Постанова Волинський апеляційний суд № 158/1239/26

Справа № 158/1239/26 Провадження №33/802/386/26 Головуючий у 1 інстанції:Костюкевич О. К. Доповідач: Клок О. М. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 20 травня 2026 року місто Луцьк Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Клок О.М., з участю секретаря судових засідань Зубрицької А.М., особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника адвоката Бакаєвича А.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 на постанову судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 17 квітня 2026 року, В С Т А Н О В И В Вказаною постановою судді ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665, 60 гривень. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 15 березня 2026 року о 21 год 39 хв ОСОБА_1 , на вул. Лісовій у с. Сокиричі, керував транспортним засобом марки «BMW X5» н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, у встановленому законом порядку, відмовився чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (даліПДР). Не погоджуючись із постановою судді першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій вказує на її незаконність та необґрунтованість через порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Стверджує, що спілкування із поліцейськими мало місце після його ж виклику з приводу факту пошкодження належного йому автомобіля та облиття його бензином. Сісти за кермо, зокрема у стані алкогольного сп`яніння, йому накази поліцейські, з метою супроводу їх до цієї особи, яка шляхом вчинення неправомірних дій, пошкодила його майно. Після їх прибуття до місця проживання останнього, в ході безпосереднього спілкування, було установлено наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, на підставі чого, йому було запропоновано пройти відповідний огляд на стан алкогольного сп`яніння. Попри його незгоду, пройти такий огляд у лікарні йому ніхто не пропонував, направлення на проходження огляду, не вручав. Покликаючись на викладене, а також з урахуванням відсутності доказів у підтвердження того, що транспортний засіб під його керуванням, у відповідності до вимог ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейські не зупиняли, на момент озвучення йому вимоги про проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за кермом автомобіля він не перебував, просить постанову судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 17 квітня 2026 року стосовно нього скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю у його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , його захисника адвоката Бакаєвича А.В., які подану апеляційну скаргу підтримали, просили задовольнити, доходжу такого висновку. Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Даних вимог закону при винесенні постанови місцевим судом було дотримано. Відповідно до 2.5 ПДР водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Відповідальність за порушення зазначеного пункту Правил дорожнього руху передбачена ст. 130 КУпАП. Відповідно до положень п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння, згідно із п. 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров`я (п.6 розділу І Інструкції). У розумінні вимог п. 7 розділу І Інструкції, огляд в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, проводиться лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейськими. Так факт вчинення ОСОБА_1 даного адміністративного правопорушення доводиться зібраними матеріалами справи, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 615890 від 15 березня 2026 року, за змістом якого перший керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, порушення мовлення порушення та від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння, як на місці зупинки транспортного засобу, так і у найближчому закладі охорони здоров`я, відмовився; актом огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому продубльовані виявлені у нього ознаками такого стану сп`яніння, а також зафіксовано відмову від проходження огляду, на місці зупинки транспортного засобу, з використанням спеціального технічного засобу «Алкофор 507»; направленням на медичний огляд водія транспортного засобу, з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння до КП «ВОПЛ м. Луцьк»; даними рапорту поліцейського, яким стверджується факт застосування до ОСОБА_1 заходу забезпечення провадження у вищевказаній справі, а саме було застосовано його відсторонення від керування транспортним засобом, а також відеозаписом з нагрудного відеореєстратора камери інспектора поліцейського який, з урахуванням вимог ст. 251 КУпАП, є незалежним від будь-якого суб`єктивного сприйняття належним, допустимим та достатнім доказом його вини. Наявною у матеріалах даної справи довідкою т.в.о. начальника Руслана ДАВИДОВИЧА стверджується факт видачі гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 посвідчення водія серії НОМЕР_2 , категорія В, з терміном їх дії 20 червня 2022 року по 20 червня 2022 року по 20 червня 2025 року, що цілком підставно було ураховано суддею при накладенні на нього безальтернативного виду адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами. Зазначені докази у їх сукупності та взаємозвязку, є належними та допустимими, тому цілком обґрунтовано взяті до уваги судом і протилежного, при перевірці доводів апеляційної скарги, не установлено. Працівниками поліції, під час збирання доказів, у даній справі про адміністративне правопорушення, була застосована належна правова процедура. Надаючи оцінку доводам ОСОБА_1 , зазначених у поданій ним апеляційній скарзі, вважаю доцільним зазначити таке. Як стверджується наявним у справі відеозаписом з боді-камери поліцейського, а також відеореєстратора службового автомобіля поліцейських, патрульний автомобіль прибув на місце події за викликом ОСОБА_1 , за фактом пошкодження належному йому транспортного засобу. Із відео видно, як на перехресті проїзної частини стоїть автомобіль марки «BMW X5» н.з. НОМЕР_1 , а поруч перший, який починає показувати поліцейським усі наявні на ньому механічні ушкодження, також повідомляє, що батько його дівчини обливав його та машину бензином. Поліцейський просить супроводити його до місця проживання зазначеної особи, на що ОСОБА_1 повідомляє: « ОСОБА_2 за кермо ви, я не поїду, не сяду». Однак, сідає за кермо та їде. По приїзду до місця призначення, між ОСОБА_1 та батьком його дівчини починається суперечка, в ході якої останній неодноразово повідомляє, що переконував ОСОБА_1 не сідати за кермо автомобіля та не їхати, через попереднє вживання ним алкоголю. Перший факт керування транспортним засобом не заперечував, ні до приїзду поліцейських, ані після. Однак, такі свої дії виправдовував тим, що турбувався за своє майно, зокрема автомобіль. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, у встановленому законом порядку, ствердно та категорично, відмовився. Отже, зміст описаних вище фактичних обставин вчиненого, повністю узгоджується із обставини, викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення стосовно нього за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Перебування ОСОБА_1 у статусі водія, як і його перебування у стані алкогольного сп`яніння, сумнівів не викликає, і така обставина ним не оспорювалась. Тоді як відеозаписом не підтверджується той факт, що перший відмовляється сідати за кермо автомобіля, для супроводу до місця проживання батька його дівчини, саме через перебування у стані алкогольного сп`яніння. Відтак, вважати характер дій поліцейських, у виниклій ситуації, при перевірці доводів апеляційної скарги, не установлено. Тому, ОСОБА_1 є належним суб`єктом адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, а факт керування ним транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння та відмова від проходження ним огляду на стан алкогольного сп`яніння, у встановленому законом порядку, є правильно установлений поліцейськими, усі подальші дії яких, по оформленню адміністративних матеріалів стосовно нього, повністю узгоджуються із вимогами нормативно-правових актів, які регламентують це питання, а також підтверджений судом. Нових доказів, у спростування зазначених у постанові судді, яка є законною та обґрунтованою обставин, надано не було, тому подана ОСОБА_1 апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення. Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 294 КУпАП, П О С Т А Н О В И В Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 17 квітня 2026 року стосовно ОСОБА_1 - без зміни. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя: