Постанова 4815 № 569/18494/23

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 21 травня 2026 року м. Рівне Справа № 569/18494/23 Провадження № 22-ц/4815/381/26 Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого судді: Боймиструка С.В., суддів: Гордійчук С.О., Хилевич С.В. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників апеляційну скаргу представника відповідача адвоката Щербяк Юлії Василівни, що діє в інтересах ОСОБА_1 , представника Публічного Акціонерного Товариства «Національна Акціонерна Страхова Компанія «Оранта» - Атаманчук Ангеліни Олександрівни на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 04 листопада 2025 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Генпостач" до ОСОБА_1 , Публічного Акціонерного Товариства "Національна Акціонерна Страхова Компанія "Оранта", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, в с т а н о в и в : 26.09.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Захід Генпостач» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 та Публічного Акціонерного Товариства «Національна Акціонерна Страхова Компанія «Оранта», в якому просили: - стягнути з ОСОБА_1 відшкодування збитків завданих дорожньо-транспортною пригодою в розмірі 29 421 гривню 62 копійки та суму витрат на оцінювача, який виконав звіт про завдану автомобілю шкоду в розмірі 1 200 гривень 00 копійок; - стягнути з Публічного Акціонерного Товариства «Національна Акціонерна Страхова Компанія «Оранта» на його користь 5 768 гривень 73 копійки в якості відшкодування матеріальної шкоди, суму витрат на оцінювача, який виконав звіт про завдану автомобілю шкоду в розмірі 1 200 гривень 00 копійок та стягнути з відповідачів понесені судові витрати. В обґрунтування позовних вимог вказувалось, що 17 травня 2023 року о 09 год. 52 хв. в м. Рівне по вул. Княгині Ольги, 5, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Viper V250F-2», д.н.з. НОМЕР_1 , не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, щоб відповідно реагувати на її зміну, не дотримався безпечної дистанції та допустив зіткнення з транспортним засобом «Renault Megane» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ТзОВ «Захід Генпостач» ОСОБА_3 , який рухався попереду. Внаслідок ДТП транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень. 09 червня 2023 року постановою Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУПАП. Постанова набрала законної сили 20.06.2023 року. ТзОВ «Захід Генпостач» винаймає автомобіль «Renault Megane» д.н.з. НОМЕР_2 у ОСОБА_2 , що підтверджується нотаріально завіреним договором оренди (найму) транспортного засобу. В результаті ДТП ТОВ «Захід Генпостач» наймачу автомобіля «Renault Megane» д.н.з. НОМЕР_2 завдано матеріальну шкоду. Згідно звіту № 104 вартість відновлювального ремонту автомобіля становить 55 274,75 грн., вартість матеріального збитку (що становить вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу) становить 26 452,53 грн. з урахуванням ПДВ на запасні частини та матеріали 3 764,76 грн. На момент ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована в ПАТ «Оранта», що підтверджується полісом № 210859451. Ліміт за шкоду завдану майну 160 000,00 грн., франшиза 0 грн. ПАТ «Оранта» відшкодувало власнику автомобіля ОСОБА_2 20 683,80 грн. страхового відшкодування. Розмір невідшкодованої шкоди внаслідок ДТП складає 35 190, 35 грн., які позивач просить стягнути з відповідачів, а саме з ПАТ «Оранта» 5 768,73 грн. страхового відшкодування та з ОСОБА_1 різницю між фактичною вартістю відновлювального ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу), який вже проведено або буде проведено у майбутньому і страховим відшкодуванням, що являє собою реальний матеріальний збиток позивача і становить 29 421,62 грн. Також просить стягнути суму витрат на оцінювача, який виконав Звіт про завдану автомобілю шкоду в розмірі 2 400,00 грн. в наступному порядку: з ПАТ «Оранта» 1 200,00 грн. страхового відшкодування та з ОСОБА_1 1 200,00 грн. та понесені судові витрати. Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 04 листопада 2025 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Генпостач» до ОСОБА_1 , Публічного Акціонерного Товариства «Національна Акціонерна Страхова Компанія «Оранта», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , паспорт № НОМЕР_4 виданий органом 5610 12.01.2022 року, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Генпостач» (код ЄДРПОУ 41444350) 29 421 гривню 62 копійки в якості відшкодування матеріальної шкоди. Стягнуто з ПАТ «НАСК «Оранта» (код ЄДРПОУ- 00034186) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Генпостач» (код ЄДРПОУ 41444350) 5 768 гривень 73 копійки в якості відшкодування матеріальної шкоди. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Генпостач» (код ЄДРПОУ 41444350) сплачені грошові кошти в розмірі 1 200 гривень 00 копійок за виготовлення Звіту № 104 про оцінку автомобіля «RenaultMegane», д.н.з. НОМЕР_2 . Стягнуто з ПАТ «НАСК «Оранта» (код ЄДРПОУ- 00034186) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Генпостач» (код ЄДРПОУ 41444350) сплачені грошові кошти в розмірі 1 200 гривень 00 копійок за виготовлення Звіту № 104 про оцінку автомобіля «RenaultMegane», д.н.з. НОМЕР_2 . Стягнуто з ОСОБА_1 , ПАТ «НАСК «Оранта» (код ЄДРПОУ- 00034186) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Генпостач» (код ЄДРПОУ 41444350) судовий збір у розмірі по 1 342, 00 грн. з кожного. Стягнуто з ОСОБА_1 , ПАТ «НАСК «Оранта» (код ЄДРПОУ- 00034186) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Генпостач» (код ЄДРПОУ 41444350) витрати на правничу допомогу у розмірі по 3 750,00 грн. з кожного. У поданій апеляційній скарзі представник відповідача адвокат Щербяк Ю.В., що діє в інтересах ОСОБА_1 не погоджується з ухваленим рішенням, вважає його необґрунтованим, незаконним та таким, що підлягає скасуванню через неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Узагальненні доводи апеляційної скарги зводяться до того, що апелянт вважає, що позивач не може вважатися потерпілим у даному деліктному зобов`язанні, так як у деліктних правовідносинах право на відшкодування шкоди належить виключно особі, якій така шкода фактично завдана. Позивач по справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід Генпостач" є наймачем (орендарем) автомобіля «Renault Megan», д.н.з. НОМЕР_2 , на підставі договору оренди транспортного засобу від 08.10.2021 р. Власником автомобіля марки «Renault Megan» , д.н.з. НОМЕР_2 , який зазнав ушкодження внаслідок ДТП, винуватцем якої судом визнано ОСОБА_1 , є ОСОБА_2 . А тому вважає, що сам факт користування майном не створює у наймача правової можливості вимагати компенсації в порядку деліктного зобов`язання, оскільки він не є потерпілим у розумінні ст. 1166 ЦК України, якщо не доведе, що поніс витрати на відновлення пошкодженого майна. Вимога позивача фактично спрямована на захист прав третьої особи. Що прямо суперечить ст. 4 та 15 ЦПК України, відповідно до яких до суду може звернутися лише особа, чиї права та інтереси порушено. Вказує, що матеріали справи не містять доказів понесення позивачем реальних збитків, останній не може вважатися потерпілим у деліктному зобов`язанні, а тому відсутній обов`язок відшкодовувати такі витрати ОСОБА_1 . Єдиним документом, на який позивач посилається як на підтвердження розміру збитків, є звіт №104 від 05.06.2023 року, складений через 19 днів після ДТП, без участі ПАТ «НАСК «ОРАНТА» та ОСОБА_1 , вказує, що документ містить виправлення вартості в сторону її збільшення, що у поєднанні з наявністю вказівок на пошкодження, яких не було зафіксовано під час первинного огляду, не дозволяє визнати цей документ належним і достовірним доказом у розумінні ст.ст. 76 -78 ЦПК України, проведений без участі відповідачів та не відображає фактичних пошкоджень, зафіксованих у протоколах огляду ПАТ «НАСК «ОРАНТА». Суд першої інстанції належним чином не дослідив доводи відповідачів про недопустимість доказів, що прямо суперечить вимогам ст. 89 ЦПК України. Вказуючи, що судом неправильно застосовано положення ст.ст. 22, 1166, 1187, 1191, 1192 ЦК України, що регулюють склад та розмір збитків, порядок їх доведення та коло осіб, які мають право на їх відшкодування, суд першої інстанції безпідставно визнав за позивачем ТОВ «Захід Генпостач» (наймачем) право вимоги на компенсацію шкоди, тоді як відповідно до закону таке право належить виключно власнику пошкодженого транспортного засобу, який є єдиним потерпілим у межах деліктного зобов`язання і який вже використав це право, визначив значно завищений розмір матеріальної шкоди на підставі неналежного доказу. Суд, не врахував, що позивач не довів понесення реальних збитків і не надав жодних доказів оплати ремонту, здійснення відновлюваних робіт чи компенсації власнику транспортного засобу, а тому не мав матеріально-правових підстав для звернення до суду. Однак рішення суду першої інстанції свідчить про те, що суд фактично проігнорував наведені аргументи, не дав їм належної правової оцінки, не спростував доводів відповідача 1 і не мотивував, чому вони відхиляються, що є істотним порушенням вимог ст.ст. 12, 13, 43, 49, 81, 263 - 265 ЦПК України. Вказує, що саме на позивача покладається обов`язок доказування розміру збитків, їх реального понесення, наявності причинно-наслідкового зв`язку і того, що саме йому завдано шкоди. З огляду на те, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Генпостач" заявлений без наявності матеріально-правової вимоги, не підтверджений доказами понесених збитків, заснований на неналежному та недостовірному документі звіті № 104, і спрямований на захист прав особи, яка не заявляла вимог та не заперечувала проти розміру отриманого страхового відшкодування. В апеляційній скарзі представник відповідача Публічного Акціонерного Товариства «Національна Акціонерна Страхова Компанія «Оранта» - Атаманчук А.О. не погоджується з ухваленим рішенням. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції невірно встановив у позивача порушених прав щодо отримання страхового відшкодування. ОСОБА_2 , як власник автомобіля «Renault Megan», д.н.з. НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок ДТП, право власності на який підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 від 09.06.2017 року, реалізував своє право на отримання страхового відшкодування. Зокрема, 22.06.2023 року на виконання вимог ст. 35 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (№1961-IV), ОСОБА_2 як власник пошкодженого автомобіля подав заявку та отримав страхове відшкодування. За результатами огляду пошкодженого майна та вимог Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України №1335/5/1159 від 24.07.2009 р., п. 36.2 ст. 36 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобі» НАСК «ОРАНТА» склала розрахунок страхового відшкодування від 24.06.2023 року та страховий акт №ОЦВ-Х-23-17-91706/1 від 29.06.2023 року на суму 20 683,81 грн. Без ПДВ з урахуванням фізичного зносу (70%) та виплатила страхове відшкодування власнику пошкодженого транспортного засобу ОСОБА_2 . Заперечень щодо розміру страхового відшкодування від власника автомобіля ОСОБА_2 не надходило. Також відсутні будь-які заяви про незгоду з його розміром під час розгляду справи в суді першої інстанції, попри те, що останній був залучений до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. Вказує, що оскільки власник автомобіля ОСОБА_2 реалізував своє право на отримання страхового відшкодування від ПАТ «НАСК «ОРАНТА», то саме він може оскаржити рішення страховика щодо розміру страхової виплати. Окрім цього, позивач не довів, що ним було проведено ремонт пошкодженого автомобіля, а тому він немає права вимагати будь-якої доплати страхового відшкодування. Щодо звіту №104 від 05.06.2023 року, вказує, що він не є належним доказом у справі та не відповідає вимога Закону України «Про судову експертизу». ПАТ «НАСК «ОРАНТА» є заінтересованою особою у визначені розміру матеріального збитку, оскільки страховик відповідає в межах ліміту за шкоду, заподіяну майну забезпеченим транспортним засобом. Зазначає, що відповідача 2 не було повідомлено про результати його огляду та виявлені пошкоджені деталі. Відзиви на апеляційні скарги не надходили. Відповідно до положень статті 367 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом першої інстанції установлено та це підтверджується матеріалами справи, що 17 травня 2023 року о 09 год. 52 хв. в м. Рівне по вул. Княгині Ольги, 5, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Viper V250F-2», д.н.з. НОМЕР_1 , не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, щоб відповідно реагувати на її зміну, не дотримався безпечної дистанції та допустив зіткнення з транспортним засобом «RenaultMegane» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 , який рухався попереду. Внаслідок ДТП транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень. Постановою Рівненського міського суду від 09.06.2023 року у справі № 569/10109/23 ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Згідно ч.ч. 4, 6 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Вирок суду в кримінальному провадженні, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, обов`язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 транспортний засіб «Renault Megane» з реєстраційним номером НОМЕР_2 належить ОСОБА_2 . Цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_1 на момент ДТП була застрахована у ПАТ «НАСК «ОРНАТА» та діяв поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №210859451 від 02 вересня 2022 року, згідно з яким було страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну становить 160 000 гривень. 24 травня 2023 року до ПАТ «НАСК ОРНАТА» по полісу №210859451 надійшло повідомлення про ДТП від ОСОБА_2 . Вказана ДТП визнана страховим випадком та 29.06.2023 року ПАТ «НАСК «ОРАНТА» складено страховий акт №ОЦВ-Х-23-17-91706/1 на суму 20 683.81 грн., без ПДВ з урахуванням фізичного зносу та виплатила страхове відшкодування власнику транспортного засобу ОСОБА_2 , що підтверджується платіжною інструкцією АТ «ОЩАДБАНК» від 12.07.2023 р. ТзОВ «Захід Генпостач» винаймає Транспортний засіб «Renault Megane» д.н.з. НОМЕР_2 у ОСОБА_2 , що підтверджується нотаріально завіреним договором оренди (найму) транспортного засобу від 08 жовтня 2021 року, зареєстрований в реєстрі за №2043. Відповідно до пункту 10 вказаного вище договору наймач несе відповідальність і самостійно відшкодовує вартість робіт по ліквідації ДТП, що виникло протягом дії цього договору та шкоду нанесену третім особам. Наймач зобов`язаний відшкодувати збитки, завдані у зв`язку з втратою або пошкодженням транспортного засобу. Шкода, завдана у зв`язку з користуванням річчю відшкодовується Наймодавцем, якщо буде встановлено, що це сталося внаслідок особливих властивостей або недоліків, про наявність яких Наймач не був попереджений Наймодавцем і про які він не знав і не міг знати. Наймач і особа, якій тягач передано в суборенду, несуть солідарну відповідальність. Позивач Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Генпостач" не погодився із первісною сумою страхової виплати і в свою чергу замовив проведення незалежної експертизи. Відповідно до Звіту № 104 про оцінку автомобіля «Renault Megane», державний номерний знак НОМЕР_2 від 05 червня 2023 року, складеного оцінювачем ОСОБА_4 , загальна вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля Renault Megane, державний номерний знак НОМЕР_2 становить 55 274,75 грн. з урахуванням ПДВ на запасні частини та матеріали 3 764,76 грн., а вартість матеріального збитку (що становить вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу) становить 26 452,53 грн. До звіту №104 від 05.06.2023 року, наданого позивачем як доказ матеріального збитку, окрім протоколу огляду додано ремонтну калькуляцію, де зазначено пошкодження: дверка задня (кришка багажника), накладка кришки, емблема задня, номерний знак задній, бампер задній, кнопка відкривання кришки багажника, надпис кришки багажника, напис 3, клей к-т заднього скла. Відповідач ОСОБА_1 та відповідач ПАТ «НАСК «Оранта» заперечують покладення на них обов`язку з відшкодування збитків, завданих наймачу (орендарю) транспортного засобу 29 421 грн. 62 коп. та 5 768.73 грн. (відповідно), в якості відшкодування матеріальної шкоди. Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з доведеності позовних вимог. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що вина відповідача у ДТП є преюдиційними обставинами; фактична вартість відновлювального ремонту складає 55 274.75 грн., а ПАТ «НАСК «Оранта» відшкодовано матеріальну шкоду власнику автомобіля в розмірі 20 683.80 грн. При цьому вартість відновлюваного ремонту з урахуванням зносу встановлена в розмірі 26 452.53 грн. з урахуванням ПДВ на запасні частини та матеріали 3 764.76 грн., таким чином враховуючи 160 000.00 грн. ліміту відшкодування та франшизу 0.00 грн., за полісом № 2108594 ПАТ «НАСК «Оранта», встановлено борг відповідача 2 в розмірі 5 768.73 грн. Суд дійшов висновку про стягнення різниці між фактичною вартістю відновлювального ремонту і страховим відшкодуванням, яке отримав позивач, з відповідача -1 у розмірі 29 421.62 грн. та витрат на експертизу 2400.00 грн., стягнуто з відповідачів у рівних частках. Розподіл судових витрат, вирішено відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, стягнуто 2684.00 грн. за сплату судового збору та визнано доведеними витрати на правову допомогу в розмірі 7500,00 грн., їх стягнуто у повному обсязі. Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав. Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитки у результаті порушення її цивільного права, має право на відшкодування. Пунктом 1 ч. 2 вказаної статті передбачено, що збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначено статтею 1166 ЦК України. Положеннями ст. 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Підстави та порядок відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, та шкоди, завданої внаслідок взаємодії цих джерел, визначені нормами статей 1187, 1188 ЦК України. За загальним правилом майнова шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина друга статті 1187 ЦК України). Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, - п. 1 ч.1 ст. 1188 ЦК України. Тобто, відповідальність за шкоду несе безпосередньо боржник - особа, яка завдала шкоди. Така особа відповідно до статті 1192 ЦК України має відшкодувати завдані збитки у повному обсязі, розмір яких визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. За змістом статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). При відшкодуванні страховиком шкоди, завданої особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, така особа сплачує потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Таким чином, норми статей 1192, 1194 ЦК України регулюють відносини між потерпілим та заподіювачем шкоди, тоді як правовідносини між потерпілим і страховиком регламентуються Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яким визначено обов`язок страховика виплатити потерпілому у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу страхове відшкодування, що становить витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (стаття 29 Закону). У разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування шкоди відповідальність щодо сплати потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) покладається на особу, яка застрахувала свою цивільну відповідальність (стаття 1194 ЦК України). Відповідно до ч. 1 ст. 779 ЦК України, наймач зобов`язаний усунути погіршення речі, які сталися з його вини. Аргументи відповідача про те, що сам факт користування майном не створює у позивача правової можливості вимагати відшкодування шкоди, спростовуються матеріалами справи та нотаріально посвідченим договором найму транспортного засобу, зареєстрованого в реєстрі №2043 від 08 жовтня 2021 року. Наявність такого договору підтверджує законне володіння ТОВ спірним майном та свідчить про наявність у позивача самостійного майнового інтересу щодо його збереження і належного стану, що відповідно до ст. 1166 ЦК України надає йому статус особи, якій може бути завдано шкоди, та право на її відшкодування. Матеріалами справи встановлено, що сторони визначили відповідно до пункту 10 зазначеного договору наймач несе відповідальність за збереження транспортного засобу та зобов`язаний самостійно відшкодовувати витрати, пов`язані з ліквідацією наслідків ДТП, що виникло протягом строку дії договору, а також шкоду, завдану третім особам, і відшкодовувати збитки у разі втрати або пошкодження транспортного засобу. Таким чином, позовні вимоги не спрямовані на захист прав третьої особи, а стосуються безпосередньо порушених майнових прав та інтересів позивача, що узгоджується з положеннями ст. 4 та 15 ЦПК України. Щодо доводів апелянтів (є ідентичними по двох апеляційних скаргах) про те, що власник автомобіля ОСОБА_2 погодився із сумою відшкодування, а відтак не вправі претендувати на більшу суму, то колегія суддів зазначає, що ст. ст. 2, 22, 29, 30, 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не містять заборони щодо доплати суми відшкодування, якщо після оцінки виявиться, що погоджена потерпілим та страховиком виплачена сума є значно меншою від оціненої майнової шкоди. Вказані статті обмежують страхову виплату лише встановленим у договорі лімітом відповідальності. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції обґрунтовано визнав звіт про оцінку № 104 від 05.06.2023 року належним та допустимим доказом у справі, оскільки він складений відповідно до вимог чинного законодавства повноважною особою суб`єктом оціночної діяльності, який діє на підставі сертифіката № 204/2023, виданого Фондом державного майна України від 12.04.2023 року. Доводи відповідача про не дослідження судом питання допустимості доказів є безпідставним та таким, що не відповідає матеріалам справи. Водночас відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування висновків звіту про оцінку, зокрема не доведено, що визначена у ньому вартість є завищеною або має бути меншою. У ході судового розгляду судом було забезпечено ОСОБА_1 можливість реалізації процесуальних прав, що підтверджується ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 26.06.2024 року у даній справі призначалась судову транспортно-товарознавчу експертизу, проведення якої доручалось експерту Картавову Юрію Олександровичу. 18.07.2025 року матеріали цивільної справи № 569/18494/23 з супровідним листом підписаним судовим експертом Картавовим Ю.О. повернулись до Рівненського міського суду Рівненської області, у зв`язку із неоплатою відповідачем 1 ОСОБА_1 експертизи. Відповідач, у свою чергу, не скористався наданими процесуальними правами для доведення своїх заперечень та не надав жодного альтернативного розрахунку чи висновку експерта, який би свідчив про інший розмір вартості майна. Таким чином, твердження відповідача про те, що визначена у звіті сума є завищеною або підлягає зменшенню, не підтвердженими належними та допустимими доказами, у зв`язку з чим правомірно відхилені судом першої інстанції, а тому посилання на порушенням судом вимог ст. 89 ЦПК України, апеляційним судом не встановлено. Відповідно до принципу змагальності та положень ст. 81 ЦПК України, обов`язок доказування покладається на сторони, які повинні довести обставини, на які вони посилаються. Верховний Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що суд не наділений повноваженнями збирати докази замість сторін, а перевіряє доводи та докази, подані учасниками справи, в межах заявлених вимог і доводів. Неналежна реалізація стороною своїх процесуальних прав не може покладатися в основу скасування судового рішення. Твердження представника апелянта адвоката Щербяк Ю.В. апеляційній скарзі про те, що у деліктних правовідносинах право на відшкодування шкоди належить виключно особі, якій така шкода фактично завдана (ст.ст. 15, 16, 1166 ЦК України), є необґрунтованими, оскільки у деліктних правовідносинах діє презумпція вини завдавача шкоди, згідно з якою вина відповідача презюмується, якщо він не доведе відсутності своєї вини (ч. 2 ст. 614 ЦК України). З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності його вини в заподіянні шкоди позивачу. Відсутності своєї вини у ДТП апелянт - ОСОБА_1 належними та допустимими доказами не спростував. За наведених обставин, суд, врахувавши, що відповідач належними та допустимим доказами не спростував обставин справи, сплачене страховиком відшкодування, що визначене з урахування зносу, не покриває розмір збитків завданих потерпілому, позивач має право пред`явити до винної особи вимогу про відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою. Відсутність документів, що підтверджують фактичне понесення витрат, не спростовує наявність шкоди, завданої внаслідок ДТП, та не є підставою для відмови у її відшкодуванні, оскільки розмір шкоди підтверджується належними та допустимими доказами. Посилання на розгляд справи за відсутності представника відповідача адвоката Щербяк Ю.В. як на порушення процесуальних норм є безпідставним, оскільки принцип змагальності не було порушено, відповідач подав відзив, виклав свою правову позицію та надав докази, які були прийняті та досліджені судом. Сторона реалізувала свої процесуальні права, передбачені ЦПК України. Виходячи з обставин справи та зазначених положень матеріального закону, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з ОСОБА_1 різниці між фактичною вартістю відновлювального ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) в розмірі 29 421,62 грн. та про стягнення з ПАТ НАСК «Оранта» збитків, які не були повністю відшкодованими в повному обсязі, сума відновлювального ремонту (з урахуванням зносу) була встановлена в розмірі 26 452,53 грн., в межах суми страхового відшкодування, а тому, з врахуванням виплачених ПАТ НАСК «Оранта» 20 683,80 грн. невідшкодованими з боку відповідача 2 ПАТ «НАСК «Оранта» вірно визначену суму до стягнення в розмірі 5 768,73 грн. Інші доводи апеляційних скарги висновків суду не спростовують та не містять вказівок на підстави, із якими процесуальне законодавство пов`язує можливість скасування оскаржуваного рішення суду. З огляду на викладене, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, яким повно з`ясовані фактичні обставини справи, що мають істотне значення для справи в межах наданих сторонами доказів, правильно визначені правовідносини, які склалися між сторонами, вірно застосовані норми матеріального права не допущено порушення норм процесуального права, які б могли бути підставою до скасування рішення суду першої інстанції. Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Ураховуючи викладене, колегія суддів проходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення - без змін. На підставі статті 141 ЦПК України, судові витрати понесені сторонами в зв`язку з переглядом судового рішення розподілу не підлягають, оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення. Керуючись ст.ст. 367, 375, 381 - 384, 389 - 391 ЦПК України, апеляційний суд, п о с т а н о в и в: Апеляційні скарги представника відповідача адвоката Щербяк Юлії Василівни, що діє в інтересах ОСОБА_1 , представника Публічного Акціонерного Товариства «Національна Акціонерна Страхова Компанія «Оранта» - Атаманчук Ангеліни Олександрівни, залишити без задоволення. Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 04 листопада 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених частиною 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України. Судді: Боймиструк С.В. Гордійчук С.О. Хилевич С.В.