо, не контролювали свою поведінку, почуття та емоції, що полягало у гучних та хаотичних висловлюваннях, що в свою чергу заважало процедурі доведення наказу, а також особовий склад роти № 3 штурмового батальйону № 1 (" ІНФОРМАЦІЯ_2 ") полку УПОП № 3 ДПОП "ОШБ "Лють" відмовився від письмового ознайомлення із зазначеним наказом та його виконанням. Вказані події відображені у рапорті заступника командира штурмового батальйону № 1 (" ІНФОРМАЦІЯ_2 ") полку УПОП № 3 ДПОП ОШБ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " майора поліції ОСОБА_2 (т.2 а.с.61-62). Факт відмови від ознайомлення з наказом від 23.08.2024 №302ДСК/ВС" зафіксовано актом від 30.08.2024 № 1793/59/14/-2024 "Про відмову від письмового підтвердження ознайомлення з наказом командира зведеного підрозділу УПОП № 3 ДПОП "ОШБ "Лють" від 23.08.2024 № 302ДСК/ВС" (т.3 а.с. 268-269) та підтверджуються відеозаписами з портативного відеореєстратора, про що також було зазначено у висновку службового розслідування. З наданого до суду відеозапису "0000000_00000020240823200152_0027" встановлено, що заступник командира штурмового батальйону № 1 (" ІНФОРМАЦІЯ_2 ") полку УПОП № 3 ДПОП ОШБ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " майор поліції ОСОБА_2 представляється та представляє інших осіб, присутніх під час доведення вимог наказу, зачитує наказ від 23.08.2024 № 302ДСК/ВС "Про виконання бойових (спеціальних) завдань". При цьому, на відеозаписі чутно сторонні розмови, сміх, гучні викрики та інші звуки, які перешкоджають доведенню вимог наказу, у зв`язку із недостатнім освітленням неможливо ідентифікувати, хто саме розмовляє та перешкоджає доведенню вимог наказу. З вказаного відеозапису вбачається, що ОСОБА_5 доводить перелік осіб, які залучаються до виконання вимог наказу від 23.08.2024 № 302ДСК/ВС "Про виконання бойових (спеціальних завдань)", зокрема: поліцейський взводу № 1 роти № 3 штурмового батальйону № 1 (" ІНФОРМАЦІЯ_2 ") полку УПОП № З ДПОП ОШБ "Лють" сержант поліції ОСОБА_1 . Надалі, ОСОБА_5 продовжує доводити вимоги наказу, при цьому чути сторонні звуки, викрики та інші звуки, які перешкоджають доведенню вимог наказу. Зі змісту відеозапису встановлено, що ОСОБА_5 завершує доведення вимог наказу. Проведення обстеження начальником відділу психологічного забезпечення УКЗ ДПОП "ОШБ "Лють" та керівником зведеної медичної госпітальної групи на відеозаписі не відображено. При цьому, факт відмови від виконання наказу поліцейськими, яким доводився наказ на відеозаписі, відсутній. Також, висновки службового розслідування зокрема ґрунтуються на поясненнях заступника командира штурмового батальйону № 1 (" ІНФОРМАЦІЯ_2 ") полку УПОП № З ДПОП ОШБ "Лють" майора поліції ОСОБА_2 (т.2 а.с 76-78) та заступника командира роти № 3 штурмового батальйону №1 (" ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку УПОП № 3 ДПОП ОШБ "Лють" капітана поліції ОСОБА_6 (т.2 а.с 72-75). Так, опитаний у ході службового розслідування заступник командира штурмового батальйону № 1 (" ІНФОРМАЦІЯ_2 ") полку УПОП № 3 ДПОП ОШБ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " майор поліції ОСОБА_2 пояснив, що під час доведення вимог зазначеного наказу, особовий склад роти № 3 штурмового батальйону №1 (" ІНФОРМАЦІЯ_2 ") полку УПОП № З ДПОП ОШБ "Лють" поводив себе нестримано та недоброзичливо, поліцейські не контролювали свою поведінку, почуття та емоції, що полягало у гучних та хаотичних висловлюваннях, що в свою чергу заважало процедурі доведення наказу. Жоден поліцейський зазначеного підрозділу не виконував його накази та накази ОСОБА_6 , заступника командира роти № НОМЕР_3 штурмового батальйону № 1 щодо дотримання дисципліни під час доведення наказу № 302ДСК/ВС, окремі поліцейські вчиняли навмисні та свідомі дії, направлені на порушення дисципліни, а саме викрикували голосно різні фрази, намагаючись при цьому його перебити під час доведення наказу та навмисно заважали вказаній процедурі. Керівник госпітальної групи зведеного загону НГУ доповів, що поліцейські, які зазначені в наказі протипоказань до виконання бойових (спеціальних) завдань не мають. Присутній при доведенні бойового наказу керівник відділу психологічного забезпечення УКЗ ДПОП "ОШБ "Лють" зазначив, що у вищевказаних працівників психоемоційний стан не перешкоджає виконанню бойових завдань. Дані події були зафіксовані на портативний відеореєстратор. Він зазначає, що підпорядкований йому зазначений особовий склад станом на 12:00 24.08.2024 до виконання наказу № 302ДСК/ВС не приступили. Аналогічні за змістом пояснення також надали заступник командира штурмового батальйону № НОМЕР_4 (" ІНФОРМАЦІЯ_2 ") полку УПОП № 3 ДПОП ОШБ "Лють" підполковник поліції ОСОБА_7 (т.2 а.с. 79-81), начальник відділу психологічного забезпечення УКЗ ДПОП ОШБ "Лють" підполковник поліції ОСОБА_8 (т.2 а.с.82-83), т.в.о старшого інспектора з особливих доручень відділу моніторингу УПОП № 3 ДПОП ОШБ "Лють" капітан поліції Бойко М.В. (т.2 а.с.84-86), керівник госпітальної групи зведеного медичного загону НГУ (в/ч НОМЕР_5 ), капітан ОСОБА_9 (т.2 а.с. 87-88) та головний інспектор відділу підтримки та контролю моніторингу ДПОП ОШБ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " капітан поліції ОСОБА_10 (т.2 а.с. 89-91). Отже, під час проведення службового розслідування були досліджені, зокрема, рапорти посадових осіб, а також відеозапис, здійснений портативним відеореєстратором, що також був предметом оцінки суду. Водночас, жоден із наявних та досліджених доказів не підтверджує факту вчинення саме позивачем правопорушення, яке йому ставиться у вину. Зібрані в межах службового розслідування рапорти, письмові пояснення осіб, присутніх під час оголошення наказу, мають узагальнений характер та відображають лише загальний опис поведінки особового складу підрозділу, без індивідуалізації дій конкретних поліцейських. Крім того, як правильно зазначив представник позивача, що оголошення наказу відбувалося в парку, де перебували сторонні особи, які також могли створювати перешкоди. Водночас із наданого відеозапису неможливо встановити, хто саме перешкоджав ознайомленню з наказом, оскільки подія відбувалася у темну пору доби, а відеореєстратор був спрямований виключно на майора ОСОБА_11 , без фіксації особового складу. Відтак, матеріали службового розслідування не містять доказів про те, що саме позивач перешкоджав доведенню вимог наказу № 302ДСК/ВС та відмовився його виконувати. У своїх письмових поясненнях від 27.08.2025 (т.2 а.с. 112-113) позивач чітко зазначає, що особовий склад роти № 3 штурмового батальйону №1 (" ІНФОРМАЦІЯ_1 ") полку УПОП № 3 ДПОП "ОШБ "Лють" ніколи не відмовлявся від виконання вимог бойових розпоряджень та наказів зведеного підрозділу УПОП №3 ДПОП "ОШБ "Лють", нікому з особового складу, не пропонувалось ознайомитись з текстом наказу не під час доведення ні в подальшому. Що стосується самої відмови позивача від письмового підтвердження ознайомлення з наказом № 302ДСК/ВС, то відповідач виходив з того, що вона мала місце під час оголошення зазначеного вище наказу саме 23.08.2024 приблизно о 20:00 на визначеній місцевості в м. Краматорськ Донецької області. Разом з тим, відповідач не заперечував, що факт відмови від виконання наказу поліцейськими, яким доводився наказ, на відеозаписі відсутній. Зазначене цілком відповідає змісту доказу, наданого до суду відповідачем, а саме відеозапису 0000000_00000020240823200152_0027, яким не зафіксовано відмову позивача від виконання наказу. Окрім того, Акт про відмову від письмового підтвердження ознайомлення з наказом від 23.08.2024 № 302/ДСК складено та підписано 30.08.2024 (т.3 а.с.268-268). Докази того, що поліцейським, зокрема, ОСОБА_1 , пропонувалось письмово ознайомитись з даним наказом саме 23.08.2024 в період після зачитування бойового розпорядження відсутні. Стосовно не виконання в подальшому оголошеного наказу "Про виконання бойових (спеціальних) завдань" № 302ДСК/ВС по суті, колегія суддів, дослідивши наявні в матеріалах справи текст наказу та надані в ході службового розслідування пояснення заступника командира роти капітана поліції ОСОБА_6 (т.2 а.с. 72-75), дійшла висновку, що ані особовий склад без командира, ані особисто поліцейський не зміг би виконати наказ за своєю ініціативою, оскільки це стосується виконання розпланованого бойового завдання за командуванням посадової особи. Крім того, 23.08.2024 до особового складу підрозділу було доведено до відома новий наказ про виведення підрозділу з бойового розпорядження до місця постійної дислокації у місто Дніпро, що підтверджується наданими поясненнями майора ОСОБА_6 (т.2 а.с 72-75). Даний наказ було виконано позивачем, що не заперечується сторонами. Відтак, враховуючи викладене вище, колегія суддів вважає недоведеним факт порушення позивачем службової дисципліни, яке виразилось у відмові від письмового підтвердження ознайомлення з наказом командира зведеного підрозділу УПОП № 3 ДПОП "ОШБ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 23.08.2024 № 302ДСК/ВС, що призвело до невиконання вказаного наказу. Щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за невиконання вимог наказу від 02.09.2024 № 284 ДСК "Про службове відрядження" та його обговорення колегія суддів зазначає наступне. Так, як убачається з матеріалів службового розслідування, позивач вибув з іншими поліцейськими до пункту постійної дислокації в АДРЕСА_3 . В одному із приміщень пункту постійної дислокації в АДРЕСА_3 02.09.2024 проведено збір особового складу, де озвучено наказ Департаменту поліції особливого призначення "Окрема штурмова бригада Національної поліції " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 02.09.2024 за № 284ДСК, яким визначено відрядити до оперативної зони ведення бойових дій Донецької області для виконання бойових (спеціальних) завдань посадових осіб полку № 3 ДПОП " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", в тому числі і позивача. З метою повноти та об`єктивності проведення службового розслідування дисциплінарною комісією досліджені відеозаписи з портативного відеореєстратора, на яких міститься інформація про те, що 02.09.2024 доведені вимоги наказу командира зведеного підрозділу УПОП № 3 ДПОП "ОШБ "Лють" від 02.09.2024 № 284ДСК/ВС "Про службове відрядження" до поліцейських, зокрема, ОСОБА_1 , які повідомили що згодні виконувати наказ за умови повернення до виконання свої службових обов`язків командира роти № НОМЕР_3 штурмового батальйону № 1 ОСОБА_4 та зміни керівництва штурмового батальйону № 1 " ІНФОРМАЦІЯ_2 " полку. У висновку службового розслідування зазначено, що опитаний ОСОБА_1 надав пояснення про те, що був готовий до виконання вимог наказу, однак запитав, коли закінчиться проведення службового розслідування відносно командира роти ОСОБА_4 , а також запитав, коли буде відсторонене керівництво штурмового батальйону № НОМЕР_4 (" ІНФОРМАЦІЯ_2 ") полку УПОП № 3 ДПОП "ОШБ "Лють", так як особовий склад роти не довіряє керівництву штурмового батальйону, які не виконують свої обов`язки, як командири, та не працюють у напрямку збереження життя та здоров`я особового складу батальйону, доводять до відома особового складу неправдиву інформацію щодо бойових позицій, перебування ворога на позиціях та інше, однак відповіді на запитання не отримав. З матеріалів службового розслідування та відеофайлу "000000_00000020240902145138_0049" встановлено, що позивач, як і інші поліцейські, при оголошенні наказу від 02.09.2024 за № 284ДСК/ВС «Про службове відрядження» не відмовлявся від його виконання, проте зазначали про повернення командира ОСОБА_4 що було сприйнято командуванням, як обговорення цього наказу. З пояснень ОСОБА_1 (т.2 а.с. 166-167), зазначених у висновку службового розслідування, встановлено, що згідно з вимогами наказу від 02.09.2024 № 284ДСК/ВС «Про службове відрядження» позивач повинен виїхати у відрядження до Донецької області та прибути 04.09.2024 до м. Краматорськ. Водночас, під час доведення наказу йому не повідомлялись місця дислокації та розміщення для подальшого проживання, а також час отримання зброї та транспорт для переміщення до м. Краматорськ. 03.09.2024 вранці позивач звернувся у лікарню у зв`язку з поганим самопочуттям. За результатами медичного огляду позивачу видано медичний висновок про непрацездатність (зв. бік а.с. 19-20). Колегія суддів зауважує, що матеріали службового розслідування не містять правової оцінки факту перебування позивача на лікарняному з 03.09.2024 по 06.09.2024, враховуючи його пояснення про неможливість за станом здоров`я виїхати 04.09.2024 у відрядження, а також не містять жодної оцінки поясненням позивача про те, що під час доведення наказу від 02.09.2024 № 284ДСК не повідомлялись місця дислокації та розміщення для подальшого проживання, а також час отримання зброї та транспорт для переміщення до АДРЕСА_4 . Судова колегія також враховує, що зазначаючи у висновку службового розслідування про наявність у діях ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку, що виразилось у невиконанні вимог наказу командира зведеного підрозділу УПОП № 3 ДПОП "ОШБ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 02.09.2024 № 284ДСК та в обговоренні цього наказу, спірним наказом від 01.10.2024 № 252 "Про застосування дисциплінарних стягнень" позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за його невиконання. Проте, оскаржуваний наказ від 01.10.2024 № 252 "Про застосування дисциплінарних стягнень" очевидно суперечить висновкам службового розслідування, якими встановлено, що позивач не відмовлявся від виконання наказу від 02.09.2024 № 284ДСК, проте його обговорював. Висновків щодо вчинення позивачем дисциплінарного проступку, що виразився в обговоренні наказу Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 02.09.2024 № 284ДСК "Про службове відрядження", спірний наказ від 01.10.2024 № 252 "Про застосування дисциплінарних стягнень" не містить. Як установлено вище, службове розслідування завершується складанням висновку, який має чітко визначену структуру, відповідно до якої комісією має бути встановлено особу правопорушника, ступіть його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, обставини вчинення проступку, час, місце, спосіб, мотив вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим. На підставі висновку службового розслідування та оцінки встановлених порушень, уповноважений керівник видає наказ про притягнення винного до дисциплінарної відповідальності. Отже, встановлена під час службового розслідування кваліфікація діяння певної особи вперше наводиться у висновку службового розслідування, дублюється у наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності, та після затвердження такого наказу і реалізації дисциплінарного стягнення зміні не підлягає. Перевіряючи вплив зазначених порушень на законність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності суд враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 23 квітня 2020 року у справі № 813/1790/18, згідно з якою ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків і, на противагу йому, принцип формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення. Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття. Разом з тим, допущені відповідачем порушення процедури проведення службового розслідування, свідчать про формальний підхід до проведення службового розслідування та неповноту з`ясування всіх обставин, необхідних для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. Слід зазначити, що суб`єкт владних повноважень повинен довести суду правомірність свого рішення належними, допустимими та достатніми доказами, зокрема, матеріалами службового розслідування тощо. Обставини подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, мають бути підтверджені й оцінені в сукупності з іншими зібраними під час службового розслідування поясненнями та документами. Однак, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.77 КАС України покладає обов`язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не доведено факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку, що виразився у невиконанні наказу Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 23.08.2024 № 302ДСК/ВС та наказу Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 02.09.2024 № 284ДСК. Враховуючи викладене, суд першої інстанції правильно вважав, що службовим розслідуванням не було чітко та обґрунтовано встановлено всі обставини проступку, чи вчиняв позивач порушення службової дисципліни, а також не встановлено належним чином обставини вчиненого правопорушення, його наслідки, ступінь вини військовослужбовця, причини та умови, що сприяли вчиненню правопорушення. Отже, колегія суддів дійшла висновку, що службове розслідування в частині, що стосується позивача, було проведено без встановлення всіх обставин, що мають значення для повного та об`єктивного проведення службового розслідування, за наслідками якого можливо було б дійти висновку про наявність підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. З огляду на викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність пункту 10 наказу Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 01.10.2024 №252 "Про застосування дисциплінарних стягнень", яким до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції, та наказу Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 15.10.2024 №1440 о/с "По особовому складу", яким ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції, що підлягають скасуванню. Відповідно до частини першої статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню. Тобто, за змістом вказаних норм, незаконно звільнений працівник підлягає поновленню на ту ж посаду в тій організації чи установі, з якої його було звільнено. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 був звільнений 15.10.2024 з посади поліцейського взводу № 1 роти № 3 штурмового батальйону № 1 (" ІНФОРМАЦІЯ_2 ") полку управління поліції особливого призначення № 3 Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", у зв`язку з чим саме на цю посаду має бути поновлений згідно зі статтею 235 Кодексу законів про працю України з 16.10.2024. Щодо позовних вимог в частині стягнення середньомісячного грошового забезпечення за період вимушеного прогулу, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. Наказом МВС України від 06.04.2016 № 260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок № 260). Пунктом 6 розділу ІІІ Порядку № 260 передбачено, що поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв`язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення. Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення. Пунктом 9 розділу І цього ж Порядку № 260 встановлено, що при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата. Зі змісту Порядку № 260, який є спеціальним для вирішення даних спірних правовідносин, вбачається, що грошове забезпечення поліцейських обраховується та виплачується з розрахунку календарних днів відповідного місяця їх служби. Також, за приписами пункту 8 Порядку № 100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. Отже, при визначенні розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який підлягає присудженню на користь позивача з відповідача, правильним є обчислення календарних днів для обрахунку грошового забезпечення. До суду відповідачем надано довідку від 31.10.2024 за № 769 (т.1 а.с. 60), відповідно до якої заробітна плата позивача за два останні місяці перед звільненням (серпень, вересень 2024 року) складала 26602,16 грн та 9281,58 грн відповідно, а загалом 35833,74 грн. Кількість відпрацьованих календарних днів за останні два місяці склала - 61 день. Середньоденне грошове забезпечення становить 588,26 грн. Кількість днів вимушеного прогулу 453 (з 16.10.2024 по 12.01.2026). З огляду на наведене середній заробіток за час вимушеного прогулу, який підлягає стягненню на користь позивача складає 266481,78 грн (453 днів х 588,26 грн). Відповідно до п.3 ч.1 ст.371 КАС України негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби. Враховуючи норми законодавства, наведені вище, рішення в частині поновлення на посаді підлягає негайному виконанню. Доводів щодо незгоди з задоволеними вимогами позову про поновлення позивача на посаді поліцейського взводу №1 роти №3 штурмового батальйону №1 (" ІНФОРМАЦІЯ_2 ") полку управління поліції особливого призначення №3 Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " з 16.10.2024 та стягнення з відповідача на користь позивача середньомісячного грошового забезпечення за період вимушеного прогулу в розмірі 266481,78 грн, апеляційна скарга відповідача не містить. Інші доводи апеляційної скарги відповідача по суті спору не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують. Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29). Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції. Доводи апеляційної скарги не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували висновки суду першої інстанції. В апеляційній скарзі також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки судом першої інстанції та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведених аргументів. Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України. Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " - залишити без задоволення. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12.01.2026 по справі № 480/9405/24 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя-доповідач В.В. Катунов Судді І.М. Ральченко З.Г. Подобайло